Гординя зцілюється тільки Любов'ю

Гординя зцілюється тільки Любов'ю

Прикинулась гординя висотою душі. Повірити в це, друже мій, не спіши!
Гординя найбільший із пороків. Не висота, убогість Душі...

Разбицька Наталія

 

Жила одна людина, жила, як всі: робота, будинок, побут, діти, зустрічі з родичами, друзями по вихідним. Але зауважила вона одного разу, що, за земними мірками, все у неї є, але немає від цього їй ніякої радості. І стала тоді людина шукати сенс свого існування на землі, задалася питанням: "Для чого мені все це?"

 

Невже я прийшла на землю, щоб побудувати будинок, виростити дітей і посадити дерево?

Настав такий момент в моєму житті, коли жити, як зараз, — це немов тонути в болоті, нехай навіть і рідному. Прийшло якесь відчуття, що я проживаю чуже життя, що всі події відбуваються без моєї участі.

Я пішла шукати істину свого існування в храм. Почала відвідувати служби, читати молитви — стало легше, але ненадовго. Прийшло полегшення, навіть здалося на якийсь момент, що я зрозуміла сенс життя: ходи на служби, читай молитви, заповіді, постись. Але щось всередині шукало більшого, було відчуття якоїсь приреченості, нереалізованості, туги і смутку, ніби немає чогось найголовнішого, але чого я зрозуміти не могла.

У цей період життя мені до рук потрапили книги Анастасії Нових. Після прочитання серії цих книг у мене змінився світогляд, з'явилося внутрішнє бажання змінювати своє життя, ставати краще. Я зрозуміла, що сенс мого існування — це безперервний діалог з Богом через свої глибинні почуття, через свою щиру любов до Нього.


Але замість роботи над собою, я стала змінювати інших людей

Розповідати, як і що треба робити, щоб змінилося їхнє життя, не питаючи при цьому у людини, — вона хоче його міняти чи ні. У результаті люди просто переставали спілкуватися зі мною. Але я не могла зрозуміти чому, я ж хочу як краще. Але найкраще — кому? І коли я задала собі питання, несподівано прийшло розуміння, що все це я роблю не щиро, а від гордині, яку плекала всередині довгі роки, не дозволяючи нікому вказати, і, тим більше, наблизитися до неї, охороняючи й захищаючи її, як саму велику коштовність. Ховала я її і від самої себе.

Гординя проявляється як крайня самовпевненість, з відкиданням усього, що не моє. Вона є джерелом гніву, жорстокості, роздратування і злості, відмови від Божої допомоги. Але саме гордовитий має особливу потребу в Бозі, тому що люди врятувати його не можуть, особливо коли хвороба досягає останньої стадії.

“Дуже багато думок людини мотивуються саме гордістю. Гордість — це почуття. А почуття, як таке, — це сила, енергія, це основа, на якій зароджується домінуюча думка. Дуже важливо, чим «забарвлена» думка: бажаннями Тваринного начала чи бажанням Духовного начала. Адже від цього залежить, чи перетвориться почуття, наприклад, тієї ж гордості, у гординю, а отже, у почуття себелюбства, звеличення себе над іншими, чи ж у почуття шляхетної, внутрішньої гордості за свої діяння на духовному шляху у стремлінні до Бога.”

З книги Анастасії Нових "АллатРа"

Якщо людина не приходить до усвідомлення своєї гріховності, і не виправляється, то хвороба розвивається і загострюється. У людини з'являється щира впевненість у своїй перевазі над іншими. Ця впевненість швидко переходить в бажання командувати, і вона починає розпоряджатися чужою увагою, часом і силами або, кажучи точніше, чужими життями за своїм розсудом. Її мета — відстояти і довести свою «правоту».

 

Етапи розвитку гордині в людині

Гріх гордині по своєму розвитку має декілька стадій.

  • Починається він з марнославства. Симптоми марнославства: жага похвал, нетерпіння викриттів, повчань і докорів, недовірливість, підозрілість, злопам'ятство, засудження інших, труднощі просити вибачення, пошук легких шляхів, постійна гра, як на сцені, в присутності сторонніх з метою показати себе з благочестивого боку, ретельно приховуючи свої вади.
  • Наступна стадія: манія величі. В такому стані людина не тільки осуджує інших, але навіть починає зневажати і гребувати ними, і навіть робить їм зло.
  • Потім, людині здається, що його ніхто не розуміє, ніхто не любить, але всі переслідують його, і хочуть заподіяти йому зло. У нього починається манія переслідування. Манія величі і манія переслідування — найпоширеніші форми істинної патологічної душевної хвороби. Ці симптоми пов'язані із завищеною самооцінкою. Таке перебільшене почуття власної гідності викликає презирство і вороже ставлення до людей [1].


Насправді, я просто боялася починати з себе

Мій щирий рух по духовному шляху починався з самого головного, першого кроку:

  1. Чесності перед собою.
  2. Чесності перед Богом.
  3. З питань: “ХТО Я? ЯКА МОЯ МЕТА?"

Відповівши честно на ці питання, відбулося повне викриття системи в собі. Прийшло розуміння, що всередині щось боліло дуже довго, і я це розуміла, але не хотіла чути, навіть про існування цього знати не хотіла. Це як: "Я вірю в Бога, але не вірю Богу".

Наполегливо відверталася від допомоги Божої. Сама посіяла і виростила в собі насіння гордині, найстрашнішої і згубної хвороби для людської істоти. Перше, що я для себе зрозуміла, — потрібно прибрати оцінку, з якої формується ставлення до інших людей. За своїми моралями, нав'язуванням і відстоюванням своєї думки я просто забула, навіщо мені дане життя, для чого я прийшла на Землю.

У момент, коли я зрозуміла, що я — Особистість, навіть слово Земля стало сприйматися по-іншому, як тимчасове місце проживання. Геть відпало бажання комусь щось розповісти, довести, сперечатися. Виникла щира вдячність до людей, яких раніше слухати не хотіла через гординю, яка застеляла очі і в іншій людині я не бачила людини. Знаходження в тілі на Землі — це шанс, даний мені Богом, для того, щоб знайти справжню радість і щастя. І цей шанс обов'язково потрібно використовувати для досягнення головної мети свого життя — злиття Особистості з Душею.

Я зрозуміла, що Господь любить мене незалежно від того, як я себе веду, і дає мені саме ті уроки, які потрібні мені для того, щоб повернутися Додому.

 

[1] «Допоможи, Господи, зжити гординю» ігумен Митрофан, Москва, 2011, ISBN 978-5-91362-391-1

 

Автор: Юлія, Білорусь

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 97

Підписатися на новини



Гординя зцілюється тільки Любов'ю - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 97
Схожі статті:


Коментарі
  • Борис

    16.12.2016 18:51

    Благодарность за столь подробное не только описание проблемы, но и опыта её решения.Что ещё и подтверждено личным опытом работы над собой. Всё это я замечаю и в себе

    Відповісти
  • Eoll

    05.11.2016 19:40

    Спасибо большое, Юлия. Познавательная и интересная статья, особенно интересно было наблюдать объединение в рамках одной статье не только разработки шаблона (основательность чего требует некой доли обобщенности взглядов), но и личного опыта. Как Вы верно подметили. Именно результат оценки (субъективного сравнения) дает “плод” для возвеличивания Эго, отсутствие которого (плода) выбивает основание для “обоснованности” собственного величия. Оценка - первый этап разделения между людьми. 

    Сам был таким “учителем” от ума, возможно даже где-то и остаюсь (стараюсь с этим бороться). Понять, это не значит быть (более тонкая подмена от «Казаться, но не быть» - уже есть понимание, но сохраняется тоже заблуждение). Но сознание “упускает” все это, и навязывает точку зрения, что раз ты это понял, значит ты таким есть, и раз ты такой хороший, значит можешь “учить” других. Здесь уместно также упомянуть, что сознание всегда, в любых обстоятельствах “обоснует/оправдает” свою сторону, оставаясь в границах убежденности «Я хороший». Как же Вы правы – нужно быть честным с собой. Кстати, понял одну истину: люди, видят себя в других, но не других в себе. Отсюда и забывают, что человек пребывает на сознании, общаясь с другими, они общаются в первую очередь с их сознанием, с исходящими от этого последствиями. Донося Знания важно помнить об этом, как и о праве выбора человека.

     Ваши слова “Я верю в Бога, но не верю Богу” заставляют сильно задуматься, спасибо )))

    Відповісти
  • Валентина

    14.10.2016 08:20

    Спасибо большое.Спасибо

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція