Де ж ти, натхнення?

Де ж ти, натхнення?

Деякий час тому мене іноді відвідували думки такого характеру: «Ну ось, знову немає натхнення», «Ось прийде натхнення – тоді і буду робити...» Особливо часто це відбувалося в тих випадках, коли треба було зробити щось творче – наприклад, намалювати малюнок, розробити якийсь ескіз і т. д. Так пролітав час даремно, і все солодше ставали очікування тієї миті, коли, все-таки, прийде це довгоочікуване натхнення, і результатом творіння стане якийсь шедевр.

Це тривало до того моменту, поки я не зрозуміла, що насправді не потрібно чекати натхнення, тому що, як виявилося, воно є завжди!


Відсутності натхнення не буває, буває лише небажання, лінощі, або ж боязнь щось робити

Тепер розумію, що, можливо, іноді просто бралася не за «свою» справу. Але, знову-таки, що означає «не своє»: просто це той напрямок, в якому поки відсутній практичний досвід, або в силу тих чи інших причин, немає до цього схильності. З власного досвіду тепер можу з упевненістю сказати, якщо прикласти деякі зусилля, то можна навчитися будь-якій справі, було б бажання! Як кажуть, секрет в тому, що секрету немає.

 

Навіщо шукати «музу», якщо все завжди було і є з тобою?!

Не потрібно чекати «кращого» часу. Коли відбувається просто очікування більш підходящого моменту, то, чесно зізнатися, це лише вбиває дорогоцінний час. Голова зайнята обмірковуванням того, яким буде результат роботи, і це при тому, що роботу навіть не розпочато, і не було ні найменших спроб зробити перші кроки.

Все засновано на теорії, і ніякої практики, жодних реальних дій. Але в цей час закольцовка думок вже робить свою роботу, і якщо вчасно не помітити не зупинити це, то і до депресії може дійти. Згадалося: «людина, сидячи наодинці на дивані може за півгодини довести себе до депресії». Ну не абсурд?

Ось зараз я теж займаюся, в деякому сенсі, творчою роботою, хоча й прямо не пов'язаною з якимись мистецькими дисциплінами – просто пишу текст, працюю за ноутбуком. Але ж, за великим рахунком, якщо не прив'язуватися до чогось одного, а поглянути на картину в більш глобальному масштабі, то можна виявити, що все в нашому житті – це своєрідна творчість. У кожній миті кожен творить і творить самого себе; від кожної миті залежить те, якими ми стаємо, якими якостями внутрішньо наповнюємося, як перелаштовуємо, вдосконалюємо себе.

Якщо людина в Дусі, то ніяка відсутність натхнення і близько не може бути, адже воно вже просто переповнює її в кожному дні, в кожній миті. Людина просто починає цим ЖИТИ.


Автор: Людмила Закордонець

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 42 В закладки

Підписатися на новини



Де ж ти, натхнення? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 42
Схожі статті:



Напуття дня

У твоїй голові не має бути нічого негативного. Тільки позитивний фактор! Тоді тобі не доведеться витрачати час на боротьбу з самим собою і вчинки твої завжди будуть добрими. Мир, у першу чергу має бути всередині тебе. Мир і злагода. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі
  • Eoll

    04.11.2016 12:40

    Спасибо, Людмила. Ваша статья, Ваш слова вдохновляют творить ))) Как созвучны они со словами другого Человека, как дополняют Ваши слова и его друг друга:

    Беседы с Имамом. Первая: “Духовность, о которой мы почему-то не знаем

    «Имам: Во-первых, трудности перевода. Во-вторых, как рассказать о чувствах? Смотри, о любви говорится веками. Кто-то пишет картины в состоянии любви, и они в шедевры превращаются. Кто-то пишет прекрасную музыку, выражает чувства через музыку. Кто-то через слово, в прозе. Во всем, что бы мы не взяли. Кузнец кует добротную вещь, он в состоянии это делает. И люди результат творения могут воспринимать. Практически любая деятельность в состоянии глубокого чувства радости и созидания передается другим людям и они, наблюдая такое произведение, также испытывают похожее чувство. Это состояние закладывается в материю, какой-то материальный объект. Мы говорим о чувствах.  Человек был в состоянии что-то сотворить. Само слово СоТворил, да? Не сам сделал, а - вместе. То есть тело, разум, становится инструментом для выражения божественного. То есть, Творец через человека в чувствах пытается донести, что такое состояние Духа. Открытого Духа. Бог, это тот, который вообще сотворил весь мир. Красивее чем Он, никто ничего не может сделать. Человек, когда открывается, он о себе забывает. Возьмите любого, ученый или поэт, художник, не важно. Он говорит: я не знаю, как это сделал. То есть, вот в этот момент его сознание отключено.

    Роман: Высшее вдохновение, так называемое…

    Имам: Да, вдохновение! Это состояние Духа, которое Творец  вдохнул. Человек открылся в чувствах – в сознании его нет. Сознание не воспринимает и не фиксирует акт духовного творения.

    Роман: Нет, ну ведь творят и другое…

    Имам: То – вытворяют (с ухмылкой). Ты об общепринятом современном творчестве? Человек берет на себя функции Творца, от гордыни своей заявляет, что это - он творит.

    Роман: Значит, это проводник уже не Духовного, а наоборот?

    Имам: Естественно. Когда он в гордыне, какая это духовность? А гордыня чей самый любимый грех? Сатаны. Да, это вот тщеславие, гордыня.»

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Розсилка актуальних новин порталу «АЛЛАТРА Вісті», «АЛЛАТРА ТВ» та інших проектів МГР «АЛЛАТРА»

Концепція