Дисципліна

Дисципліна

Найбільш важливий і невідновний ресурс людини – це час. Так часто хочеться вхопитися за якусь мить, сповільнити плин часу, зупинити його, утримати, але він невблаганно протікає крізь пальці. Буває, що сприйняття людини може розтягуватися за секунди до нескінченності, а роки, тим часом, можуть пролітати миттєво. Біг часу ніколи не припиняється. І як би свідомість не намагалася переконати людину, що його перебування на цій планеті ніколи не закінчиться, все ж таки, час — це той глобальний інструмент нашого матеріального всесвіту, від дії якого не втік ще ніхто. Хвилини складаються в години, дні, тижні, роки і зникають з нашого життя назавжди. З ним втрачається шанс змінити своє життя.

"Адже ми живемо якимись вибранними моментами і запам'ятовуємо лише згустки життя. Півгодини – для нас це не час. Ми визнаємо тільки цілі моря часу, його розчищені, вільні від обставин території. Там ми готові розвернутися. Менше нас не влаштовує, ми відразу ж посилаємося на перешкоди, на обставини. О, могутність незалежних від нас обставин, владних, виправданих! На них так зручно перекласти відповідальність! Ми не помічаємо, як розпорошують та знесилюють душу ці посилання…"

З книги Даниїла Граніна “Це дивне життя”

Чому я почала писати статтю про дисципліну з цих слів про час? Тому що, коли почала міркувати про те, що ж таке дисципліна, то зрозуміла, що це поняття нерозривно пов'язане з часом. Адже дисципліна – це мистецтво використовувати відведений тобі час для найбільш ефективного досягнення поставленої мети. Оскільки справжнє Життя – це цілеспрямований рух до перетворення себе в духовну істоту, до перемоги духу над матерією.

Відчуваючи цінність життя, як єдиний шанс здобути вічність, з'являється відповідальне ставлення до часу, і тоді виникає потреба навчитися з ним взаємодіяти.

Можливо, поняття дисципліни викликає у когось неприємну асоціацію із зовнішніми обмеженнями, підпорядкуванням некомфортним правилам і встановленому порядку. Це зовнішня дисципліна, яка здійснюється завдяки контролю ззовні. Але для мене, в першу чергу, важлива самодисципліна. Тоді вона не заганяє в рамки, а перетворює людину і дає початкову опору і впевненість у своїх силах.

За словами Симона Афонського:

«Тверда впевненість у тому, що якщо ми отримуємо благодать Святого Духа, то навіть тисячі демонів не зможуть нас відвернути від споглядання Бога.»

Потреба в дисципліні народжується з первинного прагнення змінюватися в кращий бік. І що ще важливіше — допомагає утримати цей курс, навіть коли зникає натхнення.

Дисципліна – це первісна спроба людини навчитися керувати собою, силою своєї уваги. Вміння вкладати силу уваги в потрібне русло, коли одній меті підпорядкований кожний порух думки, бажання, емоції, почуття. Дисципліна — це прагнення проживати життя з повною відповідальністю, перетворюючи його в акт усвідомленого творіння себе.

"Образно кажучи, це прагнення їхати в машині до мети, незважаючи на дрібні пробуксовки." (З книги "АллатРа")

Коли обмежуєш своє власне Его заради досягнення мети, заради утвердження життя, отримуєш величезне почуття свободи. І раптом часу стає для всього достатньо, тому що він наповнений сенсом, наповнений дією.

 

Автор: Анна

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 69

Підписатися на новини



Дисципліна - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 69
Схожі статті:


Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція