Як емоції впливають на ДНК?

Як емоції впливають на ДНК?

Всім відомо, що гени людини визначають його психічні і фізичні особливості: ми можемо вивчати мову та писемність; хлопчикам легше орієнтуватися в предметному світі, в той час як дівчаткам - в емоційному. Хтось народжується з унікальною пам'яттю, хтось з абсолютним слухом, а хтось з так званими середньостатистичними здібностями. Але чи тільки цю інформацію передають гени майбутнім поколінням?

Гени - хранителі емоцій і переживань

У 1983 році Барбара Мак-Клінток була удостоєна Нобелівської премії за відкриття рухомих елементів геному. Ще до отримання премії, в 1951 р. вона чітко сформулювала модель генетичної системи людини (докладніше тут). До відкриття Барбари Мак-Клінток вважалося, що геном є статичним набором інформації, яка передається з покоління в покоління.
Мак-Клінток вдалося довести, що в ДНК присутні так звані мігруючі гени, під впливом стресу змінюють своє місце розташування, і тим самим забезпечують виживання виду. Таким чином, стверджує Барбара, «шоковий вплив» на генетичний код (починаючи від вірусних інфекцій, стресів і закінчуючи екологією) змушує геном перебудовуватися, щоб впоратися з виниклою загрозою.

Таким чином, наші власні переживання та емоції, переконання та принципи впливають на нашу ДНК і передаються майбутнім нащадкам.

Це ж підтверджують і експерименти, які були опубліковані в книзі Грегг Брейден «Божественна матриця: час, простір і сила свідомості».

Експеримент №1

Володимир Попонін - російський вчений, фахівець в галузі квантової біології, разом з колегами з Російської академії наук, провів експеримент, в якому досліджувалась дія ДНК на фотони (частинки світла). В ході експерименту, в скляній трубці створили штучний вакуум. За допомогою спеціальних датчиків учені визначили місцезнаходження фотонів. Вони хаотично займали весь простір, але варто було тільки помістити в трубку зразок ДНК людини, як фотони почали вести себе абсолютно дивним чином: вони зібралися в впорядковані структури. І навіть після вилучення ДНК з трубки, фотони в точності зберігали порядок, який був заданий ДНК.
Таким чином, російським вченим вдалося встановити, що людина, так само як і його ДНК, здатні на квантовому рівні впливати на навколишній світ, завдяки загальному септонному полю (докладніше про септонне поле ви можете дізнатися з доповіді "СПОКОНВІЧНА ФІЗИКА АЛЛАТРА").

У лабораторних умовах було засвідчено, що ДНК людини здатна змінювати навколишній простір.

kak-emocii-vliyaut-na-dnk-1

Експеримент №2

У журналі Advances, в 1993 році був опублікований звіт про дослідження, які проводилися в армії США. Завданням даного експерименту було з'ясувати, як емоції людини впливають на зразки його ДНК.

У випробуваного брали тканину ДНК, поміщали в іншій кімнаті, обладнаній спеціальними датчиками, що фіксують зміни, що відбуваються в матеріалі у відповідь на емоції господаря, який перебував у цей час на відстані близько 100 метрів.
Після цього випробуваний переглядав відеоматеріали, що викликають сильний сплеск емоцій. У моменти емоційного напруження, молекули ДНК, також як і їх господар, реагували на це електромагнітними коливаннями. Тобто вони вели себе так, ніби все ще перебували в організмі господаря.

Цей експеримент, як і в першому випадку, доводить, що все живе на планеті Земля пов'язано загальним септонним полем. Не менш важливо і те, що емоції надають саме прямий вплив на ДНК людини і даний ефект зберігається на будь-якій відстані.

ДНК - це своєрідна Книга Долі, не тільки зберігає інформацію про досвід старших поколінь, а ще й постійно переписується самою людиною, яка має ті чи інші емоції.

Як емоції впливають на ДНК?

 


Ген життя або смерті?

Наукове відкриття, зазначене Нобелівською премією, яка була зроблена в 90-х рр. 20 століття, сколихнуло весь світ. Був відкритий ген смерті (саме так чомусь назвали його вчені), який регулює такий механізм, як апоптоз.

Апоптоз - це процес, без якого неможливе саме життя. По суті, він виступає своєрідним санітаром - знищує нежиттєздатні клітини, віддаючи їх біоматеріал на будівництво нових.

Але стара клітина йде з цього світу за двома сценаріями:

  1. У першому випадку, клітина яка гине стає основою для продовження життя, віддаючи саму себе потомству і заряджаючи молоді клітини потужною енергією, що звільняється при розпаді ядра.
  2. Другий варіант розвитку подій - некроз клітини. При цьому стара клітина як би вимикається і починає розкладатися. Не виникає ніякого самовідданого подвигу, заради зародження нового життя. Клітина стає розповсюджувачем зарази, закладаючи фундамент для майбутніх хвороб.

ВАЖЛИВО: сценарій власної загибелі клітина вибирає не сама! Вона діє по точно заданій команді ДНК!

  1. Обидва ці сценарії закладені в ген смерті.
  2. Апоптоз - це автоматична програма, яку ген виконує самостійно.
  3. Некроз - спляча функція, яку може розбудити виключно команда ДНК.
  4. І такий сигнал ДНК віддає тільки при наявності (увага!): СТІЙКІЙ НЕГАТИВНІЙ ЕНЕРГІЇ.

Якщо енергія негативних емоцій починає домінувати у свідомості людини, ДНК передає відповідну команду клітинам, тим самим запускаючи некроз, і все більша кількість відмерлих клітин починає діяти саме за цим сценарієм.

Однак, якщо людина починає змінювати своє життя в сторону духовного вектора, ДНК відкликає негативну програму і клітини знову включають апоптоз.

А що таке гени? Це специфічний набір нуклеотидів в хромосомах, які складаються в голографічну решітку. Вчені вже дійшли до поняття того, що ці структури випромінюють світло, яке подібне до лазерного, а також радіохвилі. Однак вони не знають ще того, що основна частина всієї інформації гена міститься саме на хвильовому рівні ДНК-програм! Ну нічого, на все свій час.

Низький їм уклін хоч за те, що вони звернули увагу (після стількох років явного підтвердження!) На генеративні клітини, на той самий безсмертний «генеративний вектор» яйцеклітини, з якої походять люди протягом досить тривалого земного циклу. Нарешті світ дочекався і почув «непорушне слово» своїх «світил», що в дійсності старіння - це протиприродний для людського організму процес. Виявляється, є «дрімаючі» резерви! Залишилося всього нічого до повної перемоги над смертю - вивести ці резерви зі стану спокою і змусити їх активно функціонувати. Ну що ж, і на тому спасибі! По крайній мірі, від такої заяви частина людей буде дивитись тверезо на життя, на той вир безконтрольних думок, на який вони так безладно витрачають свою могутню силу; хоч задумаються над елементарним - з чого ж складається їх власний організм, їх мікросвіт. А це буде вже першим кроком на шляху до пізнання Бога, свого внутрішнього світу...

«Перехрестя», А. Нових


Автор: Ольга Чорна

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 235

Підписатися на новини



Як емоції впливають на ДНК? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 235
Схожі статті:


Коментарі
  • Игор ешф

    26.05.2017 23:27

    Молодец, Оля. Не одну уже интересную статью прочитал на АллатРа Вести.Благодарю за познание Истины.

    Відповісти
  • Юрий

    21.03.2017 10:50

    Как интересно сознание сработало. Сразу после прочтения статьи появились мысли что с помощью позитивного мышления можно обеспечить себе долгую жизнь (и молодость) в теле (люди будут это замечать , выведывать секрет ну а я в свою очередь учить уму разуму :) ). То есть попытка перенаправить внимания в другую сторону. 

    Відповісти
  • Лилия

    26.02.2017 20:54

    Очень ценная статья, спассибо!

    Відповісти
  • Аня

    07.02.2017 11:18

    Очень интересная информация ! Спасибо!!!

    Відповісти
  • Vyacheslav

    11.08.2016 18:02

    Еще одно доказательство того что надо думать только о хорошем! )

    Відповісти
  • Алла

    18.03.2016 00:10

    Здорово! Гениально просто,доходчиво и  убедительно.Спасибо за ценную подборку информации.

    Відповісти
  • Людмила Редько

    09.03.2016 07:43

    Замечательная информация! Спасибо вам,тем,  кто работает над подбором и подачей этого полезного  материала! Столько в нашем мире непознанного! Чем больше познаёшь, тем больше понимаешь, как  мало знаешь!

    Відповісти
  • Виктория

    06.03.2016 08:11

    Очень интересная статья! Заставляет более внимательно следить за своими мыслями, эмоциями. Вырисовывается четкая закономерность: в каком состоянии ты находишься, таков и мир вокруг тебя. И это уже не философия, а научно доказанный факт! Спасибо автору))

    Відповісти
  • Егор

    10.02.2016 16:17

    Спасибо за познавательную статью!
    Хоть и читал несколько раз “Перекрестье”, но о генах как-то забыл! А тут все собирается в единую картину!

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція