Господи, Царю Небесний, Утішителю...

Господи, Царю Небесний, Утішителю...

«Найбільший дар для людини – це саме і є дар Духа Святого».
(З передачі «Єднання»)

«Царю Небесний, Утішителю, Душе істини,
що всюди єси і все наповняєш,
Скарбе добра і життя Подателю,
Прийди і вселися в нас,
і очисти нас від усякої скверни,
і спаси, Благий, душі наші».

 

Вперше з молитвою до Святого Духа я ознайомився, читаючи книгу «Езоосмос» Анастасії Нових. Можливо, я не настільки багато чого зрозумів у ній розумом, але всередині вона проникла до самої глибини. Я відчув надзвичайний душевний трепет, величезну подяку за все, все, чим обдарував нас Бог, за всю Його Любов до нас, дітей Його. Потім я неодноразово повертався до цього місця в книзі, кожен раз переживав даний епізод немов на живо. Глибоко під землею, в печері, на тлі втоми після довгого, важкого шляху  лабіринтами підземних лазів – і раптом такий урочистий, такий проникливий момент, наповнений якоюсь цілющою силою, що виходить із самих надр, з глибини, з самого джерела. Як і молитва.

«– Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. А-мі-і-інь...

Його голос розлився по залу, заповнюючи простір своїм урочистим звучанням. Батюшка помовчав, очевидно, прислухаючись до відлуння, і, явно залишившись ним цілком задоволеним, став читати молитву Святому Духу:

– Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Звук, що йшов по залу, дійсно справляв приголомшливий ефект. Навіть мурашки по шкірі бігали від таких потужних вібрацій голосу отця Івана, що лунав з темряви. Цей звук породжував якесь внутрішнє натхнення, пробирав до глибини душі, наче змушував кожну клітинку тіла вібрувати йому в унісон. Коли отець Іван закінчив читати молитву, настала абсолютна тиша, завдяки якій останні слова, як відлуння, повторювалися у власній свідомості, до дрібниць точно відтворюючи тембр голосу батюшки. Немов заворожені, ми сиділи, непорушно, насолоджуючись цим дивовижним звуковим ефектом. Батюшка так розійшовся, що став проводити цілу церковну службу. Він змінював інтонацію і поступово перейшов на тихий, однотонний спів молитов. Його голос став оксамитовим, м'яким, заколисуючим. Я заплющила очі. Легка дрімота охопила мою свідомість».

(Анастасія Нових, «Езоосмос»)

Сьогодні ж, в день Святого Духа, є величезне бажання поділитися проповіддю архієпископа Луки (в миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) під назвою «Царю Небесний, Утішителю...». Життєвий шлях святителя Луки дивовижний. Сам він... він – Людина. Людина з великої літери. Все-таки здатна Земля-матінка народжувати ТАКИХ синів, які поповнюють ряди Війська Божого. Значить, і ми, його сучасники, здатні багато на що.

Проповіді архієпископа Луки записували з перших вуст самі люди, передруковували, передавали з рук в руки. У радянські часи, звичайно ж, все це робилося таємно, з величезним ризиком для життя. Але такою була віра прихожан в живе слово, наповнене силою Божою. Хочеться нести це слово далі...

 

«Царю Небесний, Утішителю...»

У день Святого Духа належить нам усім глибину думки нашої і серця нашого звернути до пізнання Духа Святого. У молитві до Святого Духа, яку ви всі знаєте, сказано надзвичайно багато про Нього.

«Царю Небесний, Утішителю, Душе істини». Це наш Утішитель, Той Утішитель, Якого Господь Ісус Христос послав учням своїм, коли вознісся від них на небо. Він сказав: не залишу вас сиротами, пошлю вам Духа Святого, Утішителя; Він нагадає вам все, що я говорив раніше.

І це здійснилося: не залишилися сиротами учні його і не залишився осиротілим увесь світ. Вознісся від нас Господь Ісус Христос, але живе серед нас Дух Святий, Утішитель.

«Царю Небесний, Утішителю». Це головний наш Утішитель, Той, Хто наповнює порожнечу серця нашого, Хто відганяє від нього тугу. Це Той Єдиний, Який може нас справді втішити. Є багато людей, які не вірять в Бога, зовсім не знають Духа Святого, які не моляться Йому і перебувають в тяжкій тузі. Усвідомлення порожнечі і нікчемності життя свого наповнює їхні душі. І вони перелякані, тужать, тужать вони і не знаходять ніякої розради, ніякого сенсу в своєму житті. Вони не знають розради Духа Святого. Вони не шукають Його, бо вони не пізнали Його, бо живуть самі собою, без Бога.

Втішає Дух Святий всіх нас, далеких від святості, втішає тоді, коли звертаємо свій ум і духовні очі в серце своє і бачимо там безліч гріхів і нечистоту, коли покаємося і сльозами омиємо нечистоту серця свого і будемо взивати: «Господи, Царю Небесний, Утішителю, душе істини», – тоді зараз же прийде Утішитель і дасть глибоку і цілковиту розраду. Потрібно вміти всім серцем бажати цієї втіхи, потрібно шукати її, потрібно бути гідним її, потрібно очистити серце своє, бо в нечистому серці немає місця Духові Святому.

Так втішає Дух Святий всіх нас, слабких і далеких від досконалості. Дух Святий іменується Духом істини, бо в Ньому, і тільки в Ньому, вся повнота істини. Істину пізнає тільки той, хто має спілкування з Духом Святим. Істину пізнає той, і тільки той, хто отримує благодать Духа Святого, що направляє думки і почуття на шлях істини.

Багато є людей, які шукають істину там, де її немає, які не знають, що вся істина в Дусі Святому. Вони шукають істину в книгах філософських, шукають і не знаходять, або знаходять неправдиву істину, хибності якої вони не розуміють і приймають її за чисту правду. А справжня істина, справжня глибина пізнання, глибина почуттів, тільки в спілкуванні з Духом Святим, бо Дух Святий є повнота усякої істини.

Святі апостоли були простими рибалками, нічому не вчилися. Безліч преподобних і святих були зовсім не книжковими людьми, а Дух Святий, Якого залучали вони до серця свого, зробив їх великими і глибокими носіями істини. Тільки в Дусі Святому істина, не тільки розрада, а й істина.

«Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш».

 

Що значить «що всюди єси і все наповняєш»?

Це означає, що Він скрізь, всюди, все наповнює, бо слов'янське слово «ісполняяй» означає те ж, що українською «що наповнює». Ось в це належить нам вникнути. Нам треба пізнати, що Дух Святий всюдисущий і все наповнює, що Ним живе все творіння, бо Він життя податель.

Не знають і знати не можуть вчені, звідки з'явилося життя. Це найбільша загадка для науки. З найдавніших часів намагалася думка наукова проникнути в таємницю життя і пояснити, як з природи мертвої раптом виникло життя. Звідки воно? На першій сторінці книги Буття читаємо, що спочатку створена Богом «земля ж була безвидна і порожня», більшу частину її становила вода, і «Дух Божий носився над водою». Це означає, що Він передавав водам творчу енергію, необхідну для того, щоб в них виникло життя. Життя виникло у воді силою і натхненням Святого Духа.

«Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх».

Небеса створені Словом Божим, Духом Божим. Духом вуст Бога створені всі Сили Небесні: Словом Господнім небеса утвердилися, і духом уст Його, вся сила їхня.

Дух Божий оживив і перше тіло людини, створене Ним з пороху земного, тіло Адама, бо сказано в Писанні, що в це тіло вдихнув Бог дихання життя. Тільки Дух Святий все живить, тільки від Духа Святого починається усяке життя, і марно шукати інше джерело життя.

Що таке душа людська? Що таке дух людський? Людина створена за образом і подобою Божою. Але ж Бог безтілесний! Звичайно, не за тілом є ми образом і подобою Божою, а за Духом. Дух людський є дихання Духа Святого.

Але не думайте, що тільки дух людський має початок від Духа Божого. Все створено, все живе і все рухається тільки тією духовною енергією, джерелом якої є Сам Дух Святий. Духовною енергією, силою Духа Святого, яка є джерелом і всякої енергії матеріальної, – тільки цією духовною енергією живе і рухається увесь світ. Духовна енергія, Дух Божий у все проникає, все освячує, все одухотворяє. І в тваринах, і в рослинах є мала частка Духа, бо і в них життя, а де життя, там і Дух Святий. Разом з життям вони отримали слабке дихання Духа Святого.

І не тільки в живих істотах, а у всій природі – природі, яку люди сліпо називають мертвою, природі неорганічній - в скелях, в річках, в хвилях морських, неозорих пустелях живе і рухає всім - Дух Святий, бо Він "всюди єси і все наповнює".

Якби не живив Дух Святий всю природу, органічну і неорганічну, то не міг би існувати весь Всесвіт в тій дивній стрункості і величі його, в яких постає він перед нашим поглядом. Не можна допустити, щоб світ не був створений Богом. Світ був створений виливом любові Божої, а любов Божа – це і є те, що я називаю енергією духовною. Все створено, і все рухається любов'ю Божою, любов'ю Духа, "про Нього ж живемо і рухаємося і існуємо". Все живе, все рухається, все одухотворяється Духом Святим, бо Він "всюди єси і все наповняє".

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, яке значення має для нас і для всієї природи та чудова Божа краса, яка у всьому світі сяє? Звідки краса? Навіщо краса? Невже ми можемо думати, що краса має тільки мету практичну, утилітарну? Невже можна сказати, що самці птахів, що мають прекрасне забарвлення пір’я і співають так, як не співають самки, мають цю красу тільки для того, щоб залучати самок? Звичайно, ні.

Невже ми можемо думати, що квіти, які милують око, сяють красою тільки для того, щоб приваблювати своїми барвами і ароматом комах для запліднення їх квітковим пилком? Звичайно, ні. Краса у всьому світі сяє, красу являє нам Бог і в найніжніших, найслабіших істотах. Хіба не бачили ви ніколи, яка мила, лагідна чиста краса дивиться на вас з пелюсток і віночків незабудок і фіалок, цих ніжних і блакитних квіточок, цих крихт Божих? Невже не бачили ви, як ці квіточки дивляться на вас своїми ясними очима? Невже не відчували ви, яка лагідність, чистота і краса в цих малих Божих створіннях? Невже не замислювалися ви, що ці Божі крихітки - біленькі, рожеві, блакитні – вчать нас чистоті і смиренності, якої вони самі повні? Треба мати дуже грубе серце, щоб не чути цього голосу Божого, що так ясно звучить в красі матеріальних форм природи.

Невже не замислювалися ви над тим, що зоряне небо, в якому виблискують незліченні зоряні світи, має глибокий духовний вплив на наші серця своєю красою? Адже дивлячись в безмежне зоряне небо, ми сприймаємо ідею нескінченності і вічності. Тихий внутрішній спокій, радісна усмішка при спогляданні чудових красот ранкової та вечірньої зорі, звичайно, теж від Духа Святого.

Коли ми дивимося на могутні грізні скелі, вершини яких приховані за темними хмарами, коли в день бурі стоїмо біля моря і бачимо, як буревій жене по ньому величезні хвилі, які штурмують прибережні скелі, хіба не тремтить серце наше від споглядання могутності і сили природи? Нікчемними і слабкими відчуваємо ми себе тоді. Так упокорює і повчає нас Дух Святий красою Божих творінь. Так розкривається перед нами глибока істина Слова Божого: "Дух усе пронизує".

Якщо природа криє в собі стільки краси, сили, могутності і мовчки проповідує про неї, то що ж сказати про джерело цієї сили і краси - що сказати про Самого Господа?

Він джерело цієї краси і сили, він все пронизує, все наповнює. Вся краса – і та чиста і ніжна, яка вчить нас лагідності і чистоті, і та грізна велич сил природи, яка вводить нас в трепет, –  все це є не що інше, як потужний прояв одухотвореності всієї природи, про яку я говорю. В усій природі Дух Святий, Він у всьому живе, Він "всюди єси і все наповнює", все пронизане силою Духа Божого і любов'ю Його.

Сліпі та глухі ті, хто не відчуває величі краси, хто не відчуває дихання Духа Святого в усьому, що оточує нас, і тому залишаються без взаємності вони. Навіть якщо не чули вони проповіді про Бога, то сама природа проповідує про Нього. А вони кажуть, що немає Бога, що природа створилася завдяки випадку. Що може бути більш порожнім, ніж ці слова? Як це випадок може створити таку велику гармонію безмежного всесвіту?

 

Дух Святий іменується "Скарбом добра"

Якого добра? Всього добра, але тільки не того, якого шукають люди горді і самовпевнені, що прилипли до всього земного. Дух Святий є джерелом благ духовних, Він є подателем всіх вищих сил духа людського, Він виплескує любов Свою як найбільше благо на все живе і любов'ю цією Він втішає нас. Всі ті, хто йде шляхом Христовим, хто несе свій хрест, надзвичайно явно, надзвичайно реально відчувають ці духовні блага, цю допомогу Духа Святого, цю любов, що зміцнює їх.

Багато важкого в житті нашому, багато важкого на шляху архієрея і важкий омофор його, бо велика відповідальність перед Богом. І в журбі моїй сердечній Дух Святий втішив мене любов'ю вашою, любов'ю, що вилилась з ваших сердець. Бо немає більшого щастя, як жити серед любові, постійно відчувати любов оточуючих.

Ось що може дати Дух Святий, ось якою безмежно великою є благодать Його. І мета життя нашого полягає в тому, щоб накопичувати Духа Святого, щоб стати причетними Божеству.

А як ми можемо стати причасними до Божества?

Ми можемо досягти цього спілкуванням духу нашого з Духом Святим, бо наш дух є образ і подоба Божа. У тому, щоб завжди долучатися до Духа Святого, щоб бути в постійному спілкуванні з Ним, і полягає вище і найсвятіше завдання життя людського.

Як же нам здобути це спілкування з Духом Божим? Як отримати найбільшу втіху – втіху любові Духа Святого? У чому і коли маємо ми спілкування з Духом Божим?

Через постійну молитву і виконання заповідей Божих досягали святі чистоти серця, звільнення його Духом Святим від усякої скверни. Велике тому для нас значення останніх слів молитви Святому Духу: "Прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни".

Тільки благодать Святого Духа подає нам сили до очищення сердець наших від усякої скверни плоті і духа, що гніздиться в них.

Будемо ж невпинно взивати до Духа Святого:

"Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші".

І прийде Він, і вселиться в нас, і зробить нас з нечистих і грішних святими і праведними перед Богом.

Хай же буде з усіма вами благодать Пресвятого Духа, і нехай станете ви чистими храмами Його.

Амінь.

 

25 червня 1945р.

 

Автор: Валентин Радонєв

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 232

Підписатися на новини



Господи, Царю Небесний, Утішителю... - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 232
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція