Чесність перед собою. Чому я слухаю свідомість?

Вирішив поділитися відповідями, які знайшов, коли чесно відповідав собі на питання:

Чому я слухаю свідомість? Чому слухаю голос у голові? Чому беру участь у діалогах в уяві? Чому звертаю увагу і дивлюся те, що показує свідомість у думках?

Перше, що записав у блокнот:

"Тому що звик. Це звичка. Тепер треба виробити звичку перебувати в почуттях, при цьому спостерігаючи за тим, що відбувається навколо, бути в моменті Тут і Зараз. Тому що минулого вже немає, а майбутнього ще немає, є лише "тут і зараз," – усе на перший погляд просто, красиво і зрозуміло.

Але відчував, що це не все. Згадав про чесність перед собою і рекомендації від ведучого групи – записати спочатку перше, що приходить, а після цього ще раз поставити собі питання. Тому ще кілька разів прочитав питання, на які знайшов такі відповіді:

"Роблю те, що говорить свідомість, тому що звик бути рабом, бо так легше, коли хтось керує мною, а я просто роблю те, що вона говорить, те, що вона хоче, те, що їй вигідно. Перекладаю відповідальність за себе і своє життя на інших, і так у всіх сферах. На заняттях у групі чекаю, що скаже ведучий, роблю це, і чекаю далі моменту, коли він знову мені скаже що робити, замість того, щоб самому запитати. В сім’ї – роблю те, що дружина скаже, всю відповідальність на неї переклав. У роботі – на керівників "бочку кочу", що вони неправильний план поставили, занадто великий (але з ними про це не говорю). Так просто легше... Мені комфортно слухати свідомість". Чому?

1. Є кого звинуватити, чому я ще не Ангел – тому що свідомість сильно атакує і не дає Жити Духовним світом;
2. Не треба виходити із зони комфорту в невідомість. Просто роблю все, що свідомість говорить, а в неї все шаблонно;
3. Є на кого перекласти відповідальність за погані вчинки, які віддаляють мене від Бога: сказав дружині агресивно: "Я зайнятий!", Коли вона хотіла поцілувати. Потім сказав на виправдання: "Це ж реакція свідомості!";
4. Є можливість у діалогах в уяві продемонструвати свою значимість. (Після конфліктної або програшної ситуації в уяві відбувається програвання ситуації вже по-іншому, ніби я вже виходжу переможцем у ній);
5. Вона (свідомість) підтримує ілюзію моєї величі та значущості. ("Я – обраний, святий, просвітлений...")

Задав собі питання: "що робити?"

1. ЛЮБИТИ;
2. Взяти відповідальність на себе, за себе і свої вчинки, своє життя. Тільки я відповідаю за всі результати в житті;
3. В житті керуватися лише почуттями Душі, прислухатися до них, і діяти так, як відчуваю;
4. Увагу звертати тільки на те, що всередині відбувається;
5. Якщо відчуваю, що щось не так – одразу питати, дізнаватися і вирішувати, говорити про це відкрито, а не відкладати на потім чи сподіватися, що промовчу, а там – саме вирішиться.

Ось такий досвід.

Автор: Ігор З.