Як стати океаном. Про пошук роботи до душі

Як стати океаном. Про пошук роботи до душі

Притча про веселу Мавпочку

Жила-була Мавпочка. Весела така. Щоранку Мавпочка ходила до Річки. Річка була спокійною і тихою, і Мавпочці дуже подобалося дивитися в неї, мов у дзеркало. Вона корчила різні гримаси, вигиналася в немислимі пози і радісно кричала. Річка відповідала тихим плескотом і таємною тишею. Так минав час. Щоранку Мавпочка бігла до Річки, вітаючи її радісним криком.

Річка переливалася в променях сонця і притягувала красою.
Але одного разу Мавпочка не прийшла. Не прийшла вона і на другий день, і на третій. Річка чекала. Іноді здавалося, що вона зовсім притихла, прислухаючись до різних звуків, в надії почути знайомі кроки. Але Мавпочки не було. І тоді Річка почала сумувати. Все в ній втратило спокій. Вона метушилася в пошуках Мавпочки. А в глибині її стали відбуватися різні метаморфози. То вона неспокійно вирувала, влаштовуючи потоп, то прибувала нова підводна течія, яка наповнювала її і давала сили.

Річка перестала бути тією спокійною рікою, якою була колись. Вона почала шукати Шлях і одного разу Навесні, коли дощі переповнили її береги, вона вирушила в дорогу. Річка сподівалася зустріти знов ту Мавпу, яка, як виявилося, так багато для неї означає. І вона шукала. Іноді світло зірок вказувало їй шлях, і вона рухалася вперед, назустріч сонцю.

І ось одного разу, пройшовши довгий шлях, Річка побачила безмежне, неосяжне і величне Море. Все це приводило в трепет і зачаровувало красою. Річка наповнилася новим, незрозумілим для неї почуттям. Вона кинулася в Море і розчинилася в ньому повністю, без залишку. Вона віддалася величезній глибині і силі, ставши єдиною з ним. І зараз, коли хвиля піднімається високо вгору, а сонце хлюпається в найпотаємніших глибинах, Річка згадує її, Мавпочку, яка допомогла знайти те, що було для неї таким необхідним – знайти Себе. А іноді їй здається, що сама Доля була тією Мавпою, яка вказала шлях до Щастя.

Мені подобається ця притча. Кожен раз, коли я перечитую її, знову відчуваю себе тією річкою: вільною і вируючою, яка не побоялась вирушити в невідомий шлях, в пошуках веселої Мавпочки, і в результаті, несподівано для себе, знайшла море.

 

Я довго шукала мету свого шляху

Одного разу, прийнявши для себе рішення, йти шляхом духовного розвитку, я все не могла зрозуміти, як поєднати мої духовні цілі з тим матеріальним життям, в якому я опинилася. Я раптом перестала любити свою роботу. Раніше вона мені подобалася. Я жила своєю роботою, мої інтереси були пов'язані з нею, мої сни так чи інакше були теж пов'язані з роботою, поки не настало розчарування: я раптом зрозуміла, що система мною користується, і як тільки я перестану бути корисною, вона мене викине за борт корабля у вируючий океан життя.

Це сталося в той момент, коли моя кар'єра круто йшла вгору, і ось-ось мене мали призначити менеджером середньої ланки у великій організації. Але, перед самим призначенням я відчула себе "прокладкою" між підлеглими, колегами і топ-менеджерами, коли "низи" не хочуть, а "верхи" круто тиснуть, вимагаючи виконання роботи до терміну, і все це за мізерну надбавку до платні і "нові посадові погончики".

 

Тоді я вперше замислилася, а для чого я працюю?

Те, що я робила, збагачувало лише кількох засновників, а для мого особистого життя, крім невеликого місячного заробітку, ця робота ніякого морального задоволення не приносила. Чи варто присвячувати кращі роки життя збагаченню кількох людей? І для чого я, власне, живу?

І тоді, я як та вируюча річка, вирушила на пошуки «веселої Мавпочки», на пошуки життєвих цілей, сенсу життя. Я почала пробувати все те, до чого лежала душа моя, що мені подобалося робити з дитинства: зайнялася малюванням, ліпленням ляльок, подорожами. І чим більше я поринала в ці улюблені заняття, тим менше мені хотілося займатися фінансами взагалі.

Коли торкаєшся глибинних почуттів і прагнеш до того, щоб кожна мить життя була щасливою і сповненою, виникає бажання знайти таку роботу, яка приносила б душевне задоволення, користь людям і, природно, особистий матеріальний комфорт. Коли готовий не їсти, не спати, а творити і робити те, що всередині підсилює вогонь, чисте світло Душі. Я довго шукала, як мені поєднати, врівноважити всередині себе несумісне. Зверталася навіть до різних астрологів, щоб дізнатися, яка ж робота мені підходить найбільше, і всі вони в один голос говорили, що я вдало вибрала свою професію, і без неї мені буде погано.

 

Як я намагалася змінити професію

Але незважаючи на їхній вердикт, я все ж спробувала поміняти професію, записалася на курси веб-дизайну і, спочатку, мені дуже подобалося те, чому нас вчать, поки не почали задавати в якості домашнього завдання намалювати якусь рекламу з негативним підтекстом.

Після цього я зрозуміла, що не зможу малювати на замовлення: мого натхнення не вистачить на постійне виконання чужих замовлень. Та й взагалі, будь-яка робота, поставлена на потік, вбиває творчий порив. Почитала в інтернеті творчі пошуки митців, виявляється у будь-якого художника по-справжньому хороших картин дуже мало, більша частина їхніх творів – це повторення вдало знайдених композицій, тобто копіювання самих себе.

Колись один мій хороший друг запитав мене: чому я вирішила, що світу потрібно так багато художників? Чому я вважаю, що світ потребує мене, як художника? Якщо ти отримуєш гідну зарплату, значить, ти знаходишся на своєму місці.
Одного разу я почула, як один зубний лікар нарікав на марність своєї роботи, я дуже сильно здивувалася тоді. Ну якщо Лікар вважає свою роботу марною, то що тоді мені робити з моїми фінансами?

Я не можу сказати, що моя робота зовсім погана або марна. Мені подобається краса цифр. Я їх відчуваю. Я люблю гармонійне поєднання цифр. Наприклад: хіба це не гарно, якщо у людини день народження 03.03.03 або 25.05.2005? Або коли купуєш талончик в транспорті, сума перших трьох цифр на ньому дорівнює сумі других трьох цифр? Або коли номер машини збігається з датою твого дня народження?

Так і у фінансах буває. Щось складаєш, потім виходить якась кругла цифра або просто красивий симетричний набір цифр. Якщо навчитися бачити гармонію цифр, то від їх вдалого поєднання можна отримувати не менше задоволення, ніж від музики вищих сфер. Усі явища в житті можна оцифрувати, це видно по тому, якого розвитку досягло комп'ютерне програмування. А буває так, що зробиш прогноз грошових потоків, а через рік робиш звірку і дивуєшся, як цифри практично збіглися.
Але як поєднати непоєднуване? Як поєднати духовний розвиток з необхідністю працювати в матеріальному світі? Де ті заповітні двері в темній кімнаті, з якої є шлях туди, додому, вихід до світла? У розумних книжках прочитала, що найщасливіші люди ті, у яких робота збігається з хобі. Але будь-яка рутина вбиває хобі і перетворює його в роботу.

 

І тоді я зрозуміла: не там шукаю!

Я намагаюся знайти світло в матеріальному світі, а воно всередині! Не треба шукати нову професію, будь-яка професія все одно матеріальна. Не треба йти від близьких людей, з родини – скрізь буде одне і те ж, поки не навчишся бачити світло в буденній повсякденності. Потрібно побачити світло у тому, що я роблю щодня у своїй звичайній роботі! О, Еврика!!!...

Так, мені доводилося стикатися з жорсткими, емоційно-нестійкими керівниками. Навіть мій нинішній шеф колючий, як їжак, якщо щось не відповідає його вимогам. Але я зрозуміла, що справа не в тому, як я роблю роботу, а в тому, що він потребує любові. Можливо, він недолюблений в дитинстві батьками, адже не всі люди вміють любити, або він дуже вимогливий до самого себе, тому не вміє пробачати собі свої помилки.

Звичайно ж, я не збираюся якось демонструвати йому любов – це буде проявом моєї духовної неадекватності. Але я можу внутрішньо припинити на нього ображатися за його запальність, і навчитися бачити в ньому іскорку Душі. Опромінити своїм внутрішнім світлом його кращі якості, які я бачу: чесність, принциповість, сумлінність. Так це ж і є служіння: бути джерелом світла і любові, навіть якщо мені роблять боляче. Чому я вирішила, що всі до мене повинні добре ставитися, адже цим я порушую свободу вибору іншої людини.

Та й взагалі, для того, щоб бути щасливим прямо зараз, в цю хвилину, мені абсолютно нічого не заважає! Ніщо не заважає мені зануритися в океан любові, точніше, стати цим океаном! Моя робота приносить користь хоча б одній людині – це мені, не кажучи про моїх колег, про ті послуги, що ми надаємо іншим, тим, хто в них потребує. А найкраще творіння виходить тоді, коли людина не думає про те, скільки вона заробить, коли немає внутрішніх обмежень, а просто творить... Вона чує музику внутрішньої любові, виконує танець своєї душі, пливе в океані життя...

 

З повагою, Ольга (Київ)

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 169

Підписатися на новини



Як стати океаном. Про пошук роботи до душі - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 169
Схожі статті:


Коментарі
  • Arina

    21.10.2017 17:28

    Ольга, спасибо большое! Сейчас, спустя год, перечитала статью... Как впервые)) Очень ценными наблюдениями и опытом поделились. Спасибо.

    Відповісти
  • Надежда

    19.10.2016 13:00

    Очень хорошая и актуальная статья... и главное такая своевременная лично для меня))))

    Відповісти
  • Карина

    16.10.2016 19:45

    Я вот тоже сейчас нахожусь на раздорожье. Уволилась с работы, т.к. она занимает слишком много времени и отвлекает от самого главного - пути к Богу. Ведь моя работа была связана с рекламой, а это, как мне кажется, не очень хорошо - навязывать людям через созанние различные “хочушки”. Но я любила свою работу и теперь прочитав вашу статью понимаю, что не так важно, что ты делаешь, важнее - как. Спасибо. 

    Відповісти
  • Максим

    16.10.2016 15:35

    Спасибо, Ольга! Очень актуальна для меня сейчас эта тема ))

    Відповісти
  • Ирина

    16.10.2016 02:33

    Благодарю, Ольга!

    Долго мучалась похожими вопросами и пришла к похожим выводам.

    Как у Вас теперь отношения с работой?Вернулись ли чувство радости и творческого полёта?

    Про гармонию цифр. Мне это тоже нравится? Вы не пробовали заняться нумерологией? Как хобби, не для профессионал

    Відповісти
  • →  Ольга

    17.10.2016 13:10

    Радость можно извлекать из чего угодно. Когда понимаешь, что находишься на своем месте, то это осознание и ответственность за сделанный выбор тоже дают радость. Это немного другое качество радости, отличное от легкости творческого полета, оно дает чувство взросления, принятия, радость от того, что я приношу пользу. Ведь родителям тоже приходится жертвовать многим, чтобы выполнять ежедневные обязанности для семьи. Но у меня есть мое личное время, которое я могу посвятить творчеству, да и на работе могу творчески подходить к выполнению обязанностей :). 

    Что касается нумерологии, астрологии - я увлекалась этим, пока не осознала, что это костыли, внешние опоры для борьбы со страхом будущего, которые уводят от Бога, потому что постепенно подменяют веру и доверие Богу на веру в звезды, цифры. 

    Відповісти
  • → →  Ирина

    18.10.2016 00:00

    Т.о. радость и творчество не просто вернулись, а стали другого качества, правильно поняла?

    А вместе с ними ещё и гордынька немного внимания получила? ;-) Прошу прощения, если это только восприятие моей гордыньки и у Вас такого не было, это взгляд со стороны. Может, взгляд от другого наблюдателя чем-то и поможет. Если нужна обратная связь, конечно.

    А нумерология и астрология сами по себе лишь инструмент. Не они подменяют веру и доверие Богу, а человек неосознанно поддаётся на провокацию животного начала и делает выбор осуществить эту подмену. Как пирамиды строились? Ведь тоже по звёздам, в том числе. Хотя это уже скорее астрономия.

    На истину в последней инстанции не претендую, если что. Такое понимание сформировал

     

    Відповісти
  • → → →  Ольга

    18.10.2016 12:55

    Нельзя войти дважды в одну и ту же реку. Конечно все меняется, и если раньше радость была от новизны и познания, то теперь это радость от сделанного выбора, что не нужно искать внешнюю опору: работу по душе, можно пребывать в тихой радости внутри себя в каждом дне, выполняя обычные должностные обязанности. Насчет гордыни - я совершенно не поняла, что вы имели ввиду. 

     

    Відповісти
  • → → → →  Ирина

    19.10.2016 00:14

    Спасибо за подробные пояснения про радость.

    А про гордыньку, то это Ваш предыдущий ответ мою гордыньку сильно задел нравоучительным назидательным высокомерным тоном :-D Вот я и подумала, что Вам может быть полезна помощь в отслеживании Ваших проявлений от животного начала.

    И заранее извинилась, если это было лишь моё восприятие Вашего ответа, а никакую гордыню Вы и не проявляли, даже неосознанно.

    Ну, не поняли, так не поняли. Ещё раз прошу прощения за оказавшуюся ненужной мою субъективную обратную связь.

    Кстати, на саму статью такой реакции у меня не было. Наоборот, было ощущение радости от того, что другой человек пришёл к похожим выводам. Ещё раз спасибо за статью.

    Відповісти
  • Оксана

    15.10.2016 17:13

    Дуже гарно! Дякую!!)

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція