Що таке жити по совісті?

Що таке жити по совісті?

Насправді совість – це прагнення людини як Особистості до свободи. І совість це категорія Особистості.

Із передачі «Від атеїста до Святості»


У сучасному світі формування напряму думок, моделі поведінки і, як наслідок, цінностей людини відбувається під впливом суспільства. Причому найчастіше непомітно для нас, мимоволі. Ми намагаємося бути схожими одне на одного у всьому: в думках, бажаннях, словах, діях, втрачаючи при цьому індивідуальність та забуваючи про свою природу.

Суспільство сьогодення

Можна уявити, що суспільство людей – це якийсь єдиний механізм, в роботі якого бере участь кожна людина. Цей механізм рухається немов по накатаній, за інерцією, і найдивніше, що більшість людей його установкам не чинить опір і навіть не замислюється, чи дійсно так повинно бути чи інакше? Виходить, якщо всі так думають, говорять і чинять, значить це нормально. Чи не в цьому криється відповідь на запитання: чому в світі є війни, голод, страждання, нещасні люди?

Згідно з даними ООН, щодня на Землі помирає від голоду 18 тис. дітей, понад 2 млрд. людей не мають доступу до питної води, більше 4 млрд. – до санітарних послуг належного рівня. Кожен з нас всередині відчуває неприродність цього. Але ми знаходимо собі виправдання: це не через нас, винен хтось інший, і тому марно намагатися щось робити, щоб змінити нинішнє становище. 


Чому в світі до сих пір існують голод, війни, страждання?


Однак, незважаючи на це, в усі часи були люди, які мислять інакше, які йдуть шляхом миру, добра і благотворення. Такі Великі Особистості як Ісус Христос, Будда, пророк Мухаммед (мир йому) притягували до себе, будучи носіями чистих знань, неспотворених суспільством, і змінювали навколишню дійсність на благо людства. І ми знаємо безліч їхніх послідовників: Серафим Саровський, Омар Хайям, Джузеппе Москаті, Махатма Ганді та ін. Вони були прикладами простих мирян, які повірили в щирість цих Великих Людей та істинність їхнього життєвого укладу. Слідуючи їхнім заповітам, вони також несли світло та любов, зігрівали тих, кому це було потрібно.

Відкритість та доброзичливість цих Особистостей часто зачіпала егоїзм тих, хто боявся втратити владу над масами в результаті духовного перетворення кожного. Таких людей всіляко намагалися «очорнити», оскільки вони були загрозою системі і заважали її звичній роботі.

Так що ж було особливого в цих високодуховних Особистостях, що так притягувало, і чого не вистачало іншим?

На мою думку, вони завжди жили в нерозривному зв'язку з почуттям совісті. Вони були пов'язані з Богом і служили Йому. Саме тому їхні вчинки були такими людяними.


Пробитися паростку Добра – цитата з книги Анастасії Нових «Сенсей IV»


Етимологія слова «совість»

Старослов'янському слову «съвѣсть» відповідає грецьке слово syneidēsis (syn – cо, eidon – дізнатися, відати). Споріднене за походженням дієслово suneidēnai згадувалось у контексті про відповідальність людини перед самою собою за вчинені нею діяння.

Європейська середньовічна філософія за допомогою цього поняття позначає «силу душі, що повеліває, внутрішнє знання принципів, яке на відміну від «закону розуму» (lex rationis) дароване людині Богом» [3].

У християнській традиції совість осмислюється як внутрішній моральний закон, «око і глас Божий». А оскільки Бог всезнаючий і всюдисущий, суду совісті уникнути не можна.


В людині важлива чистота – цитата з книги «АллатРа»


У слов'янській мові на відміну від грецької, совість не означала інтелектуальну роботу, здійснювану розумом. Вважалося, що це спільна вість із Богом, тобто спільне прийняття рішень з Духовним Світом.

В арабській мові слово, яке використовують у Корані та хадисах як «совість», звучить «хайя» حَيَاءٌ Цікаво, що однокореневими з цим словом в арабській мові є такі слова: «жити», «оживляти», «живий», «життя», «життєва сила», «що містить в собі що-небудь» [4]. Виходить, діючи по совісті, людина не грає в ілюзорні ігри розуму, а живе по-справжньому, щиро. Вона вже не просто існує як біологічний об'єкт, а може стати безсмертною істотою Духовного Світу, джерелом мудрості та любові, надихаючою інших на внутрішнє оживлення, пробудження Душі.

«Аня: Люди ставлять запитання стосовно янголів-охоронців, тобто як істот своєрідних, які допомагають людині. Але що таке насправді Янгол-охоронець?

Ігор Михайлович: Янгол-охоронець – це совість, свобода Особистості. Янгол-охоронець людини це і є Особистість».

Із передачі «Цінність уваги. Практичні поради»

Совість – це ступінь величі Духу

Розібратися в тонкощах розуміння значення слова «совість» крім довідкової літератури мені допомогли Знання, викладені в книгах Анастасії Нових. Я усвідомила наскільки важливо відрізняти почуття совісті, як відчуття чогось непорушного, вірного і точного, що чинить опір несправедливості, від голосу розуму, який завжди сумнівається і шукає для себе вигоду.

Наша свідомість є відмінним інструментом для вирішення побутових завдань, отримання нових знань і навичок, для підтримки нашого фізичного здоров'я. Завдяки їй ми комунікуємо одне з одним. Але свідомість, як частина матеріального всесвіту не має доступу до Світу Духовного, на відміну від Особистості, відповідно, не може бути моральним орієнтиром. У свою чергу Особистість не володіє здатністю до розумового процесу, вона нічого не оцінює, для неї характерне тільки чуттєве сприйняття. І совість, як якість Особистості, дає нам можливість відчути внутрішню свободу від шаблонів розуму, розуміти всі процеси цілісно без будь-яких обмежень.

Іноді совість плутають з почуттям сорому, зі страхом перед будь-яким авторитетом, покаранням, що насправді є проявом банальної гордині, страху бути приниженим іншим. Совість же автономна за суттю своєю і не спрямована на самозбереження та благополуччя індивіда як фізичного тіла. Це моральний самоконтроль, який підносить людину над матеріалістичним мисленням. Совість нагадує про вищу ціль нашого існування – стати духовно зрілою Особистістю, вільною від будь-яких земних прив'язаностей та набути життя Вічне.


Жити по совісті – це ознака розвиненою Особистості


Напевно кожен відчував докори сумління. Догоджаючи миттєвим бажанням своєї свідомості, здійснюючи вчинки, що суперечать внутрішньому відчуттю моралі, людина відчуває внутрішній дискомфорт. У результаті Особистість ніби віддаляється від Душі – частинки Духовного світу, яка є джерелом істинного щастя. Виникає моральна незадоволеність, розлад із самим собою, що в дійсності виражається дисбалансом в енергетичній конструкції людини.

При тривалому «душевному надломі» зв'язок із власним почуттям совісті може й зовсім припинитися. У цьому випадку в повній мірі проявиться влада свідомості, нав'язуючи завідомо неправдиві та мертві установки. Суб'єкт перестає бачити межі дозволеного, для нього вже не існує норм поведінки, внутрішніх чеснот. У такій ситуації людина стає небезпечною не тільки для себе, але й для суспільства. Крайня ступінь падіння – це піднесення гордині до уподібнення себе Богові, відчуття власної всемогутності, обраності, яке створює ілюзію володіння правом усунути всякого, хто стоїть на шляху. Але лише тільки людина згадає про совість, як про єдиний вірний шлях для свободи Особистості, так Істина знову відкриється для неї.

«Люди хочуть гідно виглядати не перед Богом, не перед своєю Совістю, а перед іншими людьми. А вся причина цього зла криється в бажанні людському. Адже людина цінує тільки те, що хоче бачити для себе цінним. А те, чого вона не хоче бачити для себе цінним, те і значення для неї не має. Заздрість, ненависть, озлобленість виростають не від зовнішнього стимулу, а від внутрішнього кореня самолюбства».

«Сенсей-II. Одвічний Шамбали» А.Нових

Таким чином, відгукуючись на почуття совісті або слухаючи голос свідомості, ми здійснюємо вибір між Вічним духовним і кінечним матеріальним – та сама боротьба добра і зла, що постійно відбувається всередині кожного з нас.

Совість – це Божественний дар, даний людині для істинного перетворення. Вона, як світло маяка, що виходить від Душі, освітлює вірний шлях додому.


Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Анна


ЦЕ ЦІКАВО
149

Коментарі (15)
  • И
    Игорь

    Спасибо, что поднимаете такие темы. Современному обществу как раз не хватает целостного понимания что же такое совесть. Очень понравилось выражение-- Совесть- это категория Личности. Теперь понятно почему всегда говорилось, что для человека настоящим ориентиром должна служить совесть.

  • В
    Владимир

    Спасибо большое за статью. Очень интересная, актуальная и как всегда своевременная. Очень хорошо показано, что без совести ни отдельному человеку ни обществу в целом не выжить. Статья в сознании вызвала интересную ассоциацию. Когда-то читал статью одного биолога, популяризатора современной науки. Он в своей статье проводил аналогии между обществом и биологическими организмами. Даже исходя из его материалистического мировоззрения получалось, что если в сообществе-организме вместо совести и взаимопомощи доминирует стремление к личной выгоде, то клетки такого организма начинают вести себя как раковые и сообщество гибнет. И вот здесь интересное отличие между преобладанием духовного мировоззрения которое проявляется в текущей статье и комментариях к ней и той, с доминантой материалистического. Ведь при доминировании материалистического мировоззрения, вместо пробуждения и стимуляции развития здоровых клеток с доминантой совести решение видится только в создании тоталитарной абсолютной власти якобы исключающей преобладание в общей массе клеток-людей ведущих себя неправильно. И получается по сути очередной глобальный выбор: либо развитие и доминирование совести и Духовного во всём обществе или тотальная власть животного, которая неизбежно ведёт к смерти.
    P.S. Спасибо разработчикам сайта, что вернули возможность правки (включая копирование и вставки) в редакторе. Стало удобнее.

  • Г
    Григорий

    Спасибо огромное за такую прекрасную статью, прочитал с большим удовольствием. Спасибо.

  • Н
    Наталья

    Спасибо. Какая замечательная статья о совести и очень важная особенно в наше время, когда часто о ней забывают. Этим элементарным понятиям надо обучать еще со школы или еще лучше с садика, мне приходилось на своем опыте познавать эту простую Истину и то, если бы не Знания встретившыеся мне на пути так и жыла бы как зомби, Совесть это прекрасное и благородное чувство и мне очень хочеться руководствоваться ею на все 100%

  • Л
    Людмила

    Статья заставляет задуматься. Ведь наша жизнь в материальном мире гонит нас всё время спешить: постоянно надо что-то сделать, куда-то успеть. Не хватает времени остановиться, чтобы задуматься: почему я изо дня в день живу, как зомби, бегу по привычной траектории, делаю привычные поступки, удобные... И чувствую: что-то не так... Где радость от каждого дня, от каждого поступка? Потому что совесть в разладе с душой... А что это - совесть?

  • Н
    Натали

    Аня, спасибо за эту замечательную статью. Очень понятным языком вы все объяснили.

  • А
    Алексей

    Анна, огромная благодарность за великолепную статью, наполненную Знанием и Любовью! В чатах часто задают вопросы, как различить волю, исходящую от Духовного Мира, от воли из противоположного мира, что является критерием? Совесть и есть этот критерий и Вы в статье это прекрасно раскрываете!

  • О
    Ольга

    Спасибо большое автору за статью. Замечательная и глубокая 🙏 Хочу немного добавить своё понимание этимологии этого слова. Оно имеет славянские корни. СО – ВЕСТЬ. Весть означает ВЕдающий + Словом (от значения букв его составляющих, древнеславянской азбуки). То есть в смысле несущий Слово не в понимании речи, а в понимании – Истины. То есть получается СОВЕСТЬ – это то, что несёт Истину 😊

  • В
    Владимир

    Огромное спасибо за замечательную статью, очень содержательную и наполненную добротой и светом. Чем больше света - тем меньше тьмы. Сказано от души, просто и мудро.

  • А
    Александр Счастливый

    Благодарю за такую интересную и содержательную статью. Очень важно поднимать темы о человеческих, нравственных ценностях. Потому что при общем упадке культуры сейчас есть люди которые чувствуют "что-то не так" и начинают искать причины и возможность изменить современный культурный упадок человечества.

  • Е
    Елена Л

    Спасибо за статью. Очень понравились значения слова совесть, с этимологической точки зрения в разных языках. Это помогает глубже понять суть такой категории как совесть. Ведь без неё мы превращаемся просто в умных животных.

  • А
    Алеся

    Спасибо большое! Всегда было интересно узнать "о голосе Совести", а благодаря Знаниям Аллатра, теперь знаю как идти по её зову и становится Настоящим Человеком!

  • O
    Olga K.

    Spasibo bolshoe za takuy prodelanuy raboty, za informaziu kotoraya trogaet dyshu. Ochen vashno razlichat dobro i zlo, kak v sebe tak i v situaziyax. Spasibo!

  • О
    Олеся

    Спасибо. Очень интересно было узнать об расширеном значении понятия совесть.

  • А
    Анастасия

    Спасибо, Анечка, за поднятую тему, за подробный разбор понятия «совесть» и как оно выражается у нас в повседневной жизни. А так же за подмены, которые мы часто считаем голос в голове, как раз тем «голосом» совести. Спасибо

    Р
    Ринат

    Благодарю, Анечка, за статью! Очень интересно узнать больше о том, что такое совесть, насколько важна она в каждом дне жизни! "Совесть - это степень величия духа!", класс!

Залишити коментар