Чистота навколо починається з чистоти твоєї думки

Чистота навколо починається з чистоти твоєї думки

Щоб створити красу, треба самому бути чистим душею.
 
М. В. Глінка
 
 
Як же прекрасна і самодостатня природа в своїй первозданній красі. Який крихкий і мінливий живий світ природи! Скільки різноманіття і химерних форм приховано у її пейзажах. Як гармонійно вписується в неї людина, яка дивиться на це творіння через призму любові. Скільки натхнення можна почерпнути від свіжих ковтків повітря і аромату лісу. Гармонія всередині, тиша і спокій... Мабуть, у всій цій красі навіть не помітний благаючий стогін Землі. Навіть і не віриться, що в цьому гігантському організмі вирують хвороби та болячки. Як красива і спокійна природа. Як хочеться почути її серцебиття...


Ліси вчать людину розуміти прекрасне...

Мені пощастило жити поруч з мальовничим куточком природи, який майже не змінений людиною. Досить часто я намагаюся із звичайної прогулянки по лісі зробити творчу подорож. І варіантів для цього безліч!
 
Я завжди беру з собою на прогулянку маленький синій рюкзак, який служить мені хорошим помічником в моїх маленьких подорожах. Одягаю кросівки або гумові чоботи, в залежності від настрою і погоди за вікном. Заварюю гарячий запашний чай з ягідним ароматом і беру плитку молочного шоколаду. Теплий плед, на випадок сильного вітру, часто згорнутий на дні мого рюкзака. Його я завжди можу підстелити під м'яке місце або загорнутися в ласкаву тканину, читаючи улюблену книгу серед дерев лісу.
 
Буває навіть, що беру з собою етюдник з фарбами, папером і малюю звичайний, оброслий мохом пень, що нагадує загадкове містечко. Намагаюся через свою творчість передати цю кришталеву красу природи, яка споконвіку надихала людину зазирнути всередину себе... Своєю тишею і мелодійним спокоєм допомагаючи їй роздумувати над питанням: «Хто я?» і «Для чого я тут?». А під час суворих бурхливих стихій натякнути людині на її швидкоплинне життя, яке може обірватися будь-якої миті, ніби ниточка.
 
Обов'язково в запасній кишеньці, в потаємному місці, я зберігаю особистий щоденник, куди записую все, що бачу навколо. Записую, ким відчуваю себе серед цієї пишноти природи. Ділюся історіями, які трапилися зі мною за день. Намагаюся знайти «родзинку» мого сьогоднішнього дня. Пишу, відверто розповідаю про себе сьогоднішню щоденнику, як найкращому другові! І так легко стає на душі, і така любов розливається всередині, що дивуєшся, як так любити світ можеш! Пишеш про всякі дрібниці: про смак шоколаду і запах хвої, про шум вітру в кронах і сонячну ванну, в якій купаються дерева перед самим заходом сонця. І мимоволі занурюєшся в момент «тут і зараз».
 

Але для чого я все це вирішила написати?

На жаль, безкультурна поведінка людини не обійшла стороною і наш прекрасний ліс, такий улюблений мною! Не хочеться згадувати зараз про справи людей, які перетворили мальовничі лісові галявини з лавочками та ослінами в звалище і смітник. Це позначилося не тільки на прекрасному образі природи, але і на подальшому враженні від відвідування такого місця іншими людьми. Великий класик Л. Толстой говорив про те, що якби кожна людина підмітала біля свого порога, то кругом була б чистота. Таке просте вираження має під собою глибокий сенс.
 
Мені просто було б соромно прийти в такий «свинарник» з кимось із своїх близьких: мамою, молодим чоловіком або подругою. Я з щемлячим болем повернулася перший раз з лісу, коли була розчарована відвідуванням однієї з таких стоянок.
 
Після цього я вирішила взяти з собою на наступну прогулянку кілька порожніх пакетів з супермаркету. Також я прихопила рукавички: гумові і тканинні, так як на вид сміття було найрізноманітніше: від звичайного пластику до битого скла і великого габариту (машинні диски, технічні запчастини і використаний інший непотріб). Спочатку я просто йшла вздовж дороги і збирала все розкидане сміття. А потім поступово розширювала площу прибирання в глибину лісу. Працювала я поки не стемніло, адже очищенням лісу в основному займалася після навчання у вечірній час. За раз виходило зібрати по 6-8 пакетів. Яка ж внутрішня радість грає всередині, коли ти відчуваєш задоволення від своєї роботи, від творчої справи, яка б могла надихнути і інших людей на цікаву корисну діяльність.
 
І тут я зіткнулася з проблемою: до найближчого сміттєвого контейнера було трохи більше кілометра, а за раз я можу забрати три, від сили чотири пакети. Вони були реально важкі, адже найпоширенішим сміттям були скляні пляшки (явно не з-під дитячого лимонаду). Знаючи, що мені доведеться ще раз повернутися в ліс за рештою пакетів, я вирішила взяти по два в кожну руку. Спочатку я не відчула тяжкості, але невдовзі під натиском вантажу ручки пакета стали мені різати руки. Я все частіше і частіше робила зупинки, щоб дати собі відпочити.
 
Незабаром я натрапила на компанію чоловіків, які щось бурхливо обговорювали біля гаражів. Я злякалася, бо була зовсім одна, але зрозумівши, що вони мене побачили, намагатися сховатися або втекти було вже марно. І я сміливо пішла їм назустріч. Серце стало битися, в горлі пересохло, але чоловіки і не думали мене ображати. Вони не зрозуміли, що у мене в руках, але придивившись розібралися, що це сміття. Один з них запитав, що за зелена акція проходить в лісі, і навідріз відмовився вірити, що ми односельці, а я вирішила самостійно прибирати сміття. Вони схвально закивали головами і, остаточно осмілівши, я сказала їм, що у лісі залишилися пакети, мені важко їх нести до сміттєвого бака. Один з чоловіків (господар гаража), як з'ясувалося пізніше, мав особистий мотоцикл з люлькою, на якому він доїхав до потрібного місця і все забрав.
 
Красивий лісЯ йшла в бік будинку й усередині мене стала наповнюватись якась приємна радість. Я поспішила записати це в свій щоденник. На наступний день, коли я йшла з пакетами з лісу, побачила, що тих чоловіків немає, і на свій ризик залишила пакети зі сміттям метрах в 50-ти біля гаража. Я на мить подумала, що це може їм не сподобатися, адже мало приємного побачити у свого приміщення сміттєві мішки. Але щось підказало мені, що все буде добре і я поставила пакети на видне місце.
 
Під час ранкової пробіжки перед навчанням я виявила, що пакетів немає, а у того місця, де я їх вчора залишила, на піску були видні сліди мотоцикла у вигляді двох паралельних ліній. Було ясно, що це був мотоцикл з люлькою. Так, «недомовляючись», я залишала пакети, а чоловіки їх вивозили на смітник.
 
Я відчувала радість, коли бачила, як з кожним днем перетворювався мій улюблений ліс! Адже чистоту не так складно підтримувати, правда? Було б бажання і прагнення до цього у самих людей. Погодьтеся, адже приємно зробити сімейне фото на фоні зеленіючого лісу, коли на задньому плані не видніються фантики і обгортки. Як приємно посидіти в тиші медитації «Квітка Лотоса» на чистій галявині, залитій сонячним промінням... Як приємно бачити чистоту навколо себе, насолоджуватися нею, переконуючись на власному досвіді: «Усе хороше починається з чистоти твоєї думки».
 
 
Автор: Марія Дмитрієва

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 55

Підписатися на новини



Чистота навколо починається з чистоти твоєї думки - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 55
Схожі статті:


Коментарі
  • Володя

    03.02.2017 15:16

    Просто СПАСИБО!Нет слов больше!

    Відповісти
  • Vyacheslav

    03.02.2017 12:47

    Спасибо за чудесную и мотивирующую статью! Признаться сам, по ходу чтения, подумал странным ходить по лесу и собирать мусор, но ведь действительно очень отличный пример, совместить приятное с полезным ) Но еще лучше если бы у всех появилось такое понятие как “Земля - наш общий дом”, то и мусорить у себя дома никто бы не захотел )

    Відповісти
  • Дмитрий

    17.11.2016 14:42

    Интересная статья, спасибо!) Вдохновляет...

    Відповісти
  • Евгения

    10.10.2016 13:01

    Спасибо за вдохновляющий пример, Мария!

    Все изменения во внешнем идут из внутреннего мира  Человека.

    Відповісти
  • Карина

    01.10.2016 20:42

    Редко пишу комменты  ваша история пробрала до слез. как же легко сделать мир лучше и красивее...

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція