Фізика об’єднання. У чому суть цього явища?

«Благі думки за сильного бажання – передвісники благих діянь.
Благі діяння – суть дозріваючих душ. Сміливість породжує Силу духу.
Сила духу згуртовує в Єдність.
Єдність збільшує вдесятеро Силу, Єдиний Дух змінює цикл.
Спільний результат залежить від зусиль кожного.
Зусилля кожного від зміни внутрішньої частоти.
Частота є стрибок миттєвості, який виводить за межі По».

Із книги «Езоосмос» А. Нових

Людина – це непізнана й унікальна істота, яка володіє неймовірною внутрішньою силою і потенціалом. Також вона є соціальною істотою. У колективі, як відомо, набагато цікавіше та ефективніше жити, творити і розвиватися.

Чи замислювалися ми коли-небудь, що таке об'єднання по суті своїй? У чому полягає ця внутрішня сила, внутрішній поштовх? Що відбувається, коли люди об'єднуються на основі спільної мети? Що таке егрегор і як він проявляється? Чи є приклади синхронізації дій людей в історії людства? Які відомі експерименти на дану тему? Що таке спільний людський потенціал, або, як його зараз іменують, колективний інтелект, і в чому його суть?

Багато учасників Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» неодноразово переживали дивовижний досвід єднання, результати якого ми спостерігаємо на прикладах різних проектів, які нині реалізуються. Кожен із учасників може поділитися та розкрити різноманітні грані цього дивовижного прояву.

Нам стало цікаво вивчити дану тему детальніше, з різних точок зору, спираючись на дані існуючих на сьогоднішній день експериментів. Але спершу поділимося досвідом учасниці, який, власне кажучи, і надихнув нас на поглиблений пошук інформації з даного питання.

Спостереження Айни. Взаємодія у групі

Як учасниця проекту «Благотворче суспільство», про який ви можете прочитати на сайті creativesociety.com, я часто спілкуюся з людьми і розповідаю про важливість об'єднання всього людства. Про те, що тільки разом можна вижити у зв'язку зі стрімкою зміною клімату на планеті. І часто чую такі відповіді: «Ну, зберемося ми, 10 людей чи більше, і що ми зможемо зробити? Як врятуємо планету?»

Настільки в головах людей закріпилася впевненість у тому, що ми, навіть зібравшись разом, нічого не можемо і від нас нічого не залежить. А я вважаю, що іще як можемо! І багато що залежить саме від наших згуртованих дій.

Поділюся особистим досвідом і спостереженнями, як працює на практиці об’єднання людей. Мені пощастило брати участь в організації декількох ефірів дослідницького проекту «Калейдоскоп фактів» на АЛЛАТРА ТБ.

Визначення теми майбутнього ефіру і створення сценарію є саме тим важливим моментом, коли формується ядро дружби та взаєморозуміння між учасниками. І чим швидше ми вчимося узгоджено діяти і приходимо до спільного розуміння теми і плану, тим простіше і згуртованіше відбувається подальша робота. Тобто, по суті, якщо учасники підхоплюють ту «червону нитку», яка повинна пройти крізь увесь Калейдоскоп фактів, то й результати відповідні. Дуже швидко і легко деталізується план сценарію і прописуються теми для пошуку інформації.

Сам підготовчий процес – це дії в зовнішньому світі, які створюють умови для об’єднання сердець людей різного віку, національностей і віросповідань. Коли Любов Божа керує процесом, тоді й розум підкорюється. Правда, це відбувається не одразу і свідомість даному процесу сильно опирається. Більше того, вона навмисно гальмує всю підготовку до Калейдоскопа фактів.

Перше, що закидає: «Та що ти можеш? Не ходи, який із тебе організатор? І спікер ти нікудишній». Тиск таких думок навалюється важким загальним станом, і в якийсь момент ти й справді починаєш вірити, що ти нездара. Не слухати думки, які пригнічують, та ігнорувати початковий стан невпевненості мені допомогло прийняте рішення взяти на себе відповідальність за організацію проекту і йти вперед, незважаючи ні на що. Зауважу, що після прийняття такого рішення все складається якнайкраще: допомогають друзі, знаходяться потрібні матеріали (книги, статті), відкриваються нові можливості на шляху для реалізації ідей.

Але на цьому свідомість не заспокоїлась! Під час підготовки постійно прокручувалися думки в голові: «Не ходи на зідзвін, пропусти. Ти ж втомилася. Хтось інший за тебе зробить, самі справляться». Тоді доводилося давати свідомості команду «стоп» і просто ігнорувати її та йти на зідзвін, навіть якщо здавалося, що зовсім нічого не знаю і не розумію. І, о диво, на самому зідзвоні хмара непотрібних думок відходила на другий план і справи щодо проекту легко йшли вперед, а також приходило багато корисних ідей.

За спостереженнями найбільша ложка дьогтю проявлялась у закиданні свідомістю злих і агресивних думок стосовно друзів у команді: «Вони нічого не розуміють, ти одна все знаєш, тебе ніхто не слухає у питаннях, як потрібно правильно зробити, тобі краще піти, нічого в тебе з ними доброго не вийде». В мені проявлялася така «дівчинка з величезною короною на голові». Але також вона закидала думки про те, що ти найгірша і нічого не знаєш, що потрібно йти з проекту. У таких випадках мені допомагали передачі на АЛЛАТРА ТБ, де Ігор Михайлович Данілов дає робочі інструменти, як виявити і впоратися з іграми свідомості. Коли емоції захльостують, то найпростіші і правильні речі, які говорять друзі, абсолютно не сприймаються, і навіть не можеш зрозуміти, що саме вони тобі пропонують. А коли приймаєш рішення довіритися тому, що ти «серцем чуєш», то «тупість» свідомості моментально припиняється і ситуація у корені змінюється. Всередині все наповнюється радістю та Любов’ю до Бога і людей.

Я поділилася цими розуміннями з друзями і дізналася, що, виявляється, не одна така. Кожен із команди в той самий час зі мною проходив через цей армагедон. Це був стандартний хід системи з розповсюдження спаму серед усіх, щоб спільної справи у нас не вийшло. І вже знаючи про ці хитрощі системи, ми були напоготові. В подальшому, продовжуючи зідзвони, я відчувала до всіх величезну вдячність і радість від того, що кожному вдалося подолати внутрішній спротив системи і продовжити робити спільну справу.

Надалі часи спільної роботи у проекті пролітали швидко і легко, йшов творчий і благотворчий процес, від якого усе всередині наповнювалося Любов’ю. Сказати, що свідомість притихла і нічого не коментувала? Звісно ні, вона ж не замовкає. Просто акцент зміщується з потоку думок на саму роботу. Це дозволяло йти далі.

У команді кожен учасник ставав важливою частиною великого процесу. Ми не соромилися просити одне одного про допомогу, це згуртовувало нас іще більше. Знаючи, що система може вибити будь-якого учасника з проекту (проблеми на роботі, зі здоров’ям, у сім’ї тощо), ми були готові до цього, підтримували, підхоплювали ініціативу і брали на себе задачі іншої людини. Допомагали як могли. Виявляється, це зовсім просто!

Найважливіший момент, який я відмітила для себе, і це підтверджують усі учасники, це те, що завжди і на всіх етапах підготовки заходу відчувається величезна підтримка Духовного світу. Нерідко здавалося, що навколо усе валиться, ми нічого не встигаємо, а всередині на диво тихо і спокійно, присутня цілковита впевненість у тому, що все буде добре і все складеться так, як потрібно, і своєчасно! Головне – міцно триматися маяка Душі. Звісно, кожен учасник команди індивідуальний, але від зусиль кожного залежить спільна справа. Були й такі моменти, коли людина випадала з процесу участі у проекті, але яка була радість для всієї команди, коли учасники, подолавши перепони від свідомості, повертались і продовжували діяти.

У процесі підготовки спостерігала, що чим згуртованіше ми діяли, тим більше посилювався резонанс між нами, ніж на початкових етапах. На заключній стадії, коли вже формуються промови, буквально на очах уся велика міжнародна команда зливається в Єдиний потік Любові, дружби і взаємодопомоги. Відбувається цікавий феномен: тим учасникам, які ще не до кінця розуміли, як написати свою доповідь, у момент синхронізації та єднання всієї команди миттєво приходять ідеї з чого почати свої виступи.

Робота на зовнішньому рівні кипить: підготовка доповідей, підбір картинок і відео. А внутрішнім зором спостерігаєш красу людської Душі. Як люди на одному подиху Любові, взаємодіючи, створюють благе діло – розповідають людям про Істину.

А далі все зростає в геометричнії прогресії – підключається велика міжнародна технічна команда і ми об’єднуємося в єдиний стрімкий потік Любові, який змітає всі перепони на своєму шляху і летить до своєї мети – до прямого ефіру.

І ось час ікс настав – день ефіру! Цей день можна назвати саме так. Калейдоскоп фактів – це величезне полотно, на якому малює красивий візерунок Бог, і людина бере участь у цьому прекрасному процесі Життя й Любові. Спостерігаючи за цією красою, завмираєш у захваті від величі Бога!

Підсумовуючи, хочеться сказати, об’єднання людей у реалізації єдиної мети не тільки можливе, але й реальне. Воно починається з кожного з нас, із готовності йти назустріч одне одному, і тоді стається диво, яке невидиме оку. Увесь світ стає єдиною сім’єю. Людство стає вільним і щасливим!

Приклади. Факти. Спостереження

Як ми бачимо з досвіду описаного вище, коли люди об’єднуються, вони здатні на багато що. А що відбувається на невидимому для людини боці? Як дане явище можна пояснити науково? Чи завжди об’єднання людей може працювати на благо всієї цивілізації? Давайте розберемося разом.

Нам вдалося знайти декілька прикладів, які неодноразово підтверджувалися експериментально. Цей процес називають по-різному: синхронізація, резонанс, егрегор, ефект 100-ї мавпи, колективний інтелект чи розум, ефект синергії, спільний потенціал тощо, але суть цих явищ одна – об’єднання в одній спільній меті.

Ефект 100-ї мавпи

Багато хто вже чув про даний ефект. Він безліч разів описувався на просторах інтернету, але ми коротко нагадаємо. Вчені вирішили провести дослідження на японських островах, де жили дикі мавпи. Спершу дослідники просто спостерігали за поведінкою приматів, коли давали батат (солодку картоплю), кидаючи його в пісок. Тварини брали батат і просто їли його з піском. Коли ж одній із мавп показали, що брудний батат можна мити в річці, вона зрозуміла, що помита картопля набагато смачніша, ніж із піском. Мавпа почала робити це, вже будучи зі своїми одноплемінниками. Деякі із сородичів, спостерігаючи за її поведінкою, почали повторювати ті ж самі дії.

Вчені з’ясували, що дане явище просувалося повільно до певної кількості мавп, приєднаних до процесу. Тобто, як тільки 100-а мавпа (умовно) приєдналася і також почала повторювати новий навик, ця традиція миттєво розповсюдилася на всіх інших сородичів. Примітно, що навіть на сусідніх островах і в зоопарках, де не було показане дане дійство, мавпи, як і піддослідна група, почали мити батат [4].

Цікаво, а що саме в даному випадку відбулося? За якими законами світобудови мавпи раптом дізналися, що батат потрібно мити перед тим, як з’їсти? Адже вони користуватися інтернетом не вміють і телефонів у них немає. Отже цей феномен перевершує наші сучасні технології.

Дослідники назвали цей ефект егрегором. Як тільки набирається критична маса, миттєво інформаційним полем у створеному егрегорі розповсюджується отриманий навик, і відстань між особинами не є перешкодою.

Даний ефект також спостерігався серед людей. Наприклад, декілька десятків років тому ще не був популярним такий вид спорту, як сноубординг. Перша група людей вклала чимало зусиль і часу в те, щоб навчитися стояти на дошці, тримати рівновагу і зрозуміти, як керувати своїм спуском на сноуборді. Адже це докорінно різнилося з лижами. Як тільки назбиралася певна кількість людей (критична маса), які об’єднані спільною метою – навчитися кататися на сноуборді, то наступні покоління з легкістю і практично одразу (доклавши лише невеликі зусилля) могли кататися на сноуборді.

Наведемо ще один приклад. Усі ми пам’ятаємо часи, коли в наше життя входили мобільні телефони. Кожна людина витратила на те, щоб навчитися ними користуватися достатньо часу й уваги. А зараз що відбувається з молодим поколінням, навіть з маленькими дітками? Варто їм взяти в руки телефон, а вони вже вміють ним користуватися. І на це йдуть у них лічені хвилини чи секунди. Дивовижно, чи не правда? Звісно можна сприйняти цю інформацію за чергові хитрощі для підняття популярності або, як сьогодні модно казати, «підняти хайп», а можна глянути на це з точки зору допитливого дослідника й самому перевірити, поспостерігати.

Що таке егрегор?

Зараз можна знайти дуже багато інформації про егрегор і з точки зору езотерики, і з точки зору психології, і навіть з точки зору фізики (польове утворення, резонатор). Володимир Дмитрович Попов, російський філософ, соціальний психолог, доктор філософських наук, професор, писав у своїй публікації «Духовно-інформаційна природа і сила егрегора» [1], що егрегор – це деяка сукупність інформації, яка пов’язана з яким-небудь явищем. Але коли починаєш спостерігати за цим проявом, то можна відмітити, що він формується не тільки завдяки вкладеній інформації, а й за допомогою енергії. Тобто виходить, що колектив, обговорюючи якусь ідею, вкладає в деякий спільний простір свою увагу (через думки, емоції), а увага людини – це еквівалент енергії.

Ще одним немаловажним аспектом у формуванні егрегора є об’єднання спільною ідеєю. Чим більше людей віддають їй увагу, тим швидше і стабільніше буде формуватися егрегор. А коли набирається критична маса, то егрегор, як ми знаємо, за законом збереження енергії починає «віддавати» всім людям енергію та інформацію. При цьому є згадування, що егрегор споживає більше енергії, ніж віддає назад.

Виходить, що цей деякий простір ніби «бере данину» за свої послуги, як сервер за його обслуговування і збереження на ньому інформації користувачів. Тобто в системі за все потрібно платити і часто платити подвійно. Це важливий момент для розуміння цінності уваги, часу й відповідальності за те, куди ми їх витрачаємо.

Повертаючись до поняття егрегора, виникають запитання: що це за поле, як воно працює і де воно знаходиться?

Із доповіді «СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА» нам відомо, що існує загальне універсальне поле (септонне поле), завдяки якому відбуваються всі фундаментальні взаємодії в матеріальному світі. Воно властиве об’єктам макро- і мікросвіту, об’єднує їх у своїй основі і визначає їхню поведінку. Знання про це поле є ключовими для розуміння матеріального світу на всіх рівнях його існування. З ним також пов’язані поняття часу, простору, гравітації, електромагнетизму, природи електричного струму. Саме воно є основним середовищем, яке змушує частинки і об’єкти рухатися, боротися за життя, взаємодіяти між собою. Знаючи принцип роботи поля, можна розібратися, що таке інформація та як вона працює, зрозуміти, як відбувається процес зародження думок у людини [14].

«Септонне поле (Тваринний розум) – це самосвідомлююча вища за організацією розумна структура матерії, яка сприймає себе такою, «що живе у реальному світі». Про неї згадувалося з найдавніших часів як про всепроникну силу, яка бере свій початок у матеріальному світі, як про його Вищий розум, як про таку собі всеосяжну, головуючу у цьому матеріальному світі Сутність (Тваринний розум), яка протилежна за функціями духовному світу. А про свідомість людини – як про матеріальну частину цієї розумної структури, яка протиставлялася нематеріальній частині людини – духовному началу (душі)».

Із книги А. Нових «АллатРа» ми знаємо, що важливим моментом у створенні Всесвіту є наявність двох сил, одна з яких задає рух Всесвіту «зсередини назовні» і розкручує його за правильною спіраллю, на розширення, задаючи функцію на творення. А друга – протидіюча їй, яка задає рух «ззовні всередину», розкручуючи рух всередині Всесвіту у протилежному напрямку, об’єднуючи матерію в єдиний матеріальний розум (тваринний розум).

Сучасні фізики сьогодні обговорюють можливість існування загального поля, яке лежить в основі всіх явищ і фундаментальних взаємодій матеріального світу, намагаючись сформулювати «Теорію Великого Об’єднання». Але вчені не розглядають види взаємодій, які виходять за рамки матеріальних, і впираються у своїх дослідженнях у таку собі межу, за якою знаходяться поки ще непізнані наукою процеси і взаємодії. Хоча ще у глибоку давнину були присутні знання про поле – єдиний матеріальний розум як антипод Світу Духовному, а також, що свідомість людини є частиною цього загального єдиного поля. На доказ тому на різних континентах Земної кулі знаходять ті ж самі знаки, які позначають езоосмічну решітку.

А глибинні почуття відносили до унікального сприйняття людини (поза полем свідомості), яка володіє винятковою благотворчою силою і дає свободу Особистості від влади тваринного розуму.

Таким чином, випливає, що в основі всіх процесів і взаємодій у світі лежить фізика. За певного вектора свого розвитку вона зможе стати Істинною наукою, яка відповідає на запитання, як відбувається процес взаємодії та об’єднання в межах і за межами матерії. Чітко розділити і пояснити, у чому суть єдності на матеріальній основі і що являє собою єднання в дусі, дати розуміння того, хто така людина, який у ній закладений потенціал можливостей, яка сила прихована в її увазі і, найголовніше, у чому полягає одвічний сенс нашого існування в цьому світі.

Колективний інтелект або розум

«Одна голова добре, а дві – краще…» – усі ми чули цей вислів і досить часто ним користуємося у своєму повсякденному житті. Це явище має досить серйозний характер, оскільки може впливати на процес досягнення певного результату, причому як у позитивну, так і в негативну сторону. Феномен колективного інтелекту, або, як його ще іменують, «мудрість натовпу», зацікавив багатьох вчених, тому проводилися різноманітні експерименти для вивчення даного явища.

Вчені й експерти з’ясували, що ефект колективного розуму проявляється за певних умов:

• різноманітність учасників;
• їхня незалежність (самодостатність та індивідуальність).

Тобто, якщо натовп слідує за авторитетною думкою, то виходить, це вже не колективний розум, а думка одного індивіда. І навіть коли колектив намагається прийти до консенсусу, феномен «мудрості натовпу» вже не працює, оскільки висока ймовірність придушення думки більшістю чи тим же авторитетом.

Дане явище працює тільки тоді, коли цілком різні люди з різними професіями висловлюють незалежну вільну думку з якогось питання, оскільки кожна людина може помітити якусь деталь. А при сукупності всього досвіду, знань, мудрості, емоційного багажу й інтуїції реальних людей у режимі реального часу формується єдина відповідь з точністю 99%.

Наприклад, у Великобританії в місті Плімут на ярмарку був проведений експеримент. Потрібно було визначити і написати на квитках імовірну вагу бика. У даному дослідженні брало участь 800 різних людей. І з’ясувалося, що середнє арифметичне значення для всієї вибірки виявилося 1197 фунтів, у той час як реальна вага бика становила 1198 фунтів (543,4 кг). У цьому випадку навіть експерти не змогли дати точніше визначення ваги.

Ефект синергії

Багатьох психологів минулого цікавила присутність у людському суспільстві такого явища, як фізика об’єднання людей. Вчені зазначали, що коли люди починали об’єднуватися для вирішення якої-небудь задачі, то результати спільної праці завжди дивували своєю непередбачуваністю для логіки та розуму. Прикладом подібного об’єднання у психології є так званий ефект синергії. Вважається, що одним із перших дослідників, який вивчав даний ефект, був видатний російський психіатр, невропатолог, фізіолог, психолог Володимир Михайлович Бехтерєв. Він помітив, що найвиразніше ефект синергії проявляється в групах при проведенні «мозкового штурму», коли люди просто озвучують різноманітні ідеї без будь-якого критичного аналізу й логічного осмислення. Цей ефект виникає при об’єднанні людей тоді, коли група стає цілісною і формується на основі взаємної довіри. Також Володимир Михайлович Бехтерєв зазначав, що в групі навіть у тих людей, які вважалися «особливо обдарованими», за його термінологією, спостерігався явний прогрес. Ефект синергії давав можливість їхнім результатам перевершувати середньогрупові [5].

Також даний ефект вивчав та описував у своїх роботах психолог М. М. Ланге. Він з’ясував, що дійсно результативність такого колективу може набагато перевершувати ефективність одного індивідуума.

Є спостереження, що ефект синергії в групі працює за певних умов, таких як:

1. Відсутність усякої критики.
2. Заохочення всіх ідей на етапі їх висунення.
3. Рівноправ’я учасників.
4. Свобода асоціацій.
5. Запис усіх ідей.

Варто позначити той факт, що даний ефект може працювати як у позитивну, так і в негативну сторону.

Що таке синхронізація?

Досить часто це поняття зустрічається в науці. Опрацювавши пласт інформації, ми знайшли цікаві факти. Насамперед давайте звернемося до самого початку: як виявили це явище і що це за явище таке?

Синхронізація (грецьке «συνχρόνος» – одночасний) – це універсальне фундаментальне фізичне явище, що полягає у підстроюванні ритмів, гармонізації взаємодії двох або більше об’єктів за рахунок слабкої взаємодії між ними [13]. Цей дивовижний ефект «симпатії» був вперше помічений і описаний ще в XVII столітті голландським фізиком Християном Гюйгенсом на прикладі двох годинників, які висять поряд. Він помітив високу точність синхронного коливання маятників. Навіть тоді, коли він спеціально втручався в їхній хід, вони за деякий час поверталися до синхронізму.

Явище синхронізації в різних системах також вивчалося Жан-Жаком Дорту де Мераном, Кемпфером, Релеєм, В. Екклесом, Дж. Вінсентом, Ван-дер-Полем і багатьма іншими вченими [9]. Безліч експериментів і дослідів у цьому напрямку, в тому числі й експерименти з циркадними ритмами людини, довели, що явище синхронізації відіграє величезне значення в еволюції біологічних систем і з великою ймовірністю пов’язане з фоновими електричними полями атмосфери, що визначаються резонансами Шумана. У нейробіології виявлена синхронізована активність у популяції нейронів, що є головним механізмом утворення ритмів головного мозку, які відіграють важливу роль у процесах передачі й обробки інформації у центральній нервовій системі людини [10].

Відомий експеримент із маятниками метрономів, які коливаються на одній спільній поверхні також довів, що при різному коливанні маятників за деякий час вони приходять до синхронного коливання.

Також ми дізналися із передачі за участю Ігоря Михайловича Данілова «Благотворче суспільство об’єднує всіх» на АЛЛАТРА ТБ [12]:

«Ігор Михайлович: Так. І ось є ще цікаве: на цій основі проводили масу експериментів, і звернули увагу. І ось, друзі мої, поставлю просте запитання. Ось уявіть, одна платформа, на ній стоять два маятники. Вони несинхронно працюють. І за деякий час вони починають синхронізуватися: зрозуміло – платформа. А тепер запитання. Уявіть: одна платформа, на якій стоять два маятники, й інша платформа, на якій стоять десять маятників, і всі десять маятників працюють на своїй частоті, тобто у повний розсинхрон. Яка з цих систем швидше стабілізується, почнеться резонанс? Просте запитання. Як ви гадаєте?

Жанна: Там, де десять.Ігор Михайлович: Там, де десять, так. Але свідомість каже: «Там, де два. Чому? Двом же ж швидше, ніж десяти». Ні, друзі мої. Десять маятників набагато швидше входять у 

резонанс, ніж два».

Вище ми вже розглядали експеримент, який довів, що колективна думка широкої групи випадково зібраних людей є більш точною, ніж думка окремо взятої людини, навіть якщо вона є експертом у даному питанні. Тобто коли люди об’єднуються в реалізації єдиної мети чи ідеї, відбувається справжня «фізика об’єднання», в якій ключову роль відіграє явище синхронізації.

Об’єднання на тваринній хвилі

Нагадаємо, об’єднання працює за умови, що кожна людина в групі індивідуальна і вільна у своєму мисленні. А різноманітність кожного учасника за власним досвідом, вмінням, навиками, знаннями, мудрістю, інтелектом, силою, інтуїцією, є цінним ресурсом для групи. Сукупність цих умов дозволяє запрацювати егрегору, чи, як його ще називають, колективному інтелекту, резонансу або синхронізації. Але тоді виникають запитання: «Чому зараз відбуваються процеси об’єднання, які не несуть користі для всієї цивілізації, а навпаки, ведуть до тотальної деградації або взагалі до її руйнування? Чому за останні 6000 років загальноприйнятої історії людства відбуваються війни, вбивства, поневолення одне одного?»

Із книги «АллатРа» ми знаємо, що людина має двоїсту природу. У неї є тваринне начало (тіло і свідомість) і Духовне начало (Особистість і душа). Відповідно, об’єднання людей може відбуватися або на тваринній, або на Духовній хвилі. Давайте розглянемо приклад, коли консолідація людей відбувається на хвилі тваринного начала. Чому за таких обставин група часто помиляється або результати їхніх дій призводять до жорстоких наслідків? Що відбувається із самою людиною?

Є дві причини такого явища. Коли людина отримує від інших неправдиву інформацію, що збиває з пантелику, і робить на їхній підставі помилкові, хибні висновки. Або, коли людина зумисне мовчить або висловлюється, підлаштовуючись під колективну думку, боячись за свою репутацію, побоюючись глузування, критики або навіть прояву агресії з боку інших членів колективу.

Людина кожного дня захищає надуманий образ – той, ким вона хоче здаватися для оточуючих людей, а не прагне бути тим, ким вона є насправді. Тому й спрацьовують установки у суспільстві і в людині від свідомості. З цього випливає, що об’єднання людей на тваринній хвилі призводить колектив, суспільство до тотального деградування кожного індивіда і перетворює у бездумний натовп. Це усереднює всіх його членів і робить просто тупим керованим стадом.

Також при проведенні експериментів вченими було помічено: коли такий колектив зіштовхується з помилками, то його учасники не тільки не виправляють одне одного (зумисне чи ні), а що ще гірше – своїми діями погіршують ситуацію. Деякі просто мовчать, а інші повторюють слова і вчинки того, хто здійснив промах. Цей процес називається ланцюгова реакція або ефект каскаду, який призводить роботу всієї групи до невірних результатів і непоправних наслідків [6].

Давайте розглянемо, що відбувається з людиною, коли вона не довіряє своєму досвіду, почуттю, інтуїції, а орієнтується на думку авторитету, якого сама ж для себе створила, на прикладі учасниці.

Досвід Олени. Хибне об’єднання – разом з усіма,
але сам по собі

Як тільки в групі свідомість виділяє окремого авторитета, лідера або вчителя, вона блокує людину як Особистість. Настає ступор, думки розпливаються, скачуть або зовсім ніби відсутні. Виникає страх оцінки, невпевненість у собі, втрачається навичка ведення діалогу. Навіть на фізичному рівні з’являються реакції в тілі: напруга, прискорене серцебиття, пітливість тощо. Свідомість заганяє людину, яка прийняла думку, що вона перебуває в присутності авторитета, у стан стресу. Такий стан не тільки не дає можливості синхронізуватися з групою, але й примушує бути пасивним слухачем, який «нервово курить осторонь» і чекає, поки щось у зовнішньому зміниться. Цікаво, що коли авторитет залишає групу, розумова діяльність і фізичний стан моментально приходять у норму, тому що вони є всього лише наслідком деструктивних установок свідомості, які вона вміло використовує для розділення людей.

Даний приклад показує, як свідомість може примушувати людину чинити на шкоду собі і всій групі. Якщо навіть одна людина в колективі починає піддаватися на її прийоми й інші це підтримують, то це стає початком об’єднання людей у деструктивному напрямку.

Таке явище ми можемо також спостерігати на рок-концертах, футбольних матчах й інших масових скупченнях людей, де людина, втрачаючи свою індивідуальність, хоч-не-хоч починає копіювати те, що робить основна маса людей. Такий колектив у підсумку потрапляє під вплив певного егрегора, перетворюючись у легко керований натовп, що ми самі неодноразово спостерігали.

Як програма у натовп вкладається певна ідея, яка навіть може бути прикрита шляхетними цілями, щоб людина легко її прийняла. А потім залишається лише натиснути на кнопку, спровокувавши натовп на задану раніше дію. І ми отримуємо те, що отримуємо останні 6000 років – війни, революції, вбивства, деградація та ін.

Долати подібні перешкоди можливо працюючи над собою, відслідковуючи цього «диверсанта», цілеспрямовано завантажуючи свою свідомість необхідною роботою й одночасно нарощуючи досвід чуттєвого сприйняття. Резонуючи і синхронизуючись одне з одним на хвилі Любові, у групі відбувається духовне об’єднання, яке все і всіх впорядковує і гармонізує. Настає Єднання в Духові, всі учасники наповнюються радістю, щастям і любов’ю до Світу Духовного й одне до одного. Стираються всі перепони й умовності, що перешкоджають благотворенню і співтворчості. Приходить розуміння, що ти не один, що ти є частиною цілого безмежного світу – Духовного світу і на цьому слова закінчуються…

У книзі «АллатРа» є рядки, які пояснюють ще глибше два різних види об’єднання людей [12]:

«Є суттєва відмінність, коли людина перебуває в натовпі і підпорядкована Волі Тваринного розуму, і коли людина перебуває в групі людей, але кожен у ній зберігає свою істинну індивідуальність. У першому випадку в її свідомості йде повне домінування Тваринного начала, вона звужена, і в ній активні лише матеріальні бажання і стимули, тваринні інстинкти, а Духовне начало блоковане. У натовпі індивід анулюється як Особистість, є лише організм натовпу з єдиним Тваринним розумом. А ось коли в людині домінує Духовне начало, і вона перебуває в групі однодумців, які, наприклад, разом роблять спільну добру, благотворчу справу, то вона зберігає свою справжню індивідуальність, під якою мається на увазі зв’язок її Особистості з Душею (Богом). Вона може відчувати інших людей, бути з ними, як кажуть, на одній хвилі, радіти їхнім успіхам, але свідомість у неї буде, як і раніше, розширена, і вона буде зберігати свій постійний індивідуальний зв’язок із Душею через свою увагу і глибинні почуття».

Цікаво, що при духовному об’єднанні кожна людина отримує більше, ніж віддає, а віддає більше, ніж могла би самотужки. Для системи тваринного розуму – це парадокс, а для людини, яка перебуває в духові – це фізика об’єднання в дії.

Приклади успішного об’єднання людей

Ще Бернард Шоу писав: «Якщо у вас є яблуко й у мене є яблуко, і якщо ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і в мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і в мене є ідея, і ми обмінюємось ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї».

Широко відомий експеримент, коли групі із 50 людей на семінарі було запропоновано написати на повітряних кульках своє ім’я і кинути їх в окрему кімнату, де були вже розміщені повітряні кульки без написів. Після чого було запропоновано за 5 хвилин знайти кульку зі своїм іменем. В даному процесі панував повний хаос, люди гарячково бігали, штовхались і натикались одне на одного, намагаючись знайти кульку. Група повністю провалила поставлену їм задачу. Але коли їх попросили знайти кульку з будь-яким іншим іменем і вручити її власнику, то з цією задачею піддослідна група справилася легко і швидко, уклавшись у встановлені часові рамки. В об’єднанні зусиль у досягненні спільної мети, людям вдалося виконати поставлену задачу.

***

Мешканці села Уллу Бойнак (Дагестан) завжди приходять на допомогу тим, у кого трапляється пожежа. При цьому пожежників можна навіть не викликати, тому що люди самі можуть із легкістю впоратися з проблемою. Вони вистроюються ланцюжком до найближчого джерела води і передають одне одному відра з водою. Після цього за пару днів спільними зусиллями вибудовують на тому ж місці новий будинок, навіть двоповерховий. При цьому господарю не обов’язково щось вкладати, оскільки кожен допомагає чим може. Хтось грошима, хтось балками, хтось вікнами і дверима. Секрет успіху полягає в тому, що більше сотні людей працюють в єдиному процесі, який не зупиняється, за необхідності заміюючи одне одного [8].

***

Ще один яскравий, на наш погляд, приклад об’єднання людей – це Міжнародний рух «АЛЛАТРА», в якому відбувається реалізація безлічі проектів на волонтерських засадах. Люди об’єднують свої зусилля в єдиний творчий потенціал для реалізації спільних цілей і задач проекту. Як це відбувається? У русі є абсолютно різні люди, різного віку, соціального статусу, віросповідання та культури. У кожного з них є свій життєвий і професійний досвід, вподобання, навички. Написання статей, аналіз інформації, монтування відеоряду, співи, написання віршів, гра на музичних інструментах, малювання, дизайн, програмування, озвучення, акторська майстерність, танці, науковий потенціал, журналістика, операторська робота та багато іншого – це все є спільне надбання, яке вкладається у спільну благу справу. Тому й результати непередбачувані, навіть для самих учасників. Є ще одна важлива особливість такої взаємодії – робити все на совість. Просто тому, що для цього величезного колективу приносити користь суспільству стало вже звичним способом життя. Це надбання не можна приписати одному чи двом людям, оскільки воно є результатом спільних зусиль, сукупності дій, досвіду, навичок, часу й уваги всіх учасників.

Ми ще багато чого не розуміємо і поки не здатні усвідомити силу об’єднання людей у повноті. Хочеться торкнутися одного чудесного моменту, який неодноразово переживав кожен із нас, беручи участь у проектах. Це єдиний потік Любові. Фізика об’єднання не тільки стосується спільного інтелекту людей, а також це стосується духовної частини людини. Коли люди перебувають на одній єдиній хвилі, то дуже легко перебувати у чуттєвому стані і він багаторазово посилюється, і не важливо, на якій відстані одне від одного люди знаходяться. Чим ближче людина до Бога, тим ближчими одне одному стають люди.

Вище ми писали про те, що коли люди об’єднуються за певних умов, то їхні спільні результати багаторазово збільшуються. І тут є дуже цікавий момент, який хочеться відмітити: адже ми знаємо, що Бог (Духовний світ) – це безліч у єдності та єдність у безлічі. Все фрактально повторюється в нашому світі, у нашій поведінці і навіть у розкритті нашого спільного потенціалу.

Є унікальне явище при духовному об’єднанні людей – це допомога кожному, хто йде духовним шляхом. Коли людина перебуває у стані духовної єдності, системі набагато складніше її атакувати, активувати якісь шаблони, оскільки кожен із учасників групи чесно працює над собою і ділиться з іншими своїми внутрішніми запитаннями і переживаннями. При цьому стає вже легше, тому що кожен може поділитися своїм досвідом у схожих ситуаціях, а досвід кожного примножується багаторазово. А головне в такі моменти кожен із учасників розкривається і люди входять у спільний резонанс, у спільну хвилю Любові. А як нам відомо, коли людина в Любові, то системі вона не доступна. Знаючи про цю силу, духовний потенціал з особистого досвіду, а також із безлічі підтверджуючих експериментів, ми як людська цивілізація можемо користуватися цим інструментом в усіх сферах нашого життя!

***

В історії людства відома безліч прикладів об’єднання людей на духовній основі. Наприклад, організація і спосіб життя людей у стародавніх поселеннях Трипілля, Аркаїма, Чатал-Гуюка, Гебеклі-Тепе, Мохенджо-Даро і багатьох інших виявлених археологами унікальних пам’яток нашого минулого. Вчені знаходять величезну кількість фактів і доказів того, що стародавні люди жили за принципами Благотворчого суспільства. Можна припустити, що вони не тільки знали про силу фізики об’єднання, але й успішно застосовували її дію на собі.

У цих культурах була виявлена безліч артефактів із благотворчими знаками і символами, які говорять нам про те, що люди цієї стародавньої культури відали про двоїсту природу людини, невпинно працювали над собою і тримали під контролем свою свідомість.

ВИСНОВОК

Вважається, що людські цінності, довіра і взаємодопомога є основними рушійними силами ефективного об’єднання людей. Особливо важлива наявність у групи людей спільних цінностей. Фізика об’єднання і синхронізація у позитивному ключі відбуваються тільки тоді, коли люди ставляться одне до одного як однодумці, друзі, а лідери-авторитети, ієрархія та влада відсутні [3].

Однак, ми вже знаємо, що кожній людині притаманна двоїста природа. Проявляється вона в наявності в ній двох начал – тваринного і духовного, а відповідно і двох потенціалів – деструктивного і благотворчого. І коли люди об’єднуються на основі тваринного начала, вони часто починають діяти спільно на руйнування, при цьому кожен окремо втрачає свою індивідуальність і деградує. Але коли люди об’єднуються на своїй істинній, духовній основі, відбувається неймовірний сплеск, скачок, перехід у стан, в якому кожна людина не тільки залишається індивідуумом, але й у багато разів перевершує саму себе за здібностями і можливостями.

Ще К. Е. Ціолковський говорив: «У Золотий вік увійдуть люди, які навчаться об’єднуватися. І об’єднання має теж свій закон: дві аури посилюють одна одну в 7 разів, якщо люди – однодумці, хвиля однакова, в одну ціль спрямована. 3 людини – в 7 у квадраті, тобто у 49 разів. Якщо 4 людини – вони посилюють одна одну в 7 у 3 степені – у 343 рази! Тому чим більше людей, тим цінніший кожен наступний, він примножує силу в багато разів. Колектив – велика сила!»

Кожен у такому об’єднанні стає частиною цілого і може набагато більше, ніж самотужки. Саме така взаємодія людей є справжнім об’єднанням, яке приносить дивовижні плоди. А духовному потенціалу людства за глобального об’єднання всіх людей на планеті підвладне все: можливе й неможливе. Бо це вже реальна сила, яка здатна змінити долю цивілізації. Оскільки саме тоді людство і підтверджує свій статус перед Богом, продовжуючи своє існування і розвиток в якості цивілізації, яка варта поваги й уваги.

У статті ми наводили приклади двох різних типів об’єднання людей, і детально описували, що відбувається з кожним учасником окремо і з колективом у цілому. А за законами світобудови, якщо учасник перебуває або на тваринній хвилі, або на духовній, то і з колективом відбувається теж саме. Це можна пояснити, як прояв фрактала: що домінує в людині, те і в суспільстві. Ми добре знаємо, що матерія кінцева. Так чи інакше, всьому в матеріальному світі колись приходить кінець, кожному на це даний свій строк. Якщо людина грузне в матерії: у неї формуються нескінченні бажання, прив’язки, негативні емоції, думки, вона підтримує все це постійним вкладанням своєї уваги – це призводить до того, що її частота стає низькою. А це означає, що людина піддається законам матерії і також стає кінечною.

Напрошується логічне запитання: ну ось ми дізналися про два абсолютно протилежні принципи об’єднання людей, і що далі? Ми добре знаємо, як відбувається синхронізація людей на тваринній хвилі, у нас цього досвіду з відомої історії людства хоч відбавляй. А як же нам навчитись єднанню на духовній основі, входити в резонанс на хвилі Любові, щоб робота колективу здійснювалася на розширення? Як кожному з нас і колективу в цілому підвищити частоту сприйняття?

Все дуже просто насправді! Ці прості дії доступні будь-якій людині. Спостерігати за думками, що приходять при взаємодії в колективі, поетапно відмовляючись від домінації в собі тваринного начала: негативних (низькочастотних) емоцій, страхів, неприйняття, оцінки, засудження, влади, обману, флірту, будь-якого подібного прояву. Добросовісно слідкувати за чистотою всередині, не давати бруду потрапляти передусім у себе ж. Адже воно не потрібне, воно постійно мучить людину, роблячи її ще більш озлобленою, хворобливою. Перемикати увагу на позитив, вчитися любити і безкорисливо робити добрі справи. Так ми піднімаємося, ніби сходами, до благотворчих вібрацій і переходимо на цілковито іншу хвилю сприйняття, де вступають у силу інші закони фізики взаємодії, які пов’язані з процесами переходу і взаємообміну між видимим і невидимим.

Виходить, що об’єднання відбувається на різних частотах сприйняття. Зміниш частоту, зміниш долю – свою і всього колективу, а також загальний результат. Коли всі учасники групи усвідомлено і цілеспрямовано виходять на високу частоту взаємодії, вони вступають у резонанс не тільки одне з одним, а й зі Світом Духовним, тоді і відбувається чудо єднання!

Як сказано в епіграфі: «…Спільний результат залежить від зусиль кожного. Зусилля кожного від зміни внутрішньої частоти. Частота є скачок миттєвості, який виводить за межі По».

P.S. Дорогий читачу, напевно і в тебе є надихаючі приклади об’єднання в колективі. Пропонуємо поділитись у коментарях або надсилати свої історії на пошту порталу АЛЛАТРА Вісті: [email protected].

Команда порталу АЛЛАТРА Вісті

---

Література: