Найкоротший Шлях до Бога – відкритий для кожного!

Найкоротший Шлях до Бога – відкритий для кожного!
"…В духовному, як у головній справі для кожної людини, потрібно взяти відповідальність за свою духовну долю і зробити у своєму житті все можливе й неможливе для злиття зі своєю Душею і знайдення справжньої Свободи від матеріального світу. Не потрібно чекати на когось, потрібно діяти самому і починати в першу чергу з себе."
Людина народжується щасливою. Дітки щасливі безумовно, але коли дорослішає і поринає в цей жорстокий світ з головою, людина може розучитися бути щасливою. Не всі можуть потім згадати цей стан, навіть, що таке справжнє щастя, не всі розуміють. А щастя - це і є та глибина, той стан, в якому можливий діалог з Богом.

Перебування протягом дня в щасті (або на глибинних почуттях, що одне й те саме), допомагає йти до Бога коротким Шляхом, а для досягнення цього є безліч інструментів, і найперший з них - духовні практики. Найголовніша з них - "Квітка лотосу". Будда став Буддою завдяки цій практиці. А нам дані ще «Піраміда», «Четверик», медитація «Любов і вдячність», техніка «Хто Я?». Спрямованість до Бога під час цих практик допомагає досягти більшої глибини і чуттєвості, і відкриває прямий шлях до Отця.


Шлях до Бога починається з чесності перед собою

З чесної відповіді на питання «Хто я?» і «Навіщо я тут?». А потім потрібно просто заспокоїтись. Спокій, мається на увазі внутрішній стан спокою, - це є початок глибинних почуттів. Тільки зі стану спокою можна відчути спочатку радість, потім любов і щастя ... і, ось, ми вже майже Вдома.

Почуття душевної радості випромінюється як щось прекрасне і гарне, або як початок чогось великого. Безмежна радість - як благодать, що переходить в любов.

У Матері Терези є такі слова:
"Любов - це плід, який дозріває в будь-який час і до якого може дотягнутися будь-яка рука."
Буває, люди запитують: «А як це - любити?». А ось як. Любити треба так, як Бог нас любить. Він нас любить такими, якими ми є. І Він нас любить завжди, за будь-яких обставин. Прийняти людину такою якою вона є - це вже любов, але це тільки початок любові, її верхівка. Любов нескінченна і безмежна, як і весь Духовний світ. Її поглиблення і розширення не мають меж. І починається найкоротший шлях до Бога з Любові до Творця, до всього сущого, до ближнього.
"...Справжня Любов внутрішньо звільняє людину, дає найцінніший небесний дар - справжню Свободу від цього матеріального світу. Це дуже потужна сила, яка пробуджує Душу. Це найбільш близький, короткий шлях до Бога."
Тут розповім притчу про Будду:
"Одного разу до Будди прийшов чоловік і, торкнувшись його ніг, запитав, чи є Бог? Одвічне питання!

Будда подивився на нього пильно і сказав: — Коли я був молодим, я дуже любив коней і розрізняв чотири типи. Перший — найтупіший і найвпертіший, скільки його не бий, він все одно не буде слухатися. Такими є багато людей. Другий тип: кінь слухається, але тільки після удару. Багато і таких людей. Є й третій тип. Це коні, яких не потрібно бити. Ти просто показуєш йому хлист і цього достатньо. Ще існує четвертий тип коней, дуже рідкісний. Їм досить і тіні хлиста.

Говорячи все це, Будда дивився в обличчя чоловіка. Потім він заплющив очі і замовк. Чоловік теж заплющив очі, і сидів мовчки з Буддою.

При цьому був присутній Ананда і щось всередині нього почало протестувати. Він вирішив: "Це вже занадто! Чоловік запитує про Бога, а Вчитель говорить про коней". Міркуючи таким чином всередині себе, Ананда не міг не бачити, яка запанувала тиша, яке велике мовчання! Воно було майже відчутним. Ананда дивився на обличчя Будди і чоловіка, що переживав трансформацію прямо у нього на очах.

Будда відкрив очі, а чоловік просидів у такому стані ще годину. Обличчя його було мирним і світлим.

Відкривши очі, чоловік торкнувся ніг Будди з глибокою вдячністю, подякував йому і пішов.

Коли він вийшов, Ананда запитав Будду:

— Для мене це незбагненно! Він запитує про Бога, а ти говориш про коней. Я бачив, як він поринув у глибоке мовчання. Як ніби він прожив з тобою багато років. Навіть я ніколи не знав такого мовчання! Яке єднання! Яке спілкування! Що було передано? Чому він так дякував тобі?

Будда відповів:

— Я казав не про коней. Я говорив про Божественне. Але про це не можна говорити прямо. Коли я побачив, на якому коні він приїхав, я зрозумів, що такого коня міг вибрати тільки істинний цінитель. Ось чому я заговорив про коней. Це була мова, яку він міг зрозуміти, і він зрозумів її. Він рідкісний чоловік. Йому було достатньо і тіні хлиста. І коли я закрив очі, він зрозумів, що про вище говорити не можна, про нього можна тільки мовчати; і в цьому мовчанні Воно пізнається. Це трансцендентальний досвід і він знаходиться за межами розуму.
"
Чудова притча. Вона багатошарова і багатогранна. В контексті даної статті зазначу, що готовність іти до внутрішніх змін відіграє важливу роль в скорочені Шляху до Бога, а зустріч з пізнавшими Бога може стати безцінним подарунком тому хто йде.

І одразу хочеться привести слова однієї чудової людини:
- Скільки буде 2 + 3?
- 5.
- А 2 помножити на 3?
- 6.
- Так що ж ви складаєте, а не примножуєте.

Так ось, Єднання в Дусі і перебування в загальному потоці (це саме те, що сталося у нас на «інтенсиві» - групових заняттях протягом одного тижня) і є множення. Це настільки відчувається, що навіть не можуть виникнути з цього приводу сумніви. І це дуже просто і ефективно. Спілкування з однодумцями, Єднання в Дусі - прискорення на Шляху до Бога.

Єдина перешкода на цьому шляху - наша свідомість

Вона наш ворог, але вона ж і наш учитель. Свідомість - посередник між нами і тривимірністю, «системою». У першому випадку ми годуємо свідомість і вирішуємо, скільки «корму» дати, використовуючи її для комунікації в цій тривимірності для розширення кругозору знань, у другому - свідомість і «система» їдять скільки хочуть, а хочуть вони одразу все.

Тут потрібно пояснити, що свідомість і «система» є суб'єктами матеріального світу. Вони не мають своєї життєвої енергії, тому для існування потребують «чужої» енергії, як ми - їжі. Свідомість – пес на ланцюгу і сегмент (частина, елемент) «системи». Воно, умовно, харчується нашою увагою, «система» харчується тим самим, але через свідомість, як через посередника. Свідомості, за великим рахунком, байдуже, чи буде ситий господар, йому аби себе «прогодувати». Ось ми і можемо використовувати свідомість, як інструмент. Але якщо свідомість не приструнити, то короткого Шляху до Бога не вийде.

Тому, свідомість потрібно завантажувати роботою постійно, інакше воно буде “грузити” нас. Завантажувати свідомість потрібно «корисною» інформацією: науковими статтями та роботами, духовною літературою. До цього можна додати ще і молитву, медитації, читання книг, перегляд передач і фільмів, прослуховування аудіо файлів, тобто все, що містить Істину і сприяє духовному розвитку.

Ще потрібно змусити свідомість вивчати свідомість, щоб контролювати її. Вивчення «системи» через свідомість також можливо - вона «здасть» господаря «з манатками», аби не залишитися «голодною».

Передачі з Ігорем Михайловичем - безцінний подарунок для тих хто йде. Вони направляють нас найпрямішим і коротшим Шляхом.

"От не знаю в який раз, але повторюся: людина повинна вивчати себе. Головний ворог її Життя, в прямому сенсі слова, головний ворог на шляху до Життя - це її свідомість. Тому потрібно вивчати її. Якщо не будеш знати ворога - програєш. Тому треба вивчати, як вона працює і що воно таке."
"От якщо взяти будь-яку, скажімо, духовну літературу, я маю на увазі «будь-яку» в сенсі - різних релігій, і почитати, з чим зіштовхувались святі отці, у всіх конфесіях, у всіх релігіях, адже вони проходили те ж саме, що і, ось, сьогоднішні люди, коли ставали на духовний шлях. Вони зіштовхуються з тими ж проблемами свідомості, з тими ж демонами борються. І ось тут, ти зачіпала, що люди борються в боротьбі, але боротьба - це неминучий момент. Це первинний Армагедон, поки людина не дійде до примирення. Що таке боротьба? Боротьба - це протистояння своїм «артистам». Коли «артисти» нав'язують: «ось дивись на мене»; «Ні, - той кричить, - дивись на мене» на сцені. А людина не хоче на них дивитися. Вона вже втомилася від їхнього кіно. Вона хоче просто жити. Адже за ось цим театром абсурду величезний світ. Уяви, ти сидиш в одній кімнаті і у тебе тут пару десятків артистів, які тобі постійно крутять цей хаос, а там - прекрасний світ. Ну, цікаво, посиділа годинку-другу. Ну, втомишся, так? Навіть свідомість втомиться. Все одно ти захочеш. Захочеш побачити світ, захочеш побачити травичку, сонечко, пташку, ще щось. Захочеш. Сумуєш за цим.

А тут одні й ті самі артисти, які: товстий здоровий дядько зображує тонку, якусь, вибач мене, травиночку. Але він її зображує і нав'язує тобі. Ну ти ж бачиш, що це невідповідність. Ось так і Особистість відчуває невідповідність і підміни ці. І вона хоче і прагне те ж саме, ось як ти б прагнула у двір побачити ту ж травинку, а не товстого дядька, який зображує її. Правильно?"


Служіння і мотивація - прямий шлях до Бога

І є ще таке поняття, як служіння. Воно непомітно проявляється в житті кожного з нас, потім його стає більше. І, коли служіння стає потребою, то і Шлях стає прямішим, і Бог - ближче.

Довжина Шляху до Бога безпосередньо залежить від мотивації: коли мотивація максимальна, то Шлях значно скорочується. Після будь-яких групових заходів (наприклад, "Інтенсив") мотивація підвищується. З'являється розуміння, як Жити в Дусі, як Його стяжати і утримувати, і, головне, як не відволікатися на зовнішні провокації, завжди зберігати зв'язок з Душею (в будь якому разі, так було у мене).


Боротьба на полі розуму - камінь спотикання на шляху до Бога

Торкнуся такого етапу на шляху до Бога, як боротьба: боротьба двох начал на полі розуму. І тут можна серйозно застрягти, а це вже не короткий шлях. Наприклад, застрягти в боротьбі з шаблонами, але ж можна просто усвідомити, що шаблони - ніщо і просто їх відпустити на всі чотири сторони. Якщо комусь здається, що шаблони їх тримають (як було зі мною), то є дуже проста і дуже наочна практика: міцно-міцно обійняти стовп і почати кричати «стовп, відпусти мене». Можна бити стовп ногами, кусати його, кричати голосніше і голосніше, поки не прийде розуміння головного. Що не шаблони тримають нас, це ми за них чіпляємося.
"Навіть згаданий нами Силуан Афонський, так, минулого разу, ми багато про нього проговорили, але ще раз згадаємо. Він в старості вже в своїй говорив про те, що кілька разів в житті стикався з Тим світом, і потім все життя прагнув це відновити. Питається, а хто йому заважав жити тим світом? Знову-таки демони. Де він застряг? Він застряг в боротьбі! В банальній боротьбі. І ось йому потрібно було ціле життя, щоб зрозуміти, що не треба боротися, треба жити! Але для того, щоб зрозуміти, що треба жити - спочатку треба боротися. Ось так парадоксально воно все побудовано.

Тетяна: А які інструменти в цій боротьбі, перемагати любов'ю?...

Ігор Михайлович: Насправді, інструмент... Їх багато інструментів, скажімо так, пропонується для Особистості, але більша частина їх від розуму. Ну, якщо твоя свідомість дала тобі інструмент проти неї самої, повір, цей інструмент працювати буде проти тебе. Це все одно, як «артисти» твої будуть розповідати тобі, як «глядачеві», як від них позбутися. Скажуть: «Заплати побільше, прив'яжись міцніше до столу скотчем - і ти нас позбудешся». Ну, звичайно ж не позбудешся. Правильно?

Тетяна: Тобто, інструменти взагалі не в площині свідомості?!

Ігор Михайлович: Ні, звичайно ж. Тут, перше, що роблять, чому виникає боротьба, - це вивчення самого себе. І всі проходять цей шлях. Ось, по-іншому не вийде. Поки не зрозумієш, що твоя свідомість грає з тобою злі жарти насправді, і багато показує тобі те, що ти вважала реальним, таким не є. Ну, всього лише боротьба за твою увагу. Поки це не усвідомиш, ти не зрозумієш більшого, правильно? Тобто, хочеш чи не хочеш доводиться боротися. Доводиться спостерігати за собою, усвідомлювати, вивчати її, тобто - пізнання самого себе. І ось, якщо ми візьмемо, знову ж таки, опис шляху будь-яких святих, ось знову повторюся, вони всі проходять через це. Спочатку усвідомлюють своїх демонів, або назвемо їх думками, свідомістю, або бісами, ну, хто як їх називав."
"Ілюзія і шлях. Істина на всіх одна"
"Вивчення шаблонів, воно необхідне. Ще раз кажу - необхідне спостереження за собою. Для чого воно потрібне? Для того, щоб свідомість сама зайшла в глухий кут. І тоді Особистість стає більш вільною. Тобто людині дуже важко зрозуміти, хто вона,, і відрізнити в цьому хаосі, в голові, хто «спостерігач»? Хто «глядач»? Це реально важко. Ось для цього і потрібно вивчати себе. Хто думає? Зі звідки думка? Як я можу зупинити її? Потім в один прекрасний момент людина розуміє, що вона Особистість. Що саме вона і може зупиняти, приймати ці думки, форми і все інше. Але потім вже може і управляти."

"Ілюзія і Шлях. Істина на всіх одна"
І що ж так заважає зробити Шлях коротким? А це «впускання» в себе світу матеріального, всіх його уподобань і умовностей. Коли ми залишаємо матеріальне, тобто тимчасове і смертне - ми набуваємо духовне, тобто вічне. І прийти в світ Бога можна відмовившись від всього земного, яке і так нам не належить. Ну, подумайте самі, хіба гроші, влада, слава і інші забаганки мають якусь ціну в порівнянні з Вічністю, з щасливою Вічністю в домі Отця? Ось слова Іоанна Богослова:
"Не любіть світу, ані того, що в світі; хто любить світ, в тому немає Батькової любові; бо все, що у світі: похіть плоті, похіть очей, і гордощі житейські, не є від Батька, але від світу цього. І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, живе повіки."

Віра - є Знання

Ось так плавно і перейшли до питання віри, а справжньої віри без знань бути не може. Є безліч висловлювань з цього приводу, і всі вони зводяться до одного - тільки знання Істини є основа справжньої віри.

Наведу кілька цитат:
«Істинна віра є знання. Звичайно, шляхів до Бога багато, але можна йти околицями, чимало петляючи, а можна йти навпростець. Так от, прямий шлях до  Бога – це шлях через знання і Любов...

...Бо найцінніший шлях – це пізнання Бога через розум, коли істинне знання, долаючи тваринне начало, відкриває врата підсвідомості за допомогою ключа Любові...

...Взагалі-то це означає повне дозрівання душі людської, повну перемогу над своєю матеріальною сутністю, тобто дияволом...

...Ми вважаємо, що ми є той розум, який бачить, чує, думає і аналізує. А фактично – це всього лише маленький шматочок ділянки свідомості. Назвемо його Дещо. Це маленьке Дещо плаває на поверхні океану. Океан є наша підсвідомість, де на різних глибинах зберігається вся наша генетична пам'ять, умовні й безумовні рефлекси, тобто весь наш «накопичений» досвід. Та це все стосується нашої матеріальної сутності. Це і є наше тваринне начало. Під підсвідомістю, на дні океану, знаходяться ніби «врата». І нарешті, за «вратами» знаходиться душа, частка Бога. Це і є наше духовне начало. Це те, чим ми є насправді і що дуже зрідка відчуваємо в собі. Саме душа в процесі реінкарнацій перероджується, поступово зріючи через знання і Любов нашого смертного Дещо, оскільки Дещо пов’язане з душею. Але вся проблема в тому, що це Дещо також пов’язане і з океаном. Більш того, воно зовні більше піддається впливу океану. Його постійно жбурляють із боку в бік хвилі, які є різноманітними думками, емоціями, бажаннями і так далі. Іноді це так накриває, що Дещо втрачає зв'язок з душею, а потім, після шторму, знову намагається її віднайти. Та коли це Дещо укріплюється у стремлінні до душі, не звертаючи ніякої уваги на стихії океану, і прямує крізь товщу вод у глибину, на саме дно, відмовившись від страху, то кінець кінцем воно досягає цих «врат». І за допомогою ключа Любові відкриває їх, з’єднуючись з душею. От тоді людина розуміє, ким вона є насправді, в повній мірі усвідомлює Свободу, Вічність і Бога. Ось тоді-то душа і вивільняється і йде в нірвану, рай, тобто у світ, де панує тільки Любов.»
"Що є віра: антонім або синонім слова знання? Адже віра без знання породжує сумніви. Сумніви виключають розуміння Істини. Нерозуміння Істини робить віру безглуздою і порожньою. Знання ж виключають сумніви, тому що дають розуміння Істини. Розуміння Істини наповнює віру знанням. І лише віра, наповнена знанням, є вірою істинною."
Краще й не скажеш, лише нагадаю відоме всім: «Хто в Любові, той в Бозі і Бог у ньому, тому що Бог і є Любов'ю».

Це найкоротший шлях.
...Господи! Як все просто !!!

ЦЕ ЦІКАВО
242

Залишити коментар