А ДУХ ЖИВИЙ

Як ми могли просте це ускладнити?

 І Слово Боже  так легко порушивши,

 Усіх Пророків Дар у казку перетворити,

 Єднальну з Домом нитку зруйнувавши?

 Як ми могли довіритися тому,

 Хто без моралі жадав тільки влади?

 І ось тепер ми – в'язні у полоні,

 У котрий вік ми відчуваєм спрагу...

 А Дух – Живий!  Йому лише одному

  Під силу те, що в'язневі не видно,

 Що не підвладне розуму, уму,

 Від нього що за горизонтом сховане.

 А Дух Живий проникне в глибину

 І Особистість проведе у далі.

 Адже лише Йому відомий одному

 Той Край, немає де ні болю, ні печалі.

 Й якщо за руку взяти ти готовий

 Його – по-справжньому Живого

 І, розірвавши нав'язливість оков,

 З ним ринутися до Дому дорогого.

 Довіритися зараз і на віки

 Любові, що мов міст єднає

 Душі та світу Бога береги,

 Перед Особистістю обійми розкриває.

 О, якщо ти готовий у себе впустити

 Ту силу, що скорботу здатна зруйнувати

 І Вічне в тобі поєднати,

 Умовності матерії порушивши.

 Тоді, ілюзію дзеркал розбивши,

 Осягнеш суть законів усього творіння

 І знайдеш те, що так давно шукав,

 Свободу Духа і Любові благодіяння!

Учасники МГР «АЛЛАТРА»