Як мозок реагує на контраргументи?

Як мозок реагує на контраргументи?

Нове дослідження нейробіологів показує: коли людину примушують змінити особисту точку зору, в мозку активуються області, які відповідають за емоційні реакції на загрозу або уявлення про себе.

Група вчених з Університету південної Каліфорнії провела експеримент, в ході якого фіксувалася реакція мозку випробовуваних на контраргументи. Дослідження проводили за допомогою магнітно-резонансної томографії. Результати експерименту опубліковані в журналі Scientific Reports[1].

В експерименті брало участь 40 добровольців, які відносили себе до переконаних лібералів. При підготовці до дослідження випробуваним пропонувалося прочитати різні твердження й оцінити ступінь згоди або незгоди з ними. Половина висловлювань стосувалася політичних поглядів, інші – зачіпали абстрактні теми (наприклад, "Томас Едісон винайшов лампочку"). В ході дослідження випробовуваним пропонувалося прочитати контраргументи до тих тверджень, з якими вони погодилися під час підготовки до експерименту.Після прочитання контраргументів, необхідно було заново оцінити за 7-бальною шкалою, наскільки вони згодні з початковими твердженнями, де 1 означало повністю не згоден, 7 – повністю згоден.

Виявилося, що випробовувані практично не змінювали свою точку зору щодо політичних поглядів. У цих випадках оцінка до і після експерименту в середньому відрізнялася на 0,3 бала. У питаннях, які зачіпали абстрактні теми, показник варіювався в межах 1,3 бала. Тобто людина виявляла велику гнучкість у зміні своєї точки зору.

На графіку показано, як змінилися політичні (фіолетовий колір) і неполітичні (зелений колір) переконання учасників дослідження


На графіку показано, як змінилися політичні (фіолетовий колір) і неполітичні (зелений колір) переконання учасників дослідження
Brain and Creativity Institute at USC

Нагадаємо, що під час експерименту проводилося сканування мозку випробуваного. Магнітно-резонансна томографія показала підвищену активність мигдалеподібних тіл і острівцевих областей кори. Найбільша активність даних областей була зареєстрована у випробовуваних, які практично не змінили свої переконання. Jonas Kaplan, один з авторів роботи, каже, що мигдалеподібні тіла головним чином беруть участь у сприйнятті тривоги або загрози і ця активність може бути пов'язана з почуттями, які відчуває людина, коли стикається з контраргументами.

Активація мозку під час експерименту

Активація мозку під час експерименту.

  • Червоні/жовті області головного мозку, які показали підвищену активність при обробці питань на політичні переконання.
  • Сині/зелені області головного мозку показують підвищену активність під час запитань на абстрактні теми.

Brain and Creativity Institute at USC

 

На думку сучасних вчених, мигдалеподібні тіла і острівкова область кори головного мозку виконують особливу роль у сприйнятті небезпеки, тривоги. Нейробіологи вважають, що підвищена активність цих зон у ході експерименту може пояснюватися тим, що мозок сприймає загрозу сформованим переконанням, як загрозу фізичного стану, а коли людина відчуває загрозу або тривогу, то вона менш схильна до зміни своєї точки зору.

В ході дослідження, коли ставилися під сумнів політичні переконання випробовуваних, також відзначалося підвищення активності мережі пасивного режиму роботи мозку (default mode network, DMN). Jonas Kaplan зазначив, що робота цієї області мозку пов'язана із зануренням у глибокі роздуми, які відводять нас від моменту тут і зараз.

"Розуміння, в якому випадку і чому люди можуть змінити свою думку, є актуальним завданням", – говорить учений-дослідник Sarah Gimbel.

Варто відзначити, що в сучасній науці існує ще безліч невирішених питань. Досі немає розуміння, як і звідки з'являються думки, чому той чи інший відділ мозку реагує на ті або інші подразники. Вчені можуть зареєструвати нейронну активність мозку але про що саме у цей момент людина думає – залишається загадкою. Тобто в сучасних науках немає поглибленого, фундаментального розуміння процесів, що відбуваються як в людині, так і в навколишньому світі. Тим не менш, якщо в офіційній науці немає такого розуміння, це не означає, що інформація про ці процеси відсутня. Наприклад, цікаві відомості щодо роботи головного мозку, а також функції і роботи мигдалеподібних тіл, можна дізнатися з книги "АллатРа".

Анастасія: Так, на сьогоднішній день науці вже відомо, що мигдалеподібні тіла відповідають за здатність зчитувати інформацію з осіб оточуючих людей. Таким чином, людина підсвідомо розуміє, як ці люди себе відчувають в даний момент. Але сам механізм зчитування інформації вченим поки до кінця не зрозумілий.

Ріґден: Ясна річ, адже це зчитування, як і багато інших функцій мигдалеподібних тіл, пов'язане з роботою бічних Сутностей людини в її енергетичній конструкції.

Детальніше можна прочитати за посиланням

Враховуючи знання з книги "АллатРа", стає зрозуміло, чому люди не бажають змінювати свою точку зору, особливо якщо хтось ставить ці переконання під сумнів. А в деяких випадках контраргументи навпаки призводять до відстоювання людиною своїх позицій і її впевненості в своїй правоті. За допомогою нового дослідження, яке описано вище, нейробіологам вдалося дізнатися, які відділи мозку залучені в захист сформованих переконань (і ця інформація як раз підтверджує знання з книги "АллатРа" про "невидимі" функції мигдалеподібних тіл). Але що підштовхує людину до таких дій, чому людина схильна відстоювати свої погляди, навіть якщо вони виявляються помилковими і контраргументи це підтверджують? Адже така позиція, по суті, суперечить здоровому глузду, проте з успіхом реалізується в житті практично кожної людини. На цей факт ортодоксальна наука поки не може дати точної відповіді.

Вся справа в тому, що причини подібної програми дій криються набагато глибше, ніж фізіологічні прояви або робота психіки. Виходить, подібний образ дій вважається природним, а вивчається він часто для того, щоб виявити, як людина поведеться, що підштовхне її до прийняття іншого рішення. Тому при домінуванні в суспільстві споживчого формату мислення, найчастіше результати подібних досліджень використовуються для посилення контролю над людиною, маніпулювання її поглядами на ті чи інші питання. Адже потрібно говорити про те, що такий шаблонний формат мислення протиприродний істинній духовній людській природі, що людина може свідомо сприймати інформацію, робити висновки і, застосовуючи в своєму житті Одвічні знання, регулювати свої емоційні реакції. Важливо, щоб людина могла зрозуміти, що можна піти від такого шаблонного сприйняття навколишнього світу і не боятися нового, що можна з цікавістю справжнього дослідника, усвідомлено розглядати нову інформацію, збагачуючи себе новими розуміннями.


Автор: Аріна Калініна

[1] – Scientific Reports. Neural correlates of maintaining one's political beliefs in the face of counterevidence
[2] – ScienceDaily. Hard-wired: The brain's circuitry for political belief

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 117

Підписатися на новини



Як мозок реагує на контраргументи? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 117
Схожі статті:


Коментарі
  • Eugen

    09.02.2017 11:18

    Да, очень интересно! Вот почему говорят: “Не спорь с сознанием, своим или чужим!”.

    Ведь это приводит только к активации Животного Начала в человеке, а не усиливает позицию Личности. Так что иногда лучше помолчать.

    Кстати, ведь не зря же Ариман в третьей книге рассказывает как нужно спорить, что нужно до конца отвечать и гнуть “свою линию”. Еще бы, какая тут Духовность, сплошная битва животных. Как в джунглях))

     

    Відповісти
  • →  Ksenia

    09.02.2017 13:29

    Точно! Если вы ещё заметили, то в книге было показано, что с Ариманом бесполезно спорить))) на один аргумент у него находится масса контраргументов. Также и внутри - то есть Животное начало нужно игнорировать. В этой же книге, например, для себя отметила то, как повёл себя Николай Андреевич. Он ведь не развесил тогда уши)))

    Відповісти
  • Виталий

    06.02.2017 16:21

    Спасибо, очень интересно и познавательно)

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція