Голос в голові. Викриття

Голос в голові. Викриття

Нещодавно я зіткнувся з проявом Тваринного розуму в собі, який мене просто приголомшив.
 
Для тих, хто ще не читав книгу “АллатРа”, трохи поясню. В людині присутні два начала – Тваринне і Духовне. Керуючись Духовним началом у своїх думках, намірах і вчинках – людина реалізує глобальну Духовну, Божественну Волю. Тобто, вона йде шляхом природного розвитку своєї Особистості, реалізуючи її прагнення з’єднатися з Душею і створити нову Духовну істоту, формування якої, до речі, і є головною метою існування людини.
 
Керуючись Тваринним началом, людина реалізує Волю Тваринного розуму, іншими словами – Волю негативну, що одвічно протистоїть чистому, світлому і доброму в людині, внаслідок чого Особистість відходить від головної мети свого життя і не розвивається в духовному розумінні цього слова. Безумовно, Тваринний розум є ні чим іншим, як навмисно створеною системою, головною метою якої є забезпечення своєрідної школи для Особистості, щоб долаючи різні уроки і перепони, вона, в кінцевому рахунку, виконала своє першопочаткове призначення.
 
Саме тому людина, яка усвідомила себе Особистістю, що прагне до Душі, перш за все намагається приборкати своє Тваринне начало, щоб не допустити проявів негативної Волі Тваринного розуму в собі. І в цьому людині головним чином допомагає відстеження своїх думок, уважне ставлення до своїх явних і прихованих намірів і шаблонів. За допомогою аналізу та відстеження думок від Тваринного начала людина не дає їм надалі прогресувати і зводить ці прояви до мінімуму.

 

Моє знайомство з голосом в голові

Останнім часом я активно відстежував в собі думки Тваринного начала, виявляв шаблони, якими воно захоплює мою увагу, аналізував різні стани, у яких перебував. Я уважно спостерігав зародження думок в голові... І ось, одного разу вранці, довелося зіткнутися з досі невідомим проявом Тваринного начала, який змусив мене поглянути на звичайні речі, що відбуваються у свідомості кожної людини, зовсім під іншим кутом.
 
Прокинувшись вранці, я оцінив свій стан. Він був, можна сказати, природним: в голові рій думок, гудуть, мов бджоли у вулику. Зазвичай для того, щоб позбутися нав'язливих думок і шуму, я виконую комплекс медитацій і духовних практик, описаних в книгах Анастасії Нових.
Це допомагає мені налаштуватися на духовну хвилю, відчути свою Душу і переключитися на почуття.
 
У той ранок я відмітив, що після виконання цього комплексу все ще перебуваю під впливом гнітючих депресивних думок. Загальний їхній мотив був такого плану: все погано, нічого не виходить. Всі ці думки мали явний відтінок самоприниження, але він був якимось незвичайним. Коли я звернув на нього увагу, то зрозумів щось несподіване, а точніше, навіть не зрозумів, а почув..

В моїй голові звучав голос. І цей голос не просто говорив, що я невдаха і тому подібне, він лаяв мене по повній програмі! У перші секунди я не зовсім усвідомлював, що відбувається. Адже я вже не раз стикався з різними проявами Тваринного начала і знаю, що воно вдається до найрізноманітніших способів, щоб відвернути мене від головного, збити з духовної хвилі. Згадавши це, я намагався абстрагуватися від думок, але тут у мене виникло питання. Питання до себе ж самого. “Чому цей голос звучить зовсім не так, як голос, яким я думаю? Чому я настільки явно відчуваю його чужорідність?" Це був зовсім інший, злий і якийсь противний, нахабний голос... І тут мене, як то мовиться, осінило. Я зрозумів: Тваринне начало в моїй голові розмовляє зі мною. Не просто підкидає думки мені в голову, а саме ГОВОРИТЬ! Точніше, агресивно намагається мене переконати в його позиціях або нав'язати потрібний йому стан. І тут, як у фільмі "Револьвер", мене пройняло.
 
У цьому фільмі є сцена, в якій головний герой, звертаючись до голосу в голові, говорить йому: "Я тебе чую!" Так і в моїй ситуації.
 
Незважаючи на те, що я дивився цей фільм багато разів цитував фрази з нього, але все одно вперто не розумів однієї простої речі: моє Тваринне начало зі мною розмовляє. Так-так, саме розмовляє, і причому різними голосами. Нам здається, що воно підкидає нам думки, але насправді, воно з нами розмовляє, підбираючи різні голоси. І тут у мене почала складатися загальна картинка, відразу в голові спливли рядки з книги "АллатРа":
“У цей час Тваринне начало підмінює собою це живе спілкування. Особистість, спостерігаючи за своїми думками, при бажанні може чітко відстежити в собі цей процес. Він починається з того, що людина, відволікаючись на думки Тваринного начала, або, як казали в давнину, «на прах», втрачає Діалог з Тим, Хто Вічний, Тим, Хто є найріднішим і близьким для неї. У цей момент людина починає відчувати внутрішню самотність. А внаслідок цього робити підміну, шукаючи зовнішнє спілкування з тими, хто, як і вона сама, тут тимчасова і складається з праху, або ж, повністю піддавшись думкам свого Тваринного начала, починає розмовляти «сама з собою». Але це спілкування якісно відрізняється від духовного Діалогу з Богом. У ньому пропадають почуття щирості, душевної чистоти і з'являються почуття образи, гордині, заздрості, користолюбства."
У книгах Анастасії Нових постійно згадується про те, що справжнє спілкування, спілкування з Богом відбувається на мові глибинних почуттів, тобто відбувається невербально, не так, як ми звикли в повсякденному нашому житті.
"Ріґден: Глибинні почуття – це і є особлива мова, відмінна від людської."
Можливо мене, як і інших, вводили в оману звичні фрази: "прислухайся до внутрішнього голосу", фрази з різних духовних книг, де пишеться: "Пророки чують голос Бога" або на кшталт цього. Раніше, сприймаючи це буквально, я не розумів, що спілкування з Богом відбувається на чуттєвому рівні, а не в словесній формі. З приводу висловлювання: "Пророки чують голос Бога", є гарне підтвердження в книзі Анастасії Нових "Сенсей-I", що цей Діалог з Богом відбувається на рівні глибинних почуттів:
«Так от, коли архангел Гавриїл визнав, що Магомет достатньо підготований, він сказав йому: «Тепер ти повинен піти у світ і донести ці знання людям». На що той відповів: «Як же я зможу словами пояснити людям те, що пізнав від тебе духом?»
 
«Йди і скажи їм, що Бог єдиний, Він наче сонце все осяває своєю Божественною Любов’ю. Я ж ніби місяць у темряві людського життя, відображаю світло Бога і освічую путь у темряві свідомості. А ти як провідна зоря, що вказує шлях до божественного світла.»
Слова "пізнав духом" якраз говорять про чуттєвий досвід, про інтуїтивне знання, яке важко виразити словами. Тобто всі справжні пророки спілкувалися з Духовним світом на мові почуттів. Мені знадобилося багато років, щоб зрозуміти, що голос в голові – це якраз голос того, хто противиться в мені Богові.
 
Коли я засік цей голос, то було таке відчуття, ніби спіймав злодія на гарячому. Він одразу зник, наче його й не було зовсім. В ту ж мить мене заполонила внутрішня радість, думки зникли і не турбували мою свідомість. Я в перші хвилини навіть не міг повірити, що таке буває: абсолютна бездумність і величезна радість, ось так, просто. Я відчув, що мій мозок почав працювати в зовсім іншому режимі, як слухняна машина, захотів – ввімкнув, захотів – вимкнув, а не так як це буває, коли він просто гуде, переповнений думками. Але найцінніше, що сталося – це те, що ніби зняли камінь з Душі, і Її світло безперешкодно, без спотворень проходило прямо в моє єство. Усередині мене все раділо і виникло усвідомлення, що все так просто! Як написано в книзі Анастасії Нових "Сенсей-I":
“Все велике до смішного просте, але дається воно нелегкою працею.”
Так і в цьому випадку, я вже не один рік вивчаю повадки свого Тваринного начала, виявляю шаблони, якими Тваринний розум через свідомість намагається маніпулювати мною як Особистістю, схиляючи до вибору на користь матерії. І тут така удача, таке цінне для мене усвідомлення. Завдяки тому, що привідкрилося віконце Душі, я почав аналізувати цей голос, адже зараз найкращий час зробити це, подивитися на картину в цілому, з боку. І ось що я зміг відзначити – моя проблема не в тому, що я чую цей голос, а в тому, що я більшість його вказівок приймаю як керівництво до дії. Отже, виконую волю свого Тваринного начала, і глобально служу Тваринному розуму, Сатані.
 

Характеристика голосу в голові

Він завжди говорить, іноді шепоче, коментує картинки і образи, що виникають, але ніколи не спілкується за допомогою глибинних почуттів.

Його сфера комунікації знаходиться у вербально-емоційному діапазоні. Він ніколи не спілкується на рівні глибинних почуттів, адже мова почуттів – це мова Душі, а це вже не його сфера, це сфера Духовного, він же належить цьому матеріальному світу. І це розуміння дало можливість чітко визначати, коли я перебуваю в чуттєвому діалозі з Духовним світом, а коли вже веду діалог зі своєю свідомістю. Раніше я помилково приймав голос в голові за свій внутрішній голос. Трохи повторюся, всі ми чули вислів: "Прислухайся до свого внутрішнього голосу". Власне, я так частенько й робив. Але зауважте, ніколи не кажуть: "Відчуй, провідчувай рішення". Я розумію, що такі фрази не популярні у нашому лексиконі, такі фрази дуже рідко можна почути, і я, здається, здогадуюся, чому. У першій фразі нас чітко направляють хибним шляхом: адже ми чуємо голос? Чуємо! Ось, значить, це той внутрішній голос і є. Очевидна суттєва підміна, що я нарешті і зрозумів. Але я вам чесно скажу, цей голос стільки приніс мені бід і розчарувань, що це, звичайно, ніяк не можна назвати допомогою. Швидше за все навпаки, це як диверсант, що переодягнений у свого солдата, який нібито служить тобі, а потім в самий невідповідний момент підриває міст, що веде до Душі.
 
Цим відкриттям я поділився з друзями, з якими ми йдемо шляхом духовного самовдосконалення, і всі вони підтвердили наявність такого «засланця» в своїй голові. Їх теж осяяло прозріння. Усвідомлення посипалися, як з рога достатку. Багато хто відзначив те, що він дуже спритний і хитрий. І виявили, висловлюючись сучасною мовою, "підставу", яка полягає в наступному. Іноді цей голос говорить "правду", таким чином купуючи довіру Особистості, а потім навіює: "Ось бачиш, я підказав і сталося так, як я тобі сказав, а тепер дивися, який я хороший, цінуй мене і довіряй мені!". Але він зазвичай діє так тоді, коли хоче в майбутньому в потрібний момент перетягти увагу на себе і відвести Особистість від чогось дуже важливого і значущого для неї, особливо в духовному плані. Як спритний торгівець, розуміючи справжні цінності, він, по суті, обманює Особистість, пропонуючи їй дурницю за ШАНС стати вічним, тобто за те, що вартує незрівнянно більше. Я думаю, якщо ви проаналізуєте свій життєвий досвід, то самі зможете знайти в своєму житті безліч випадків, коли голос в голові вас "підставляв" таким чином. Власне, виходячи з цього, випливає другий пункт характеристики голосу.
 

Він дуже часто бреше

Це його суть. Його головне завдання – дестабілізувати Особистість. Зародити у свідомості купу сумнівів і так далі. Навіть на якихось елементарних моментах, наприклад, треба це робити чи ні. Як мовиться, з маленької задачі виростає ціла величезна нерозв'язна проблема, вкрита в обладунки сумнівів, що іноді доводиться свідомістю до абсурду. Особливо він спритно обманює щодо духовного. Говорить, що духовне – це все нісенітниця і так далі. Зауважте, так і в житті часто буває, що вас відговорюють від вчинення дійсно важливих для вас справ. Якщо ви зібралися зробити якусь дурницю, яка вам потім "боком вилізе", голос буде мовчати або, навпаки, підбурювати, мовляв, "давай роби, все буде добре". Я сам на особистому досвіді переконався в цьому не один раз. Щоб краще зрозуміти себе, я почав записувати те, що говорить мені цей голос, записувати думки, які приходять до мене.
 
Я завів блокнот, і щоб експеримент був чистим, записував думки як є, навіть якщо це були якісь накази до дії (так-так, саме накази, він часто командує). Коли я їх раніше виконував, то, як ви самі здогадалися, нічого хорошого з цього не виходило. Всі результати писав у щоденник. І тут виявився ще один момент. У цьому всьому я почав чіткіше фіксувати прояв інтуїції, шостого почуття, голосу Душі, як завгодно це називайте.

Різниця між голосом Тваринного начала і почуттями, інтуїцією – величезна. Голос завжди все логічно розкладає до дрібниць, аж до того, що якщо передбачається спілкування з людьми, то він вже прямо вирішує, хто що скаже і як воно все буде, ніби програмує ситуацію. Якщо ж людина сприймає інтуїцією, то вона відчуває це приблизно таким чином: «Іди туди, там все буде добре». Найцікавіше, що таке відбувається навіть тоді, коли логіка говорить зворотнє (знову ж – говорить). Тобто, по суті, немає ніяких прорахунків, моделювання ситуацій, просто видається готовий результат і всі супутні моменти "самі" підганяються під цей результат.
"Ріґден: Хоча, якщо звичайно говорити про найкращий прилад щодо пізнання невидимого світу, то ним, безумовно, є сама людина, яка наділена здатністю проникати в інші світи й виміри...

Анастасія: Інакше кажучи, людина може ставити завдання і отримувати готову відповідь або результат без усвідомлення всіх окремостей і тонкощів явищ, що супроводжують цей процес, і його механізмів дії. Тобто, говорячи мовою вчених, отримувати практичний результат, минаючи теоретичні розрахунки. Хоча для самих учених, багато з яких вважають себе матеріалістами, це звичайно буде звучати як нонсенс."
Зрозуміло, що різниця між голосом і глибинними почуттями величезна. Душа знає все, де був початок і де буде кінець, голос намагається все прорахувати логікою і створити таку ситуацію, в якій Особистість понесе максимальний для себе збиток в духовному відношенні.
“Знання приходить не від розуму, а від глибинних почуттів Душі. Адже людина вірить розумом, а Знає – Душею."
 

Він ненавидить все духовне

Я помітив ще й таку особливість голосу. Заходячи в храми, церкви, буває таке, що йде всередині мене хула на Бога або на якісь ікони, образи. Раніше я, не усвідомлюючи наявність цього голосу, звичайно, розумів, що це все від Тваринного начала, але не знав, чому так відбувається. Адже я як Особистість розумію, що ці думки мені зовсім чужі. Але хто тоді проявляється через мене? Хто говорить? Тваринне начало ненавидить все, що пов'язане з духовним, тому що, на відміну від Особистості, Тваринне начало знає і розуміє, що є Вічність, і що Душа – частина цієї Вічності. Тваринне начало заздрить і ненавидить лютою ненавистю Особистість за те, що у неї є можливість злитися з Душею і піти у Вічність, стати частиною Вічності. А Тваринне начало перетвориться на прах в будь-якому випадку, це закон, тому воно так люто атакує Особистість, відволікаючи її увагу від Душі, щоб не дати відбутись цьому злиттю і, таким чином, продовжити своє існування.
“Тому свідомість все робить для того, щоб пролонгувати своє існування. Нехай навіть під завалами будівлі, нехай навіть у стані субособистості, але для неї це життя. А для Особистості це смерть."
Також перебуваючи з людьми, які досягли певних духовних висот, я помічаю, що Тваринне начало свариться на них. Все святе обмазує брудом. Намагається всередині намалювати картину, що всі навколо вороги, тощо. Програмує на війну, я б сказав. Згадуючи себе раніше, тепер розумію, як від одного слова в мою сторону я заводився з пів-обороту і вступав у суперечку. А найсмішніше в цьому те, що часто виявлялося, що людина не мала на увазі того, що я зрозумів, і сварка відбулася, по суті, на пустому місці. Але хто підігрів мою свідомість до такого рівня, що я ось так, навіть не аналізуючи те, що відбувається, вступав у суперечку?
 

Відтягує і закільцьовує увагу

Помітив ще й такий ефект. Поговоривши з людиною на якусь тему, не проконтролюєш своє Тваринне начало, а потім ідеш і в думках сперечаєшся з цією людиною, доводиш свою правоту, підбираєш нові аргументи. Знаючи про голос, я задав собі питання: "А з ким я сперечаюся у своїй голові?" Мені свідомість видає образ, підкреслюю, саме образ тієї людини, з якою я сперечаюся. Але якщо задуматися, де ця людина зараз, і хто ховається за її образом в моїй голові, то відповідь буде проста – це свідомість, яка маскується під різні образи. Тут треба додати, що образи не обов'язково з'являються негативні, це можуть бути образи людей, яких ви любите і поважаєте, але знову ж таки, все це відбувається у вас в голові. В цей момент я спілкуюся саме з свідомістю, і найстрашніше – віддаю таким чином їй свій час і, що набагато важливіше, свою увагу, за рахунок котрої вона живе. Для себе я зрозумів, що якщо хочеться щось сказати комусь, то треба це робити в реальності, але не прокручувати діалог в голові. Хочу навести один приклад з свого життя.
 
Одного разу мені зателефонував батько моїх друзів, котрим я подарував книгу "АллатРа". Йому дуже сподобалася інформація, але тут стався один цікавий момент. Ми обговорювали книгу, і тут він каже так: “Ти живеш як фарисей. В книзі написано одне, а ти живеш по-іншому". Мене це зачепило, я йому сказав: "Давайте не будемо переходити на особистості". Ми розпрощалися не зовсім з хорошим присмаком від спілкування. Я поклав слухавку і почав в голові з ним сперечатися, доводити свою правоту і те, що він нічого не знає, щоб робити такі висновки про мене. І потім я отямився, і сказав: “Стоп! А з ким я зараз сперечаюся? Людина слухавку поклала, а я продовжую з нею розмову". Заспокоївшись, я подивився на все з позиції духовного Спостерігача. На Душі було якось тривожно, мені не подобався мій стан, і я хотів його позбутися. І тут я відчув те, що в результаті допомогло мені з цим впоратися. Я вирішив зателефонувати людині і розповісти все як є: про голос, про те, що якщо мене зачепили її слова – значить, у них є правда. І тут голос у мені встав на диби, він почав мені казати: "Роби, що хочеш, тільки не телефонуй йому!" Доводив, що він не зрозуміє, особливо про голос, говорив, що це ти можеш тим розповідати, хто в "темі", а інші не зрозуміють. І це був останній аргумент на користь того, щоб зателефонувати. Я так і зробив.
 
Результат був прекрасний. Я розповів усе, як я розумів. Наша розмова проходила у зовсім іншому тоні, душевно. Я можу сказати, що ми були на одній хвилі, людина не тільки зрозуміла про голос, але і сказала, що він є і у неї, і вона теж його чує, але вона не могла його так само, як і я раніше, ідентифікувати для себе таким точним образом. Як кажуть, бесіда пройшла в дружній обстановці, ми тепло попрощалися один з одним, гнітючий стан зник, як і не було. І голос в голові замовк. Після цього випадку я розповідав про голос багатьом людям, тим, хто не читав книги Анастасії Нових, і всі вони підтверджували його наявність.
 
А самий, як мені здалося, яскравий момент стався тоді, коли я розповів це все моєму племіннику восьми з половиною років. Взагалі, це все я розповідав своїй старшій сестрі та мамі, а він просто був свідком розмови. Я помилково вважав, що діти в його віці можуть і не зрозуміти всього. Але знову ж таки, хто в мені так думав? Коли я закінчив розповідь, він підійшов до мене, його очі дивним чином посвітлішали, а мова стала ладаною, зовсім не дитячою. Яким же було моє здивування, коли він почав здавати своє Тваринне начало, викривати голос у собі, чесно кажучи, його мама і бабуся не чули таких одкровень від нього ніколи, та й я теж. З усього сказаного мене зацікавив один факт. Він сказав з жалем, що до 7 років він навіть не вмів брехати! А потім в якийсь момент навчився, і в цей же момент у нього в голові виник голос. Як написано в книзі "АллатРа", в 5-7 років відбувається первинний сплеск, початок формування Особистості. Тобто це той момент, коли Тваринне начало, я так розумію, що за нинішніх цінностей в суспільстві, бере під свій контроль Особистість, заселяючи в неї "голос" або активізуючи його. У мене в пам'яті відразу сплив точно такий же фрагмент з мого дитинства. Я згадав, що колись у дитинстві я теж не вмів брехати, а в якийсь момент всередині мене відбулися зміни і я почав говорити неправду. Все це було теж у віці 5-7 років
“Я вже згадував, що нова Особистість в новому тілі більш-менш формується до 5-7 років, тоді в неї стається первинний сплеск. Потім, до періоду статевого дозрівання — в 11-14 років (у кожного індивідуально) відбувається другий, більш потужний енергетичний сплеск. Ці сплески, по суті, є прояви сили Душі, первинно спрямовані на допомогу Особистості в пошуку шляхів духовного звільнення. Але сила є сила, важливо через яку призму мислення вона проходить і куди потім перенаправляється. Тому в ці роки для нової Особистості важливе її оточення, і в першу чергу світогляд, слова і вчинки людей, з якими вона щодня контактує і все всмоктує від них, як губка: і погане, і добре, фіксуючи цю інформацію на свій чистий аркуш свідомості. Ці первинні закладення закарбовуються в життя Особистості надалі і побічно впливають на її життєвий вибір: духовний чи матеріальний, який буде домінувати в ній і, відповідно, визначати її післясмертну долю."
Звичайно, у мене виникло питання, чи є якісь згадки в історії людства про цей голос? З цього приводу мені підказали дуже гарну ідею. Духовним удосконаленням займалися різні люди в різні часи, тому варто пошукати, чи не залишилось згадок про цей голос в священних книгах людства. Що говорять різні вірування, релігії народів світу про це? Можливо, в описах аскетичних досвідів ченців є згадка про цей голос, або про поняття, яке ми називаємо голосом Тваринного начала? Давайте разом займемося дослідженням цього питання і поділимося інформацією один з одним в коментарях.
 

Андрій Михальчук

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 390

Підписатися на новини



Голос в голові. Викриття - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 390
Схожі статті:


Коментарі
  • natasha

    31.08.2017 22:22

    Спасибо. Все очень подробно похоже. Только когда мы расстаемся с собеседникои, а в голове продолжаем с ним говорить, образ собеседника расплывается, додумывается, домысливается... Начинаются фантазии...

    А потом при встрече с тем же человеком понимаешь, что ты о нем  думал не так—это выдумки сознания (с маленькой буквы). А  сам человек вовсе и не такой  злой, хитрый и т.д. (перечень отрицательных качеств). Так же? Уходить в бессмыслие помогает творчество ( всегда передняя сущность) и медитации.

    Відповісти
  • Василий

    30.07.2017 09:34

    Сразу видно что писалось о пережитом и проработанном, от души. Интересно и наполнено.

    Відповісти
  • Юрий

    05.02.2017 01:03

    О голосе в голове в христианстве. Эта статья будет интересна: https://vk.com/away.php?to=http%3A%2F%2Fwww.mirmystic.com%2Fforum%2Fviewtopic.php%3Ff%3D28%26t%3D6213

    Відповісти
  • Алексей

    30.01.2017 19:43

    Большая благодарность вам друзья за  статью,  все правда и более того надо быть очень осторожным с голосом, точнее не разговаривать с ним не давать ему говорить точнее словами не могу выразить но хочу сказать что голос етот старается все время перетягивать внимание любым способом и от него все время потом только страдание приходит даже если все хорошо то он внимание перенаправляет лишь бы личность страдала и даже сейчас мне говорит не писать и очень страшно меня хочет напугать, и только я хотел сформировать что дальше написать затирает сразу память и лыбится ихидно по своему лицу вижу и хочет заставить меня писать на разно полуматерном сленге, извините пожалуйста, даже говорит что я плохо сделал за то что извинился...

    Відповісти
  • Leonid83

    01.12.2016 19:52

    Спасибо Вам за статью! Этот наглый и неприятный голос очень легко обнаружить ведя дневник и цитируя в него мысли дословно. Я так впервые обнаружил именно этого “говоруна”. Он ведь, в отличии от остальных мыслей, именно обращается: ” а Ты”, “Тебе” и т.д. А бояться или тем более бороться с ним дело бесполезное. Так ему только внимание уделяешь. Тут здорово или просто не отдавать внимание, или с иронией подходить - старается же, хитрит, изворачивается :). Обличаешь и он замолкает.

    Відповісти
  • Аннета

    28.11.2016 10:22

    На прошлой неделе пробовали практику - садились и в течении десяти минут просто выписывали все мысли, что придут в голову.

    Я тоже слышала тот злой и недовольный голос. Все другие голоса пытаются так или иначе убедить меня, что Я - это они, чтобы я ассоциировала себя с ними. А вот этот злюка - нет. Он действительно обращается ко мне, к Личности, хотя был момент его разговора и с другим голосом. 

    В течение десятиминутки этот голос:

    * пытался прятаться, описывая окружающие объекты

    * срывался и требовал перестать за ним писать и наблюдать

    * обзывался и ругался на опечатки и исправления (писала за ним не в блокнот, а на компе), вопил, что он такого не говорил

    * цитирую “не слушай меня, лучше слушайся меня”

    * в один из заходов (пробовали несколько раз) в голове появился второй голос, который завел со Злюкой диалог и спокойно расспрашивал. Злюка в итоге рассказал, что собирается стать субличностью и жить вечно, насколько это возможно. А потом испуганно просил, чтобы это никто не читал.

     

    Вот такой он, голос в голове)))

    Кстати, он же проявлял себя в практике “Кто я?”, ругался и посылал меня с моим вопросом.

     

    Відповісти
  • Александра

    27.11.2016 12:04

    Такая хорошая статья! Спасибо большое автору. Очень срезонировала во мне, я в свое время, когда еще о духовном толком ничего не знала, так мучалась с этим  голосом, он вопил от моего имени проклятия и всякие ужасные вещи...думала, с ума схожу и что одна такая....это сейчас все позади, слава Богу! Сейчас он таких вещей не позволяет, просто спокойно рассказывает всякую ерунду, ну и вопит, конечно, периодически))))))) того ужаса нет.......

    Самое главное и основное для меня было - понять, что этот голос - не мой и может говорить все, что угодно. Главное, не обращать на него внимания, т.е. не вкладывать силу внимания, не поддаваться на чувство вины за то, что у меня в голове такой ужас произносится, пусть даже от моего имени. Но это и было, пожалуй, самым сложным. На осознавание и именно вот понимание, пропускание через себя ушли годы... Но зато теперь я твердо знаю, что он может рассказывать все, что угодно, и если я не вкладываю в это внимание - моей вины в этом нет. Это как радио - я ж не виновата, что дурацкая музыка играет где-то рядом или вообще помехи)) но главное не “подпевать”)) надо уйти подальше от этого “радио” в “другую комнату” (погрузить внимание в Чувства, переключиться на какую-то позитивную деятельность, труд, творчество), чтобы сознание было занято по делу, а не волны там разные переключало) а я тем временем - в Чувства. 

    И все потихонечку, с наработкой... Сначала ничего не получается, но с каждым разом после граммулички успеха получается еще чуточку легче. Около пяти лет назад я думала, что никогда не справлюсь с этим, и окончательно сойду с ума... А сейчас смотрю назад...и говорю: “Господи, спасибо!!!” Тот ужас позади...

    Відповісти
  • Юрий

    26.11.2016 20:42

    Спасибо огромное,Андрей,за очень интересное,а для меня и ценное,сообщение!   Хотелось бы поделиться своими наблюдениями. Идя по духовному пути ,заметил,что нужно не только не слушать этот голос(хотя ,иногда,это бывает непросто),не надо вообще напрягаться в течении дня. Дать творить Богу ,не мешать ему. Ведь своей суетой,активной мозговой деятельностью,какими то переживаниями,мы создаём иллюзию своей значимости в решении данной проблемы. Осознание того,что мы есть частичка грандиозного,глобального замысла,пронизывает всепоглощающим доверием к Нему. Ведь всё как надо ,так и будет! Просто будь  в тишине и покое,который находится внутри каждого человека.

     

    Відповісти
  • Alex

    20.11.2016 21:11

    В который раз убеждаюсь как все шаблонно, насколько все идентично в действиях ЖР. автору спасибо за статью, все очень точно подметил.

     

    Відповісти
  • Ksenia

    19.11.2016 14:08

    Для себя в статье отметила важный момент, что если была какая-то конфликтная ситуация, и я поняла, в чём была её суть, почему она возникла, то нужно пообщаться непосредственно с тем человеком. Потому что часто голос предлагает обсудить эту ситуацию с другими людьми, рассказать им, можно даже рассказать, как ты был не прав (вроде как катарсис).)) Но! Он говорит, что ни в коем случае не стоит говорить с тем человеком. Ну это же снова гордыня. Значит, перед одними похвалиться или посамоедствовать, что вот так-то произошло, а тому человеку не говорить. Ведь я ж типа всё поняла, зачем с ним разговаривать, или говорит, что он этого всё равно не поймёт.

    Відповісти
  • Ольга

    19.11.2016 10:20

    Андрей, спасибо огромное а поднятие столь важной темы.

    Буквально вчера я тоже записала в дневнике.

    Раньше голос в голове я воспринимала за интуицию, некую посказку свыше, и поэтому не имело смысла с ним бороться. Наоборот, я к нему прислушивалась, уделяла внимание, и он этим пользовался! Такое общение часто заканчивалось  грубой атакой на пару дней...

    Какое облегчение пришло, когда я это поняла!

    Відповісти
  • Наташа

    17.11.2016 20:19

    Знаете, это голос- у меня ассоциируется с прилипшей жевачкой к шерстяным брюкам. Его действия во мне: указывает, где мне надо обидеться, где мне надо выделиться, поругаться, часто циклит на одной и той же мысли ( особенно в отношении мужа) , толкает произвести хорошее впечатление на окружающих, почти всегда говорит о том, что надо посмотреть, а что там в социальных сетях нового, кому надо позвонить и поболтать, о чем надо завести разговор, навязывает шаблоны общения и поведения ( дом, работа, транспорт), очень активен в толпе людей ,при обсуждении политической обстановки, очень гнусные мысли особенно в религиозные праздники, иногда кажется что он не просто говорит, он хочет свое навязать мне таким образом, будто я сама все это придумала.Сейчас над нами в квартире идет ремонт с утра до вечера и уже месяцев 6, ну.... тут , конечно, он не молчит......даже не хочу писать , что он говорит в адрес мастеров. Любитель повспоминать плохие моменты из жизни.( из серии : “А помнишь как ты тогда глупо поступила? Вот это все подумали что ты глупая совсем”) Часто, когда меряешь одежду в магазине- тут вообще клондайк для него, и критика и оценки , и как это будет выглядеть, и как оценят окружающие.Часто провоцирует на скандалы и обиды. Устала я от него совсем, ... как же ж привыкнуть не выматываться? Не обращать на это свое внимание, как окончательно перестать ассоциировать его с собой? Книги, читала, дневник завела, и все такое...

    Иногда кажется, что внутри что-то откликается на зов этого голоса, как собачка на зов хозяина.Но как же разъединиться? Или просто- не обращать внимание, а смириться, как с шумным и странным соседом....и утвердить себе- что это не я.

    Відповісти
  • →  Леша

    20.11.2016 22:14

    Наташа, лично для меня работает только игнорирование или контраргументация, или переключение внимания. Самый действенный метод - вот поворачиваться к нему прям лицом, образно, и слушать все, что он там рассказывает этот голос - затыкается тут же. Возобновляет вещание только при рассеивании внимания. Его ведь сила в тайнодействии. Более полный спектр методов, к которым пришли люди, работающие над собой, можно прочитать в статье именно на тему ухода от мыслей: http://allatravesti.com/kak_uhodit_ot_mysley_v_meditaciyah_i_duhovnyh_praktikah

    Но главное не паникуйте, все в порядке! Такое все проходят :) Наблюдайте, выписывайте, анализируйте, выявляйте шаблоны и просто продолжайте работать над собой - все хорошо! Бог от нас никогда не отворачивается, особенно если мы всеми силами держимся за него. Кстати, если ничего не помогает, просто обращайтесь к Богу за помощью со всей своей искренностью за помощью справиться с сознанием.

    Відповісти
  • Eugen

    17.11.2016 13:49

    Действительно приходит понимание, что я живу с врагом, именно лютым и закоренелым, мысли которого раньше считал своими. Причем он действительно отделен от меня и он себя осознает, он понимает кто он!

    Как-то утром наблюдал в себе рой мыслей это и какие-то желания материальных вещей, идеи по работе, разговоры с кем-то. Ну просто бред, вот поток мусора, по другому и не назвать. И я изнутри вот так говорю, обращаясь к животному началу, ну что ты мне за бред суешь, ну не интересно мне все это!

    И тут, на удивление я услышал его ответ: “Если бы это было тебе не интересно, то я бы не предлагал этого!”

    Это был реальный ответ, ответ, как если бы я вот так стоял один на один с человеком и вербально общался.

     

    После этого, когда я наблюдал в сознании картинку, допустим покупки автомобиля, то я старался понять, чем она меня цепляет, в чем крючок. Ага, новый автомобиль, значит повод гордится, значит я лучше других, я первый, остальные недостойные, они должны мне подчиняться. И так становилось легче.

    Відповісти
  • Алексей

    16.11.2016 11:26

    Хорошая статья, Андрей! Благодарю! 

    Наверное, многие слышали истории о чудесном спасении (опоздали на самолёт, который потерпел крушение и т.п.). Есть ли среди читателей те, кто испытал это? Было бы интересно узнать их мнение, явилось ли такое спасение результатом внешних “случайных” обстоятельств, внутреннего чувства или предостережения от “голоса в голове”?

    Відповісти
  • →  Nadin_Mirel

    18.11.2016 22:34

    Несколько раз выводила машину от бокового столкновения “непонятным образом”. Сознание “в шоке” отключалось и тело под руководством Личности чётко делало то, что нужно. При этом не было ни слов, ни мыслей, ни каких бы то ни было голосовых указаний... только действие - чёткое и верное.

    Відповісти
  • →  Ot

    16.11.2016 17:20

    Да нет никакого голоса, даже нет осознания себя, полный ступор- просто в один вдох ты на секунду обладаешь полноценным знанием и всё понятно и ясно.

    У нас была почти-авария когда на нашу сторону дороги выехал автомобиль и ... остановился, тормозить не было время, встречная занята очередью машин, вообще как не крути ещё пару метров и C’est la vie.

    И тут мой муж совершенно хладнокровно в пару метрах от столкновения выкручивает руль , производит манипуляции с тормозами и машину очень красиво выворачивает и паркует возле чужого дома при дороге, вроде так и надо. Водители в пробке повыходили из машин и начали аплодировать, машина-провокатор уехала и  еще 10 минут что бы вернуть мужа в тело.

    Ни времени, ни мыслей, ни “я”, ни цели, ни желаний, ассоциаций и тд. Это прямое знание без голоса и посредников , картинок и образов. Как глубокая медитация , только в действии.

    Відповісти
  • Дмитрий

    16.11.2016 08:02

    Андрей, ну мысли советующие в голове конечно у всех есть. Многие называют это голосом в голове, хотя это мысли. Но у вас я так понял настоящий голос в голове, это не у всех есть. У каждого ЖН как видите по-своему действует. Не говорите психиатрам, а то запишут в шизофреники. Вы хотите я так понял больше изучить этот голос, чтобы бороться с ним. Но бороться с мыслями, с голосом бесполезно, как бороться с вакуумом. Можно только научиться переключаться на Душу, тогда глушится ЖН. Для переключения на Душу и даны практики и основная практика Лотос. Вы же сами написали цитату “или же, полностью поддавшись мыслям своего Животного начала, начинает разговаривать «с самим собой»”. То есть сами все описали и сами знаете что делать.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція