Коли у вашому житті генеральний директор – Совість

Коли у вашому житті генеральний директор – Совість

Світ, в якому кожна людина готова прийти на допомогу в будь-яку хвилину. Світ, в якому кожен бачить в будь-якій іншій людині її внутрішню красу і відчуває спорідненість душі. Такий світ реальний.

До написання цієї статті мене підштовхнуло те, що багато людей зневірилися в можливості створення і життя в такому суспільстві, можливо просто не розуміючи, що від нас же самих залежить те, яким буде цей світ. Тому я вирішив поділитися своїм досвідом і деякими спостереженнями.

На сьогоднішній день фахівці в області лікування психологічних розладів, депресії одностайно приходять до висновку, що альтруїзм, безкорисливі добрі справи допомагають людині формувати позитивний світогляд, покращують здоров'я, зміцнюють психіку і взагалі позитивно позначаються на житті людини. Люди, в життєвих пріоритетах яких стоїть допомога іншим, відчувають себе більш щасливими, ніж ті, хто невпинно прагне втілювати в життя бажання свого Его. Але навіщо далеко ходити? Напевно кожен з тих, хто читає цю статтю, хоч раз відчував те всеосяжне почуття внутрішньої радості і натхнення від безкорисливо здійсненого доброго вчинку. Так чому ж не жити так постійно?

Не так давно я дізнався про існування Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА». Тут я познайомився з людьми, які в своєму щоденному житті прагнуть втілювати ідею побудови творчого суспільства. Проте, через ситуацію яка склалась в суспільстві або просто небажання самостійно вивчити це питання, багато людей не розуміють, як може існувати подібна громадська організація поза політичним і релігійним впливом. Тому пропоную розглянути питання громадських добрих ініціатив учасника руху просто з людської позиції.

І почати я хотів би з себе, як одного з учасників руху «АЛЛАТРА». Перш ніж поставити питання: «Чи фінансує мої дії будь-яка організація?», - Поміркуйте, яка може бути вигода такій організації? Адже я не рекламую ніякої продукції або що-небудь подібне, я не пропоную збір коштів на благодійність. Виходить, що мої дії не приносять ніякого матеріального прибутку, відповідно, ніякої вигоди. Єдина мета, яка в даному випадку може бути - це поширення позитиву, добра, підтримку іншої людини в скрутну хвилину і так далі. Можу з упевненістю сказати, що я хочу, щоб люди нарешті відчули, що вони можуть бути щасливими, що навколо багато хороших, добрих людей, що можна зробити так, щоб діти не голодували, панувала тільки доброта і, звичайно, не було війни в усьому світі!

Погодьтеся, який ще повинен бути спонсор у людини, щоб допомогти бабусі перейти дорогу, щоб нагодувати голодну людину? У мене є лише одна відповідь - Совість, внутрішня якість, яка властива кожній людині. Одні люди прислухаються до її голосу, інші відмахуються від неї, підкоряючись законам виживання матерії, як у тваринному світі.
Але якщо кожна людина вийде на відверту розмову зі своєю Совістю, то вона зрозуміє, що так набагато простіше і легше жити. Набагато простіше і приємніше поширювати правдиві, добрі новини, підтримувати і допомагати тим, хто намагається зробити цей світ хоч трішечки кращим. Адже який світ ми побудуємо, такий і дістанеться нашим дітям. Якщо кожен зробить хоч малу дрібницю, а нас же багато, по-моєму, результат буде величезний!

Автор: учасник МГР "АЛЛАТРА"


ЦЕ ЦІКАВО
25

Залишити коментар