Сповідь. Мій духовний шлях

Сповідь. Мій духовний шлях

Істинна Я - це Особистість, частка Святого Духа. Але ніколи раніше в житті я не запитувала в себе: "Хто я?". А ось відповідь на питання: "У чому сенс життя, яке моє призначення в цьому житті?", - Була завжди. Мене ніколи не задовільняла фраза, що людина в житті зобов’язана побудувати будинок, посадити дерево, народити дитину. І що? Це при тому, що матеріальним хочушкам немає краю. Чим більше маєш, тим більше хочеться. І ось, 9 років тому мені поставили запитання, як то кажуть, "в лоб": "А ти знаєш, в чому сенс твого життя?".

Півроку я шукала відповідь, але так і не змогла її знайти, доки знову не зустріла людину, яка запитала це в мене. І тепер я вже допитувалась у нього про сенс мого життя. Відповідь була проста: "В пізнанні своєї Душі". Але тоді виникли нові запитання: "А що таке Душа?" (Про Неї всі говорять, але розуміння в мене не було), "А що таке Святий Дух ?." І найголовніші питання для мене: "Наскільки щиро я вірю в Бога , хто для мене Бог, що я знаю про Бога? ".

Напевно, немає людини, яка би не переживала у своєму житті періоду, коли дуже тяжко. Не важливо, на якому рівні - фізичному, психологічному. Іноді буває так, що за цим станом не бачиш виходу, падаючи ще більше, далі і глибше. І ні кому до тебе немає діла, у кожного своє життя, свої проблеми. Ось тоді настає така самотність, така туга і нерозуміння, хоча навколо стільки людей. А ти зостаєшся сам на сам із самим собою. І ось тут картина вимальовується з швидкою зміною сюжетів. Хтось зривається в безодню (алкоголь, наркотики), хтось впадає в депресію, хтось вирішує піти з життя.

Але більшість таких людей шукають і знаходять опору, чіпляються за неї і повзуть вгору до світла, до істини, до справжнього життя. Значить, щось або хтось їм допомагає? Питання полягає тільки в одному - що людина вибирає? На цьому доленосному перехресті людина відчуває, що у неї є Душа! Вона просить допомоги у Бога, але просить не словами, а всім своїм єством, просить серцем, просить щиро! І Бог допомагає! Бог ніколи не полишає людину! Це людині властиво забувати про Бога, а згадувати, тільки коли погано або треба чогось попросити.

Зараз, в наш час, переважає споживацьке ставлення до Бога - раз Він мене створив, значить, Він мені весь час щось винен. А хто-небудь ставив собі питання: "А я щось винен Богу?". А Йому ж за великим рахунком нічого і не треба від нас, крім любові і зрілої Особистості! Ось тут і виникає парадокс: щоб таке дати, треба працювати над собою, приборкати своє Тваринне начало, розвинене до "оскалу зубів", тому що його ніколи не обмежували, ніколи не виховували. Йому завжди в усьому потурали і заохочували, в результаті воно вийшло з-під контролю.
Однак Бог ніколи не полишає людину! У житті постійно з'являються підказки, завжди простягнута рука допомоги. Питання в тому, чи захоче людина побачити, почути, відчути.

Особисто мені змінити своє життя, поглянути на все зі сторони, знайти відповіді на свої питання дуже допомогли книги Анастасії Нових. Я зустрілася з іншими людьми, які, прочитавши їх, почали замислюватися над сенсом життя. У мене став змінюватись вектор розвитку і руху. Я почала брати участь в різних групах з духовного саморозвитку.

Здається все почало змінюватись, але і тут було не все так просто і безхмарно. Так, найголовніше, в руках у мене є знання, і однодумці є, але людський фактор залишається завжди. Ми єдині в Дусі, але як каже Ріґден:

"Люди не бувають «однаковими»: кожен індивідуальний і відрізняється за своїми особливостями в будові, генетиці, за характером, талантами, працьовитістю тощо. Вони мають індивідуальні особливості не тільки у своїй видимій, але й у невидимій структурі. Простіше кажучи, у кожного своє, свій хрест, своя доля. Краще, звичайно, при проявах свого Тваринного начала використовувати девіз: «Не порівнювати, не гордитися, не заздрити!». Ставитися до будь-якої ситуації з позиції Спостерігача від Духовного начала, тобто абстраговано від думок і емоцій Тваринного начала."

З книги "АллатРа"

Спілкуючись з людьми, які також йдуть зі мною духовним шляхом, я стала помічати, що джерело знань одне, але при розбиранні і обговоренні тем - знання інтерпретуються по-різному. Я зрозуміла, що кожен говорить про одне й те ж саме, але через призму власного сприйняття, тому виникають спотворення. І ось тут дуже важливо слухати себе, свої почуття, розвивати своє розуміння. Вважаючи, що у мене немає досвіду, мало знань, все, що говорилося, я сприймала досвід інших людей як істину, через що у мене виникали розчарування і сумніви. А потрібно було просто довіряти собі!

Ще складніше стало, коли дійшло до глибинних почуттів. На заняттях ділилися, як проходять медитації і практики. І ось тут іноді починалося, у кого як працює фантазія: "хто відлітає, хто вібрує, хто купається в любові і щасті, хто в потоці". А я сиджу, і розумію, що у мене нічого цього немає. У мене "тиша і спокій". Але якщо воно у всіх є, а у мене немає, значить, я не відчуваю. Потім я більше стала прислухатися до себе, а як я себе почуваю в тій чи іншій ситуації або розмовляючи з тією чи іншою людиною.

Почали приходити нові відкриття. І я зрозуміла, справа не в людях, а в мені. Це їх досвід, їх життя, а в мене тільки моє життя. Однодумці - це добре, але пройти свій шлях я зможу тільки сама, тільки розбираючись в собі і працюючи над собою. Тому знову приходжу до одного і того ж: слухати себе і вірити собі, а найголовніше - бути чесною з самою собою.

Тут і з'явились теми, над якими мені треба працювати: "Чесність перед самим собою", "Відповідальність", "Моя опора - Душа". Але ці теми, як і інші, можна розбирати до бескінечності. Книги є провідниками внутрішнього світла і вчать нас, як підійти до нього. Але пізнати мудрість цих книг ми в змозі лише тоді, коли прийшли до такого знання власними силами: почали посилено працювати над собою. Але в своєму розвитку, йдучи духовним шляхом, найголовніше - те, що Бог має бути на першому місці. Необхідна повна довіра Богу!

"На шляху ж до Бога не повинно бути ніяких сумнівів, все відкидається, залишається тільки чиста Любов. Якщо людина стає всередині істинно вільною, відкидаючи все, крім Любові, Любові до Бога, будь-які пута просто зникають. Тому що вони –  не що інше, як ілюзія.

Тому що, якщо людина відкривається з Любов'ю до Бога, Любов Божа її і вбереже, яким би шляхом вона не йшла. Головне – прагнення в дорозі. Тоді, рано чи пізно, той хто шукає прийде до потрібного результату".

(З книги А.Нових "Птахи та камінь")

Треба навчитися довіряти собі, міцно триматися за простягнуту руку допомоги Духовного світу (якщо я на цьому шляху, значить, мене бачать), і рухатися тільки вперед. Тільки підвестись і йти. Жодні люди, зовнішні чинники не зможуть збити мене зі шляху, вплинути на моє внутрішнє. Коли ми знаходимо опору всередині себе, нам стають не страшні будь-які життєві обставини.

"Потрібно поспішати створювати в собі внутрішню духовну опору, поки ти вільний у своєму виборі. Внутрішня духовна опора допомагає людині стати собою істинною, бути безстрашною, мати постійний зв'язок з духовним світом незалежно від зовнішнього, незалежно від будь-яких обставин, які виникають у житті. Вона робить людину Людиною".

(З статті А. Нових "Внутрішня духовна опора")

Вибір тільки за мною, і від того, куди я направляю свою увагу - на Духовне або Тваринне начало - залежить моє Справжнє Життя!!!

"На зло невдачам, на зло заворухам,
щоб не сталося з Вами - не падайте духом.
Буває, що носом, колінами, брюхом...
Що ж, падайте всім, та не падайте духом!"

 

Валентина Сидюк, м. Кобрин

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 92

Підписатися на новини



Сповідь. Мій духовний шлях - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 92
Схожі статті:


Коментарі
  • Валентина

    23.02.2017 21:31

    Благодарю очень интерестная статья. Читала ее уже несколько раз и каждый раз нахожуц для себя что-то новое. Благодарю.

    Відповісти
  • motilek108

    19.02.2017 22:21

    “Назло неудачам, назло заварухам,

    чтоб ни было с Вами – не падайте Духом.

    Бывает, что носом, коленками, брюхом… 

    Что ж, падайте всем, но не падайте Духом

     

    Дух хочет лишь только, взлететь в небеса

    увидеть с полёта дыханье птенца

    Птенец из гнезда свой полёт совершил

    Он первый взлетел, Дух взлетел же за ним 

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція