Дух та Істина. Вічні поняття. Сакральне значення образу колодязя і води. У притчі «Бесіда Ісуса Христа з Самарянкою»

Дух та Істина. Вічні поняття. Сакральне значення образу колодязя і води. У притчі «Бесіда Ісуса Христа з Самарянкою»

У кожній релігії є зерна і в
кожній релігії, яка б вона не була, є вказівка
на шлях, а далі — справа людей.

(«Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого»)

 

 

Про притчу «Бесіда Ісуса Христа з Самарянкою» я почула в програмі “Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого”. З’явилося бажання ознайомитися з нею більш детально.

Сама історія зустрічі Ісуса з самарянкою наводиться в Євангелії від Іоанна (4: 1-42) у вигляді притчі. До речі, і Сам Ісус подавав знання у вигляді притч “з двояким ключем, який підходив як для ума мирянина, так і для знаючої людини. Кожен відкривав цим ключем свої внутрішні скарби” (А. Нових «Птахи і камінь. Одвічний Шамбали»).

 

Ісус і самарянка. Образ колодязя і води

 

При знайомстві з притчею, завдяки закладеним у ній зернам Істини, відчувається істинність слів Ісуса, так бережно переданих нам із глибини століть. І почуття переповнюють тихою радістю від дотику з Духом та Істиною.

Історія зустрічі Христа з самарянкою – історія зустрічі Духовного світу та людства, що заблукало, у якого є шанс набути Знання та Жити Духовним.

“Чи можна людині увійти в Світ Духовний за допомогою свідомості? Не можна. Але інформація, навіть ті ж Знання, вони розповсюджуються в першу чергу в тривимірності. І ось коли людина відчуває, що вони істинні, вона починає займатися та звільнятися за допомогою тієї ж свідомості. І ось тут свідомість працює як деякий посередник, який сам себе ж і руйнує.

Ось чим і відрізняються Знання в чистоті своїй від спотворених знань, наприклад. Істинні Знання завжди говорять просто та вказують шлях, не більше. В них є чистота, яку відчуває Особистість. В них завжди зберігається сила, що йде від Духа, яку якраз і передають Пророки”.


(з передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО»)

Наведу кілька кульмінаційних сцен із притчі, які сприймаються особливо, на чуттєвій хвилі, проникаючи глибоко в Душу. Недаремно у визначенні значення слова “при́тча” стоять слова “повчання” та “премудрість”.

Іоанн пише, що Ісус приходить в місто Сихар. Тут мається на увазі Сихем – столиця Самарії (нині місто Наблус). У всякому випадку, саме біля Сихему є знаменитий колодязь Якова з прохолодною смачною водою.

Слід звернути увагу, що розмова Ісуса з самарянкою відбулася біля колодязя. В Палестині значення колодязя важко переоцінити: вода в умовах пустель завжди відігравала особливу роль. Навколо джерел води створювалися поселення, вирувало життя. Колодязь був також джерелом благополуччя і ставав справжнім центром, де відбувалися зустрічі та збори жителів.

 

Колодязь Живої води

 

В одній із книг А. Нових є цікава інформація, в якій використовується порівняльна алегорія, що так часто зустрічається в притчах і сказаннях: колодязь з найчистішою джерельною водою уособлює глибоко захований внутрішній духовний світ людини, її Душу; Учитель постає в образі відра; ланцюг — це і є Вчення; вода — це Саме джерело Духовної Мудрості, Світ Бога. 

“Уяви людину, що йде по безкрайній пустелі життя під жарким сонцем всіляких проблем. Вона відчуває спрагу, нестерпну спрагу, спрагу, яка пронизала все її тіло, весь її духовний світ. Тому вона шукає джерело чистої води, прагне наповнити себе, як порожній глиняний сосуд прагне бути наповнений вологою. І ось вона знаходить, накінець, в пустелі колодязь. До колодязя ланцюгом прикріплене відро. …задачею Вчителя є за допомогою Вчення-ланцюга дістати з глибини душі Істину, приховану в ній. Адже ніщо зовні не приносить людині таку користь та не дає реальність усвідомлення Бога, як добуті з власних глибин скарби Душі. Адже сказано, що в кожній людині є Бог. Ось саме з цього невичерпного джерела дістає Вчитель воду, якою і насичує людину."

Саме з колодязем, природним чи створеним руками людини, пов'язана більшість легенд, притч і переказів. Колодязь – це, з однієї сторони, символ життя (в силу того, що є джерелом води), а з іншої сторони – це символічний вхід в інший, Духовний світ, і тому має сакральне значення. Так, згідно зі слов'янським фольклором, колодязь – це портал для переходу в інший вимір, у Духовний світ. Сакральне значення колодязя – у втамуванні жаги вищого пізнання, і пити воду з колодязя – це те саме, що пити з джерела духовного життя.

Не тільки слов'яни вважали воду з колодязя живою та цілющою, а сам колодязь – символом парадних врат у Духовний світ. Так, наприклад, у кельтському епосі, в древніх народів, що населяли Британські острови, існував особистий культ сакральних колодязів, елементи якого збереглися до наших днів. Таким прикладом служить ірландський колодязь Бригіт.

 

Ірландський колодязь Брігіт

 

Два гранітних камені із заглибинками під аркою називають «черевиками Брігіт» або її «коровами». Через ці камені проходить потік води з колодязя. 

У кельтській міфології є своє пояснення незвичайним властивостями колодязних вод. Кельти вважали, що всі колодязі їхньої землі витікають з єдиного джерела, в якому вони з'єднуються з водами єдиного Колодязя Мудрості. Можна припустити, що стародавні кельти були знайомі з одвічною символікою колодязя.

Найглибші і дивовижний з рукотворних колодязів знаходиться в Індії, в межах храму Харшат Мата (індійської богині радості та щастя) і називається колодязь Чанд Баорі: навіть в найпосушливіші роки в ньому завжди є вода.

 

Колодязь Чанд Баорі в Індії

 

Цей колодязь збудований у формі перевернутої чотиригранної піраміди. Щоб набрати воду, доводиться спускатися на глибину понад 30 метрів (висота шестиповерхового будинку) по слизьких кам'яних сходах, минаючи 13 ярусів-виступів, розташованих по стінах піраміди. Більш детальніше про сакральне значення символів, пов’язаних із колодязем Чанд Баорі, можна дізнатися з книги А. Нових “АллатРа”.

У культурах різних народів колодязь асоціюється з жіночим началом, а колодязь, накритий кришкою, – з непорочністю, дівочою чистотою. При аналізі назв колодязів та історії їх виникнення помітила, що більшість назв пов'язані з іменами жінок. І наведені вище приклади також це підтверджують. За переказами, поширеними на території всієї Європи, джерельце з'являлося там, де пройшли або присіли відпочити Богородиця або свята Параскева П`ятниця (в народі Парасковія).

Цікавий також і той факт, що в апокрифічних євангеліях — Протоєвангеліє Якова (гл.11,1-2) і Євангеліє псевдо-Матвія (гл.8,9), що виникли вже в ранньохристиянську епоху, згадується, що саме колодязь був місцем першого Благовіщення Діві Марії від Архангела Гавриїла: «... взявши глечик, пішла по воду; і почула: Радуйся, благодатна! Господь з Тобою; Ти благословенна між жонами».

Іконописці втілили цю подію на іконах та фресках «Благовіщення у джерела (криниці)»:

 

Ікона «Благовіщення у джерела (криниці)»

Фреска «Благовіщення у джерела (криниці)»

 

Так і в притчі, що розповів Іоанн, Ісус являється самарянці у колодязя: “Ісус, втомившись від дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години” (Іоан.4:6)

Треба зауважити, що іудейський день починався о 6 годині ранку. І “шоста година” у іудеїв – це полудень, тобто сама спека. Зазвичай на Сході приходили до колодязя рано вранці. Зустрічалися, ділилися новинами. Але були й ті, кому навколишня спільнота в світі сформованих зовнішніх суджень не залишала іншого вибору. І які змушені були приходити до колодязя в полудень, коли сонце стояло в зеніті та ймовірність зустріти сусідів була малою.

У притчі жінка по воду пішла в найжаркіший час дня...

 

Ікона Ісус і самарянка. Символ колодязя і Живої води

 

Спекотний полудень, бесіда двох людей у колодязя… В процесі спілкування з самарянкою, по мірі її щирого прагнення пізнати Істину, Ісус їй відкриває, що “істинні поклонники будуть поклонятися Отцю в духові  та істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі. (Іоан.4:23)

Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в духові та істині” (Іоан.:4:24)

У програмі «Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого» також є вказівка на ці рядки: “у Новому Завіті, в Євангелії від Іоанна (глава 4, вірш 24) говориться: «Бог є Дух». Це те, що говорив Ісус своїм учням, що Бог є Дух. Значить, сотворив Він людину за образом Своїм істотою духовною, і в людині те, що подібно Світу Духовному, є Дух або те, що ми називаємо Особистістю. Але Особистість — вона, вибачте, не матеріальна, вона духовна. Значить, образ і подоба є не що інше, як духовна складова людини”.

Тільки за допомогою внутрішньої, чистої Любові можна осягнути Бога.

Справжнє поклоніння — коли Дух, безсмертна і невидима частина людини, “говорить і зустрічається” з Богом — Безсмертним та Невидимим. І лише дари Духа — Любов, Вірність, Відданість — видимі Богом.

“Глибинні почуття — це і є особлива мова, відмінна від людської.

Тому про божественне прямо не скажеш, так як будь-яка думка буде лише алегорією. Адже божественне — це інша мова, мова не ума, але глибинних почуттів, яку розуміє Душа кожного. Це і є єдина мова Душ людських. Це і є мова Істини.”  (А. Нових, “АллатРа”)

Істинне служіння Богу полягає у любові до Нього і на вдячності за все, чим Він наділяє нас.

І саме таке поклоніння угодне Богу — щоб людина була вірною Йому, була наповненою Духом Його, щоб мала постійне спілкування з Ним за допомогою Духа. А також жила і діяла у всіх ділах своїх по Істині, за образом того Вчення, яке приніс Ісус.

Важливо відзначити, що “весь сенс приходу Христа був побудований не тільки на Вченні, яке він давав людям, але найголовніше, все трималося на виборі самих людей.”: або людина “вирішить йти до Бога, або вирішить залишитися в темряві думок свого тваринного начала. Тобто Христос ніс людям Свободу вибору.” (А. Нових, «Сенсей. Одвічний Шамбали»)

Істина не потребує коментарів. Однак важливо, щоб життя людини було життям в Істині. 

Самарянка дуже щира в розмові з Ісусом, вона відкрита Духовному світу. Жінка раптом побачила себе в істинному світлі, побачила безпідставність та безглуздість свого життя.

Переміни в житті починаються з розуміння, що далі так жити не можна. Людина прокидається сама і в ній з’являється потреба у внутрішніх, глибинних змінах.

В притчі ясно показано, наскільки важлива чесність на Шляху в Духовний Світ. Це ще раз підтверджує незаперечну істину, що для Бога не існує поділу між людьми, головне — їх внутрішній стан чистоти і відкритості.

“... робота над собою перш за все проявляється через щирість та через чесність. І це все відбувається в самоприборкуванні. …

Тут уже виникає ось ця внутрішня потреба жити Божим, жити Світом Духовним. І ти вже жадаєш цього внутрішнього дотику, занурення в цю безкрайню радість Любові, цього життя глибинними почуттями, тому що воно дає тобі справжнє, воно дарує тобі Життя, воно живить тебе Любов'ю. Ти відчуваєш, що ти нею наповнюєшся, ти відчуваєш радість від того світу, яка тимчасовою не буває, як вона ллється через край, як її багато, як вона через вдячність і Любов проявляється в безмежності своїй”.

(“Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого”)

Ісус, бачачи це, вказав самарянці на Джерело всередині неї, під водою маючи на увазі благодать Святого Духа, яка очищає своєю силою і дарує Життя Вічне. Він пояснює різницю між колодязною та Живою водою: вода з колодязя Якова приносить лише задоволення і насичення, а вода Жива — несе нескінченну благодать. Людина, що випила цієї “води”, не буде жадати довіку тому, що ця вода стане в ній Джерелом життя: “кожен, хто воду цю п'є, буде жадати знову, а хто питиме воду, що Я дам йому, той не буде жадати повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече у життя вічне.”  (Іоан. 13,14)

Вислів «жива вода» набуває додаткового смислу – вода, що дає Життя!

Хотілося б ще звернути увагу, що самарянка прийшла до колодязя не за духовними знаннями, а просто за водою, як приходила кожен день, щоб набрати води, — і зустріла там Ісуса Христа.

Кожен з нас може зустріти Його в будь-який момент свого життя, коли зайнятий найбуденнішими справами. І тут можна себе запитати: чи готовий я до такої зустрічі, чи відкритий завжди, в кожному дні, в кожну мить життя тут, на Землі, щоб прийняти Його світло, Його слово, Його дух, Його любов і прийняти всім своїм прагненням, всім життям Його...

"Коли людина буде розуміти сенс свого життя, сенс духовного розвитку, тоді вона буде якісно змінюватися сама. А якщо ці знання будуть доступні багатьом людям на Землі, то й суспільство в цілому рано чи пізно зміниться, а значить, вектор руху людської цивілізації в цілому буде зовсім іншим".

(А. Нових, “АллатРа”)

В притчі не повідомляється ім’я співрозмовниці Ісуса, але переказ його зберегло: по-грецьки — Фотинія, по-російськи — Світлана, на кельтських мовах воно звучить як Фіона, на деяких західних — Клер. Всі ці імена говорять про одне — про світло.

Зустрівши Ісуса, самарянка сама стала світлом, від якого загоралися серця людей, готових прийняти це Світло Істини.

 

Храм святої Фотинії (Світлани) самарянки в Ізраїлі  Храм святої Фотинії (Світлани) самарянки в Ізраїлі

 

На фотографіях — храм святої Фотинії (Світлани) самарянки в Ізраїлі.

Біля церковного вівтаря — сходи, що йдуть вниз. Там, в крипті, знаходяться залишки візантійської споруди і сам колодязь:

 

Колодязь в храмі святої Фотинії (Світлани) самарянки в Ізраїлі Колодязь в храмі святої Фотинії (Світлани) самарянки в Ізраїлі

 

Це справжній колодязь, який зберігає прохолодну смачну воду вже кілька тисячоліть. Саме на цьому місці, у цього самого колодязя зустрілися Христос та самарянка, про що розповідається в притчі «Бесіда Ісуса Христа з Самарянкою».

Сьогодні колодязь знаходиться в метрах двадцяти нище рівня землі. Це товщина культурного шару. Власне, цей колодязь знаходиться на тому рівні землі, який був 2 тисячі років тому, за часів Христа. А за цей час культурний шар виріс…

У книзі А. Нових головний герой Сенсей, пояснюючи різницю між Ученням і Учителем на наведеному на самому початку статті прикладі з колодязем, говорить про серйозність становища, в якому зараз знаходиться людська цивілізація:

“Повір мені, хто в пустелі життя дійсно відчуває спрагу, тому завжди буде дане джерело. Йому залишиться лише докласти зусиль і напитися з власних долонь. Адже відро дано йому більше не буде, тому що воно вже перековане у терези”.

Одвічні Знання, цей воістину невичерпний колодязь води Живої, вже дані людям. Настали часи вирішального вибору людського. Часи вирішення питання долі нашої цивілізації.

І від вибору кожної людини залежить подальший напрямок розвитку людства.

І в руках самих людей можливість все змінити! Тільки від нас залежить вибір та дія! А від дій кожного — зміни у всьому світовому суспільстві!

Для всіх живих людей це реально останній шанс, що залишився, духовно врятувати себе та цивілізацію...

 

Автор: Т.А., Саратов.

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 412 В закладки

Підписатися на новини



Дух та Істина. Вічні поняття. Сакральне значення образу колодязя і води. У притчі «Бесіда Ісуса Христа з Самарянкою» - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 412
Схожі статті:



Напуття дня

Можливості людини обмежуються її фантазією. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі (14)
  • Татьяна

    21.01.2018 23:22

    Читаю книгу ”Вечник”, и по-новому читаются слова: ” в его глазах темнело дно колодца.” Этот удивительный человек - Джеордже.

    Відповісти
  • Танюша

    12.01.2018 09:39

    Благодарю за статью)

    Очень заинтересовала она, и я нашла саму притчу) Если кому-то интересно, её можно здесь найти: http://mstud.org/library/t/taushev/4evangel/021.html

    Не буду сюда копировать, так как она не очень короткая)

    Статья наполненная, дарящая чувство чистоты Родника)

    Відповісти
  • фаина

    11.01.2018 19:34

    Алексей,я  один  в один  хотела  написать  те же  слова,что  написали  Вы. Спасибо  авторам,огромную помощь  оказываете  на  пути  к  Духовному,низкиий  поклон  и бллагодарность.

    Відповісти
  • Владимир:)

    11.01.2018 18:44

    Т. А., благодарю за проделанный труд и замечательную статью)))

    Відповісти
  • Таня

    09.01.2018 08:51

    Спасибо за статью. О том, что колодец сохранился и не предполагала, а сознание рассказывало, что это же притча, значит люди так придумали, на самом деле не было этого. Спасибо за чувства, которыми пропитана статья: Любовь, Чистота, Свежесть льются и наполняют пространство, а душа откликается, особенно на цитату из фильма “СОЗННИЕ И ЛИЧНОСТЬ,,,,,” и -   “всякий, пьющий воду сию, возжаждет опять, а кто будет пить воду, которую Я дам ему, тот не будет жаждать вовек; но вода, которую Я дам ему, сделается в нем источником воды, текущей в жизнь вечную.” (Иоан.13,14)

    Выражение «живая вода» обретает дополнительный смысл – вода, дающая Жизнь!
    Работа проделана не зря, сколько же ещё мы не вспомнили, не очистили от “пыли” забытья и невежества... 
    PS “подписываюсь” под каждым комментарием, оставленным до моего..

    Відповісти
  • Алексей

    09.01.2018 08:02

    Огромное спасибо за статью!

    Выделенный текст я как минимум могу сравнить с передачей Жизнь на Аллатра ТВ

    “Поверь мне, кто в пустыне жизни действительно испытывает жажду, тому всегда будет дан источник. Ему останется лишь приложить усилия и напиться из собственных ладоней. Ибо ведро дано ему больше не будет, потому что оно уже перековано в весы”.

    Відповісти
  • Сергей

    08.01.2018 14:38

    Сегодня еще раз перечитывал эту замечательную статью. Ну реально круто! Интересно и чувственно. Я просто хотел сказать спасибо. У Вас классно получается, продолжайте в Том же Духе!

    Відповісти
  • miraz7777

    08.01.2018 10:26

    Спасибо за статью, очень интересная подборка источников и исторических фактов. Соблюдена хронология повествования. И самое главное - в статье есть чувства, она наполнена информацией, которая помогает идти к миру Духовному.

    Відповісти
  • Инна

    07.01.2018 17:40

    Большое спасибо за статью! Очень интересно, познавательно. Много новой для меня информации. Удачно подобранные картинки и фото гармонично сочетаются с текстом. Но самое главное для меня - это чувства,  возникающие при прочтении этих материалов, ощущение света, чистоты, благодати от соприкосновения с Источником. Благодарю.

    Відповісти
  • Елена

    07.01.2018 10:47

    Спасибо большое! Чувствуется, что автор сам прочувствовал и познал ту искренность и чистоту, о которой пишет. Как здорово, что такие светлые статьи всё чаще пишутся и печатаются! Такие статьи - это пища Духовная.

    Відповісти
  • natasha

    06.01.2018 22:21

    Прочитала статью—и колодезной прохладой повеяло. Ибо всегда у колодцев—тень и прохлада. Так хочется в жаркий летний день испить воды, утолить жажду... А человеку, идущему по духовному пути—постичь Мир Бога... И , конечно, если ищешь—обязательно найдешь. И ответы на все свои вопросы тоже найдешь. Вот он,источник знаний—бери и пользуйся. 

    Очень удивило то, что под притчей указано историческое местонахождение источника. А я думала—это типа сказки... Поистине ,.свято место пусто не бывает,,—раз там постоянно люди. Подумать только—2 тысячи лет прошло, а люди идут за водой. Чистой водой, Живой водой.

    Спасибо. 

    Відповісти
  • ТАМАРА

    06.01.2018 19:29

    Спасибо за статью! Прочитала с большим интересом и нашла для себя много новой полезной информации. Интересное впечатление произвела эта статья: осталось удивительное “послевкусие” чистоты и свежести, как от глотка прохладной воды в жаркий день. Все, о чем написано, очень резонировало и ложилось на душу: значение колодца и воды в Палестине; сакральное значение колодца у разных народов; “именные” колодцы (здесь вообще вся информация была новой); слова А.Новых о том, что колодец олицетворяет внутренний мир человека и его душу; слова Христа о поклонении Отцу в духе и истине; размышления о том, что только с помощью внутренней чистой любви можно постичь Бога, что лишь дары Духа - Любовь, Верность и Преданность - видимы Богом...Тут вспомнился старинный грузинский тост: “Спустился как-то Бог на берег моря и увидел юношу и девушку - они молча сидели на берегу, держались за руки и смотрели вдаль. А вокруг них разливалось что-то необыкновенное. “Какая прелесть! - сказал Бог. - Что это такое я создал?” Ему отвечают: “Бог, это Любовь.” Через несколько лет по земным меркам Бог опять появляется в том же месте и видит мужчину и женщину, которые также молча сидят, держатся за руки и смотрят вдаль, а вокруг... “А это что такое я создал? - спрашивает Бог. “А это Верность,” - отвечают Ему. Еще через несколько лет по земным меркам появляется Бог на этом месте и видит одну старую женщину, которая сидит и смотрит вдаль. Но то, что исходило от нее, невозможно передать словами!... “А это что я такое чудное создал?” - изумился Бог. “А это -  Память и Преданность!” Так выпьем же за Любовь, Верность, Память и Преданность, которые Бог, создав, не узнал в Человеке!” По-разному можно относиться к этому тосту, но вот навеяло...

         Очень удивило имя Самарянки и его звучание у разных народов - Фотиния, Светлана, Фиона, Клэр - а значение одно - СВЕТ! “Повстречав Иисуса, самарянка сама стала светом, от которого зажигались сердца людей, готовых принять этот Свет Истины.”

          Большое впечатление произвел сохранившийся колодец, возле которого произошла встреча Христа и Самарянки. Особенно то, что колодец находится на том уровне земли, какой был 2 тысячи лет назад, во времена Иисуса Христа.

         И еще хотелось бы отметить, насколько органично в текст статьи вписались ссылки на источники Исконных Знаний - книги А.Новых и передачи с участием Игоря Михайловича.

         Еще раз спасибо за статью, за проделанную работу по поиску материалов и за фотографии - они очень украсили и проиллюстрировали эту работу.

            С уважением. ТАМАРА (МОСКВА) 

    Відповісти
  • Hanka

    06.01.2018 16:57

    Перемены в жизни начинаются с понимания, что дальше так жить нельзя. Человек просыпается сам и в нём появляется потребность во внутренних, глубинных изменениях.❤️

    Відповісти
  • Ольга

    06.01.2018 16:35

    Серьёзное глубокое исследование, на мой взгляд. Через собственное сердце пропущенное. Ощущение - прикосновение к чистоте, к тому самому Божественному источнику. И в результате- словно благодать Божественная пролилась. Такое внутреннее состояние как раз к Рождеству Христову. Спасибо.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Контакти для зв'язку з учасниками
Руху з різних країн
в Координаційному Центрі
МОД АЛЛАТРА:

E-mail: [email protected]
Skype: allatra-center

Творимо разом


Розсилка актуальної інформації про нові статті на "АЛЛАТРА Вісті" і про інші проекти МОД "АЛЛАТРА"