Бути мамою — духовному не завада!

Бути мамою — духовному не завада!

Ділюся своїм досвідом роботи над моментами, які підкинула система під час того, як я готувалася стати мамою.
 
Почну з того, що в групі займаюся зовсім недавно, близько півроку, причому паралельно з цим в моєму житті відбувалося багато подій, які, як потім виявилося, сталися не просто так.
 
Зараз усвідомлюю, що пройшла і продовжую проходити посилений курс розвитку Особистості і розриву шаблонів.


Заняття в групі і вагітність

Коли прийшла в групу, одразу відчула, що цей колектив дуже близький і рідний по Духу, була величезна радість від зустрічі з такими людьми. По максимуму намагалася відвідувати заняття і йти в ногу з друзями.
 
Час минав, підходив до кінця період моєї вагітності. На останніх місяцях почуття Єдності було постійним, але пологи – це процес, пов'язаний з викидом гормонів у величезних кількостях, і звідси почалися дуже повчальні моменти, які підкинула система.
 
Знаючи, що чимало людей у русі вибирають шлях без дітей, система впродовж всього періоду вагітності підкидала думки, що мене засуджують, але тоді цілком могла їх ігнорувати. Після пологів Тваринне начало просто в рупор стало кричати, що мене засуджують і за те, що народила дитину, і за те, що не ходжу на заняття. В стані неврівноваженості, втративши контроль над собою і розслабившись через хворобливість тіла і жалість до себе, ці думки були прийняті на «ура».
 

І тут почалось…

На кожен момент, пов'язаний зі знайомими з групи, вибудовувалася ціла картина або навіть фільм про те, що мене ігнорують, вважають, ніби все кинула, засуджують, і так далі. Причому один фільм-ситуація прокручується по кілька днів, а іноді й тиждень. Відповідно, мій внутрішній стан не поліпшувався. Навіть під час зустрічей з групою, коли були можливості обговорити ці ситуації, Тваринне начало казало мені: «Навіщо, тебе за це ще осудять».
 
Апатія почала поступово переростати в депресію, недовіру, постійну дратівливість. Слава Богу, залишилося ще відчуття, що все це не те, що потрібно терміново змінювати ситуацію. І я, перебуваючи в стані вдаваного безвихіддя, почала просити допомоги у Бога. І допомога прибула у вигляді дуже близької людини, моєї подруги, яка щойно повернулася з інтенсиву (тижневого курсу тренінгів на тему самопізнання).
 
Подруга привезла те, чого, як виявилося, мені і не вистачало – РЕАЛЬНЕ прагнення працювати і ЖИТИ! В процесі спілкування мені вдалося розкритися, відчути Єднання, яке я втратила за останні два місяці, і якого так не вистачало! І от, перебуваючи в практиці вдячності, я несподівано відчула, що весь час роботи над собою на шляху до Життя, у мене були СУМНІВИ у своєму ВИБОРІ.
 
В одну мить ці сумніви пішли, і ніби камінь з душі відпав, так легко і вільно стало. Прийшло усвідомлення, хто Я, куди йду. Нарешті, за довгий час, я відчула твердість і впевненість, страх відпав.
 
Вже через пару днів я відкрито і вільно ділилася всіма заморочками, які мене мучили цілих два місяці, і сміялася над ними, усвідомлюючи всю дурість цих ситуацій.
 

Для себе зробила такий висновок

     1.  Чому я вирішила, що те, який життєвий шлях я вибираю, має хвилювати і чіпляти оточуючих? Навіть якщо це і могло викликати якусь  реакцію, хіба це не їх вибір? Очікування оцінки оточуючих – це шаблон «значущості», бажання здаватися, а не бути.
     2.  Духовний світ завжди допомагає і підтримує наше прагнення до Єднання!
     3.  Будь-який сумнів тягне за собою ланцюжок невирішених ситуацій і шаблонів, за допомогою яких Тваринне начало може легко керувати мною і забирати мою увагу. Лише коли я чітко усвідомлюю свій Вибір, стаю вірна йому, відпадають всі причини, які могли до цього якось вплинути і змусити перейти на іншу сторону. Лише тоді приходить розуміння, що ШЛЯХ ДО ЖИТТЯ не може супроводжуватися сумнівами, адже тоді я знімаю з себе відповідальність, піддаюся страху і втрачаю почуття Єднання!
     4.  Система завжди буде робити все можливе, щоб розділити мене з іншими людьми. І тільки тверде МИ, без сумнівів і страху оцінки зможе вистояти в цій боротьбі! Сподіваюся, цей досвід буде корисним і як приклад роботи системи, і того, як важливо зізнаватися собі в тому, що заважає зробити Вибір, і чи зробив ти його взагалі?
 
 
P.S. Поки писала, система все робила, щоб відволікати, починаючи з запитань: «А чи варто?» і закінчуючи дзвінками, сльозами дитини, розмовами навколо. І тільки коли сказала собі: "Все одно допишу і поділюся", все навколо заспокоїлося. Перед тим, як відправити, знову стукають думки на кшталт: «може, не треба?» або «а як на це подивляться?». Загалом, посміхаємося і "махаємо" цим думкам.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 86

Підписатися на новини



Бути мамою — духовному не завада! - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 86
Схожі статті:


Коментарі
  • D_Olga

    27.01.2017 12:55

    2 полоски..

     

    Спасибо! Нужная статья в нужное время! И комментарии к статье очень поддержали! 

    Відповісти
  • Eoll

    31.10.2016 16:20

    Простите прошу, но подходить с позиции «МЕНЯ осудят»,  на мой взгляд, немножко эгоистически. Осуждать, за что??? Предлагаю немного изменить угол зрения и посмотреть по иному на ситуацию. Что лучше для будущей личности – прийти в этот мир в семье материалистов, или в семье, где стремятся и разделяют духовные ценности? Для будущей Личности попасть в семью где родители стремятся прийти к Богу и знают как это сделать просто джек-пот. В тоже самое время воспитывать ребёнка, для людей владеющими Знаниями – это служение (ответственность с радостью) Духовному миру. Но здесь очень важно быть честным перед собой, и ответить на вопрос : «В чём на самом деле желание иметь ребёнка?». Если для «продолжения рода» и тому подобные “хочушки” – тогда это шаблон. И ещё ответить на вопрос: «Достаточно ли я владею Глубинными чувствами, чтобы помочь их «раскрыть» ребёнку, достаточно ли я пробудившаяся Личность?». Я не имею ввиду быть Ангелом, но некоторый чувственный опыт должен быть, иначе как можно воспитывать, не зная чему учишь. 

    В заключении хочу добавить, что «дети» лишь одна из форм служения, поэтому, на мой взгляд, нет ничего плохого как в том, чтобы иметь детей, так и в том, чтобы их не иметь (ребёнок требует много внимания) – всё лишь выбор. Важно, чтобы это был выбор Личности, а не эго. Если я в чём-то не прав, прошу меня исправить.       

    Спасибо огромное за хорошую статью, за опыт. Счастья вам и Любви )))    

    Відповісти
  • Елена

    24.10.2016 00:04

    Благодарность Богу, за то что поделились своим опытом. А наши детки - это Дар Бога, Его доверие нам в воспитании новой личности. Животное начало может рассказывать что угодно: “осудят”, “зачем мне дети” (кстати у меня так было сразу после рождения ребенка - такое своеобразное оливье из мыслей “не нужно было тебе ребенка”)... и так далее. Но если это Его Доверие, Его Любовь? какие сомнения, какие мысли тут уместны. Благодарю, Господи, что доверил дитя своё, благодарю, Господи, что позволяешь учиться у чистейшей любви. Благодарю ребята вас, за то что учите своими примерами и опытом. 

    Відповісти
  • Карина

    20.10.2016 17:32

    Это самая настощая правда! спасибо за опыт

    Відповісти
  • Раиса

    19.10.2016 22:42

    Спасибо за статью. Еще одно разоблачение системы и доказательство того, что Бог нас никогда на покидает. Это мы можем, поддавшись системе, забыть о нем, игнорировать его помощь. 

    Відповісти
  • Юлия

    19.10.2016 22:42

    Спасибо большое автору за статью!!! Многие мамы смогут вдохновился написанным, и не падать духом, а целенаправленно идти по духовному пути. Перечитывая Вашу статью удивлялась насколько же одинаково, стандартно работает система животного разума со своими шаблонами..., ведь сама мама двоих деток и переживаю точно тоже, что Вы описывали. Этот армегедон в себе нужно перебороть, раскрыть все шаблоны... порой давление настолько сильное, что опускаются руки, хочется кричать ...но нужно найти в себе силы и раскрыть истинные глубинные  чувства, ведь суть материнства, как и всего другого ЛЮБОВЬ. 

     

     

    Відповісти
  • Владимир

    19.10.2016 19:16

    Спасибо автору за статью, за то, что все-таки написали ее. Безусловно Ваш опыт полезен и даже необходим многим из нас.

    Відповісти
  • Валентина

    19.10.2016 12:13

    Большое спасибо очень хорошая поучительная статья. Я несколько раз пыталась поделиться своим, спросить так ли это, и меня всегда что-то останавливает и такой козырь, там все молодые ты пенсионерка.  Когда смотрю фильмы, интервью и очень рада что  стремятся  изменить нашу жизнь на планете в основном молодые. Печалюсь о том что мои дети вообще меня не слышат, отпустила  взрослые пусть  проживают свою жизнь сами, порой не знаю как молиться за них. Понимаю начни с себя помоги себе спасибо Творцу что дает это понимание.И вообще спасибо всем кто делиться  

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція