КОРДОН

КОРДОН

«путьові (путні) нотатки мандрівника»

«Свідомість – це хороший інструмент, потрібний інструмент, але інструмент, скажімо так, зі своїм характером».

Із передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до вічно Живого»


Літо. Спека. Кордон. Митний пост. Ряд автомобілів розпеченим ланцюгом розтягнувся вздовж узбіччя дороги. Навколо гаряче дихання степу і радісний спів пташок. Черга. Нервозність очікування, немов рефлекс, передається від водія до водія. Сонце в зеніті. В голові купа думок і жодної хорошої: одне обурення, негатив, лайка на життя, на людей. Свідомість бурчить: «Скільки же можна стояти? Чому так повільно тягнеться черга?» 

Я не раз стикався з цим. І саме в такі моменти моєю головною опорою є Споконвічні Знання, викладені в книзі «АллатРа» А. Нових і в передачах за участю І. М. Данілова. Завдяки інструментам для роботи над собою, які в них даються, я здобуваю свій досвід.

Свідомість людини можна порівняти зі сценою, а думки – з акторами, які розігрують перед людиною свої нескінченні драми.

Дивовижно. Я можу спостерігати в голові цей театр артистів – цю хмаринку над головою. Так чудово знаходити в собі сили і не погоджуватися з усім цим ілюзорним негативом.

Помічаю, що театр у голові починає збільшувати гучність. Так. Стоп. Спокійно. Трохи втратив пильність і почалося. Просто спостерігаю і не втягуюсь у діалог у голові. Свідомість говорить висновками. А де ж факти? Ставиш запитання свідомості на її висновок, а їй-то і відповісти нічого. І найцікавіше після запитання – в голові тиша.

Раз артисти збільшили активність – потрібно їх у такому випадку зайняти роботою. Беру книгу. Читаю. Помічаю, що гучність у голові зменшилась, але тут же з'явився на «сцені» «скиглій» і «ледар» і почалося: «Нііі, не хочу читати, не буду».

Так, значить роблю все правильно. Дякую Духовному Світові за чудовий досвід.

Черга заворушилася. Очікування під час читання пройшло непомітно, і ось я вже виявився першим біля шлагбаума.

Скиглик у голові почав потирати від радості долоньки і примовляти: «Ну нарешті, скоро вже поїдемо, скоро».

Але тут стається щось надзвичайне і неочікуване. Перед моїм автомобілем демонстративно виїжджає джип і стає переді мною.

– Яаак! Як таке може бути?! Яка наглість! Який нахаба! Це свавілля! Свідомість починає обурюватися щосили. Стояти 4 години на сонці та щоб ось так нахабно…!

– Я, я перший! 

Втративши самовладання, я почав сигналити «нахабі», готуючись уже вийти до водія для розмови по-чоловічому.

Звичайно, випадок цікавий. Обуренню немає меж, але... СТОП! Так.

Спокійно. Спокійно. Вдих, видих. Розслабляємося і посміхаємося. В дану мить необхідно бути максимально зібраним. Спостерігати за своїм станом і не слухати свою свідомість. Так, що я бачу? Я бачу задній бампер машини, яка раптом з’явилася переді мною, і я бачу, що в голові моїй артисти встали на диби і своїм «різноголоссям» намагаються викричати справедливість. При цьому кожен з артистів хоче бути гучнішим за всіх і правішим за всіх. Якщо до цього, в черзі, вони періодично по одному вилазили на трибуну й обурювалися, то тепер вони разом вирішили провернути революцію.


Забороняти голосу в голові нав'язувати тобі те, що не потрібно


Все, що дається нам, дається неспроста. Вкотре приходить розуміння, що завдяки Знанням, які дані в книгах Анастасії Нових, у книзі «АллатРа», в передачах за участю І. М. Данілова, я можу бачити і спостерігати повноцінну картину того, що насправді відбувається і для чого. І як свідомість намагається обманювати Особистість, які підміни можуть бути, і як навчитися їх бачити. 

Не піддавшись першому пориву емоцій, я почав просто спостерігати за собою. Одразу помітив, що моментально змінилася тональність і гучність театру в голові. Спостереження за своїм станом зменшило внутрішній шум і плутанину. Артисти зменшили запал, і з’явилася можливість спокійно побачити, в чому причина повстання. Ну звичайно. Була зачеплена моя гординя! З одного боку ситуація несправедлива, але з позиції роботи над собою, відстежування в собі роботи свідомості, ця ситуація – якесь несподіване «вкидання», яке спрямоване на моментальне виконання наказу від свідомості у вигляді прояву агресії та ненависті.

Прийшло розуміння, і вийшло побачити цілий ланцюжок подій із причин і наслідків. Адже стоячи в черзі, свідомість уже готувала ґрунт для основної атаки. Так. Стає навіть цікаво! 

Продовжуючи спостерігати, помічаю, що раптом у моїй голові з’явився ще один актор – «духовний філософ». Він спокійним голосом почав давати слушні поради.

– Гаразд, із ким не буває. Ось дивись, людина ж помилилася, повелася погано. Але ти ж духовний і можеш навчити людину правильним манерам, піди і поговори з водієм. А там, дивишся, подивиться на тебе і зрозуміє, яка ти добра і благородна людина. Ти тільки уяви, як він буде про тебе думати добре. Ти не почав скандал, а навпаки, спокійно пояснив, як правильно потрібно чинити. Ще й приклад візьме з тебе. Знаннями поділишся, до того ж. 

В якийсь момент я навіть заслухався... Але продовжуючи спостерігати за собою, помітив, що на відверту розмову підштовхує все теж бажання перевиховати цю людину. А хто цього хоче? І навіщо? І тут свідомість підставляє!


Цитата з передачі Свобода від диктатури звіра всередині тебе


У цей момент я згадав приклад, коли на одному із занять товариші ділилися досвідом про практику прощення. Якщо тебе образили, не виходить ухилитися від потоку думок, не виходить переключитися в стан Любові, пробачити образу, тоді просто підійди до людини, поговори з нею щиро і попроси прощення сам. Адже однополярних конфліктних ситуацій не буває, це факт. Тому вибачитися одне перед одним є за що завжди обом сторонам. І ціль цього – не вирішення проблеми або перевиховання людини, ціль – зупинка на собі будь-якої конфліктної ситуації. А далі тільки Любов і бережливе ставлення до людей! 

Я відразу вийшов із машини, причому несподівано для самого себе. Я просто прийняв рішення підійти і вибачитись перед водієм.

Ось чим мені подобаються такі ситуації, так це непередбачуваністю для свідомості. Вона не встигає зрозуміти, що відбувається, і ніби відстає на мить від того, що відбувається. І саме цей момент і стає ключовим. Це немов пауза, як ковток свободи, який, якщо його не перервати, стає повноцінним і глибоким вдихом.

– Щоооооо!? – заголосила свідомість. – Це як!? Адже він винен, за що вибачатися?

– Та хоча б за те, що почав йому сигналити, коли він ліз без черги, і за лайку артистів на нього в моїй голові, – парирував я.

Голос у голові захлинувся. Для мене самого це було несподіване рішення, я ніби плив, а не йшов. Було цікаво спостерігати за собою в цей момент.

Коли я проходив повз джип, у голові виникло запитання: «Адже він напевно знав, що робить. Що його змусило так вчинити?» З пасажирського сидіння на мене дивилися маленька дитина і жінка похилого віку. В їхніх очах були якийсь жаль і очікування розбірок. Жінці було, судячи з усього, погано на спеці, та й дитині не дуже. Свідомість і тут єхидно шепнула: «Ех ти, духовний, сигналив їм, а повинен був...»

Сам водій стояв у черзі на КПП. Я пройшов повз його автомобіль і попрямував до нього.

– Це якесь божевілля! – твердив голос у голові.

Але з кожним кроком назустріч своєму «кривдникові» я відчував, що роблю все правильно. І з кожним кроком мене переповнювало величезне почуття справжньої свободи!

Чоловік кульгав на одну ногу. Побачивши мене, він якось ще більше змарнів і потупив погляд у підлогу. Було схоже, що йому дуже незручно за свій вимушений вчинок і, напевно, некомфортно від майбутніх розбірок.

Коли я підійшов до нього, то відчував себе чудово. Відрізок шляху в сто метрів мені здався своєрідним армагеддоном. І ось він – фініш! Кордон. І мій крок через нього, через своїх демонів, назустріч Людині.

У голові жодної думки. Ясність, чистота. Я щасливий! Я реально щасливий і вільний! Дихаю на повні груди!

Зробивши останній крок назустріч до свого, так би мовити, «кривдника», посміхнувшись, я сказав: «Здрастуйте. Перепрошую, що був злий на вас і сигналив. З ким не буває. Черга, розумієте. Ви б могли просто попросити, я б вас пропустив».

Чоловік у подиві дивився на мене. Судячи з усього у чоловіка пропав дар мови, тому що він не зрозумів, що відбувається. Я простягнув йому руку, а він автоматично її потиснув. Усе!

Я розвернувся і відчув таку сильну хвилю Любові, мене нібито накрило цією хвилею з голови до п'ят. Я знову не йшов, я парив!

Театр у голові зник. Зник і духовний філософ. Та й митницю ми пройшли непомітно швидко. А почуття радості та щастя заповнило, немов цілюща волога, мій внутрішній світ.

Не сперечаюся, випадки, звичайно, бувають різні. Думаю, це будуть вже інші історії. Але для мене цей випадок – справжній подарунок, це величезне розуміння і досвід. Я саме зрозумів, що Любов і Вдячність – це те Істинне, в чому потрібно бути завжди! Зрозумів те, що спостерігати за собою дуже важливо, завжди і не дивлячись на навколишнє оточення. А все випадкове для того, хто йде Духовним шляхом, стає закономірним. Адже хто, як не я – сам собі і вчитель, і учень. Старанність у навчанні дасть благодатні плоди пізнання Істини.

Мої орієнтири: Любов, Свобода, Радість, а Ціль – Повернутися до Бога!

Вдячність Духовному Світу!

«Свідомість – це хороший інструмент, потрібний інструмент, але інструмент, скажімо так, зі своїм характером. Наведу простий приклад. В Індії використовують слонів. Ось за фільмами багато хто знає, як вони колоди тягають на своїх бивнях тощо. Але треба розуміти, що слон – він самоідентифікує себе, у нього добре розвинена свідомість, добре розвинена пам'ять. І він у будь-який момент, як і ведмідь, може стати агресивним і напасти. А хоча ось із дитинства виховувався як хороший і слухняний. Так само і свідомість людська, вона як той слон або той ведмідь. З одного боку, слухняна, виконує команди, але завжди може напасти. Тому треба розуміти це, знати, і, скажімо, є такий вислів «тримати натягнутим повідок».

«СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО»


Учасник МГР «АЛЛАТРА» Віктор К.


ЦЕ ЦІКАВО
177

Коментарі (23)
  • Е
    Елена

    Голос в голове, как и у всех, сказал «да ничего нового, что ту читать?, только время терять...». Как всегда наврал с три короба. Статья — супер😍, увидела свои ошибки и своих «справедливых» артистов. Спасибо ☀️☀️☀️

  • И
    Ирина

    Спасибо большое! Такой ценный опыт,просто здорово! А артисты ещё те. Недавно нашла не просто духовного артиста ,а " Игоря Михайловича"! Удивление было огромное. Ведь я на этого артиста так долго велась!

  • С
    Светлана

    Огромное спасибо за статью! Прям, как ориентир в подобных ситуациях. Никогда не думала извиняться, а вернее оно не думало. Хоть и обходилась без криков и упрёков. Благо дарю, что поделились, на Душе так радостно сало!

  • С
    Светлана Узникова

    Большое спасибо за статью и подробный "разбор полётов"! У меня практически никогда не получалось именно так выходить из похожих ситуаций, скорее просто пыталась гасить агрессию и всё, но отстраниться не получалось. А актёры потом ещё и рассказывали, что это очень трудно сделать, почти нереально. На деле оказалось, что просто надо было принять твёрдое решение не поддаваться на провокации сознания. И почти сразу предоставилась такая возможность, и ситуация была не критичная, так что я смогла остановить нарастающую революцию в голове. Это было здорово, новый, замечательный опыт! Глоток свободы👍 Спасибо Духовному миру🧡 Но вот прощения не догадалась попросить, классная подсказка на будущее, спасибо!:)

  • В
    Валентина

    Спасибо большое, очень хорошая статья. Спасибо

  • Н
    Неля

    Спасибо большое за такой подробный разбор ситуации, которая случается, наверное у каждого. Раньше я тоже потакала актёрам в голове, обвиняющим тех, кто лезет вне очереди. А когда изменила подход и стала просто наблюдать, то и ситуации начали меняться.

  • Е
    Елена

    Классная статья. Спасибо за Ваш опыт. Вот читаю и в очередной раз убеждаюсь как всё на самом деле просто.

  • Е
    Елена

    Очень интересно! Когда прочитала название - сразу вспомнила свой опыт на границе. Стало интересно прочитать статью. Прожила ее вместе с автором. Такие случаи бывают каждый день, когда стоишь в пробках. И конец был неожиданный. У меня никогда не получалось привести довод, почему я должна извиниться. Ведь я всегда была права. И в подобных ситуациях получалось только "бадание" с нарушителями и со своим сознанием. Спасибо!

  • Е
    Екатерина

    Спасибо большое за статью, Виктор! Очень ценный опыт. Согласна, когда удаётся выдержать атаку сознания, потом такая благодать! И с каждым шажком мы становимся ближе к Богу. Какой же это удивительный и интересный путь!

  • П
    Пак Юля

    Интересно. Вчера, 29 января стояла в очереди. Магазин специального, узкого назначения, там всегда очень мало людей, часто их просто нет. Нов этот раз было "много", как прокомментировало сознание. Я заняла очередь, два человека делали заказ, то есть покупали. И вот вот моя очередь подойти к кассиру и совершить свою покупку. Тут "влетает" женщина, смотрит на меня и подходит к кассе, мимо меня. Актёры разговорились: Она что не понимает, что я в очереди? Я ведь стою в стороне из-за короновируса, а она плотно подошла - неприлично ведёт себя. Далее посыпались оскорбления. Потом резкий приказ: Скажи ей (точнее прикажи) что бы встала после тебя, ты в очереди, ты её заняла. Именно так я услышала - ТЫ. Ну ясно, провокацию увидели (другие актёры), предлагали так же поговорить с человеком о духовном, точнее похвалиться перед ней за мою жертвенность и терпение. А я стою в стороне в это время и всё это безмолвно наблюдаю. Повеселилась, всё разошлись, я подошла к кассиру и совершила покупку. Удивительно, что реакция злобы в этот раз была очень слабой, что этому способствовало - не знаю, но реакции тела не поступило и мысли не закольцевались. Благодарность за Исконные знания безмерна. Это такая радость понимать и применять, освобождать себя от тяжести.

  • О
    Ольга

    Прекрасный пример, спасибо большое!

  • В
    Виталина

    Есть замечательная пословица: из любой ситуации выходить с сохранением цветка лотоса. Спасибо за прекрасный пример!

  • М
    Маргарита

    Спасибо большое. Очень яркий пример того, куда смотреть в наблюдении за собой. Для меня очень и информативно и, главное, вовремя.

    Е
    Елена

    С удовольствием прочитала, спасибо. Сравнивала, примеряла, да, ситуации разные, а поведение «артистов» похоже...не всегда удаётся победить, стараюсь🤷‍♂️

  • Т
    Тамила

    Какая прекрасная статья и как вовремя, сегодня как раз потратила пол дня на игру актёров. Огромное спасибо, радость и вдохновение после прочтения)

  • Р
    Ринат

    Спасибо Виктор за переданный опыт, очень помог, подобные ситуации возникают и у меня, огромная благодарность!!!

  • Ж
    Женя Семеняка

    Очень классная статья)) Так светло стало от прочтения) Спасибо участникам МОД АЛЛАТРА)

  • Е
    Елена Л

    Спасибо большое за статью. Очень интересный пример. Как говорится- если не находишь занятие сознанию, то оно находит занятие тебе.

  • Е
    Елена

    Замечательная статья, очень хорошо все разобрано "по полочкам". Для себя я отметила, что есть огромный фронт работы. Огромная благодарность Виктору за статью!

  • С
    Станислав

    Здравствуйте. Спасибо большое за эту статью. Спасибо что делитесь опытом. Начал читать статью голос в голове говорит 'да что там такого на таможне, все ясно о чем это будет - не интересно, не надо дальше читать' Однако комментатора не послушал и очень рад, что прочёл эту замечательную статью. Она очень интересная!!!! А сознание лжец! Ещё раз спасибо!

    О
    Ольга

    Интересно, тоже такие мысли были 🙂 И тоже в итоге статья очень понравилась 🙂

    В
    Владислав

    Та же штука. :)

    Л
    Лара

    Аналогично, начала читать, а ГВГ что там читать, давай дальше, пролистывай, здесь ничего интересного.... Спасибо, нашла моменты и для себя, у меня часто ГВГ как ор какой-то, и требует кому-то позвонить или написать в группу))) А когда написал под диктовку то тоже видешь как разворачиваются события, как начинается свод людей лбами и ТД...

  • Е
    Елена Ю.

    Спасибо. Очень интересный опыт реальной работы над собой, который закончился победой над доминированием сознания. Спасибо. Приятно читать о победе духа, которая всегда заканчивается внутренним наполнением любовью.

  • Н
    Николай

    Спасибо!

  • А
    Анна

    Супер! Спасибо за опыт с преодолением такой казалось бы банальной ситуации, но как важен здесь выбор Личности! И название "говорящее". А ещё узнала одного из моих актёров - духовного философа, такой же типа правильный, все знает. Это, так сказать, последняя попытка убедить Личность слушать Сознание.

  • О
    Оля к

    Ааа, так круто и интересно читать когда рассказывают про артистов, весело с них смеяться. Спасибо!

Залишити коментар