ЩО ТАКЕ ДІЙСНЕ ДОБРО? Або Добро без ГМО!

ЩО ТАКЕ ДІЙСНЕ ДОБРО? Або Добро без ГМО!

Прикордонник повинен завжди бути напоготові. Кожна людина є по суті прикордонник. Той, хто лавірує між Людиною і звіром. Деколи це лавірування, або, якщо завгодно, зависання проходить по межі, межі тонкій, як лезо бритви...

“Для того щоб навести цивілізований порядок у суспільстві, і в першу чергу в духовному відношенні, потрібно, щоб у ньому було якомога більше духовно грамотних людей. Мається на увазі тих, хто займається роботою над собою, духовним перетворенням, які розширюють свій кругозір пізнання. На перших етапах необхідне об’єднання зусиль таких людей з метою поширення Знань у різних сферах суспільства. Потрібно створювати умови, щоб у світовому співтоваристві ставало більше освічених та інтелектуально розвинених людей з домінантою Духовного начала, що мають вільний доступ до споконвічних Знань для пізнання світу й себе".

(А. Нових, "АллатРа")

Спостереження за собою, за процесами, що відбуваються в суспільстві, наочно переконали мене в тому, що позитивні зміни дійсно стали необоротним процесом. Присутність у світі Споконвічних Знань та Того, через Кого вони прийшли, змінюють світ, причому ці зміни настільки масштабні і грандіозні, що не завжди вкладаються у свідомості. Але це зовсім не означає, що вони не відбуваються. Слава Богу, свідомості не дано відчути і побачити всю повноту картини світу, що змінюється на краще! Але світ змінюється, люди змінюються, і слава Богу!

І саме з метою додати до книги під назвою "Життя" свою посильну частку, хочу поділитися з читачем своїм розумінням суті справжнього Добра.

Невипадково стаття починалася зі слів про важливість пильності прикордонника. Тому за найменшого ослаблення контролю свідомість миттєво реагує на це і, будучи частиною системи, активно починає "встромляти палки в колеса" створюючих діянь. Діянь, спрямованих на духовне пробудження всього людства. Адже саме це є метою всіх тих, хто служіння Духовному світу поставив для себе вище всього іншого. Служіння в даному конкретному випадку являє собою поширення Споконвічних Знань, даних в книгах Анастасії Нових.

Але що робить система (в першу чергу через нашу ж свідомість)? Вона починає активно пропонувати логічно конкретно обґрунтовані нібито добрі справи. Одягаючи маску духовності, наша свідомість приводить логічно(!) правильні аргументи — чому так важливо, приміром, те ж масове прибирання сміття, збір коштів на лікування хворої дитини, допомога тваринам або людям, які цього потребують... Щодо відведення уваги з мети на другорядне чітко розписано в Книзі "АллатРа":

“Наприклад, ти робиш важливу справу, яка в підсумку в хорошому сенсі вплине на багатьох людей і їхні життя. А Звірятко (Тваринне начало) вже на початкових етапах реалізації цієї справи починає підсовувати ідеї, які вимагають від тебе витратити стільки ж сил і часу, як і на основну справу. Ці зовсім неважливі на цей момент ідеї починають розсіювати твою увагу безліччю своїх питань, які вимагають «термінового вирішення». Таким чином, ти просто закрутишся в цих проблемах, і, як то кажуть, буде багато метушні і мало користі. Але в остаточному підсумку, якщо оцінити коефіцієнт корисності виконаних тобою дій, то виявиться, що суєтні справи не дали такого значущого результату, як могла б дати першопочаткова невиконана тобою важлива справа. А час змарнований, і сили розтрачені в нікуди. Це і є тонка підміна".

До речі, я зовсім не проти допомоги людям або щоб допомогли хворій дитині. Просто я впевнений в тому, що увага, сили, всі можливості і потенціал всіх людей Доброї Волі перш за все повинні бути спрямовані не на усунення наслідків, а на вирішення причини всіх проблем і бід суспільства. Причина того, що в сучасному світовому співтоваристві існує голод, війни, проблеми з екологією, кліматом і багато інших, одна — відсутність Знань. Як казав Сократ — "люди творять зло через незнання". Споконвічних Знань про цілі існування людини, про те, для чого вона тут і хто вона є насправді. Якщо у людства будуть Знання про Душу, про те, як досягти Вічності, то всі існуючі проблеми, нехай навіть найважчі, будуть вирішені — вони просто перестануть існувати. Знову-таки хочу обмовитися — саме проведення таких заходів, як прибирання сміття або допомога дитячим будинкам тощо) — дуже корисна! Корисна насамперед тим, що:

А) Є ще одним наочним доказом того, що хороших людей насправді дуже багато. Просто вони ще не об'єднані. Такі справи є наочними прикладами того, що якщо люди можуть об'єднуватися для таких справ, то, значить, для істинно добрих справ, для духовно-моральних і поготів зможуть.

Б) Є предтечею, якщо є потреба, сходинкою, для переходу на наступний рівень. Кажучи простими словами — людина, йдучи від впливу і маніпулювання споживчої системи, робить щось таке, що хоча б на мить відриває її від зацикленості на собі, на своїх проблемах. Тобто в ній порив йде внутрішній. Вона хоче зробити щось добре для всіх. Але через відсутність Знань вона бачить хороше, приміром, у тому ж прибиранні сміття. Такі справи є корисними з тієї точки зору, що допомагають хоча б елементарній дисципліні. Корисні справи спрямовані на порятунок життя тіла, добрі — на спасіння Душі. І кожен сам вирішує, що важливіше і куди набагато доцільніше вкладати силу уваги. Тут, до речі, в свідомості може виникнути пропозиція — ну, якщо не буде тіла, тобто воно не буде врятоване, то й Душу неможливо буде врятувати. Ось це і є класичний приклад тонкого, логічно обґрунтованого відведення уваги! Тому хочу зробити на ньому акцент. Лише той, хто не прив'язаний до видимого, дбає про Душу! У цих словах відповідь на всі логічні викрутаси брехливої свідомості!

Життя людське проходить подібно до сну, а щоб прокинутися від цього жаху і брехні дієвим є лише один засіб — Споконвічні Знання. Саме вони дають людині шанс стати Людиною, стати безсмертною. По суті Споконвічні Знання є наукою про Безсмертя! Як це красиво висловила одна з учасниць Міжнародного громадського руху "АЛЛАТРА": "АллатРа — це наука про безсмертя"! І я з нею цілком і повністю згоден.

А системі не вигідно розповсюдження Споконвічних Знань, тому вона готова чим завгодно захопити і повести в бік людей, які горять бажанням творити. І саме для таких людей ця стаття!

Зробивши акцент на тому, що я не проти того, щоб допомагати людям в матеріальному плані, наведу цитату з Книги "АллатРа":

“Втрачена головна духовна складова, головний духовний орієнтир — служіння Богу і безперервний зв’язок з Ним. Тому свідомістю людей дуже легко оволодіває Воля Тваринного розуму. У результаті вони ілюзію цього світу приймають за суттєве. Навіть ті, хто в руках своїх тримають духовні знання поколінь, женуться за прахом цього світу — за матеріальною наживою і банальною владою над своєю паствою. Жерці від гордині визнали себе власниками цих загальнолюдських духовних знань і побудували на цьому прибутковий бізнес, у якому люди стають їхніми рабами і постійними спонсорами, тобто існують за вигаданою жерцями формулою: «дай гроші і служи нам». Втрачене важливе — безоплатне служіння Богу і людям, яке припускає поширення і передачу споконвічних духовних Знань, що дають можливість злиття Особистості з Душею, самостійного досягнення людиною духовного звільнення".

Зверніть увагу, служіння Богу і людям, яке передбачає поширення і передачу Споконвічних Знань. Тобто, поширення Знань Споконвічних і є служіння Богові та людям!

Як я розумію для себе, щоб не робити тих самих помилок і не допускати мудрування від ума, потрібно частіше заглядати в Книгу "АллатРа". Тоді точно не помилишся! В цьому суть. Свідомість постійно затирає те, що їй (і відповідно системі) невигідно, і тому так важливо якомога частіше повертатися до Джерела!

kniga_nesuschaja_svet

Книга, що несе світло

 

"Набагато більшу користь людина, як Особистість,
зможе принести собі й суспільству, коли сама
стане прикладом для інших".

 

АЛЛАТРА

 

 

 

А свідомість (система) пропонує масу "добрих справ": починаючи від прибирання сміття, закінчуючи збором коштів для допомоги бездомним. Повторюся — прибирати сміття добре і необхідно — це корисна справа, але корисна і добра справа — це різні поняття. Коли допомога і добрі справи спрямовані на допомогу Особистості людини, формування його світогляду в створюючому ключі, а не споживчому, розширенню кругозору, тоді людина не буде смітити. Більш того, в Доповіді зі СПОКОНВІЧНОЇ ФІЗИКИ АЛЛАТРА написано, що якщо люди виберуть створюючий вектор розвитку і зможуть об'єднатися на основі духовно-моральних цінностей, то зможуть освоїти технології з утилізації сміття.

(Можливо, варто запитати себе: "А чому є бруд на вулицях і чому є бездомні?" Чи Не тому, що в суспільстві була загублена Істина? Від незнання якої і виникають всі проблеми сьогоднішнього людства!)

Можна і потрібно допомагати сусідам, людям похилого віку, дітям, хворим тощо, але все це не є Добро! Чому? А тому, що це природно! Якщо я допоможу бабусі з її ношею, чи можу я вважати, що зробив Добру справу? Ні, і ще раз ні. Тому що це природно. Навіть тварини допомагають один одному. Але ж ми люди! Ми створені для допомоги один одному. Як рука допомагає руці, а верхня щелепа — нижній.

Добро справжнє — це діяння, спрямоване на те, щоб люди дізналися про своє право на Безсмертя! Як в передачі "Сенс життя — БЕЗСМЕРТЯ" Ігор Михайлович говорить:

“Навіть якщо ти багато доброго зробив, навіть якщо ти збудував мости, що з'єднують дві сторони. Це теж добре, це важливо, це потрібно, ти робив для людей, але в матеріальному світі... Ти полегшив пересування тіл, а як же Дух? Ти покращив існування матерії. А як же Дух?"

Але система вміє, і, в принципі, це її завдання, створювати ілюзії і напускати туману. Щоб чітку мету зробити хиткою, прикривши її "добрими справами" і "турботою про ближнього", вона спритно спрямовує нашу увагу у вигідне їй русло. Але ми зобов'язані пильно блюсти! Це наша відповідальність і робота над собою! Не віддавати ворогові зайвої уваги. Лише стільки, скільки необхідно для функціонування і діяльності в цьому світі.

Бо справжня турбота про ближнього — це не коли ти даєш йому хліба, всередині впиваючись гординею — "Ах, який я хороший, духовний, добрий". (Хочу зауважити, що не завжди вона виявляє себе подібними словами, іноді вона маскується і виражається в якійсь солодкості... Отруйної солодкості...) Можна нагодувати голодного, але завтра він знову зголодніє. А от якщо людина дізнається про своє право вибору, про те, що вона може стати Людиною — вона сама знайде кошти на прожиток свого тіла. Вона прокинеться і встане Духом, а для того, хто підбадьорився, всі життєві проблеми стають, кажучи мовою Карлсона, який живе на даху: "Дурниці, справа буденна". Так от, справжня і щира турбота про ближнього, це не коли ти дбаєш про його тіло, а тоді, коли жертвуючи комфортом своєї свідомості і тіла, своїм часом, здібностями тощо, ти поширюєш серед людей Звістку про Істину! Звістку про їхнє потенційне безсмертя! Ось та жертва, яка є бажаною Всевишньому! І ось та справжня турбота. Бо ти дбаєш про Дух! Наведу цитату з Книги "АллатРа":

“Розумієш, у чому особливість такого розповсюдження духовних знань? Людина йде ділитися знаннями з людьми про Бога, витрачає на це свій особистий час, свої сили, свої ресурси, не отримуючи нічого матеріального натомість, ніякого спокушання й догоджання свого Тваринного начала. Єдине, що вона одержує,— це духовне примноження при безпристрасному спілкуванні з Душами таких же стражденних, як вона. Що посієш у собі, те, в результуючому підсумку, і пожнеш. Духовному — духовне, матеріальному — матеріальне. Тобто ця людина підносить на духовний вівтар свого життя приземлене себелюбство — жертву у вигляді амбіцій свого Тваринного начала, а також примножує свої духовні «дари» від спілкування з людьми. Причому ці дари не є матеріальними (не гроші, не їжа, не речі, не людські амбіції від гордині). Це є та духовна складова, яку людина передає іншим людям через духовні Знання. Адже поширюючи споконвічні духовні Знання, людина, таким чином, протистоїть єдиному Тваринному розуму і допомагає іншим людям хоча б трохи пізнати, відчути і зрозуміти ту божественну сутність, приховану в них, яка не належить до матеріального світу. Матерія — смертна, а Душа — безсмертна. Особистість же має свободу вибору: стати їй смертною або піти у Вічність. Ось у цьому й увесь сенс, ось звідси й повинно все рости".

Особливо все вищесказане стає актуальним, якщо згадати про скорочення часу! Про те, що у нас його залишається все менше і менше!

Хочу коротко навести приклад зі свого життя. Колись займався вівчарством. І в результаті багатьох зусиль і чималої праці в "моєму" стаді народилося одне ягня. О, як я його обожнював! Воно стало для мене дорожчим за все інше стадо. Одне-єдине ягня. Шерсть і кістки якого давно згнили в землі. І тепер на хвилинку спробуйте уявити собі розміри і масштаби та глибину радості нашого Господа Бога, коли Його діти допомагають один одному, коли народжуються Ангели... Просто порівняйте: якщо в мене радість від народження одного ягняти була невимовною, то яка Радість Бога?! Коли одні Його діти, дізнавшись про справжній без підмін шлях до Нього, діляться цими Знаннями з іншими Його дітьми. Більш красиво і глибоко про це сказано в Книзі "АллатРа":

“Тільки приносячи це короткочасне в жертву Богу, ти маєш можливість проникнути в Його Вічність, тобто, працюючи над собою, відмовляючись від спокус Тваринного начала. А якщо ти духовно розвиваєшся і робиш добро, допомагаєш пробудитися іншим людям, що живуть на інстинктах, подібно до тварин, то для Бога це споріднене з радістю твоєю, яку ти відчуваєш від доброго приплоду своїх стад".

Отже, друзі, резюмуючи, все вищесказане лаконічно можна висловити так:

Справжнє Добро — це зусилля, спрямовані не на усунення наслідків, а на вирішення проблеми номер один всього людства, якою є відсутність у людей Споконвічних Знань, і кожен з нас в силу індивідуальних особливостей, життєвого досвіду тощо може бути в самому високому розумінні цього слова Вісником миру!

Вісником, що несе своїм сестрам і братам Звістку про Безсмертя! А як сприймуть цю Звістку люди, це вже питання, яке перебуває під "юрисдикцією" Бога. Наше завдання лише показати Йому, що ми робимо все від нас залежне в тому, щоб всі інші, як і ми, дізналися про те, як повернутися до Нього!

"Гідний поваги той, хто живе і діє заради своєї душі та духовного майбутнього всього людства!"

(Ріґден Джаппо)

Щиро бажаю всім нам, всьому людству, досягти найголовнішого в житті кожного — повернення в Безкінечність!

 

Автор: Учасник МГР "АЛЛАТРА" Ельчин Ахмедов

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 237

Підписатися на новини



ЩО ТАКЕ ДІЙСНЕ ДОБРО? Або Добро без ГМО! - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 237
Схожі статті:


Коментарі
  • Андрей

    06.08.2017 10:50

    Вот , что по этому поводу говорит преп. Серафим Саровский в беседе с Мотовиловым. “Истинная же цель жизни нашей христианской состоит в стяжании Духа Святаго Божьяго. Пост же, и бдение, и молитва, и милостыня, и всякое Христа ради делаемое доброе дело суть средства для стяжания Святаго Духа Божьяго. Заметьте, батюшка, что лишь только ради Христа делаемое доброе дело приносит нам плоды Святаго Духа. Всё же не ради Христа делаемое, хотя и доброе, но мзды в жизни будущего века нам не представляет, да и в здешней жизни благодати Божией тоже не даёт”. 

    Передача знаний - это передача того , что ты знаешь. Духовные знания-это глубинные чувства, т.е. благодать.Любое дело сделанное с любовью и будет передачей знаний. Т.е. передаются глубинные чувства которые и затрагивают внутренний мир человека.

    Відповісти
  • Аня

    06.08.2017 03:35

    Спасибо за статью! Я так давно пыталась понять для себя что же такое настоящее добро, чувствовала какую-то нестыковку в том, что обычно называют добром, хотя не могла понять, что не так, ведь вроде дело и правда доброе... но вот фраза “а как же Дух?”...вот где истина, вот что не сходилось!.. Теперь всё понятно! Я не разделяла понятия полезное дело и доброе дело!! Спасибо огромное автору!!!

    Відповісти
  • Татьяна

    01.08.2017 23:26

    Пожалуй, прямо сейчас в соц.сетях некоторым людям информацию об Источнике знаний сброшу, хотя считала, что нужно их подготовить. А утром придумаю еще что-нибудь полезное. Спасибо за вдохновение!!!!!

    Відповісти
  • Анна

    01.08.2017 12:32

    Какая великолепная статья!!! СПАСИБО огромное, Эльчин! Как и все твои статьи, проникает до глубины Души, вдохновляет и придает сил и уверенности в том, что вместе нам под силу всё!

    Відповісти
  • Александр

    30.07.2017 23:31

    Благодарю Эльчин, эта статья очень вдохновляет и подтверждает, что все что мы делаем, делается не зря. И пусть среди сотен или тысяч людей получивших от нас Весть о Знаниях, хотя бы одного увлечет эта информация мы работаем не зря, главное - это наши безкорыстные намерения, любовь к ближнему(даже к тем, кто тебя банит в соцсетях) и приложение наших сил и способностей во имя Блага человечества и славы нашего Отца!

    Відповісти
  • Олеся

    30.07.2017 16:02

    Спасибо, Брат. Когда читала статью, то было чувство, что время остановилось... Очень приятно, что стремления наши созвучны. Распространять Исконные Знания действительно легко и здорово. И каждый день общаясь с людьми не на словах, а на деле чувствую, что мы едины в духе, любить и понимать друг друга очень легко, если не слушають сознание. 

    Відповісти
  • Evgenia

    30.07.2017 11:24

    Спасибо за состоявшийся разговор, уважаемый автор! Очередной раз перечитываю АллатРа, и те 80  страничек в конце книги - очередной раз переворачивают всё внутри: открывается глубина сказанного,  по Божьей воли даются осознания, которые могу принять и понять. И такая внутренняя потребность возникла распространять Знания, еще больше понимания пришло - для чего это делать! 

     

    Безмолвное спасибо Ему, снова и снова.

    Відповісти
  • Виталик

    30.07.2017 10:49

    Чётко расставлены приоритеты. Каждое слово на своем месте, добавить нечего. И цитаты все в точку.

    Відповісти
  • Алёна

    30.07.2017 10:26

    ”Единственное, что он получает — это духовное приумножение при бесстрастном общении с Душами таких же страждущих, как он.” Это поистине Чудо, друзья. Подтверждаю, как говорится, опытом.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція