Чому я оцінюю людей?

Чому я оцінюю людей?

З недавнього часу помітив за собою, що я “оцінюю людей”: “О нічого собі, яка лялька”, “Дивись яка товста, жаль її – хлопця собі не знайде”... Мені стало набридати це навя’зливе оцінювання, і я вирішив почати щось змінювати. В першу чергу, через те, що оцінювані люди майже завжди йшли наперекір оцінці і передбачуваним штампам. “Приємні, хороші люди”, – думаю я через кілька годин спілкування, а потім “прилітає” почуття провини: “Як я міг оцінювати?”… А чи я оцінював, якщо в сам момент оцінки я цьому чинив супротив? Хто ж тоді в мені оцінює? Хто в мені порівнює? І навіщо це потрібно?

Подумавши, зрозумів, що не знаю, що з цим робити. Прийшла несамовита ідея – а що, якщо поставити ці питання не тільки собі, а й комусь з друзів, комусь більш досвідченому в цій темі. Так виникла цікава бесіда з моїм другом.

 

Хто в мені і навіщо оцінює оточуючих?

Лесь:
– Чому люди оцінюють особистість за зовнішністю тіла? Чому так відбувається, як Ви вважаєте?
Друг:
– Шляхом порівняння ми краще запам’ятовуємо різну інформацію.
Лесь:
– Шляхом порівняння тіл?
Друг:
– Так, людина когось знає і свідомість будує схожість шляхом порівняння – так іде краще запам’ятовування.
Лесь:
– Тобто свідомість порівнює те, що бачить?
Друг:
– Так.
Лесь:
– Відчуваю, що це мені не потрібно. Як знайти в цьому корінь? Вирішив, що не хочу більше це робити, розумію, що оцінка когось, швидше за все, помилкова. Напевно, в цей момент йде порівняння зі своїм тілом, свідомістю.
Наприклад: “О, якась вона повна”, – і одразу йде оцінка особистості, можливо навіть домінація.
Друг:
– Так, це чинно тільки по відношенню до себе… А починається все з того, що суспільство нав’язує певну моду: повнота чи худощавість, або якими мають бути риси обличчя, наскільки нафарбованими повіки. Ти коли починаєш працювати з почуттями і розумієш, що оцінка від свідомості неправильна – приходить розуміння, що вона (свідомість) може брехати.

Людина може бути зовсім іншою і внутрішньо наповнена набагато більше того, що тобі свідомість підказує.

Лесь:
– Тобто кожен відштовхується від нав’язаних суспільством шаблонів?
Друг:
– Так.
Лесь:
– Згадую такі моменти, коли в дитинстві бачив, як дівчатка бавляться ляльками барбі – вони худі і високі. Можливо, це була закладка змалку ідеальної жінки?
Друг:
– Не тільки це: з мультиків, від батьків, від тих авторитетів, які перебували поряд: бабусі, дідусі, сусіди, друзі. Що подобається, те що викликає емоційний стан — свідомість запам’ятовує і накладає на особу, на яку дивиться.
Лесь:
– Тобто людина зустрічає якогось авторитета, який висловлює свою точку зору, і вона переймається як власна?
Друг:
– Так, це формує те, як ми дивимось на інших людей. Свідомість працює як: що в неї закладеш – з того і формує картинку, ідеальну для себе, і проектує на когось іншого.
Лесь:
– Що мені потрібно зробити, щоб змінити таку реакцію на позитивну?
Друг:
– Чуттєвий досвід. Коли ти починаєш людину відчувати, то чітко розумієш: що за людина, і що в ній є. Свідомість, очі, вуха можуть брехати – почуття ніколи не брешуть.
Лесь:
– Але, якщо я намагаюсь сприйняти людину, мої Сутності повертають певний образ, я розумію, що це тільки Сутності ... відчуваю. Бачу, що відчуттями і Сутностями картинка сприймається інакше, можливо сутностями зчитую образ свідомості. Постає нове запитання: “Всі люди світлі всередині, як тоді приймати якесь загальне рішення?”
Друг:
– Якщо ти Живеш, тобто Відчуваєш Бога, то бокові Сутності дають правильну інформацію — вони тобі служать.
Лесь:
– Говорять правду, якщо я на почуттях?
Друг:
– Так, вони сприймають, як людина ставиться до тебе, “на якій хвилі вона зараз”. Коли людина до тебе звертається, йде контакт на певних Сутностях: або передня, або бокові. Тоді вони підказують, що людина “до тебе має”, що в ній зараз домінує, в даний момент. Але це не означає, що людина не може змінитись. Коли ти почнеш сприймати себе як Особистість, тоді вони (Сутності) починають тобі служити. Ти правий, всі люди світлі в середині, але свідомість у кожного різна. Це і відділяє нас один від одного, не дає контакту внутрішнього, душевного.
Лесь:
– Сьогодні, у практиці “Оченята”, зауважив цікавинку – зчитав Сутності людини і зразу ж одержав порівняння: “Він такий-сякий”, а коли відкрився почуттями – відчуваю, що він такий самий як я. Кому тоді довіряти?
Друг:
– Коли ти Живий, тоді в тебе контактує передня Сутність, якщо є оцінка – це бокові Сутності. Якщо чітко працює Передня – бокові стримуються.
Лесь:
– Тобто, щоб сприймати по-іншому, потрібно відчувати, і не сприймати оцінку від свідомості?
Друг:
– Так, що відбувається, якщо ти на почуттях: людина не може з тобою спілкуватись не на Передній Сутності. Не може ніхто агресивно реагувати, бо тебе банально не бачить: або втікає, або переходить на однойменну Сутність. Сприймаєш Передньою – людина включає Передню, тоді у вас контакт.

Якщо ти “вийдеш в люди” і будеш при цьому спокійним – працює Передня, а бокові інформацію шукають. Якщо в тебе є якісь запитання, хтось хоче тебе обдурити – тоді потрібно банально не “куплятись”, і як би не хотіли обдурити – не зможуть. Свідомість такої людини буде старатись вивести тебе з рівноваги, але якщо ти не вийдеш зі стану спокою, то він або налякається, або буде нормально спілкуватись. Тобто, якщо ти спокійний – бокові Сутності починають тебе захищати, і той, в кого є якийсь поганий намір, або лякається, або тебе не помітить.
Лесь:
– Спокійний – отже, хтось захищає.
Друг:
– Так, спокій сприймається як сила, так і є. А з ким ти в той момент?
Лесь:
– З Богом … тоді ще одне запитання: “Чому по людях судять з їх діянь?”
Друг:
– Залежить від закладок у свідомості: якщо ти живеш не по совісті і всі навколо теж – “ну, всі так роблять”, – це шаблон.
Лесь:
– Якщо людина часто “проколюється”, то в мене з’являється оцінка. Я вже очікую, що людина буде так реагувати.
Друг:
– Це не правильно, оцінки не повинно бути. Ти повинен сприймати, що це вибір людини на даний момент, в якийсь інший момент вона може діяти зовсім по-іншому. А в тебе вже є оцінка, ярличок.
Лесь:
– А якщо людина постійно так робить ?
Друг:
– А яка різниця, це її вибір і відповідальність.
Лесь:
– Тобто, я ставлю себе вище, роблю себе суддею?
Друг:
– Перестань, просто сприймай, що це її вибір, вона сама вже себе покарала. Можеш з нею спілкуватись, але розуміти, що в цих моментах їй не можна довіряти. Людина може вести себе як сволота, якщо слухає свою свідомість, але, при цьому, гарно варити борщ і навіть почастувати тебе.
Лесь:
– Тобто, розуміти, в яких моментах можна підстрахувати себе ?
Друг:
– Так, але не сприймати це категорично.
Лесь:
– Перевести оцінку на підстрахування себе?
Друг:
– Так, ти знаєш, в яких моментах у людини може щось проявитись, але все одно спілкуєшся. З людиною можна спілкуватись на якісь теми, а ти її відкидаєш як непотріб. Якщо знаю, що людина може щось розпатякати, тоді цю інформацію для неї притримаю, але ж я не відкидаю повністю спілкування.

З іншого боку, людина може щось розповісти корисне, якийсь цікавий досвід. Якщо вона у моєму колі спілкування – значить для когось це потрібно, якщо відкидати її – це несприймання частини себе. Всі люди – дзеркала, частинки мене. Якщо людина поступає певним чином, відносно мене — треба покопатись, тому що воно є в мені, і показує те, чого я не бачу. Якщо мені в людині щось подобається, отже, мені цього не вистачає, і в спілкуванні з такою людиною я напрацьовую для себе корисний досвід. Не подобається – потрібно над собою попрацювати, щоб це викоренити. Тоді людина дивним чином змінюється… Я не маю права когось міняти, кожен в будь-який момент має право вибору бути таким чи іншим. Все, що можу – показати приклад.
Лесь:
– А брати когось за приклад, це не створення авторитетів?
Друг:
– Це приклад для напрацьовування в собі якоїсь риси, без встановлення людини на п’єдистал.
Лесь:
– Дякую.

Після цієї розмови прийшло розуміння, що робити для того, щоб викоренити в собі звичку оцінювання – просто відчувати людину. Результат захоплює – в кожному є частинка мене, після цього почуття свідомість “зависає”: як можна оцінювати те світле “чудо” в кожному, яке є неповторним і по-своєму красивим, не подібним ні на що інше.

 

Автор: учасник МГР "АЛЛАТРА" Лесь, м.Львів

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 24

Підписатися на новини



Чому я оцінюю людей? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 24
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція