Ланцюжок не повинен перерватись заради майбутнього

Ланцюжок не повинен перерватись заради майбутнього

Все починається з людини та її Вибору.

Із фільму «АТЛАНТИДА. Еліта в пошуках безсмертя»


Хочу поділитися з вами розумінням того, як можна дуже просто побудувати благотворче суспільство, і що одна людина, діючи з відкритим серцем, може породити ланцюжок подій, які до цього приведуть.

Важлива тільки одна умова – ланцюжок не повинен перерватися. А зрозуміла я це на одному прикладі із життя доньки.

ПОЇЗДКА В ЛІТНІЙ ТАБІР

Не так давно вона побувала в дитячому таборі. Довго мріяла про цю подію, і ось воно відбулося. 

Ми їхали так, щоб до початку заїзду прибути найпершими. Я не сперечалась. Треба, так треба. На моє запитання «чому» донька поділилась:

«Розумієш, матусю, я коли менша була і у свій перший раз поїхала в табір, то дуже хвилювалась, як мене зустрінуть, чи знайду я друзів і всяке таке. І всі діти, виявляється, теж хвилювались. Так ось, я приїду перша і кожного обійму як старого друга, і він зрозуміє, що його тут чекають і тут усі друзі».


Мудрість – це надбання душі


Так і сталось. І що цікаво, діти, що приїхали, тут же включалися в цей процес і вже всією юрбою бігли зустрічати і обіймати новенького. 

Діти допомагали і підтримували одне одного всю зміну, піклувалися навіть у дрібницях. І були по-справжньому щасливі. В кінці зміни ні діти, ні вожаті, не хотіли розлучатись. Вони не припинили спілкуватись і зараз, коли у кожного свої шкільні будні, а попереду екзамени. 

Діти будуть дорослішати, але чомусь я впевнена, що якщо кому-небудь з них знадобиться допомога, то вони не роздумуючи прийдуть і допоможуть. 

Ось цей маленький загоновий колектив і є прикладом того, як відкрите серце знаходить відгук і відкриває в кожній людині її істинне я. Це і є те справжнє, в якому людина щаслива.


Що є майбутнє?


Спілкуючись із донькою, бачу світ її очима і розумію, що діти дійсно дивляться на цей світ без спотворень, такий, як він є. Ми з нею говоримо про все на світі: про те, що відчуваємо, про те, що відбувається з кліматом, про те, що робить людину щасливою і про багато іншого.

МАЙБУТНЄ. ЯКЕ ВОНО?

В таборі діти теж ділилися своїми поглядами і розуміннями з різних питань, щоб залишити своє послання в книзі для наступної зміни.

Донька написала есе на тему, яким вона бачить наше майбутнє. Хочу поділитися з вами. 

«Цікаво, а що ж чекає людство попереду, і без чого ми не зможемо жити і розвиватися через 100, 200, 500… років?

Це дуже цікава і широка тема, яку можна розвивати довго. Я й сама вже не раз замислювалася про те, що ж чекає нас, нашу планету далі? Що ховається за черговим поворотом стрічки часу?

В наші дні маховик технічного прогресу набирає обертів. З‘являється все більше пристроїв і гаджетів, удосконалюються комп‘ютери, смартфони, розвиваються засоби масової інформації, все далі розкидає свої нитки павук інтернету. Це все в багато разів полегшує і спрощує життя людству. Але разом із цим багато людей замикаються в собі, у віртуальній реальності, втрачають віру в себе і в людство, забувають, що таке справжня дружба і любов, втрачають такі важливі якості як тактовність, ввічливість, співчуття, вміння підтримати і допомогти, повага, чесність. Але ж саме ці та інші подібні риси роблять нас по-справжньому Людьми. У безкорисливо запропонованій допомозі бачать підступ. Почесним стає обдурити, обхитрувати людину, підставити, вийшовши сухим із води, отримати вигоду для себе з будь-якої справи.

Безперечно, в майбутньому ми не зможемо жити без того, без чого ми з трудом живемо зараз. Останнім часом кількість катаклізмів, екологічних катастроф збільшується. З найменшими втратами пройти через всі випробування у нас вийде тільки в тому випадку, якщо всі люди Землі об‘єднаються.


Цитата з доповіді по клімату


В майбутньому у нас не вийде вижити без взаємодопомоги, любові, дружби. І не тільки в майбутньому. Але і теперішнього без цього немає.

Ось і зараз у таборі я найбільш гостро відчула те, що об‘єднує всіх нас. З першого дня наш загін став єдиною сім‘єю, в якій панує дух дружби, взаєморозуміння і підтримки. Але ж до знайомства ми були зовсім чужими і незнайомими одне одному.

Отже, найголовніше, без чого ми не зможемо жити не тільки в майбутньому, але й сьогодні, — це без прагнення бачити в іншій людині частинку себе. 

Тоді людина не зможе підняти руку на людину, тоді не буде чужої біди і тоді радість, розділена на всіх, порушить закони математики і буде безкінечно множитися».


Передала досвід доньки, учасниця МГР АЛЛАТРА Ольга


ЦЕ ЦІКАВО
177

Коментарі (19)
  • Ю
    Юлия

    Так душевно ) Спасибо за доброту переданную в строчках статьи )

  • M
    Mike and Ken

    Great and Awesome article. This is very inspiring. Indeed Wisdom is a virtue of the Soul and not of age and truth be told, one person can do a lot. Thanks very much for sharing this Beautiful message with us all.

  • А
    Анна

    Тронута до глубины души!!!! За такими солнышками - наше будущее!!! Спасибо большое за прекрасную статью!

  • К
    Ксения

    Очень понравился взгляд ребёнка на наш мир. Простые и понятные истины, про которые мы, взрослые, забываем.

  • О
    Оксана

    И действительно без взаимопомощи и дружбы невозможно прожить.

  • О
    Оля Москва

    Невероятно простая и удивительная статья! Ведь и правда наш мир, где почти каждый человек особенно дети замкнулись на себе и виртуальной реальности, а ведь по настоящему мы счастливы, когда все вместе в дружбе в любви! Спасибо за статью, очень понравилась!

  • О
    Ольга

    Спасибо!!! Простые, искренние понимания с глубинным смыслом🙏

  • В
    Валерий

    у детей всё так просто! Спасибо за такую вдохновляющую историю детской дружбы!

  • Н
    Наталья

    Да, детки действительно смотрят на мир широко раскрытыми глазами, не ищут выгоды и подвохов, а просто живут и радуются здесь и сейчас! Нам бы у них поучиться! Спасибо за такую замечательную статью!

  • Г
    Гульнара

    Такая искуренная, по детски простая статья. Дети острее чувствуют все изменения этого мира. Они лучше нас и стоит прислушиваться к их словам. Спасибо за прекрасную статью.

  • В
    Валентина К

    Огромная благодарность Ольге и ее дочери, за то, что поделились! Это очень ценно и очень показательно в наше время потребления! Читала со слезами на глазах! Ведь действительно сейчас очень не хватает любви и дружбы! А в это время перемен нам жизненно необходима сплочённость!

  • В
    Владислав

    Хороший пример, простыми словами о главном. Как важно быть наблюдательным, тогда можно учится у детей.

  • Н
    Настя

    Спасибо! Так просто передана истина😊 От Души💞

  • В
    Вероника

    Спасибо большое за статью, очень вдохновляет на созидание!

  • Н
    Неля

    Да, замечательная статья))) и сама часто наблюдаю какие наши дети мудрые и это, наверное, оттого что им тоже предстоит строить созидательное общество вместе со всеми нами и у них внутри уже есть это осознание.

  • В
    Вика

    Как же дети бывают мудры! Просто нужно их услышать! И опыт у девочки очень классный и поучительный)) взаимоуважение, совместные добрые, созидательные дела, дружба это такие важные качества!!

  • М
    Марія

    Недаром говорят, будьте как дети! Спасибо большое! Статья очень понравилось, вдохновляет. Любовь и Благодарность!

  • Е
    Елена Л

    Спасибо. Так точно сказано, что взаимопомощь, любовь и дружба определяют человеческие взаимоотношения. И что только вместе мы сможет сделать шаг в созидательное будущее.

  • Ю
    Юлия

    Какая светлая и вдохновляющая статья! Спасибо авторам. Это история с девочкой в лагере в очередной раз показала мне насколько много зависит от одного человека! Как поступок одного может вдохновить десятки. Мне бы очень хотелось жить в обществе, где все друзья. Мир и процветание, спокойствие и уверенность в завтрашнем дне. Созидательное общество, в котором каждый созидает – действует на благо всем.

Залишити коментар