ЧИ Є ВИБІР У НАШИХ БЛИЗЬКИХ?
Живеш, живеш і біжиш кудись по життю, не помічаючи, що все в цьому матеріальному світі має свій початок і кінець. Тільки межі цього усвідомлюєш, коли стикаєшся наочно зі смертю близької людини.
Останні 4 місяці життя мама дуже скаржилася на сильні болі, зупиняли їх знеболюючими. Але мова не про це, поділюся моїми спостереженнями за собою та мамою. Якоїсь миті я відчула: мами колишньої більше немає, а є тільки агресивна свідомість і десь глибоко всередині неї маленька жива кулька.
Ми живемо та думаємо, що живемо, а виявляється, це гра. Дивлячись на останні місяці життя мами, прийшло усвідомлення, що тіло її живе за своїми законами природи — воно доживало свої деньки. А свідомість посилювала активність від страху, була дуже агресивна. Для мене було шоком, що це дві різні програми, котрі живуть кожна сама по собі. І щось, що я все життя вважала мамою: її характер, звички, думки — це все не вона, а як аватарчик її. І в цей момент я всередині відчула дещо невловиме і те, яке важко пояснити словами, що і мій характер, і звички, і все, що я говорю, образ, який я вважала собою, — це не я.
Я істинна — поза межами всього. Мені всередині відкрився момент вічності та спокою, до якого дуже почала тягнутися, розуміючи всю цю мирську порожнечу. І миттєво пішла оцінка, що люди довкола говорять, бігають та метушаться, це їхні аватарчики бігають, а не вони справжні.
Я дуже тяжіла до вічного в людині, саме до нього хотілося доторкнутися.
А решта все — свідомість, з усім її набором звичок і слів.
Раніше я знала, що потрібно поважати вибір людини, але більш теоретично.
Мені до останньої хвилини життя хотілося, щоб мама прийняла Знання про те, що є Бог і є Любов справжня та Життя у Богові.
І тільки коли вона покинула цей світ і її тіло відвозила машина швидкої допомоги, всередині прийшло усвідомлення, що це було бажання нав'язати Знання, не враховуючи вибір мами. Їй це не потрібно було, навіть якщо це життєво важлива інформація для мене.
Глибоко всередині прийшло розуміння, що потрібно поважати та приймати вибір іншої людини, навіть якщо вона вибрала смерть. Це священний непорушний закон Бога, і його потрібно просто прийняти. Адже ніхто з нас не хотів би, щоб йому нав'язували те, що йому не треба, навіть якщо для інших це найвища цінність.
Аллах дав нам право на життя або смерть і право особистого вибору. Саме ми обираємо, якою дорогою нам іти, та відповідальність за вибір лежить на нас.
Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Айна
