Доісторичні піраміди Європи – свідки планетарних кліматичних змін

Доісторичні піраміди Європи – свідки планетарних кліматичних змін
Древні пірамідальні споруди привертають увагу багатьох допитливих людей. Вже не є секретом, що піраміди — це глобальне явище. На сьогоднішній день найбільшою (але не найвищою) вважається піраміда Чолули (Мексика), найдавнішим — комплекс пірамід в Карале (Перу), вік якого за офіційними оцінками — близько 3100 р. до н. е. Інтерес представляють і піраміди Китаю. Відомо також, що в Європі знаходять багато курганів у формі піраміди. Тобто географія будівлі пірамід за визначеними координатами шириться по всіх континентах планети, що наштовхує на висновок про існування своєрідного архітектурного проекту світового масштабу. (більш детально за посиланням).
Тим не менш, мало хто чув про поділ пірамід по часу на історичні і доісторичні. Причому останні розташовуються на території сучасної Європи, а за своїми розмірами набагато перевершують піраміди в Єгипті. Але інформація про вікові гіганти, що знаходяться посеред Європи, не афішується. Тим часом допитливі вчені проводять незалежні дослідження, які приїжджають на дану територію, щоб самостійно переконатися у віці даних пірамід. Завдяки цьому в мережі інтернет з'являється все більше інформації про цікаві стародавні будівлі.
Піраміда Ле Петрус
Однією з них є піраміда на перевалі Ле Пертус (Col du Perthus, провінція Лангедок-Руссільон, Франція; координати Pyramide-Le-Perthus 42°28'30.56"N 2°51'38.78"E), висотою близько 80 м. Згідно з офіційною версією, ця піраміда була побудована на стику автомагістралей АР7 і А9 в 1974-1976 роках і є роботою архітектора Рікардо Бофілла. Таким чином, для широкої громадськості піраміда представлена як насип сміття, який залишився після побудови дороги і був замаскований під дану будову. Однак очевидні факти при огляді піраміди свідчать про давнину споруди. По-перше, шар кам'янистої породи, товщиною близько 50 м, який покрив південно-східну сторону піраміди (тобто з боку моря), природного походження. По-друге, перевал Ле Петрус був оптимальним місцем для будівництва автомагістралі на кордоні Франції та Іспанії. Єдине, що заважало — це піраміда, яка виявиться у всіх на виду. Розібрати її коштувало б дорожче, ніж спорудження тунелю крізь Піренеї, а зробити з неї сенсаційне археологічне відкриття — означало спростувати існуючу офіційну версію історії, яка і так тріщить по швах у світлі «незручних» археологічних знахідок по всьому світу. Ось і вийшло, що стародавня доісторична піраміда стала нібито замаскованим звалищем сміття, що залишилося після будівництва магістралі.
Інший цікавий факт розкривають дослідники, які цікавляться причинами зникнення попередніх цивілізацій, зміною полюсів планети у давнину, а також змінами клімату в сучасний час. В Європі знаходять цілі комплекси доісторичних пірамід з досить молодими зеленими насадженнями. Гори мають явну пірамідальну будову, як наприклад, комплекс боснійських пірамід. Першу піраміду (пагорб Височиця - «Піраміда Сонця») виявили у 2005 році біля міста Високо, недалеко від Сараєво. На даний момент дослідники ідентифікували сім пірамід у даному комплексі та тунельні ходи, з’єднуючі  деякі з пірамід між собою. За час розкопок боснійських пірамід під землею був виявлений шар, подібний цементу з великим запасом міцності, який скріплює багатотонні плити. Виявлений шар пояснює факт невдалого засадження піраміди Височиця 40 років тому: коріння дерев не змогли зміцнитися в цементному складі. Однак за офіційною версією, ці піраміди вважаються природного походження.
Пагорб Височиця - «Піраміда Сонця»
Що стосується піраміди Ле Пертус, існує версія про її орієнтацію на попередній полюс Землі, який до планетарної катастрофи ймовірно перебував у сучасній Небрасці. При цьому наголошується, що 50-ти метровий шар ґрунту з південно-східної сторони було завдано саме інерційною приливною хвилею під час зміни полюсів. Примітно, що судячи за останніми даними вчених, а також спостереженням за сучасними кліматичними змінами, що відбуваються по всій планеті, наша цивілізація теж стане свідком глобальних змін у природі планетарного масштабу.
«Глобальна зміна клімату на Землі - це в основному похідна від астрономічних процесів та їх циклічності. Ця циклічність неминуча. Геологічна історія нашої планети свідчить, що Земля вже неодноразово переживала подібні фази глобальної зміни клімату…
Фактично, у людства немає не те що 100 років, але навіть і 50 років! Максимум, що ми маємо, це кілька десятиліть, з урахуванням подій, що насуваються. За останні два десятиліття насторожуючі зміни геофізичних параметрів планети, поява різноманітності спостережуваних аномалій, збільшення частотності і масштабів екстремальних явищ, стрибкоподібне посилення природних катаклізмів на Землі в атмосфері, літосфері, гідросфері свідчать про виділення надзвичайно високого рівня додаткової екзогенної (зовнішньої) і ендогенної (внутрішньої) енергії. Як відомо, в 2011 році цей процес почав входити в нову активну фазу, про що свідчать помітні скачки виділеної сейсмічної енергії, зафіксовані під час сильних землетрусів, які почастішали, а також збільшення числа потужних руйнівних тайфунів, ураганів, повсюдна зміна грозової активності та інші аномальні явища природи…»
Не дивно, що у зв'язку з прийдешніми подіями спостерігається зростання інтересу до вивчення життя стародавніх цивілізацій. Якими знаннями володіли наші попередники? Що послужило причиною глобальної катастрофи в давнину і як люди змогли вижити в нинішніх кліматичних умовах? Відповіді на ці питання не складе труднощів знайти. Головне, як кажуть, знати, де шукати. На сьогоднішній день зацікавленій громадськості надані всі умови та необхідні знання для відповіді на невирішені питання науки. Якщо відкинути рамки укорінених шаблонів мислення, то допитливі розуми знайдуть ці відповіді в доповідях міжнародної дослідницької групи ALLATRA SCIENCE.

Автор: Аріна Калініна

Аудіоверсію статті ви можете прослухати за цим посиланням


ЦЕ ЦІКАВО
173

Залишити коментар