Для чого вести особистий щоденник? Практичний досвід

Для чого вести особистий щоденник? Практичний досвід

У свідомості буває складно втримати щось одне. Часом непросто не думати, або ж сконцентруватися на роздумах на якусь одну тему, оскільки свідомість постійно видає нові або старі думки про всякі термінові речі, які в жодному разі не можна забути, які просто зараз необхідно обміркувати і таке інше. З власного досвіду зауважив, що подібного роду потік «важливих» думок та ідей є одним з основних інструментів свідомості з розпорошення уваги Особистості і відведення її від головної мети, виконання головних завдань. Таких, наприклад, як життя тут і зараз, заняття важливою справою, причому спокійно, без метушні. Свідомості потрібна увага людини, бажано цілком, тому вона всіма силами намагається відволікти Особистість на безліч дрібних думок, але неодмінно «важливих».

Для того, аби зупинитися і розібратися з тим "пташиним базаром", який часто панує в свідомості, і потрібно вести особистий щоденник. Звичайно, кожен сам для себе вирішує, для чого вести щоденник, і навіщо взагалі це потрібно, але особисто я переслідую виключно практичну мету. По-перше, через щоденні записи в щоденнику я постійно нагадую собі про те, хто я і яка моя головна мета і завдання. Нерідко відповіді на такі, здавалося б, банальні питання призводять до дуже важливих для мене усвідомлень, висновків.

6_Аллатрушка_010

Друга мета ведення щоденника – це робота над собою. Розбір тих думок, яким я наполегливо віддаю увагу, але це самому ж мені приносить усілякий дискомфорт. Як правило, це трапляється через те, що я не до кінця відмовився від тих чи інших шаблонів або ж що я просто брешу собі в чомусь, хоча переконую себе в зворотному. Але це нормально, це природний процес духовного розвитку. Головне, не погоджуватися зі свідомістю, коли вона засуджує мене ж самого через думки самокатування. Взагалі ніколи. Єдиним виходом є знаходження у всьому ресурсу, позитиву: чого я навчився, що я усвідомив, що я конструктивно можу зробити в результаті отримання того чи іншого досвіду. Конструктив і ще раз конструктив! І знаходження лише плюсів. Жодних мінусів, взагалі. Поганого досвіду не буває, досвід – це просто досвід. Питання лише в тому, хто отримує з нього користь: я чи свідомість.

Якщо погоджуватися з думками самоосуду – хоча по факту це не самоосуд, а осуд свідомістю Особистості – то досвід використовує в своїх цілях свідомість. Аби поневолити Особистість, зміцнити свої позиції, звичайно ж, підживитися силою уваги і посилити наступні атаки. Але той самий досвід, яким би він не був, може застосовуватися Особистістю для використання свідомості як інструмента. Саме в тому випадку, коли Особистість не звертає уваги на негатив, яким би він там супер об'єктивним не був на думку свідомості. Коли Особистість шукає лише ресурси, лише позитивне, зазначає всі свої досягнення в будь-якому досвіді, вивчає систему, розкриває механізми впливу свідомості, ось тоді саме Особистість, виходячи з-під впливу, використовує отриманий нею досвід для реального духовного зростання і служіння Богу. До того ж ідеться про один і той самий досвід, а не про різні ситуації.

Розглянемо на прикладі. Яка є стандартна ситуація для початківця в роботі над собою? Ну, от, осудили якусь людину. Це переслідує не лише тих, хто тільки-но став на духовний шлях, а й більшість тих, хто йде духовним шляхом, напевно, тільки в різній мірі і з різною частотою.

Ну так от, "профінансували" в силу певних причин засудження людини. Свідомість одразу ж кричить, мовляв, "ооот, як же так, скільки разів перечитані книги Анастасії Нових з духовного саморозвитку, скільки разів передачі переглянуті за участю І.М. Данилова, а я, мовляв, наступаю на одні й ті ж граблі!" Звісно, можна погодитися зі свідомістю, визнати свою провину і потім ще невизначену кількість часу приділяти увагу думкам про те, що це нікуди не годиться, "ми нікуди не йдемо", все так складно, результату нуль і все таке. І кому від цього користь? Та лише системі Тваринного розуму. Чи буде від цього самокатування користь тій людині, осуд якої був допущений? Ні. Скоріше навпаки.

 

Які є варіанти отримання позитивного результату від цього досвіду?

По-перше, подібні ситуації потрібно розписувати в щоденнику, щоб взагалі розуміти хоч якось, що відбувається. Наприклад, я помітив, що в разі відкритого конфлікту з людиною свідомість буде поглинати увагу аж до того моменту, поки я не попрошу вибачення в людини. До речі, свідомість цього ніколи не хоче робити. Вона готова запропонувати думки засудження і гордині на сотні років, але ніколи не запропонує вибачитися. Якщо і запропонує, то чисто для маніпуляції поневоленою Особистістю через активацію гордині, мовляв, «Що?! Я буду вибачитися?! Та нехай та морквина вибачається!» Але в тому і суть, що свідомість знає, що вона буде поглинати силу уваги як мінімум з обох учасників конфлікту, поки конфлікт є. Але достатньо одному переступити через свою гординю і піти назустріч, як хмари розійдуться і у свідомості більше не буде інструментів для маніпуляції учасниками конфлікту. Ті будуть раді, що все закінчилося і вони, нарешті, вільні від того негативу, через який система їх обох поневолювала і знесилювала.

Але, знову ж таки, все це можна зрозуміти лише через уважне спостереження за собою, своїм внутрішнім станом, думками, емоціями. Для фіксації цих спостережень і потрібен щоденник. Особливо ж він допомагає конструктивно і з мінімальним вкладенням уваги розібрати будь-яку ситуацію, особливо емоційну.

^D192C0069BC188FA939DDA3ACD84B02CB0B494489A5AE63462^pimgpsh_fullsize_distr

Тепер розберемо інший випадок. Наприклад, засудження було допущене в думках, що найчастіше і відбувається. Який урок з цього може витягти Особистість? За допомогою аналізу в щоденнику докопатися до кореневих причин неприязні до осудженої людини і відмовитися від цих шаблонів. Нагадати собі про те, що всі люди брати по суті своїй, що всі Душі і Особистості єдині, і що це лише свідомість розділяє людей. Тобто щоденник дає найголовніше – можливість мислити конструктивно. Це в безконтрольній свідомості може крутитися одна й та сама думка, а в щоденнику це занадто видно, свідомість не буде себе настільки явно проявляти, це не її методи. Це, до речі, ще одна сильна сторона щоденника: він виводить свідомість на світ Божий, якщо Особистість чесна перед собою і щиро звернена до своєї Душі, до Бога.

 

Навіщо перечитувати свій особистий щоденник

Здавалося б, ну справді, ну все ж уже зроблено, аналіз проведено, конструктивні дії зроблені, з людиною помирилися – навіщо витрачати час на перечитування щоденника? Універсальної відповіді, звичайно ж, у мене немає, є лише особистий досвід. Виходячи з нього можу сказати, що коли почав щотижня і щомісяця перечитувати щоденник (в кінці тижня – за тиждень, в кінці місяця – за місяць), то почав все частіше і частіше згадувати ті усвідомлення і висновки, які мені приходили. Адже зазвичай все дуже швидко затирається свідомістю. І якщо це не відновлювати в пам'яті, то воно може і не бути згадане. І я помітив, що коли перечитую щоденник, я закріплюю свій же досвід, витягую з нього максимальну користь. Я все частіше згадую про свою головну мету, про те, як робити слід, а як не слід. Адже свій особистий досвід – це найцінніше, що у мене є. І які б правильні слова я не чув або не читав, це лише слова, допоки я не отримаю підтвердження цих слів на власному досвіді.

До речі, для мене завжди було каменем спотикання небажання або неможливість знайти час на перечитування щоденника за тиждень або за місяць. Для себе я знайшов вдалий вихід в наступному. У процесі прийому їжі я люблю щось читати. І я почав просто перечитувати під час їжі свій щоденник, щотижня перечитуючи всі записи за тиждень і виділяючи головне, а в кінці місяця перечитуючи лише головне за весь місяць. Згодом навіть зрозумів, що так набагато ефективніше перечитувати щоденник, сприйняття і засвоєння інформації йде порційно, завдяки чому вона краще закріплюється в пам'яті. :)

Загалом, я помітив, що не лише Книги потрібно постійно перечитувати і передачі переслуховувати, але і дуже важливо перечитувати і свій особистий досвід, добряче його запам'ятовуючи на майбутнє. Свої висновки, усвідомлення, осяяння, аналіз різних ситуацій, бажань, шляхів прояву шаблонів, чим вони прикриваються, як свідомість їх підносить, камуфлює тощо. В результаті вдається все менше і менше ловитися на прийоми свідомості і, відповідно, все більше служити Духовному світу, все довше відчувати спокій і радість, тобто, одним словом, Жити все довше вдається. Адже це найважливіше! Воно ж як, коли в Дусі, то все чудово, немає жодних проблем, все вирішується, дихається легко, крокується весело! Не дарма ж кажуть, що духовно вільна людина – це перш за все людина щаслива.

Щастя вам усім, успіхів у роботі над собою і результативної роботи на пару з чудовим помічником – щоденником!

^6103196E521A0407B8159E44CF739374BDBC7ED45D4B8F4DE2^pimgpsh_fullsize_distr

Автор: Олексій Василевський, учасник МГР «АЛЛАТРА»

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 164

Підписатися на новини



Для чого вести особистий щоденник? Практичний досвід - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 164
Схожі статті:


Коментарі
  • юлия Савенкова

    11.12.2017 17:17

    Огромное спасибо за статью! Это то, что нужно! Это то, чего мне не хватает! Как часто на меня нападает нервозность, желание одновременно сделать несколько дел. Сознание говорит:” вот, книгу не дочитала, передачу не пересмотрела, за работу общественную подвязалась , а работаешь мало.” В результате внимание рассеивается, напряжение растет и энергия уходит. А сознание констатирует:” Ничего путного из тебя не выйдет!”. 

    Спасибо от души за такой полезный личный опыт. Сегодня же завожу дневник.

    Відповісти
  • Ирина

    10.12.2017 09:29

    Спасибо за статью. Несколько раз начинала вести дневник, но бросала. Когда бралась вести снова перечитывала и видела как это хорошо работает. Но проходило время и снова ведение дневника забывалось. Начинаю вести дневник снова и спасибо вам что пишите такие нужные статьи.

    Відповісти
  • Валентина

    07.12.2017 12:13

    Большое спасибо за статью. Да, случайностей не бывает. Ваш опыт о том, что “ в случае открытого конфликта с человеком сознание будет поглощать внимание вплоть до того момента, пока я не попрошу прощения у человека. ” пришло, как озарение. У меня как  глаза открылись на эту проблему. Еще раз спасибо.

    Відповісти
  • AlexeyV-MOD_ALLATRA_

    04.12.2017 12:38

    Перечитывал сегодня записи в дневнике за прошлый месяц, и наткнулся на великолепное место, которым захотелось поделиться со всеми:

    “И вот сейчас понимаю, что нужно, обязательно нужно записывать все свои осознания, все здравые мысли, все озарения, все выходы из-под атаки животного начала. Потому что во время расписывания всего этого, происходит расписывание  В ДУХЕ, а в от Духа можно почерпнуть гораздо больше, чем животное дает увидеть устно, с расстояния. Поэтому когда начинает раскладываться ситуация на бумаге, раскрывается гораздо больше, чем предполагалось изначально. Да и вообще это же запечатлевается состояние в Духе!!!! Поэтому когда это перечитывается, я вновь возвращаюсь в этом состояние! И это здорово, это прекрасно, это Дар!!!!”.

    Відповісти
  • AlexeyV-MOD_ALLATRA_

    18.11.2017 07:02

    Кстати, в неимоверной полезности перечитывания дневника убеждаюсь с каждым разом. В частности я имею в виду те моменты, когда запись велась явно в Духе. Очень помогает переключаться на Духовное начало, когда скатился на животное. И очень полезно, конечно же, вспоминать об уже полученных осознаниях и сделанных выводах касательно духовных наблюдений. В общем, дневник - это ну невероятно мощный инструмент! :) А еще это безропотный молчаливый слушатель любых размышлений и изливаний. Который никогда не осудит и не впадет в неспрошенные поучения, как правильно жить. А слушателей таких, я уверен, почти ни у кого нет :) Ему можно рассказать абсолютно все без каких-либо страхов и сомнений - и это здорово!


    Кстати, недавно открыл еще одно свойство дневника. Может, и раньше замечал и забыл. Когда есть какое-то осознание, какой-то хороший опыт, то когда я его записываю, просто излагаю, то получается сделать гораздо больше полезных выводов! Хотя сознание, конечно же, считает, что зачем записать-то что-то? Итак, мол, все понятно :))

    Відповісти
  • AlexeyV-MOD_ALLATRA_

    18.11.2017 06:56

    Таки решил пока попробовать вести отдельные дневники для разных записей, попробовать. Пока нравится :)

    Веду для:

    * фиксации духовного опыта и всего, что с этим связано

    * размышлений о чисто трехмерных бытовых вопросах (замечаю, что размышления в виде записей в дневнике гораздо более эффективны, конструктивны и эффективны, как и со всем)

    * размышления о рабочих вопросах. 


    Відповісти
  • Елена

    21.09.2017 16:36

    Благодарю за статью. Это важная информация и хороший инструмент для наблюдения и отделения себя от сознания и самопознания.

    В начале моего пути, мне казалось, что все это нужно писать в один дневник, так сказать- все подряд, но позже один блокнот разделила на несколько секторов, что бы  все не пыталось и мне было легче найти нужную информацию, когда понадобится.

    У меня несколько разных целей ведения дневника и 5 секторов/разделений:

     1) подробная запись всего, что говорит сознание во время атаки мыслей и потом анализ того, что происходило в этот момент, кто в голове бучу всю затеял, как это проявлялось, к чем привело, как не попасться на эти же грабли потом, какие другие реакции нужно пробовать вызывать в следующий раз в такой же ситуации.; 

    2) подробный разбор назойливых мыслей, вопросов, которые чем-то  постоянно беспокоят, причины, следствие (к чему привело), как проявляется, какие инструменты я использовала, что бы уйти от стандартной реакции, решения; 

    3) запись наблюдений во время практик, медитаций;

    4) конспекты групповых занятий; 

    5) важные осознания, понимания, личный опыт. 

    Відповісти
  • Наталья

    22.08.2017 16:15

    Очень понравилась статья. Все так просто написано. Особенно заинтересовали меня та часть,где говорится об осуждении личности сознанием. Эти рекомендации буду использовать в процессе работы над собой. Так же хотела бы спросить- а очем писать в таком дневнике? Хотя бы примерно?

    Відповісти
  • →  AlexeyV-MOD_ALLATRA_

    04.11.2017 16:57

    Нашел еще одну причину, для чего вести личный дневник и в чем еще он может помогать 

     

    Доброго времени суток! Выяснил сегодня еще одну роль дневника, еще одно применение, которым хочу поделиться. 

    Последние несколько дней во мне явно доминировало животное начало. Отпор я ему давал вяленький, в основном потакая. Сегодня решил взяться за ситуацию основательно, потому что животное начало - не тетка, и прозябать с ним очень невесело. 

    Первая мысль была, конечно же, расписать все в дневнике. Сознание явно не хотело этого делать. Мол, и так все ясно. А между тем ничего ясно не было: ни что конкретно происходит, ни как себя вести, чтобы выйти из-под непрекращающихся атак, как на них перестать вестись и т.д.

     

     

    Когда лег за ведение личного дневника и конструктивно проанализировал происходящее, да еще и параллельно удостоверился в своих догадках при расспросе единомышленника, выяснилось несколько любопытных моментов. Опять же, ничего нового, но с помощью дневника вырисовалась более четкая картинка важности работы над собой в каждом дне. Удалось по новому взглянуть на то, насколько все взаимосвязано.

     

     

    Выводы
    сделал следующие. Во-первых, в очередной раз осознал важность качественного,
    ответственного выполнения духовной практики, с качественным прохождением всех ее
    этапов: качественного расслабления тела, достижение нейтрального состояния,
    максимально возможного безмыслия. И затем уже как можно более качественная
    работа духом, т.е. сосредоточение на положительных чувствах, локализация их в
    области души. С абстрагированием от физических ощущений и мыслей. У меня это
    пока так происходит. У кого лучше – я за вас неимоверно рад.

     

     

    Во-вторых,
    нужно помнить на протяжении всего дня о первичности духовного и о том, что для
    меня именно духовное важнее всего. Стараться уделять внимание чувствам,
    возвращаться к этому мысленно, как угодно – лишь бы все время помнить о
    главенстве духовного над материальным и жить именно с этой позиции.

     

    Лично
    мне этому способствует качественное выполнение духовных практик. Когда
    качественно отработал в практике, этот боевой бодрый и решительный духовный
    настрой переносится на последующее время дня. И т.д. Когда же расхлябанность в
    практиках, когда они выполняются тяп-ляп, с фактическим посещением кинотеатра
    сознания вместо серьезной работы над собой, то это сказывается и на следующей
    части дня и на следующей практике.

     

     

    Учитывая
    все это и не только, сделал для себя вывод, что очень важно накапливать опыт
    внутренних побед над животным началом. А это и качественное выполнение практик,
    и постоянно пребывание в состоянии доминации духовного начала, и т.д. Когда же
    начинается череда поражений, то загятивает в болото гордыни, уныния,
    подавленности.

     

     

    Что
    касается еще одного предназначения личного дневника, то для себя выяснил, что
    когда решился и сел конструктивно расписать все происходящее, честно себе
    признаться в своих промахах и выяснить, что и как делать дальше, то
    почувствовал себя гораздо лучше. То есть это послужило как некой внутренней
    победой над сознанием, над его кознями. И расписывание ситуации в личном
    дневнике позволило прервать череду поражений и начать череду побед.

     

     

    Когда
    качественно выполнил практику впервые за последние несколько дней, явно воспрял
    духом. Потом вот захотелось написать этот комментарий, чтобы поделиться своей
    наработкой. Но сознание и тут пыталось отвести, отговорить. Найти более лучший
    вариант изложения мыслей, еще там чем-нибудь. Поиск лучшего варианта – это
    вообще конек левой сущности по отводу личности от совершения конкретного
    действия, как я заметил по себе.

     

     

    В
    общем, такие вот дела
    J

    И снова о перечитывании личного дневника

     

    Кстати,
    когда в сознании явно доминировало животное начало, очень сильно помогало
    перечитывание дневника. Перечитывать книги не хотелось, переслушивать передачи
    тоже, а вот перечитать выводы своего личного опыта было интересно. И когда
    читал свои осознания, описание былых побед, то это вдохновляло, а заодно и
    напоминало уже сделанные когда-то, но затертые сознанием выводы. Так что да,
    перечитывание личного дневника – это, как я для себя заключил в очередной раз,
    вещь очень полезная
    J

    Відповісти
  • →  Алексей

    24.08.2017 21:54

    Наталья, доброго времени суток! Спасибо за ваш комментарий и за благодарность :) По поводу вашего вопроса: лично я пишу в дневник все, что мне хочется. Ограничений нет никаких. Обычно расписываю в дневнике атаки животного. Напоминаю себе кто я, какова моя цель. Даже расписываю обычные размышления и вообще любые, так как заметил, что размышление в форме записи в дневнике это самый простой метод конструктивного подхода к разрешению любого вопроса. И самый экономный в плане затраты энергии. Плюс, всегда можно перечитать. А вот принимать какое-то решение устно лично мне не всегда удается эффективно. Сознание постоянно норовит завести куда-то не туда, путает логические цепочки и вообще всячески шкодит.

     

    Но, безусловно, больше всего дневник помогает в расписывании атак животного начала. Обычно оно делает вид, что это лень и что это бесполезно, но это просто обман. 

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція