Стародавні знаки і символи руху богомилів

Стародавні знаки і символи руху богомилів

Нещодавно познайомився з книгою The Bulgarian Civilization – TANGRA TanNakRa ALL BULGARIAN FOUNDATION і побачив у ній картинки надгробків з Боснії і Герцеговини XI-XIV століттях. Мене дуже зацікавили знаки, розміщені на них і загалом історія цього місця. Я почав вивчати дану тему, і в цій статті поділюся всім, що вдалося знайти.

 

Ким були ці богомили?

Звернемося до інтернету, до тих джерел, які дійшли до наших днів.

Богомили – назва руху, який з'явився на Балканах (Болгарія) в X столітті і вплинув на французьких катарів.

Головним розповсюджувачем вчення був проповідник Богомил, що жив в X столітті. Він привніс знання, які мали широкий відгук серед людей, і з'явився цілий рух, що поширився з Болгарії майже по всій Середньовічній Європі в X-XV століттях. З Болгарії вчення богомилів поширилося по іншим країнам Балканського півострова: Сербії, Боснії та Візантії. У Францію і Північну Італію це вчення потрапило в середині XII століття. Відчутно вплинувши на французьких катарів і вальденсів. Історія та вчення катарів – це тема для окремої статті. Випишу одну фразу, яка відображає, на мою думку, суть катарства: «Немає жодного свідчення, щоб катари коли-небудь вагались у своїй вірі в Ісуса Христа або прагнули до якого-небудь іншого блага крім єднання з Богом». У XIV столітті вчення богомилів поширилося на Афоні.

Bogomilist_expansion

Поширення богомильства X-XV століття

Важливо відзначити, що відповідно до вчення богомилів, у відносинах людини з Богом не має і не може бути посередників (духовенства). Людина сама в змозі врятувати свою душу.

Згідно вчення богомилів, яке викладено в їх головній книзі «Іваново Євангеліє, або Таємна книга», спочатку існував тільки добрий Найвищий Бог, який створив величезний невидимий Всесвіт до Сьомого Неба і основні стихії і керував ними разом зі своїм первородним сином Сатанаїлом. Останній, заздрячи Батькові, вирішив стати незалежним від Нього і поставити трон на Сьомому Небі. Він залучив на свою сторону і частину підлеглих йому ангелів. Бог дізнався про це і скинув їх з Неба. Але Сатанаїл не заспокоївся. Він, з допомогою не забраного божественного дару, створив з хаосу видимі небо і землю з морями та океанами, небесні світила, рослини та тварин, а потім створив і людські тіла (Адама і Єву), але не зміг вдихнути в них душу і був змушений звернутися до Батька з проханням послати своє божественне дихання для оживлення їх. Бог зглянувся і оживив перших людей. Тому, за вченням богомилів, тіло людини – від злого творця, а душа – від доброго Бога. Поступово Сатанаїл повністю підпорядкував собі рід людський, так що лише небагато людей знали про своє первісне призначення – замінити занепалих ангелів. На Землі надовго встановилося царство Сатанаїла, якого люди вважали Верховним Богом. Але нарешті, Найвищий Бог вирішив звільнити людство від влади Сатанаїла. Він зробив з Себе другого (молодшого) Сина, Ісуса, або Слово, який явився в світ в ефірному тілі, мав тільки вид людського. Ісус через три дні після своєї примарної смерті з'явився перед Сатанаїлом у всій своїй величі, відсік з його імені склад «їл», тим самим позбавивши його божественності, і зковав ланцюгами, тепер вже як злого духа – Сатану. Потім Ісус вознісся на Небо, зайняв 2-е після Батька місце і отримав владу над усіма ангелами. Після цього Найвищий Бог зробив з Себе Святого Духа, який діє на душі людей. Ті, хто відчув на собі дію Святого Духа, а це, насамперед богомили, не вмирають, а переселяються в царство Небесного Батька. Царство ж Сатани на Землі триватиме до Другого пришестя, коли він і його слуги будуть відправлені в пекло.

Тут можна згадати цитату з книги "Сенсей I", яка описує створення людини.

«Так от, Істота, яку створив Бог, складалася з божественного начала, тобто душі. Вона не знала поганого, вона знала тільки хороше, тому що  у ній була божа Любов. Природно, що у цієї істоти були величезні здібності і для неї не було жодних перепон… Цих Істот, окрім Бога, возлюбив і Люцифер, ангел Світла, котрий є правою рукою Бога. І він сказав Богу: «Ці істоти не розуміють, наскільки Ти любиш їх, тому що знають тільки хороше». І Люцифер почав відстоювати індивідуальність Людини, її позицію як вільної Істоти для пізнання, аби Людина істинно возлюбила Бога, а не для того, щоб вона просто існувала перед Богом, як рослина, радуючи Його око. Бог «наказав» Люциферу: «Коли ти любиш їх так, як я, то навчи їх цьому». І Бог за-селив людей на Землю, яка спеціально була створена для людини з морями, сушею, рослинністю і різними тваринками. Люцифер же створив тіло людське, в яке Бог помістив душу, породивши тим самим у ньому два начала: духовне і тваринне. І людині була дана Богом сила думки, оскільки вона є сином Божим. Розум же став полем бою думок двох начал. Саме це і підкреслює створення людини Богом і Люцифером разом. Саме це й показує, що Люцифер був і залишається правою рукою Бога, бо він брав активну участь у створенні людини і бере активну участь у вихованні її душі… Таким чином, Люцифер дав людям можливість досконально зрозуміти і пізнати, що таке хороше і погане. А Бог дав людям свободу вибору між двома цими началами. З тих пір Люцифер і опікується людьми.»

 

Деякі устої з життя богомильских громад

Богомили дотримувалися скромного, простого способу життя, відкидаючи матеріальні блага, багатство, світську владу.


Богомильська громада збиралася разом у кількох випадках:

  • загальні молитовні збори, пов'язані з читанням молитви «Отче наш» та проголошенням проповіді;
  • взаємне визнання членів братства (це нагадує спільний процес вивчення системи, як у гностиків або катарів);
  • духовне хрещення, яке полягало в тому, що на вступаючого клали апокрифічне «Іваново Євангеліє», виголошувалася молитва «Отче наш» і призивався Святий Дух.


Те, що богомили нікого не боялися і не визнавали над собою ніякої влади, ставало небезпечним для можновладців, і на них почалися гоніння.

Даних про богомилів не дуже багато, вони знаходяться хіба що в джерелах, складених їх противниками і гонителями. Оригінали двох головних книг цього руху – «Іванове євангеліє» і «Катарський требник» – втрачені. Але все ж, до нас дійшли кам'яні плити з багатою знаковою символікою, яку легко розшифрувати, користуючись ключами до духовних знань. На сьогоднішній день справжньою енциклопедією в цьому питанні є книга «АллатРа».

 

Сакральні знаки і символи у богомилів

bogomili-4

 

Богомильський надгробний камінь із Згошча, центральна Боснія і Герцеговина. Важить більше 30 тонн. (Про знак – коло з шістьма променями – докладніше у книзі «АллатРа», с. 426).

 bogomili-3


Надгробний пам'ятник з Фоче, Боснія і Герцеговина. Зображення з мечем і книгою. Ще один надгробний пам'ятник з богомильскими символом і саркофаг – типова форма поховання Богомилів. На нижньому правому малюнку ми можемо бачити спіралі. (Докладніше про спіралі у книзі «АллатРа», с. 396)

 

bogomili-6

 

Надгробний пам'ятник в області Умольяні, гора Ігман, Боснія і Герцеговина. Тут руки у людей зображені піднятими вгору (докладніше у книзі «АллатРа», с. 396). Також подібні зображення є символом групової духовної практики. Цікаво, що люди на таких зображеннях і барельєфах створюють форму хвилі, яка здавна була символом Духовного світу.

 

bogomili-5

Святі місця Богомилів шануються донині. Тут ми можемо бачити знак – півмісяць ріжками вгору, який означає сили Аллату.

До речі, пишуть, що для деяких з цих плит використовували вапняк, який добували неподалік на пагорбі Ошаничи. Від каменоломні до некрополя 800 м. Враховуючи, що багато з них важать тонни, то залишається незрозумілим – як їх переміщували.

 

bogomili-9 bogomili-1

Тут ми знову бачимо людей з піднятими руками і півмісяць ріжками вгору (знак Аллат).

 

bogomili-0

Також людина, що полює на звірів (алегорія перемоги над своїм Тваринним началом – докладніше у книзі «АллатРа» с. 713-714). Схожі зображення полювання можна зустріти на печатках Харапської цивілізації.


«У релігійних віруваннях багатьох народів світу жертва — це умилостивлювальне або подячне приношення всяким божествам, в основному від плодів земних або царства тварин. Це «очищення від скверни і досягнення духовної чистоти». Візьмемо, для прикладу, Біблію, в якій згадується, що сини прабатьків приносили жертву Богу: Каїн — від плодів земних, а Авель — від стад своїх. У сучасних світових релігіях жертва розглядається як символ пожертвування зі свого достатку чогось такого, що любе і приємно самому.

Але якщо заглибитися в духовні витоки цих вірувань і символічних обрядів, то можна зрозуміти, що таке справжня жертва Богу, яка має на увазі відносини між Богом і людиною. Справжнє жертвопринесення Богу — це коли людина на вівтар свого життя приносить у жертву своє Тваринне начало, тобто відмовляється від множинних своїх бажань, помислів, ілюзій швидкоплинних і тимчасових, відкриваючи таким чином собі духовний шлях до істинної Вічності — у світ Бога. І колись давно, на зорі людства, людям це пояснювалося, що якості Тваринного начала подібні плодам земним, які спочатку приваблюють погляд, але потім швидко гниють. Тільки приносячи це короткочасне в жертву Богу, ти маєш можливість проникнути в Його Вічність, тобто, працюючи над собою, відмовляючись від спокус Тваринного начала. А якщо ти духовно розвиваєшся і робиш добро, допомагаєш пробудитися іншим людям, що живуть на інстинктах, подібно до тварин, то для Бога це схоже на радість твою, яку ти відчуваєш від доброго приплоду своїх стад.

Аж ніяк не випадково місце для жертвопринесення або спілкування віруючого з богами, яке нині люди називають вівтарем (від латинського «altaria», від «altus» — «високий»), первинно з давніх-давен позначали просто у вигляді знаку або символу, в основному квадратом, колом, овалом (циліндром), формою куба (ромба). Всі ці накреслення служили зрозумілими символами духовних практик, які виконувала людина у зміненому стані свідомості, і в момент яких вона спілкувалася безпосередньо з Богом на глибокому чуттєвому рівні. А такий чуттєвий момент спілкування з Богом можливий тільки тоді, коли Особистість повністю занурена в цей процес і в ній домінує винятково Духовне начало. Роблячи такий Вибір на користь духовного світу, людина таким чином усвідомлено «жертвує» звичною в матеріальному світі домінацією Тваринного начала у своїй свідомості».

А. Нових «АллатРа»

bogomili-7


Зліва знаходиться кельтське зображення, праворуч – плита богомилів. Кельтський артефакт нагадує зображення зороастрійської Ардвісури Анахіти. Те, що жінка зображена на коні, говорить про її духовну силу, адже кінь здавна у багатьох народів був символом Передньої сутності людини, руху вперед – до духовного преображення.

bogomili-11

 


bogomili-8Тут ми бачимо знак АллатРа.


"Річ у тім, що на зорі людства, завдяки споконвічним Знанням, люди відали про Єдиного (про Того, Хто створив усе), позначаючи Його прояви звуком Ра. Творчу силу Ра — божественне жіноче начало, Праматір всього сущого, від початку називали Аллат. Звідти й пішла серед посвячених у духовні Знання назва цього споконвічного знака — «АллатРа» як позначення створюючої сили Того, Хто створив усе".

"... коло є символом Душі, а також одним із символів прояву духовної Істоти зі світу Бога. А символічний знак півмісяця ріжками догори — символом людини, яка духовно звільнилася ще за життя. Знак «АллатРа» також використовувався як позначення того, хто прийшов з духовного світу (іншого, вищого) у цей матеріальний світ, оновлюючи втрачені споконвічні Знання".

А. Нових «АллатРа», детальніше за посиланням

На плиті можна побачити трикутник вершиною вгору. Цей символ має безліч значень. Одне з них: «...символ Бога у вигляді трикутника вершиною догори означав три принципи побудови Всесвіту: Бог (ідея), Лотос (план) і Аллат (втілення ідеї та плану)».

 

bogomili-10

Цікава доля у символіки богомилів. Після завоювання Боснії і Герцеговини турками в 1483 році населенню довелося прийняти іслам. Упродовж наступних століть, незважаючи на те, що могильні камені стали прикрашати мусульманськими елементами, символи богомилів залишилися на них.

Це лише уривок з духовної історії людства, таємниці якої ще належить розкрити. Йдучи у світ стародавніх вчень, знаків і знань, ми приходимо до того, що скрізь були одні знання. І сьогодні є можливість зрозуміти знання, знаки з дійшовшої до нас історії. Зрозуміти, що залишили нам люди попередніх часів.

«Все колись мало один корінь, була єдина мова і єдині знаки. Але тепер мова забута, а знаки, як були, так і залишилися, тільки люди втратили духовну складову Знань про ці знаки».

А. Нових «АллатРа», с. 431

Суть вивчення історії полягає в пізнанні того, хто така людина, куди вона йде, звідки приходить... найцікавіше, що раніше люди прекрасно знали і мету свого існування, і дорогу, по якій до неї треба йти. Може, дійсно, нам варто звернутися до німих руїн і постаратися дізнатися, чим жили наші предки, до чого прагнули.

Є одна африканська приказка: «Якщо хочеш знати, куди ти йдеш, подивися, звідки прийшов». Мені здається, це відноситься як раз до нашого часу. Ми стоїмо на перехресті двох доріг, і саме час – схаменутися і зрозуміти, хто ми і навіщо ми тут.

 

Використані матеріали:

 

Микола Терентьєв

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 73

Підписатися на новини



Стародавні знаки і символи руху богомилів - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 73
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція