Добро породжує добро

Добро породжує добро

Сьогодні вранці як завжди на роботу. Зайшов в автобус. У нас кожен день багато народу у транспорті, ну і як завжди аби де за поручень схопитися. Стою, їдемо. Автобус переповнений… Через декілька зупинок переді мною місце звільнилося. Зліва жінка стоїть, справа хлопець. Жінці запропонував присісти — подякувала, але відмовилась. Хлопець все так само стоїть. Повертаюся назад, там дівчинка стоячи теж їде, запропонував їй, — сказала "дякую" і місце зайняла. Причому, коли почув, як вона розмірено і чітко промовила це просте слово, зрозумів, що вона була трохи здивована цією простою пропозицією.

Ще трохи часу по тому, хлопець, який стояв справа від мене, видно щось упустив на підлогу і якраз у тому місці, де сиділа та дівчинка. Та підняла і віддала хлопцю запальничку. Той їй у відповідь:  "Дякую!".

Ось вона, ланцюгова реакція — "Добро породжує добро". Недобре звичайно, що зараз ще чимало людей думають і живуть за таким принципом — "не роби добра — не отримаєш зла". Але це ж не так! Це чергова підміна від тваринного розуму або свідомості, одна із основних функцій якого "розділяй і володарюй". І як тут не згадати слова із книги Анастасії Нових "Сенсей I":

Хороша думка і хороша справа породжують ланцюгову реакцію добрих думок і добрих справ.

Анастасія Нових

Загалом, далі теж цікаво вийшло. Пересів у трамвай, підходжу до дівчини-кондуктора за білетом. Трохи згодом до кондуктора з посмішкою підходить дівчина, знову ж говорить це просте слово "дякую" за щось і починає їй активно показувати якийсь додаток на телефоні. Потім на зупинці виходить. Ну і поки їхали далі, на наступній зупинці жінка, виходячи з вагону, просто мовчки кондуктору посміхнулася. Від таких подій якось відразу всередині стало тепліше та світліше…

І хочеться всім нам сказати: давайте посміхатися дуже часто і не тільки від того, що нам самим тепло та світло всередині, але і радіти щиро за те, що це світло проявляється в оточуючих внаслідок загальних добрих намірів та вчинків… Як сказав Ігор Михайлович Данилов у передачі "Се гряде": "Люди, давайте любити один одного! Давайте будемо людьми, гідними того, щоб бути людьми!"

P.S. У розвиток теми дороги добавлю невелику розповідь із життя. Якось давно друг їздив до Італії відпочивати, причому не сидів у готелі на одному місці, а узяв автомобіль напрокат і їздив по всій країні і навіть ще декілька країн захопив. Так по приїзду він мені розказав, що приємно був здивований. У самій Італії водії, коли один одного пропускають, дякують тому, хто пропустив вітальним жестом руки, у простолюдді “п'ятірнею”. Сам бачив свого друга удома вже за кермом після подорожі, як він тому, хто пропустив, також дякував. Після цього сам також узяв за правило, коли мене на дорозі, як пішохода пропускають, неважливо де (на пішохідному переході або ще де), тим самим жестом водіям дякую.

Адже нам по суті ніхто нічого не винен.

Автор: Денис О


ЦЕ ЦІКАВО
107

Коментарі (1)

  • Julias
    Julias

    Спасибо, Денис. Так это работает. Тоже раньше за рулем один негатив видела, конечно, всякое бывает. Но когда сама начала от души жестом и улыбкой благодарить, уступивших мне дорогу, или сама вежливо уступать, такое удивление на лице водителей читаю. И лица многих тоже расплываются в непривычной  улыбке. Добро пораждает добро! 

Залишити коментар