Змінись сам, і світ навколо тебе зміниться

Змінись сам, і світ навколо тебе зміниться

Сотні разів я чула цей вираз і внутрішньо була згодна з ним, але справжній зміст усвідомила, коли почала займатися в групі однодумців. Книги Анастасії Нових почала читати кілька років тому і, треба зазначити, одразу і повністю прийняла їх. Але саме в групі почалася моя реальна робота над собою.
 
Спочатку свідомість всіляко намагалася підмінити суть, збити мене зі шляху істинного, підкидала думки про мою "високу" духовність. Голос в голові говорив: “О, так ти вже все знаєш! Розумниця! Можеш більше не ходити в групу. Не потрібно втрачати час. Часу мало, а навколо таке невігластво. Іди швиденько інших вчи, рятуй світ!". Але якась сила неначе тягнула і продовжує вести мене в нашу групу, ноги самі йдуть на заняття. А там... Займаюся, ділюся досвідом, спілкуюся з друзями і розумію, що ще "пахати і пахати" :)))
 
Так, потихеньку, позитивні зміни наповнюють і моє буття. Наприклад, все життя я вважала себе гарною, намагалася робити добро (як тепер усвідомлюю – завдавати) і не розуміла, чому ж люди не відповідають мені тим же. Тепер стало зрозуміло, що "добро" це було з умислом, а саме – з моєю вигодою.
 
Позитивною своєю рисою я вважала боротьбу за справедливість. Адже я ж за мир! За мир у всьому світі і у власній квартирі. Я ж за правду! Тепер усвідомлюю, що правда у кожного своя. Тепер замість того, щоб змінювати інших, а точніше, заганяти їх у свої рамки, працюю над собою.

Притча

Два монахи гуляли монастирським садом. Раптом один із них побачив равлика і розчавив його. Інший монах обурився, вважаючи, що його супутник не правий. Щоб вирішити свою суперечку, вони прийшли до настоятеля. Настоятель вислухав спочатку першого ченця і той пояснив:
 
«Я розчавив равлика, тому що це шкідник, який поїдає нашу монастирську капусту, над вирощуванням якої ми всі працюємо в поті чола».
 
«Так, ти правий», – сказав настоятель.
 
«Але ж равлик – це жива істота, вбивати яку – гріх», – заперечив інший.
 
«Так, і ти правий», – відповів настоятель.
 
Тут підійшов третій монах, який чув всю розмову, і він теж звернувся до настоятеля:
 
«Як же так, батьку? І одному, і іншому ти кажеш, що вони праві. Але ж так не може бути, що вони обидва мають рацію!»
 
«Так, і ти теж правий», – виголосив настоятель.
 
Робота над собою не проходить безслідно, і результати не змушують себе чекати.
 
Загалом, раніше це було так:
izmenis
Тепер якось так:
 
izmenis1
 
Ну або хоч би схоже на це:)))
 
Тож виходить, це я була генератором негативу?! Але ж була впевнена, що борюся за справедливість.
 
Зараз чітко розумію: кожен бачить те, що хоче бачити.
 
Наведу приклад. Зібралася якось компанія на вечірку з приводу дня народження колеги. Посиділи за столом, поспілкувалися, потанцювали, навіть кілька пісень заспівали, та й розійшлися по домівках... Послухаємо думки кожного учасника вечірки щодо того, чи вдалим був вечір.
 
Перший учасник: “Відмінна вечірка! Такі гості зібралися товариські, я їм цілий вечір про скелелазіння розповідав..."
 
Другий учасник: “Жах якийсь... Один дядько весь час базікав без зупину про свої Гімалаї, ніби ніхто в житті ні разу гір не бачив. Нікому слова сказати не дав..."
 
Третя учасниця: “Нормальненько так вийшло! Хлопець такий крутий підкотив, потанцювали кльовенько... Може, далі продовжимо..."
 
Четверта учасниця: “Ні, ну треба ж, Вірка сукню яку начіпила на свої сімдесят кілограмів! Могла б спочатку скинути хоча б сім. Ось на мені б воно зовсім по-іншому виглядало. І чому їй завжди все дістається?.."
 
П'ята учасниця: "Серьога знову не прийшов, тільки даремно всю ніч на бігудях спала..."
 
Питання: "Тож гарна була вечірка чи ні?"
 
Відповідь: Вечірка була не хороша і не погана. Вона просто була. А ставлення до неї склав кожен присутній своє особисте, і сам наповнив цей вечір позитивом чи негативом. Адже не дарма ж існує думка, що навколишня дійсність для людини є відображенням його розумової діяльності, як би дзеркалом самого себе.

Притча

Одного разу в сутінках селянин сидів на порозі свого бідного будинку, насолоджуючись прохолодою. Поруч пролягала дорога, що веде в село. Нею йшов чоловік, який, побачивши старого, подумав: «ця людина ледача, вона не працює і цілий день сидить на порозі свого будинку».
 
Трохи згодом з'явився інший подорожній. Той подумав: «Цей чоловік – Дон Жуан. Сидить тут, щоб дивитися на дівчат, які проходять повз і, можливо, докучає їм».
 
Нарешті, один лісник, який йшов у село, подумав: «Ця людина – великий трудівник. Він напружено працював весь день і зараз насолоджується законним відпочинком».
 
У дійсності ми не можемо знати багато про селянина, який сидить на порозі свого будинку. Навпаки, ми багато що можемо сказати про трьох подорожніх, які пройшли в село: перший був ледарем, другий – бабієм, а третій – великим трудівником. Все, що ти говориш – каже про тебе; особливо, коли говориш про кого-небудь іншого.
 
Проекція – захисний механізм, при якому людина приписує зовнішньому світу щось, що належить її власному внутрішньому світу.
Ми часто плутаємо дружбу з особистою вигодою, любов із самомилуванням. Хороший той, хто поділяє сьогодні твої погляди. Якщо завтра погляди раптом розійшлися, то ти вже думаєш: “щось не так з Людкою стало. Напевно, з чоловіком посварилася". А Людка просто своїх тарганів в голові ганяє: "Помаду вдома забула, та ще туфлі не ті наділа, зовсім до сукні не підходять; загалом, день не задався".
 
Ось так і кожен живе у своєму вигаданому світі, вважає свій світ найбільш правильним, свою думку найавторитетнішою, а себе самого – найкращим.
Ріґден: Кожна людина проживає свою реальність згідно зі своїм вибором і внутрішнім прийняттям.
 
Анастасія: Так, тепер ще глибше приходить розуміння, чому треба прагнути жити і набувати особистий досвід з позиції Спостерігача від Духовного начала. Тільки тоді є реальний шанс не розтратити своє життя на численні омани, не застрягнути в ілюзіях спостережень від Тваринного начала, змінити свою долю і сформувати реальність свого духовного спасіння ще за цього життя. Адже те, про що ми думаємо, те й буде створюватися, проявляючи ту чи іншу для нас реальність».
Також не слід забувати, що кожен має право на помилку. Скільки разів я помилялася сама, але ж Господь не залишив мене. Він весь час прощає, кожного разу дає ще один шанс виправитися. Адже давно вже міг "поставити мені діагноз, визнати безнадійною і махнути рукою". Але ж Він не кинув, Він як і раніше поруч, завжди піклується і оберігає! Тому що любить!!!
 
Тож давайте і ми будемо відповідати Господу тим же. Любити все навкруги і всіх навколо, бо всі ми – це творіння Боже, ми – єдине ціле. І немає серед нас улюбленців і наближених, бо не може один член тіла бути більш улюбленим за інший. Давайте любити ближнього свого, не за те, що це вигідно чи зручно, а просто ЛЮБИТИ! Гаряче, безкорисливо, трепетно, з повною віддачею всього себе. Тільки в цьому випадку світ навколо здасться добрим і радісним.
 
А почати це робити можна просто зараз…
Анастасія: Так що ж потрібно робити, щоб змінити суспільство тут і зараз? З чого почати?
 
Ріґден: Почати з простого, з самого себе. Коли людина буде розуміти сенс свого життя, зміст духовного розвитку, тоді вона буде якісно змінюватися сама. А якщо ці знання будуть доступні багатьом людям на Землі, то і суспільство в цілому рано чи пізно зміниться, а отже, вектор руху людської цивілізації в цілому буде зовсім іншим...
 
Вісник здатний передати істину багатьом: друзям, родичам, знайомим і незнайомим людям. Він здатний пробудити в них бажання розповісти цю Істину своєму оточенню, а ті іншим. І так полетить звістка світом, мов сокіл у своєму стрімкому польоті. Від самих людей, від зусиль кожного вісника залежить, наскільки швидко ця інформація розійдеться в суспільстві. Чим більше буде тих, хто перейнявся Істиною, тим більше буде тих, хто почне змінювати ситуацію в світовому суспільстві, виходячи зі своїх можливостей на місцях. Для поширення інформації можна використовувати всі можливі доступні засоби: усну передачу, засоби масової інформації, в тому числі радіо, пресу, телебачення, і основний важіль масової комунікації на сьогоднішній день – інтернет. Якщо кожний докладе до цього свою руку, розум і чистоту своїх намірів, тоді первинна інформація дуже швидко розійдеться всім світом і за короткий проміжок часу ця ідея охопить більшість. А в більшості – реальна сила! Коли люди отримають і проймуться цією інформацією, вони самі все зрозуміють, як покращити життя суспільства, виходячи із своїх реальних можливостей, піде хвиля загального об'єднання. Так що від однієї людини дуже багато чого залежить!».
(А. Нових, «АллатРа»)
 
P.S.: Величезну подяку хочу висловити своїм однодумцям, завдяки яким у світі стає більше світла і добра.
 

Автор: Тетяна, Білорусь, Гомель
 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 148

Підписатися на новини



Змінись сам, і світ навколо тебе зміниться - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 148
Схожі статті:


Коментарі
  • Раиса

    13.07.2017 18:26

    Спасибо за статью. Помогает еще раз задуматься над своим поведением, своими мыслями и своим состоянием. 

    Відповісти
  • Лена

    06.07.2017 15:02

    Татьяна, благодарю за статью, в ней важные моменты освещены и с таким тепло она написана. Спасибо. 

    Відповісти
  • Юрий

    04.07.2017 15:58

    Танечка, очень тепло, когда читаешь о том, что в Единстве Сила. Доброго тебе Здесь и Сейчас!

    Відповісти
  • dima21551

    29.06.2017 12:56

    Слова якими хочеться виразити своє захоплення СУПЕР

    , навіть не так, ВІДСУТНІ!!!!!!!!!!!! Вони крутяться на язику
    , підібрати,що сказати зникає!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

    Відповісти
  • Татьяна

    26.06.2017 12:43

    Огромная благодарность за статью и за понятные и такие весёлые примеры, в которых узнаешь себя))). 

     

    Відповісти
  • Володя

    26.06.2017 11:36

    Отличная, статья, спасибо!

    Відповісти
  • serena74love

    25.06.2017 23:58

    Спасибо за напоминание , время не стоит на месте,  хочешь изменить мир - начни с себя! 

    Очень полезные притчи. Вот какое понимание пришло: Я Есть , я не плохая и не хорошая,  я просто есть,  а люди составят обо мне свое мнение,  которое будет их отражение во мне,  как в воду глядел  

    Відповісти
  • Виталик

    24.06.2017 10:43

    Очень-очень понравилась статья, спасибо. Чётко всё расписано. Примеры с вечеринкой и Людкой очень точно отображают, что происходит у нас в голове, когда сознание не под контролем. Всё шаблонно. Запомнились обе притчи. Вторую никогда не слышал - она в самую точку. Мы частенько задаемся вопросом: какой я на самом деле... или там: развиваюсь ли я духовно. Эта притча дает простой ответ: нужно просто вспомнить, что ты сегодня говорил и думал о других людях. Таков ты и есть. К месту еще одна цитата из хорошей книги “АллатРа”).

    “Каждая ситуация — это есть своеобразный ответ не только на твоё присутствие в данном месте здесь и сейчас, но и на то, каким именно ты наблюдаешь себя в этом моменте.

    Анастасия: По сути, мы всегда наблюдаем в окружающем часть самих себя и судим не о реальности мира, а как мы интерпретируем его согласно своему миропониманию и опыту.

    Ригден: Верно. Высказывая что-то о мире, мы по большому счёту высказываем что-то о себе. Хороший слушатель всегда услышит намного больше о говорящем человеке, чем тот намеревается раскрыть о себе”.

    Відповісти
  • Таня

    24.06.2017 10:10

    Замечательная статья)) Спасибо за опыт) И за юмор ;)

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція