Бути чи не бути — питання Чесності

Бути чи не бути — питання Чесності

“Любов Божа не залишає людину навіть тоді, коли вона про неї забуває. Бог ніколи не залишає людину, бо Його Любов, завдяки Душі, завжди з нею… Коли ж людина з почуттям глибокого покаяння починає спілкуватися зі своєю Душею, Любов Божа примножується в ній багаторазово. Бог приходить в Душу і дає їй мир. Вона стає джерелом невичерпної внутрішньої сили для людини.“

З книги "АллатРа"

Я чую голос, бачу блиск зорі
І рвуся до коханої, але вона всередині.

Ібн аль Фарід "Велика касида"

Начебто все, як завжди. Я цілком в потоці життя: ходжу на роботу, зустрічаюся з друзями, радію успіхам і засмучуюся через невдачі. Все так само, як колись — та не зовсім так. Невідлучно супроводжує передчуття — щось має статися. Щось хороше. Всередині живе радісне передчуття чогось абсолютно нового, незвіданого... Ну не може інтуїція так безсовісно мене обманювати.

Я вдивляюся в очі людей, які зустрічаються на шляху, сподіваючись прочитати в них звістку з "прекрасного далека". Люди приходять і йдуть, тисячі очей миготять переді мною. Хтось затримується довше в моєму житті, хтось зникає одразу, немов міраж. Тільки от зсередини виходить непереборна потреба зупинитися, нарешті, припинити це миготіння, знайти спокій в чомусь більш постійному, більш надійному, стабільному, чесному.
І тут я помітив Її...

Тоді мені блиснули з темряви
Душі моєї найчистіші обриси.

Ібн аль Фарід "Велика касида"

Вона дивилася на мене своїми бездонними блакитними очима, повними щастя і ніжності. Від неї виходив аромат дитинства, забутого спокою і чогось ще — надзвичайно рідного і близького. Її очі були живими, вони говорили зі мною. І ось що вони сказали мені:

"Ти ж дивись, дивись, зазирни ще глибше. Я не таюсь перед тобою, відкрита до самої глибини. Я готова подарувати тобі Щастя, адже моя сутність — віддавати.

Ти довго вдивлявся в очі кожного зустрічного, сподіваючись відшукати в них рідні риси Глибини і Простоти. Ти готовий був відправитися на край світу в прагненні знайти Спокій і Щастя.

Ти задавав питання, які з дитинства хвилювали тебе. Ти знав, що це важливі... найважливіші питання. Тобі відповідали вчителі і мудреці, книги і мелодії. Ти вслухувався в кожне слово, кожну ноту, жадібно читав сторінку за сторінкою безлічі книг. Тисячі відповідей обіцяли подарувати тобі Спокій. Але жодна з них не втамувала твою спрагу, не відгукнулася в тобі відлунням згоди.

Ти зневірився і образився на цей світ, знайшовши його безглуздим і жорстоким. Ти перестав вірити в слово "Чесність", яким так дорожив колись. Ти втратив себе...

Ти забув мене. Ти заглядав у чужі очі, я ж невідривно дивилася в твої, беззвучно звертаючись до тебе: "Милий, тільки поглянь на мене, і ти знову зустрінешся з Глибиною і з Простотою, які так дорогі тобі. Вони тут, зі мною".

Ти шукав відповіді на свої запитання в словах мудреця, і піснях і казках. Я ж шепотіла тобі: "Милий, тільки прислухайся до мене. Вони є, відповіді на твої найважливіші питання. Вони всі в мені, я завжди готова відкрити їх тобі. Але ти не хочеш чути їх від мене, тому що вони не так барвисті і привабливі, як слова мудреця, і пісні, і казки".

Ти сам обирав страждання, відмовившись від мого Спокою. Тепер же придивися до мене уважніше. Я готова бути з тобою вічно. Я буду тобі другом, сестрою, наставником, коханою. Я буду любити тебе так само терпляче і самовіддано, як любила колись. Коли ти оступишся, я подам тобі руку і підтримаю тебе. Коли ти будеш помилятися, я поправлю тебе, виявляючи чуйність і терпіння. Коли відчуєш себе покинутим і забутим, я просто нагадаю про себе. Коли інші будуть лаяти тебе, я буду втішати тебе. Коли інші будуть звинувачувати тебе, я буду виправдовувати тебе. Коли тобі буде загрожувати небезпека, я буду попереджати і оберігати тебе. Коли тобі знадобиться мужність, я буду зміцнювати тебе. Зі мною ти можеш нічого не боятися.

Я нагадаю тобі те, про що ти забув. Я відкрию тобі все те, про що ти не знав.

У відповідь я прошу від тебе тільки одного — Чесності. Я прийму від тебе все, крім зради. Чи готовий ти бути зі мною? Тільки чесно... назавжди..."

Тоді я зрозумів, що зараз потрібно вимовити Слово, за яке я буду нести Відповідь до останнього удару серця в моїх грудях.


Віталій Баглай

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 147

Підписатися на новини



Бути чи не бути — питання Чесності - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 147
Схожі статті:


Коментарі
  • Владимир

    10.01.2017 17:52

    Потрясающе! Благодарю от всего сердца!

    Відповісти
  • Павлуша

    09.01.2017 17:10

    Дякую за обмін чуттєвим і життєвим досвідом. Бажаю всім укріпитись в Дусі і дойти до цілі. Один мій друг сказав дуже глибокі слова - треба просто робити. Просто брати і йти....

    Відповісти
  • Ksenia

    22.11.2016 11:30

    Самое интересное, что это же общение с Душой лежит за гранью слов. Спасибо, что так красиво его передали! 

    Тогда сверкнули мне из темноты 

    Моей души чистейшие черты. 

    О, до сих пор, борясь с собой самим, 

    Я лишь любил, но нынче я любим! 

    Моя любовь, мой бог - душа моя. 

    С самим собой соединился я. 

    О, стройность торжествующих глубин, 

    Где мир закончен, ясен и един!

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція