Історія про те, як дверний замок людяності вчив

Історія про те, як дверний замок людяності вчив

Зламався в мене в орендованій квартирі замок у вхідних дверях. Не хочуть двері замикатись - і все тут. Двері китайські, їм всього рік, неполадки із замком продовжувались останні декілька тижнів та закінчилось це повною відмовою механізму замка працювати. Я перший орендар нової квартири, користувався дверима обережно, відповідно, знаю, що справа в якості самих дверей. Власники квартири поводили себе завжди адекватно, у всьому йшли на зустріч. І ось, я телефоную їм з черговою проблемою, будучи впевнений, що вони обов’язково її вирішать. Само собою, що за власний рахунок, оскільки проблема в самих дверях, а відповідно витрати на ремонт, як і належить, повинні нести власники квартири.

 

Безрезультативно телефоную власниці

Вона чемно вислуховує, та обіцяє допомогти. Або це мені так хотілось запам'ятати, що вона обіцяла допомогти. Точно сказати не можу. Минає декілька днів, але власники не телефонують. А вийти із квартири я не можу, так як закрити її неможливо. При останній спробі двері, взагалі, ледве не заклинило. Але, слава Богу, язичок замка трішки виглядав і двері мені вдалось відчинити завдяки різним рухам, після чого я відмовився від спроб замкнути замок, навіть на півоберту, що могло б стати моїм спасінням від непрошених гостей хоча б на ніч.

Вирішив знову зателефонувати власниці, але в цей раз вона передала слухавку чоловіку, він сказав: «Ви там живете, от і вирішуйте це питання самостійно». Я відразу почав перечити, вчасно зрозумів, що вийшов на емоцію, зупинив розмову на дану тему і швидко попрощався. Але відчуваю, що заспокоїтись не можу, так як розумію, що правда на моєму боці.

Зателефонував дівчинці із групи, щоб порадитись. Хоча заспокоїтись не можу, але вже спокійно пояснюю ситуацію і прошу поради. Вона відповідає: «Зателефонуй знову, і так само спокійно, як і мені, все поясни». Я телефоную їм знову, але на цей раз розмовляю просто і по-людськи. Як пройде розмова я не прогнозував, на результат не сподівався. Просто, без гордині пояснив власнику, що дверима користувався обережно, знаю, що не винен в їх несправності; що він може приїхати, перевірити сам і впевнитись, що над ними ніхто не знущався; що дана ситуація заводить мене в глухий кут, адже вийти з будинку я не можу та зайвих коштів на майстра не маю. Я запропонував власнику квартири приїхати для того, щоб ми разом спробували полагодити двері, так як я не майстер і боюсь лізти туди сам, щоб не зробити гірше.

 

Цього разу власник погодився піти мені на зустріч

Сказав, правда, що часу не має, тому порадив спочатку мені самостійно відремонтувати двері, а якщо не вийде він приїде і також спробує полагодити. На крайній випадок, сказав, що якщо будуть фінансові трати, то поділимо їх навпіл.

Така домовленість дозволила мені розслабитись. Сам факт того, що поговорили по-людськи, без взаємних образ та претензій, сприяв конструктивним діям. Так от, я ще не встиг поміркувати над тим, з якого боку мені підійти до дверей, як телефонує власник і говорить, що він буде через 20 хвилин з майстром. З одного боку, я зрадів, що ситуація зараз вирішиться, але з іншого боку, мене, як то кажуть, задавила жаба, адже за майстра доведеться заплатити половину. Вирішив не перейматись і дочекатись їх приїзду.

В якості майстра, як виявилось, був товариш власника, який колись торгував такими дверима, та ще один приятель в якості групи підтримки. Відразу двері полагодити не вдалось, але в результаті спільних зусиль, коли десь 5-7 разів розібрали і зібрали замок, власник подав гарну ідею - відчепити всі павуки, що чіпляються до замка та блокують двері засувами у всі боки. Майстер це зробив - та замок, вивільнений від будь-якого стороннього тиску, запрацював чітко і без проблем. ☺

 

Все вийшло!

Ось так, ми загальними зусиллями, вчотирьох здолали китайські двері. Всі розійшлись щасливі з того, що проблема, яка вже всіх замучила, вирішилась успішно. Доречним були жарти майстра, який певно інтуїтивно відчув, що головне не впадати у відчай, навіть після години безрезультативної роботи викруткою.

Цікаво, що все вийшло завдяки злагодженій праці, взаємодії та щирому бажанню допомогти. Мене ця ситуація навчила тому, що в яких би обставинах ми не опинились, незважаючи на нашу правоту, ніколи не варто нею тиснути на іншу людину. Нічого доброго з цього не вийде. Потрібно поговорити по-людськи, попросити допомоги, відкинути свою гординю – і людина, яку щиро просять, обов‘язково допоможе, так як відчує, а не просто почує, що іншому потрібна допомога. Вона просто не зможе відмовити, адже кожен переживає в житті багато проблем, і знає, наскільки важлива допомога, коли вона так потрібна.

 

Автор: Олексій

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 58

Підписатися на новини



Історія про те, як дверний замок людяності вчив - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 58
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція