Вивчення навколосмертного досвіду. Науковий підхід

До теперішнього часу накопичилась величезна кількість інформації та свідчень людей, які пережили клінічну смерть. На жаль, мало хто знає, що досвід навколосмертних переживань давно і досить глибоко вивчається фахівцями різних галузей: медиками, психіатрами, психологами, фізиками. Були створені портали для вивчення даного феномена й обміну досвідом. Одні з найбільших, наприклад:

IANDS – Міжнародна Асоціація Дослідження Навколосмертних Переживань, створена у 1978 році, журнал The Journal of Near-Death Studies, NDERF – Фонд Досліджень Навколосмертних Переживань, створений доктором Джеффрі Лонгом у 1998 році.

Одним із перших учених, який звернув пильну увагу на досить відомий, але який не обговорюється в суспільстві, феномен навколосмертних переживань, був доктор Раймонд Моуді, професор у галузі філософії і психології, а також доктор медицини. Доктор Моуді особисто  інтерв'ював сотні людей, які пережили навколосмертний досвід. Ці історії стали основою його книг і наукових досліджень. Завдяки йому з’явилися такі поняття і вирази, як  «життя після смерті», «навколосмертний досвід» (near-death experience (NDE)).

З часом до вивчення феномену навколосмертних переживань стали долучатися інші вчені: американський кардіолог доктор Майкл Сейбом, доктор Маргот Грей, доктор Кеннет Рінг, доктор Ян Стівенсон та багато інших. Чимало лікарів включалися у дослідження будучи налаштовані абсолютно скептично (як, наприклад, нейрохірург Ебен Александер, США), з метою пояснити те, що відбувається, фізіологічними процесами в мозку. Але серйозний підхід до вивчення питання, а для деяких лікарів навіть особистий досвід, переконали їх у зворотному.

До певного моменту фахівці, які займаються дослідженнями навколосмертних переживань, стверджували: «Це явище нез'ясовно з точки зору сучасної науки».

Наша роль полягає в тому, щоб очистити феномен навколосмертного досвіду від містицизму і релігії та показати, що він цілком зрозумілий із наукової точки зору.

Вся справа у ключових поняттях: хто така людина і що таке свідомість.

Що таке навколосмертний досвід?

Про навколосмертний досвід (НСД) повідомляють близько 17% людей, які знаходилися на межі смерті. Найчастіше це стани клінічної смерті або коми, після яких людині вдалося вижити, зокрема завдяки грамотно проведеній реанімації.

Дивовижне у НСД – це те, що теоретично він неможливий.

У цей час у людини зупиняється серце, різко падає тиск, кров припиняє текти судинами і надходити у головний мозок. Через 10-20 секунд електроенцефалограма (ЕЕГ) показує абсолютно рівну лінію. Інакше кажучи, ніякої активності у головному мозку не спостерігається. В її мозку не фіксується ніяких думок, образів, емоцій.

Людина знаходиться без свідомості (відсутність свідомості – одна з обов’язкових умов констатації клінічної смерті).

І в той же час, як не парадоксально, повернувшись до нормального життєздатного стану, людина розповідає про те, що вона була при дуже ясній свідомості, спостерігала за реанімацією зі сторони, ззовні тіла, не відчувала болю та страху. Людина докладно розповідає про дії та слова людей, які знаходилися не тільки в даному приміщенні, але інколи і в інших кімнатах.

Про навколосмертні переживання розповідають дорослі і діти, священники і лікарі, вчені і міністри, люди різних релігій і атеїсти.

Такі різні люди описують досвід навколосмертних переживань дуже ідентично і, водночас із тисяч і тисяч історій немає двох абсолютно однакових.

Фонд досліджень навколосмертних переживань.
Як все починалося?

Онколог доктор Джеффрі Лонг розповідає про те, що його спонукало розпочати власне вивчення навколосмертних переживань. Якось йому довелося прочитати статтю у медичному журналі про феномен НСД. Потім, через роки, обідаючи з другом і його дружиною, він почув розповідь цієї жінки про те, як вона пережила клінічну смерть під час операції через тяжку алергічну реакцію. Джеффрі був приголомшений двома дивовижними фактами. Жінка, яка ніколи нічого не чула про феномен НСД, описала свій досвід майже в точній відповідності з описом у медичному журналі. В її розповіді відчувалася щирість і величезне значення, яке мало для неї це переживання.

Приголомшений даним явищем, доктор Лонг вирішив дізнатися про нього якомога більше, а згодом зайнявся самостійним вивченням.

Першим ділом потрібно було зібрати історії зі всього світу й уважно їх вивчити.

Доктор Лонг власними силами створив вебсайт NDERF для збору інформації й обміну досвідом фахівців. Сьогодні це величезний міжнародний портал, перекладений більш ніж на 23 мови світу.

Шкала для ідентифікації і деталізації НСД

Спільними зусиллями американських і французьких фахівців була розроблена шкала з ряду запитань. Метою цієї шкали було якомога точніше дозволити людям описати свій досвід, а також ідентифікувати НСД від не-НСД (інших подібних випадків). До того ж було присутнє побоювання, що хтось може жартома придумати й описати неіснуюче, або зайнятися наслідуванням. Але, на щастя, таких випадків було вкрай мало. Подібні фейкові свідчення виявлялися за допомогою шкали й одразу відсіювалися.

Незвичайні факти про навколосмертний досвід

Ретельний аналіз випадків НСД дозволив виділити закономірності, які супроводжують кожен досвід. В одних свідченнях ці закономірності зустрічаються у повному обсязі, в інших упускається одна або дві. Кожен із нижченаведених фактів свідчить про реальність НСД, а тим паче їхня сукупність.

Виражена ясність свідомості

Навколосмертні переживання відбуваються у той час, коли людина знаходиться без свідомості: або у стані клінічної смерті, або в комі. Згідно з медичною точкою зору, як, втім, і звичайною логікою, люди, які перебувають без свідомості, не можуть свідчити про дуже ясні й усвідомлені переживання, особливо логічно структуровані. Більшість людей, навпаки, повідомляють про незвичайну ясність свідомості, про підвищений рівень усвідомленості та ясності, у порівнянні зі звичайним.

Часто НСД трапляється у пацієнтів під час зупинки серця. Як уже згадувалося вище, після зупинки серця і руху кровотоку через 10-20 секунд вирівнюється електроенцефалограма (ЕЕГ). Ми не спостерігаємо ніякої електричної активності у мозку. І водночас, повернувшись, пацієнти розповідають про ясні видіння та емоційні переживання. 

Досвід поза тілом

Багато навколосмертних переживань характеризуються досвідом виходу з тіла. Людина відчуває і бачить, як вона відділяється від тіла, вона спостерігає за тим, що відбувається, зі сторони, найчастіше зверху. А пізніше абсолютно точно в усіх подробицях описує свою реанімацію.

Доктор Майкл Сейбом був першим, хто провів дослідження, яке визначає точність спостережень поза тілом. Для дослідження були залучені дві групи пацієнтів, які перенесли зупинку серця. Одна група пережила НСД, включаючи досвід поза тілом, інша – ні. Усім пацієнтам було дано завдання якомога точніше описати свою реанімацію. Доктор Сейбом виявив, що досліджувані, які пережили досвід поза тілом під час НСД, описували роботу лікарів набагато точніше, ніж контрольна група.

Були проведені й інші великі дослідження на визначення точності спостережень поза тілом під час клінічної смерті, які дали аналогічні результати.

Незвичайна точність подій, що описували люди, які перебували без свідомості, не може бути пояснена ніякими функціями мозку. По-перше, ЕЕГ у даний час показувала повну відсутність мозкової активності, по-друге, багато хто з людей, які пережили НСД, описували події, які мали місце далеко від їхнього фізичного тіла, наприклад, в іншому приміщенні чи навіть в іншому кінці міста, і по-третє, часто події, які мали місце, були несподіваними для самих пацієнтів, відповідно не можуть бути результатом їхніх ілюзорних спогадів.

НСД із зором у сліпих

Є свідчення навколосмертного досвіду сліпих людей. Доктор Кеннет Рінг провів найбільше дослідження НСД сліпих і практично сліпих людей, які описували свій досвід поза тілом. Сліпі від народження описували, як вони бачили і вперше насолоджувалися зором. Практично сліпі отримували можливість бачити ясно і чітко.

На порталі NDERF 1122 людини відповіли на запитання: «Чи відрізнявся ваш зір під час НСД від звичайного? (Чіткість, яскравість, кольори, здатність бачити дуже далеко чи широта кута зору та ін.)» – 64% опитуваних відповіли позитивно. Розгорнутість описів незвичайного зору виявилася ширше представлених у запитанні варіантів. Наприклад: «Я міг бачити все навкруги на 360 градусів» або «Зір налаштовувався на дуже далеке або близьке, як мікроскоп, за моїм бажанням».

Ці випадки незвичайного зору у сліпих від народження і понад нормальний зір у людей, які пережили НСД, не можуть бути пояснені нашим сучасним розумінням функцій мозку.

Навколосмертний досвід під загальним наркозом

Людина, яка перебуває під загальним медичним наркозом, не має ніякої можливості до сприйняття дійсності. Іншими словами, людина відключена від свідомості з повною зупинкою роботи всіх органів чуття. У такому стані неможливо будь-що сприймати, а тим більше мати ясну організовану пам’ять. Проведені дослідження з використанням електроенцефалограми і функціональної візуалізації мозку пацієнтів під загальним наркозом дають вагомі докази того факту, що мозок під наркозом не може відтворювати ясні організовані спогади.

Із тисяч НСД на порталі фонду досліджень навколосмертного досвіду (NDERF) є чимало таких, які трапилися з пацієнтами під час загального наркозу. Найчастіше таке відбувається при зупинці серця.

Було проведене детальне дослідження між 2 групами НСД: людей, які мали НСД під час загального наркозу і за інших обставин. Проводилося порівняння усіх випадків за шкалою із 33 детальних запитань, а також із застосуванням статистичних методів. Результат показав відмінність тільки за 1 пунктом – наявність наркозу.

На прохання оцінити рівень ясності свідомості у порівнянні з повсякденним, 83% пацієнтів відповіли, що відчували «...більше усвідомленості і пильності ніж зазвичай».

Інше подібне дослідження проводилося під керівництвом доктора Брюса Грейсона з університету Вірджинія. Ось цитата з його записів:

«Із 578 випадків навколосмертних переживань, які ми вивчали, 127 відбулися під час загального наркозу (22%). Вони містять такі феномени, як досвід поза тілом, що включає в себе спостереження за медичним персоналом, який працює над їхнім тілом, надприродно яскраве світло, зустріч із померлими, думки, робота пам’яті та відчуттів чіткіше і яскравіше ніж зазвичай».

Навколосмертний досвід під час зупинки серця під загальним наркозом реальний і не може бути пояснений із медичної точки зору.

Ретроспектива життя

Навколосмертні переживання найчастіше включають такий елемент, як огляд минулого, коли людина бачить сцени зі свого минулого життя, спостерігає за ними ніби з боку. Цікаво, що люди, які пережили подібний досвід, розповідають, що в ті моменти вони знали, про що думали і що відчували інші. Ця нова незвичайна здатність була дуже дивовижна для самого досліджуваного.

Жоден із вивчених випадків НСД, що містили «огляд минулого», не мав якогось нереального змісту. Навпаки, люди описували, що бачили «дуже давно забуті сцени свого життя». Якщо розглядати НСД як галюцинацію, або «дивацтва мозку, викликані гіпоксією», або роботу підсвідомості, то можна було чекати неструктуровані та місцями нереальні видіння. Чіткість же спогадів, їхня логічна послідовність у хронології, незвичайне сприйняття емоцій і думок інших людей у ті моменти життя – усе це свідчить про зворотне.

Навколосмертний досвід у дітей

Вивчення навколосмертного досвіду у маленьких дітей дуже важливе, оскільки у дитячому віці відсутні релігійні та культурні вірування, діти навряд чи коли-небудь чули або читали про НСД.

Доктор Лонг досліджував 2 групи дітей: до 5-річного віку і від 6 років і вище. Був проведений порівняльний аналіз НСД на підставі 33 детальних запитань і з використанням методу Chi-square statistics. Дослідження не виявило ніяких значних відмінностей між випадками навколосмертного досвіду у віці до 5 років, від 6 років і вище і дорослими.

Підтверджує дані висновки робота доктора Чері Сазерленд, яка займалася аналізом випадків НСД у дітей у медичній літературі за останні 30 років. Вона стверджує, що була здивована тим, що ні вік, ні малий словарний запас, ні навіть відсутність навику мови не впливає на складність і насиченість переживань НСД. Пізніше, навчившись розмовляти, такі діти розповідають про свій досвід, який дуже близький до подібних переживань у дорослих.

Отримані результати свідчать, що навколосмертний досвід не є наслідком релігійних чи культурних вірувань, або очікувань у результаті раніше отриманих свідчень про такий досвід інших людей.

Міжкультурне дослідження

Оскільки Фонд Досліджень Навколосмертного Досвіду частково мав переклади на понад 23 мови, він залучив велику кількість свідчень із різних країн світу, які належать до різних (у тому числі не європейських) культурних і релігійних традицій. Доктор Джеффрі Лонг зібрав понад 500 свідчень з абсолютно різних частин світу. Вони були перекладені англійською і ретельно перевірені на достовірність. Беручи до уваги гіпотезу про гру уяви мозку, який знаходиться в критичних умовах гіпоксії, можна було би очікувати серйозний вплив традиційних релігійних вірувань на зміст НСД. Але і в цьому випадку порівняльний аналіз показав вражаючу схожість. Десятки країн, сотні свідчень, іслам, християнство, атеїзм, індуїзм – вражаюча ідентичність змісту переживань!

Отримані результати узгоджуються з концепцією, що навколосмертний досвід відбувається незалежно від фізичних функцій мозку.

Вплив НСД на подальше життя людиниЖвавий інтерес Раймонда Моуді і інших вчених були початком наукового підходу до вивчення околосмертного досвіду. Факти, зібрані вченими, підтверджують, що зі смертю фізичного тіла життя не закінчується!

Навколосмертний досвід має глобальний вплив на кожну особистість. Ще одним важливим феноменом є той факт, що з часом спогади про пережите не затираються, не стають більш незначними, як це відбувається, наприклад, з видіннями в інших змінених станах свідомості (сон чи галюцинації). Вони такі ж яскраві, емоційні і мають глибоке значення для людини через роки. Вони залишаються в пам’яті назавжди.

В людині відбуваються значні внутрішні зміни. Насамперед настає усвідомлення реальної цінності життя, цінності кожного життєвого моменту «тут і зараз». Людину припиняє обтяжувати минуле і занадто турбувати майбутнє, вона починає жити у сьогоденні.

Відбувається прийняття себе та інших людей.

Прокидаються, активізуються такі якості як любов до людей, людяність, прагнення бути корисним суспільству, альтруїзм. Духовне починає набувати цінність набагато більшу за матеріальне. Людина сама характеризує себе більш духовною, але не обов’язково релігійною. Швидше навпаки, зовнішня релігійна обрядовість і традиції втрачають колишню важливість. Приходить розуміння єдності Істини і Бога, відоме вченим-релігієзнавцям як трансцендентна єдність релігій.

Висновки

Дані, отримані вченими у численних дослідженнях, ставлять науку, як і все людство, перед новими фактами, які неможливо ігнорувати. Нейрофізіологи, нейрохірурги, психологи, психотерапевти, фізики та інші вчені неодноразово говорили про те, що свідомість людини знаходиться поза тілом, вона – польова структура, і пов’язана з мозком аналогічно зв’язку радіохвиль із радіоприймачем. Свідомість не є мозком і вільно функціонує без останнього.

Людина не є ні тілом, ні свідомістю, хоча помилково себе з ними асоціює.

Численні свідчення досвіду поза тілом дають розуміння, що людина – це не тіло. Тіло лише фізична оболонка чогось більшого.

Більше того, вже існує розуміння, що людина – це не свідомість.

Найкращим доказом останнього може слугувати простий експеримент, який будь-яка людина може провести самостійно. Сісти, заспокоїтись і 5 хвилин ні про що не думати і нічого не уявляти.

Цей експеримент наочно показує, що людина не керує своєю свідомістю.

До такого ж висновку дійшли нейрофізіологи, які проводили експерименти із залученням добровольців. Перший подібний експеримент – експеримент Лібета був здійснений у 1983 році. Пізніше, у 2008 році, він був повторений групою фізіологів на сучаснішому обладнанні з аналогічними результатами. Експеримент показав, що спочатку у мозку фіксується сигнал, і тільки потім, із запізненням у сотні мілісекунд, людина усвідомлює свою дію.

Свідомість керує людиною, віддає накази, провокує до дії, створює емоції. Звично асоціюючи себе з тілом і думками, людина перебуває у такій собі ілюзії.

Згідно з останнім розумінням квантової фізики, людина є спостерігачем, який створює «реальність» силою своєї уваги. Тому так важливі Знання про те, хто така людина. Людина – це Особистість, духовна складова, яка спостерігає і здійснює вибір.

Саме Особистість може спостерігати за тим, що підказує свідомість, погоджуватись або ні з її пропозиціями.

«Особистість — це ким відчуває себе при житті будь-яка людина, та, хто здійснює вибір між Духовним і Тваринним началами, аналізує, робить висновки, накопичує особистий багаж чуттєво-емоційних домінант. Якщо протягом життя людина духовно розвивається настільки, що відбувається злиття її Особистості з Душею, то утворюється якісно нова, зріла Істота, відмінна від людської, яка йде в духовний світ. Це і є за фактом те, що називається «звільнення Душі з полону матеріального світу», «вихід у Нірвану», «досягнення святості» тощо. Якщо ж протягом життя людського такого злиття не відбулося, то після смерті фізичного тіла і руйнування енергетичної конструкції ця розумна Особистість йде разом із Душею на переродження (реінкарнацію), перетворюючись, скажімо умовно, для розуміння суті, в субособистість. Коли вмирає фізичне тіло, людська істота продовжує своє існування. В перехідному стані вона має кулеподібний вигляд зі спіральними структурами. В це утворення і вміщена Душа разом з її інформаційними оболонками — субособистостями з попередніх втілень, у тому числі й Особистістю з недавнього  життя».

Із книги «АллатРа» А. Нових

Важливо розуміти, що навколосмертний досвід – це ще не досвід смерті. Під час НСД відбувається легкий астральний вихід. Людина – Особистість – виходить із тіла у зв’язці зі свідомістю. Свобода від тіла і дарує відчуття легкості. Тому не варто робити поспішні висновки про прекрасну долю після смерті для всіх без винятку. Не просто так світові релігії попереджають про відповідальність за життя.

Знання про те, хто така людина, дають усвідомлення реальної свободи вибору. А духовна робота над собою приводить Особистість до духовної свободи.

Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Юлія

Література:

1. Книга «АллатРа» А. Новых.
2. Передача «Жизнь после смерти» АЛЛАТРА ТВ.
3. Jeffrey Long. Near-death experience. Evidence for their reality».
4. Near-Death Experiences Research Foundation.
5. В. В. Козлов / Известия Иркутского Государственного Университета (журнал) / «Околосмертный опыт и трансформация личности» (статья).
6. Р. Моуди «Жизнь после жизни».