Велич Людської Душі: добрі вчинки в кожному дні

Велич Людської Душі: добрі вчинки в кожному дні

Діло було 13 листопада, в звичайний, здавалося б, недільний день, до речі, Всесвітній День Доброти. Так ось, мені пощастило побачити чистий прояв Душі.

З самого пробудження так і тягнуло вийти на вулицю. Вже ввечері, коли це несвідоме бажання стало нереально терпіти, зібралася і пішла прогулятися. І вже через сто метрів зрозуміла, навіщо мені треба було вийти на вулицю – побачити те, повз що не змогла пройти, не затримавшись.

Те, що творилося в цей день з погодою в Києві, можна описувати довго: перший сніг і одразу ж сильний снігопад, який практично створював ефект туману – дуже погана видимість. І як результат – сильні затори через ожеледицю і величезну кількість снігу на дорогах. Хоча, з пейзажної точки зору, картина мальовнича. Але в пориві приємного споглядання краси засніженого міста, привернула увагу нетривіальна ситуація: на перехресті, де починається Відрадний проспект, на світлофорі, де довгий, хоч і не дуже крутий підйом, семеро хлопців бігають від однієї машини до іншої, допомагаючи стартанути після вимушеної зупинки. Вони виштовхували всіх, – і мініатюрні смарт, і неповороткі тролейбуси, – хто буксував на дзеркальному льоду, швидко оцінюючи, хто зможе рушити сам, а хто – ні. А когось доводилося штовхати добру сотню метрів. До них періодично підключалися чоловіки, які проходили мимоволі та зупинялися на світлофорі. Приємно, що всі водії дякували і рухалися виключно акуратно.

kiev-snegopad-1  kiev-snegopad-2

Ситуація не так, щоб дуже незвичайна, а мою віру в людей підтвердила яскраво. Показовий приклад для тих, хто стверджує, що люди зараз стали меркантильні і черстві. Кожна людина помічає навколо себе те, чим, по суті, є сама. Якщо людина бачить навколо тільки бруд і гидоту, то це не тому, що її виділяють інші, а тому що вона сама не може дати світові нічого іншого. А якщо людина сповнена любові і добра, то і оточення дає їй споглядати його зовні. Адже для того, щоб бути Людиною з великої букви, не треба належати до яких-небудь духовних, релігійних або благодійних організаціях або "вбивати драконів" у життєвій війні. Людину визначають вчинки... в кожному дні, на побутовому рівні, якщо хочете. Бо стати героєм можна в одну мить, а прожити життя гідною людиною – це постійна робота над собою. Адже дрібниці – це не багато, дрібниці – це все... все, з чого складається життя.

Для мене в той недільний вечір героями стали ці хлопці, які без зайвих слів і будь-яких вказівок, просто стали на перехресті і зробили цей світ трішки кращим і добрішим. Я навіть не стала підходити до них, питати імена і задавати питання: "Навіщо?". Для мене це чомусь було очевидним.

Я не схильна ідеалізувати ні людей, ні обставини: не виключено, що через двісті метрів відбувалася зовсім протилежна ситуація. Але Бог показав мені саме цю ситуацію. А ось такі незначні вчинки і показують велич людської Душі, коли у людини є щирий внутрішній порив і вона слідує за ним. І це закладено в кожному без винятку! Просто ми часто глухі по відношенню до своєї інтуїції і внутрішнього стану. А даремно! Бо дрібний вчинок однієї людини, – хороший чи не дуже, дає приклад для наслідування всім іншим. А коли дивишся на добро в дії, самому хочеться стати частиною цього процесу.

Так давайте кожен день зробимо Днем Доброти!

P. S. Люди! Будьте обережні на дорогах! І будьте трохи терплячішими і терпимішими один до одного.

P. S. S. А я вдячна Богу за те, що ще раз дав побачити Велич Людської Душі!

З любов'ю і вдячністю,

Еліна Обухівська


ЦЕ ЦІКАВО
93

Залишити коментар