Бути мамою — духовному не завада!

Бути мамою — духовному не завада!

Ділюся своїм досвідом роботи над моментами, які підкинула система під час того, як я готувалася стати мамою.
 
Почну з того, що в групі займаюся зовсім недавно, близько півроку, причому паралельно з цим в моєму житті відбувалося багато подій, які, як потім виявилося, сталися не просто так.
 
Зараз усвідомлюю, що пройшла і продовжую проходити посилений курс розвитку Особистості і розриву шаблонів.


Заняття в групі і вагітність

Коли прийшла в групу, одразу відчула, що цей колектив дуже близький і рідний по Духу, була величезна радість від зустрічі з такими людьми. По максимуму намагалася відвідувати заняття і йти в ногу з друзями.
 
Час минав, підходив до кінця період моєї вагітності. На останніх місяцях почуття Єдності було постійним, але пологи – це процес, пов'язаний з викидом гормонів у величезних кількостях, і звідси почалися дуже повчальні моменти, які підкинула система.
 
Знаючи, що чимало людей у русі вибирають шлях без дітей, система впродовж всього періоду вагітності підкидала думки, що мене засуджують, але тоді цілком могла їх ігнорувати. Після пологів Тваринне начало просто в рупор стало кричати, що мене засуджують і за те, що народила дитину, і за те, що не ходжу на заняття. В стані неврівноваженості, втративши контроль над собою і розслабившись через хворобливість тіла і жалість до себе, ці думки були прийняті на «ура».
 

І тут почалось…

На кожен момент, пов'язаний зі знайомими з групи, вибудовувалася ціла картина або навіть фільм про те, що мене ігнорують, вважають, ніби все кинула, засуджують, і так далі. Причому один фільм-ситуація прокручується по кілька днів, а іноді й тиждень. Відповідно, мій внутрішній стан не поліпшувався. Навіть під час зустрічей з групою, коли були можливості обговорити ці ситуації, Тваринне начало казало мені: «Навіщо, тебе за це ще осудять».
 
Апатія почала поступово переростати в депресію, недовіру, постійну дратівливість. Слава Богу, залишилося ще відчуття, що все це не те, що потрібно терміново змінювати ситуацію. І я, перебуваючи в стані вдаваного безвихіддя, почала просити допомоги у Бога. І допомога прибула у вигляді дуже близької людини, моєї подруги, яка щойно повернулася з інтенсиву (тижневого курсу тренінгів на тему самопізнання).
 
Подруга привезла те, чого, як виявилося, мені і не вистачало – РЕАЛЬНЕ прагнення працювати і ЖИТИ! В процесі спілкування мені вдалося розкритися, відчути Єднання, яке я втратила за останні два місяці, і якого так не вистачало! І от, перебуваючи в практиці вдячності, я несподівано відчула, що весь час роботи над собою на шляху до Життя, у мене були СУМНІВИ у своєму ВИБОРІ.
 
В одну мить ці сумніви пішли, і ніби камінь з душі відпав, так легко і вільно стало. Прийшло усвідомлення, хто Я, куди йду. Нарешті, за довгий час, я відчула твердість і впевненість, страх відпав.
 
Вже через пару днів я відкрито і вільно ділилася всіма заморочками, які мене мучили цілих два місяці, і сміялася над ними, усвідомлюючи всю дурість цих ситуацій.
 

Для себе зробила такий висновок

     1.  Чому я вирішила, що те, який життєвий шлях я вибираю, має хвилювати і чіпляти оточуючих? Навіть якщо це і могло викликати якусь  реакцію, хіба це не їх вибір? Очікування оцінки оточуючих – це шаблон «значущості», бажання здаватися, а не бути.
     2.  Духовний світ завжди допомагає і підтримує наше прагнення до Єднання!
     3.  Будь-який сумнів тягне за собою ланцюжок невирішених ситуацій і шаблонів, за допомогою яких Тваринне начало може легко керувати мною і забирати мою увагу. Лише коли я чітко усвідомлюю свій Вибір, стаю вірна йому, відпадають всі причини, які могли до цього якось вплинути і змусити перейти на іншу сторону. Лише тоді приходить розуміння, що ШЛЯХ ДО ЖИТТЯ не може супроводжуватися сумнівами, адже тоді я знімаю з себе відповідальність, піддаюся страху і втрачаю почуття Єднання!
     4.  Система завжди буде робити все можливе, щоб розділити мене з іншими людьми. І тільки тверде МИ, без сумнівів і страху оцінки зможе вистояти в цій боротьбі! Сподіваюся, цей досвід буде корисним і як приклад роботи системи, і того, як важливо зізнаватися собі в тому, що заважає зробити Вибір, і чи зробив ти його взагалі?
 
 
P.S. Поки писала, система все робила, щоб відволікати, починаючи з запитань: «А чи варто?» і закінчуючи дзвінками, сльозами дитини, розмовами навколо. І тільки коли сказала собі: "Все одно допишу і поділюся", все навколо заспокоїлося. Перед тим, як відправити, знову стукають думки на кшталт: «може, не треба?» або «а як на це подивляться?». Загалом, посміхаємося і "махаємо" цим думкам.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 87 В закладки

Підписатися на новини



Бути мамою — духовному не завада! - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 87
Схожі статті:


Коментарі
  • D_Olga

    27.01.2017 12:55

    2 полоски..

     

    Спасибо! Нужная статья в нужное время! И комментарии к статье очень поддержали! 

    Відповісти
  • Eoll

    31.10.2016 16:20

    Простите прошу, но подходить с позиции «МЕНЯ осудят»,  на мой взгляд, немножко эгоистически. Осуждать, за что??? Предлагаю немного изменить угол зрения и посмотреть по иному на ситуацию. Что лучше для будущей личности – прийти в этот мир в семье материалистов, или в семье, где стремятся и разделяют духовные ценности? Для будущей Личности попасть в семью где родители стремятся прийти к Богу и знают как это сделать просто джек-пот. В тоже самое время воспитывать ребёнка, для людей владеющими Знаниями – это служение (ответственность с радостью) Духовному миру. Но здесь очень важно быть честным перед собой, и ответить на вопрос : «В чём на самом деле желание иметь ребёнка?». Если для «продолжения рода» и тому подобные “хочушки” – тогда это шаблон. И ещё ответить на вопрос: «Достаточно ли я владею Глубинными чувствами, чтобы помочь их «раскрыть» ребёнку, достаточно ли я пробудившаяся Личность?». Я не имею ввиду быть Ангелом, но некоторый чувственный опыт должен быть, иначе как можно воспитывать, не зная чему учишь. 

    В заключении хочу добавить, что «дети» лишь одна из форм служения, поэтому, на мой взгляд, нет ничего плохого как в том, чтобы иметь детей, так и в том, чтобы их не иметь (ребёнок требует много внимания) – всё лишь выбор. Важно, чтобы это был выбор Личности, а не эго. Если я в чём-то не прав, прошу меня исправить.       

    Спасибо огромное за хорошую статью, за опыт. Счастья вам и Любви )))    

    Відповісти
  • Елена

    24.10.2016 00:04

    Благодарность Богу, за то что поделились своим опытом. А наши детки - это Дар Бога, Его доверие нам в воспитании новой личности. Животное начало может рассказывать что угодно: “осудят”, “зачем мне дети” (кстати у меня так было сразу после рождения ребенка - такое своеобразное оливье из мыслей “не нужно было тебе ребенка”)... и так далее. Но если это Его Доверие, Его Любовь? какие сомнения, какие мысли тут уместны. Благодарю, Господи, что доверил дитя своё, благодарю, Господи, что позволяешь учиться у чистейшей любви. Благодарю ребята вас, за то что учите своими примерами и опытом. 

    Відповісти
  • Карина

    20.10.2016 17:32

    Это самая настощая правда! спасибо за опыт

    Відповісти
  • Раиса

    19.10.2016 22:42

    Спасибо за статью. Еще одно разоблачение системы и доказательство того, что Бог нас никогда на покидает. Это мы можем, поддавшись системе, забыть о нем, игнорировать его помощь. 

    Відповісти
  • Юлия

    19.10.2016 22:42

    Спасибо большое автору за статью!!! Многие мамы смогут вдохновился написанным, и не падать духом, а целенаправленно идти по духовному пути. Перечитывая Вашу статью удивлялась насколько же одинаково, стандартно работает система животного разума со своими шаблонами..., ведь сама мама двоих деток и переживаю точно тоже, что Вы описывали. Этот армегедон в себе нужно перебороть, раскрыть все шаблоны... порой давление настолько сильное, что опускаются руки, хочется кричать ...но нужно найти в себе силы и раскрыть истинные глубинные  чувства, ведь суть материнства, как и всего другого ЛЮБОВЬ. 

     

     

    Відповісти
  • Владимир

    19.10.2016 19:16

    Спасибо автору за статью, за то, что все-таки написали ее. Безусловно Ваш опыт полезен и даже необходим многим из нас.

    Відповісти
  • Валентина

    19.10.2016 12:13

    Большое спасибо очень хорошая поучительная статья. Я несколько раз пыталась поделиться своим, спросить так ли это, и меня всегда что-то останавливает и такой козырь, там все молодые ты пенсионерка.  Когда смотрю фильмы, интервью и очень рада что  стремятся  изменить нашу жизнь на планете в основном молодые. Печалюсь о том что мои дети вообще меня не слышат, отпустила  взрослые пусть  проживают свою жизнь сами, порой не знаю как молиться за них. Понимаю начни с себя помоги себе спасибо Творцу что дает это понимание.И вообще спасибо всем кто делиться  

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн



Архів матеріалів

Розсилка актуальних новин порталу «АЛЛАТРА Вісті», «АЛЛАТРА ТВ» та інших проектів МГР «АЛЛАТРА»

Концепція