Духовний розвиток – усвідомленість того, що відбувається всередині і навколо мене

Духовний розвиток – усвідомленість того, що відбувається всередині і навколо мене

Життя «до» і «після» – вираз, знайомий кожній людині: комусь на власному досвіді, комусь на прикладі знайомих, близьких, рідних. Але щоб зрозуміти, про що йде мова, треба відчути різницю. У мене так і сталося.

Згадую картинку з інтернету: стоїть чоловік весь у бинтах з поламаними кінцівками і волає: «Господи, невже не можна було пояснити по-іншому? Відповідь: «А ти чув?». Це точно про мене. Так било з усіх сторін, обволікало, а я далі махаю руками, збурюючи простір, і кричу: «Господи, за що і чому саме я? Я що, гірше за всіх?». І спускаюсь все глибше і глибше. Всі мої намагання закріпитися в цьому світі якомога зручніше і призвели до «паралічу» свідомості, вдарило так, що втратила все те «цінне», над чим так тряслася: залишилася без житла і засобів до існування.

"Людина без Бога в душі – немов у вигнанні. І практично все її життя проходить в порожніх міражах, гірких і солодких ілюзіях, які, як би вона не хотіла, все одно закінчуються. І це примарне життя своєї матерії він не продовжить ні на секунду".

(А. Нових, «Птахи і камінь»)

Проблема змусила себе струсонути. Настав час нарешті подумати над своїм тлінним життям, проаналізувати, чому так сталося. Стала по пам'яті, наче з пазлів, складати картину події, що сталась. І тут... О, еврика! Я сама своїми думками спрогнозувала результат подій ще до початку їх розвитку. Мене осінило! Адже я постійно нервувала, боялася чогось або когось, і уява малювала те, що і сталося у фіналі.

"…Ми не звикли контролювати свої думки у повсякденному житті. Тому вони і керують нами, як хочуть, заплутуючи у своїх «логічних» ланцюжках. А безконтрольна думка в основному призводить до негативного, бо нею управляє тваринне начало в людині".

(А. Нових, «Сенсей-I»)

Так причому тут хтось чи тим більше Бог?! Хіба Він бажав, щоб я так страждала, але ж попереджав і неодноразово. І Слава Йому, що хоч таким чином, але дійшло.

"Після такого усвідомлення я збагнула, що життя, прожите мною і те, що я у ньому зробила, - це піщана хатинка на морському березі, де будь-яка хвиля начисто змиє усі мої старання за одну секунду. І нічого не залишиться, тільки пустка, та, що й була до мене. Мені здалося, що більшість оточуючих людей також витрачають життя на піщані хатки, замки, палаци, ретельно будуючи їх, хто далі, хто ближче до берегової хвилі. Та результат у них у всіх незмінно однаковий – коли-небудь це буде зруйновано хвилею часу. Але є люди, що сидять на суші і просто відсторонено спостерігають за цією людською ілюзією. А може, навіть не спостерігають, а дивляться вдалечінь, понад нею на щось вічне й непорушне. Цікаво, про що вони думають, яким є їхній внутрішній світ? Адже якщо вони зрозуміли цю тлінність, значить, вони пізнали щось дійсно важливе, дійсно варте того, щоб витратити на це своє життя?!".

(А. Нових, «Сенсей-I»)

Мені потрапили до рук книги Анастасії Нових. Прочитала залпом всі. Почало прояснюватися в голові. Спочатку здавалося, що все, написане в книгах, схоже на фантастику. Саме тому почала шукати підтвердження написаного в інших джерелах. Сумніви поступово почали розвіюватися, знання зміцнюватися і віра посилюватися. Знання, отримані з книг, допомогли подивитися зовсім по-іншому на те, для чого все це і навіщо я в цьому. Відчула внутрішню свободу, якось стало легко дихати, та й життя налагоджуватися. У цей момент зустріла близьких по Духу людей. Пам'ятаю, як усередині все тріпотіло після перших зустрічей. Не хотілося розмовляти – просто мовчати. Зараз розумію, що відбувався внутрішній діалог. Яке чудове це почуття. Воно не може зрівнятися ні з чим в цьому світі! Мені вперше було не цікаво, хто ці люди за професією, чим займаються, скільки їм років – я відчувала, що це не важливо. Кожен новий день для мене був дійсно Новим, адже я як дитина пізнавала себе і все, що мене оточує, заново. Що може бути корисніше та благодатніше цього Знання. Відбулося переосмислення цінностей. Тепер я була вдячна Богові за все, що відбулося зі мною. Адже справжній скарб Він показав мені – і він всередині мене! Мені не потрібно нічого, крім того, що необхідно. Чому? Зайва річ – це зайва турбота. Всі мої помисли – піклування про спасіння душі. Зрозуміла на особистому досвіді: «Коли Бог на першому місці, все решта на своєму».

Всі події в житті шикуються в потрібному порядку, зустрічаються потрібні люди, і все це – ПОДАРУНОК Бога для мого Духовного розвитку. Почала задавати собі питання: «Що для мене справді важливо? Чим живу в дні? Хто я насправді?». Чесні відповіді спонукали до посиленої роботи над собою, до щоденного самоаналізу. В цьому мені дуже допомагає ведення щоденників. Їх два: чорний і червоний. Перший – негатив, другий – позитив. Записи в них почала вести зовсім недавно, і робити висновки щодо повної перемоги над собою було б нерозумно, але та все таки вже певні розуміння і усвідомлення є.

Отже, через всі записи в чорному щоденнику червоною ниткою вималювалося два найголовніших шаблона, які не давали мені в свій час прийняти істину і зараз гальмують мій духовний розвиток. Це гординя і страх. Саме вони породжують в моєму житті занепокоєння і метушню і, як наслідок, негативне ставлення до оточуючих, агресію і гнів. Мій стан передається на сім'ю, а вони, відповідно, все це «добро» несуть у світ. Чудова картинка! Усвідомивши це, зробила запис на обкладинці щоденника: «Змінися сама і зміниться світ навколо тебе!». Почала більш детально вивчати себе, з'явилися результати спостереження:

  • Не треба вірити своїм очам. Я бачу лише те, що хочу бачити. Важливо налаштуватися на позитив і навчиться відчувати.
  • Не потрібно квапити події, просто жити тут і зараз, дотримуючись спокою і рівноваги.
  • Не треба чинити опір життєвим обставинам. Важливо навчитися смиренності.
  • Злість, агресія, надмірна увага до себе заважають бачити й чути. Важливо навчитися слухати, чути і мовчати, щомиті контролюючи думки, емоції, слова і вчинки.
  • Стоячи на одному місці нічого не доб'єшся. Важлива постійність, старанність і терпіння в роботі над собою.
  • Все дуже просто.

Результати спостереження, стала поступово напрацьовувати на практиці. Результат говорить сам за себе. Щоранку, лежачи в ліжку, налаштовуюся на позитив, концентруюся на Лотосі, викликаю почуття Любові і Вдячності Богові за ВСЕ, і початок нового дня вже чудовий! У дні намагаюся стежити за диханням, тілом і його рухами. Якщо починаю метушитися або нервувати, тут же розслаблююся і заспокоююся. При такому стані відчуженості негативні емоції не виникають ВЗАГАЛІ. Почала частіше бувати на вулиці: слухаю природу і мовчу. У лісі навесні особливо чудово: спів птахів, дзюрчання струмочка, порив легкого вітерцю, запах квітів і шелест листя на деревах – все живе хвалить Господа! Почуття Любові та Вдячності в моменти єднання з природою відбувається безперервно! Запам'ятовую це стан і намагаюся нести його на протязі всього дня.

Що б не сталося в житті, за все дякую Господу, оскільки знаю, що Він любить мене, і Його турбота про мене безмірна!

Привчаю себе до самодисципліни. Поки що не завжди виходить рівно за сценарієм, але бажання, прагнення і наполегливість присутні, так як розумію, яку відповідальність несу в першу чергу перед собою за отримані Знання.

Розвиваю в собі позитивні якості, намагаюся до всіх людей ставиться з розумінням і доброзичливо. До кожної людини ставлюся як до вчителя, надісланого мені для вдосконалення. Стала більш уважно ставитися до всього, що відбувається навколо. І якщо на початку мого Шляху життя було сповнене негативу, то зараз він поступово зникає. У хвилини відчаю і духовного спаду перегортаю червоний щоденник. Дуже надихає і додає сил! Приємно спостерігати зміни які відбуваються і в моїй родині. На жаль, ми мало говоримо про духовне, але стосунки між нами змінилися в кращу сторону. У нашому будинку практично не чути криків, образ. Замість цього лагідні і добрі слова. Ми вчимося Любити одне одного, і це чудово! Виявляється, все так просто! Просто потрібно і важливо почати з себе, і жити так, щоб без слів ставало все зрозуміло. Життя «після» – це величезне щастя бути тут і зараз!!! Слава Богу за ВСЕ!!!



Автор: Ірина

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 95

Підписатися на новини



Духовний розвиток – усвідомленість того, що відбувається всередині і навколо мене - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 95
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція