Божественне завжди поруч. Відкрийся і відчувай

Божественне завжди поруч. Відкрийся і відчувай

«Не все так просто. Людина ніколи не буває сама. Навіть якщо їй здається, що вона сама – вона все одно не сама. З нею завжди є хтось. Питання "хто"? Хто: Ангел чи демон?»

(З передачі «Єднання»)

Людина сама вирішує: бути їй наодинці з думками, або ж бути наодинці з Богом. Все залежить від того, куди спрямована наша увага, сила нашої віри. Так, ми живемо в матеріальному світі, але Божественне, як прояв Духовного світу, завжди поруч.

"Якщо вам здається, що Бог десь далеко від вас, як думаєте, хто від кого відійшов?"

(Християнські афоризми)

Матерія – це лише видимість, ілюзія. Але ілюзія стає дійсністю, знаходить силу і розвивається завдяки тим, хто в неї вірить. Коли Ви відчуваєте Духовний світ і знаєте, що Бог завжди поруч, хіба Ви будете віддаватися дурним і пустим думкам, нав'язаним матерією? Тоді сумніви та ілюзії зникають самі собою, Особистість зміцнюється на позиції Спостерігача від Духовного начала і безпристрасно дивиться на тимчасові матеріальні прояви. Тоді головною турботою в кожному дні життя стає підтримка чуттєвого зв'язку з Духовним світом через канал глибинних почуттів.

«Живучи в Богові, у людини вже немає внутрішнього розладу, конфлікту з самою собою. У неї зникає бажання приватних прохань, повних страху й турбот матеріального світу, бо вона розуміє суть їх походження від свого приземленого самозвеличення. Вона вже не намагається зрозуміти умом, де діє Бог, а де ні, бо все це вона починає відчувати і Знати. І це Знання приходить не від розуму, а від глибинних почуттів Душі. Адже людина вірить умом, а Знає — Душею. Вона починає зосереджувати своє внутрішнє життя лише на Душі, бо через неї пізнає Бога і нескінченний духовний світ, який є її справжнім рідним домом».

(Анастасія Нових, «АллатРа»)

Глибинні почуття – це мова Духовного світу. Тому, якщо Ви хочете бути почутими, будьте щирими у своїх прагненнях. Налаштуйтеся на відчування.

 

Зіткнення з Духовним світом: розкриваючись – розкриваємо!

І у мене, за моє життя, не раз була така можливість переконатися в постійній присутності проявлених Сил від Духовного світу. Що давало можливість відчути Їхню підтримку, передувало усім цим проявам духовного? Чесність. З самою собою. Смиренність. Готовність прислухатися до гласу Вищого. Жага Знати і застосовувати це Знання в житті.

Духовний світ: відкриваючись – відкриваємоОдин з найбільш значущих і радісних для мене проявів присутності і підтримки Сил від Духовного світу мав місце, коли я вже зовсім заплуталася в хитросплетіннях свідомості. Треба сказати, що велика частина мого життя пройшла під девізом «Я сильна! Я все можу сама!» Ця самовпевненість і гординя проявилися в результаті підміни від Тваринного начала. Спроби, які виходять від Душі, підштовхнути Особистість до духовного розвитку, були звернені в егоїстичне русло.

Такі мої переконання радували тих, хто слідував бажанням від Тваринного начала маніпулювати і використовувати чужі сили для досягнення своїх цілей. Але ще більше засмучували тих, у кому говорили щирі бажання від Духовного начала, хто бажав піклуватися про мене, допомагати мені – бути сильним для мене. Все більше наростало розуміння, що така модель поведінки не приносить щастя ні мені, ні моїм близьким.

І ось, одного дня всі ці переживання вилилися у внутрішній сплеск: «Як же я втомилася все звалювати на себе, щось доводити, боротися. Не хочу так більше!». Ці думки не несли егоїстичного забарвлення, а були закликом про допомогу, чуттєвим поривом і готовністю до внутрішньої трансформації. Були бажанням змінити звичні відчуття і погляди, щоб змінити своє життя.

«Я просила Господа позбавити мене від гордині... А Він відповів мені, що від гордині не позбавляють – від неї відрікаються».

(Матір Тереза)

Це був момент смирення перед Вищим. В ті роки я помічала, що коли думаю і роблю не з упертості і гордині, а смиренно і вдячно, то відчуваю легкість і радість всередині. Не було ще розуміння ілюзорності власної значущості, в якій переконувало мене его, але були вже довіра і відкритість Створюючим Силам.

Відповідь на цей щирий глибинний імпульс прийшла одразу. Вже через якісь миті я відчула величезну ніжність, спокій, Любов – всеосяжну і світлу. Відчувалася чиясь присутність поруч і мій внутрішній глибинний відгук на цю присутність. Я закрила очі і наче занурилася в інший світ, без часу і простору. В ту мить відчувала себе дитиною, оточеною материнською ласкою. Така легкість була всередині і відчуття переповненої Любові і ніжності до усього сущого.

«Але Любов Божа не залишає людину навіть тоді, коли вона про неї забуває. Бог ніколи не залишає людину, бо Його Любов, завдяки Душі, завжди з нею».

(Анастасія Нових, «АллатРа»)

Духовний світ: відкриваючись – відкриваємоТривало все це недовго, але наслідки того явища проявляються і донині. Так, поряд з відчуттям, що все навколо випромінює Любов, з'явилося ще щось. В кожній людині я стала бачити дитя. Скільки б не було років людині, а за кожною її дією і словом я бачила дитину. І ця дитина вередує, розгублена або налякана, коли людина приміряє маски, або ж світла і радісна, коли людина виявляє щирість. Тоді прийшло розуміння, що справжня сутність Особистості – це не той гравець, який продумує ходи, не той, хто хоче здаватися (робота свідомості людини). Це дитина, яка відчуває і пізнає.

«– Тобто оцінити мозком, свідомістю зрозуміти, де ти знаходишся...

– Нічого не можливо. А на чуттєвому рівні все сприймається дуже легко і просто. Все невидиме – воно видиме. Воно просто є, воно реальне. Нічого тут складного немає. І ось ще – воно дає глибинне розуміння і зриває маски. Спостерігаючи в тримірності – ми спостерігаємо що? Ну, молекулярний набір: якихось там амінокислот, які сидять і між собою щось булькають один одному і роблять вигляд, що розуміють один одного. А на рівні чуттєвого сприйняття воно сприймається без масок».

(З передачі «Сенс життя – БЕЗСМЕРТЯ»)

Дитина – це не образ. Це характеристика Особистості. Якщо кожен з нас буде чесний з собою, то згадає, що в хвилини сильної втоми, переляку, або ж закоханості, радості, тобто в ті моменти, коли ми перестаємо прислухатися до логіки і до думок в цілому, ми інтуїтивно усвідомлюємо себе дитиною. Дитиною, яка скаржиться, боїться або ж у захваті і радіє. Те довірливе, світле створіння і є Ви як Особистість. Ми шаблонно покладаємо функцію захисту і керування на свою свідомість. Свідомість є частиною світу матерії, яка прагне розділяти і володарювати. Тому кожна Особистість, яка духовно розвивається, яка знає про принцип роботи системи, може забрати повноваження у свідомості і перетворити себе з дитини на мудрого і люблячого дорослого.

«Адже наша Особистість – вона як дитина. Це правда... Ось наша свідомість може бути розвинена, ми можемо бути академіками, професорами, ким завгодно, мати масу знань, зробити багато наукових відкриттів, але особистість залишається дитиною. І це правда... Це ще одна заборонена тема, яку я зараз розповів. Але заборонена не нами, вона була заборонена жерцями, тому що, знаючи це, легко керувати масами людей. Що ми і бачимо. Але керувати свідомістю людей, але не Особистістю.

Ще раз кажу: Особистість – це дитина, а дитині завжди потрібен дорослий. Цим користуються, на жаль... Як у давнину, так і зараз, коли це зрозуміли деякі люди, вони почали експлуатувати. Але дитина може подорослішати, якщо їй дати таку можливість».

(З передачі «Сенс життя – БЕЗСМЕРТЯ»)

Але найдивовижніше – це та Материнська Любов, яка стала литися з моєї Душі і серця до кожної людини. Для мене все і всі стали рідними дітьми. І це почуття можна порівняти з тим шаблонним розумінням материнського почуття, коли жінка бажає дарувати любов і дбати лише про своїх дітей, або про дітей в цілому. Я раптом ясно відчула, що все живе свідомо чи несвідомо прагне батьківської Любові і ласки. З'явилося інтуїтивне знання, що всі ми Єдина сім'я і всі відображені один в одному.

Мені дали відчути це щастя – розкриття створюючого жіночого начала в собі. Допомогли бачити Душею, минаючи криві відображення "дзеркал, що димлять" (див. доповідь "СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА", септонне поле і будова септона).

 

Твоя Воля?..

Одна з найбільших помилок людини – це переконання, що вона сама по собі, сама собі господар. В людському суспільстві існують такі поняття, як «мої думки», «мої ідеї», «мої емоції»... Але, по факту, людина на матеріальному та енергетичному рівні являє собою приймач, який вловлює лише те, що вже є, що вже його оточує.

Духовний світ: відкриваючись – відкриваємо«Ріґден: Те, що ми вважаємо власною волею — це ілюзія нашого сприйняття з позиції мислення індивідуального розуму тримірного виміру. Якщо розглядати на нашому прикладі, людина всього-на-всього своїм вибором активує вхідні в неї потоки інформації та витрачає свою життєву силу на втілення цієї Волі. Воля, чи то вихідна від Духовного начала (світу Бога), чи вихідна від Тваринного начала (Тваринного розуму) — це сила ззовні, точніше сказати, це інформаційна програма, впроваджена в якусь структуру, яка її і виконує. Підміна від Тваринного розуму полягає в тому, що Особистість людини сприймає форми проявів однієї з цих двох глобальних сил, як власну волю, якої насправді вона не має.

Анастасія: Інакше кажучи, те, що людина вважає власною волею і непомірно цим пишається, такою не є. Це всього лише сила, що увішла у неї іззовні за допомогою інформації, яку вона вибрала. Вона активує в ній почуття, емоції, думки, які штовхають її на ті або інші дії в рамках програми цієї Волі, що пов’язана з витратами життєвої енергії».

(Анастасія Нових, «АллатРа»)

Виходячи з цього Знання перед Особистістю стоїть вибір (свідомий чи несвідомий): служити Волі того хто Будує або ж служити волі того хто руйнує. Ось тільки світ матерії не здатний дати нічого, окрім тимчасової ілюзії, адже він і сам паразитує на тій Створюючій Силі, що була привнесена сюди зі світу Бога.

Зло не дає сили – воно провокує нас витрачати свої. Це легко простежити за тим відчуттям спустошеності, яке відчуває людина після негативних думок, емоцій і вчинків. Відгадайте, хто «з'їдає» ту енергію, що закладена в Вас, в таких випадках? На чий розвиток Ви жертвуєте її, підтримуючи установки Тваринного розуму своєю увагою?

Примарність земного щастя можна умовно порівняти зі станом сп'яніння, яке дає тимчасову ейфорію, звужує кругозір Особистості до об'єкта щастя. Таке «щастя» швидко проходить, залишаючи згодом неприємні відчуття. Але духовна добрість – щастя духовне, воно, навпаки, дарує легкість і ясність, всерозуміння і всеприсутність. І воно не зникає, бо його джерело Вічне.

 

Бути Справжнім – бути Духом!

Як же нерозумно позбавляти себе духовного щастя, підтримуючи в собі думки від гордині і впертості, тим самим віддаляючи себе від Вічного, в той час, як світле і прекрасне завжди поруч. А потрібно лише, нарешті, припинити обманювати себе і відкритися Світові. Ігнорувати тваринні посили «здаватися» і просто «бути» – Бути Справжнім, бути Святим, щоб день за днем зливатися з Духовним світом.

Адже в кожному з нас мерехтить іскорка Вічного Світла... Тож нехай Вона горить! Нехай зігріває зневірених і освітлює шлях тим, хто йде Додому!

 

Автор: Яна Шантарова

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 174

Підписатися на новини



Божественне завжди поруч. Відкрийся і відчувай - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 174
Схожі статті:


Коментарі
  • Андрей

    14.10.2015 22:19

    Спасибо! Очень чувственная статья и очень хорошо получилось передать духовный опыт и духовные понимания. Прочитал и как будто чуточку мудрее стал.

    Відповісти
  • Алёша

    07.10.2015 20:03

    Спасибо большое за вдохновляющую статью!

    Відповісти
  • Анастасия

    07.10.2015 14:12

    Когда мы перестаём понимать, что преуспеваем с помощью Божией, и начинаем думать, что достигаем всего сами, тогда Бог отнимает Свою благодать, дабы мы поняли, что наши только желание и усилие, а сила
    и результат зависят от Бога. Как только мы осознаём, что преуспеваем с помощью Божией, у нас сразу открываются глаза, мы смиряемся, плачем о своём падении, Бог нас жалеет, снова подаёт Свою благодать, и мы идём дальше.

    – Поставляй впереди Бога, говори так: “Силой Божией я буду стараться исправиться”, тогда Бог по-
    может. То, что ты хочешь исправиться, означает, что принимаешь помощь. Просишь у Бога помощи – и Он
    призирает на тебя. Делаешь то немногое, что можешь сделать, и так идёшь вперёд. Кто из людей, видя, как
    маленький ребёнок своими ручками старается сдвинуть с места большой камень, не подбежит к нему,
    чтобы помочь ? Так и Бог, видя твоё небольшое усилие, поможет тебе победить.

    Старец Паисий Святогорец
    “Слова.” Том V. Страсти и добродетели.

    Ничто не превыше Бога. Глубинная связь с Ним должна быть непрерывна :)

    Відповісти
  • Сергей

    07.10.2015 12:43

    Вот у меня было тоже самое: «Надо сказать, что большая часть моей жизни прошла под девизом «Я сильная! Я всё могу сама!»

    И понял свою ошибку только после просмотра передачи: «ЕДИНЕНИЕ» Особенно когда сказали, что просите помощи в Духовного мира. А ведь животина говорила, не надо ничья помощь, все сам сделаю.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція