Як вийти зі стану страху

Як вийти зі стану страху

Духовна практика.
Якщо її виконувати свідомістю.
То все це друзі ...... ... ...... ...
Даремно витрачений час,
самообман

 

Займаючись духовними практиками стала помічати прояви свідомості, як вона підкидає нав'язливі думки страху. Розумію, що потрапляю в замкнуте коло. Починається гра уяви, приходять нав'язливі думки аж до відчуттів. Розумію, що для того, щоб вийти з цього стану, потрібно стати духовно сильнішою, але свідомість мною керує. Стала замислюватися — як вийти із замкнутого кола, і чому свідомість мною керує?

Свідомості немає доступу в Світ Духовний. Усе, що вона може — це відслідковувати які зміни відбуваються в матеріальному світі. Вона налаштована на те, що світ можна пізнати очима земними і через отримання фізичних відчуттів. Цінність занять духовними практиками для свідомості визначається по проявах у фізичному світі. Наприклад, свідомість намагається переконати Особистість в тому, що якщо йде духовний розвиток, то має покращитися її матеріальне становище, з'явитися богатирське здоров'я, всі хвороби повинні проходити. Свідомість жадає чудес і магії.

З передачі “СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до Вічно Живого”:

Ігор Михайлович: Сумніви, страхи —  це все завжди йде від свідомості. Адже свідомість не сприймає духовне. Чому її приваблює магія? Це те, що виходить за рамки розуміння свідомості: «ось тут проявилося, ось так сталося» і тому подібне. Справжня магія проявляється зовсім по-іншому, і для свідомості вона практично непомітна. І свідомість сприймає її як природні процеси. Ось це справжня магія. Але і їй не варто приділяти уваги. А страхи і сумніви —  це все від ума, від свідомості, вона повинна сумніватися. А ти не живи нею, живи духовним і все. Коли людина починає жити духовним, то зникають буквально всі страхи, які є у світі матеріальному. Чому? Тому що ти прекрасно розумієш, що це ілюзія.

Досить часто роблячи АЛЛАТ у групі, я відчувала неспокій, іноді навіть страх. І це все прив'язувалося до певного образу в моїй свідомості. І ось, в черговий раз роблячи АЛЛАТ і спостерігаючи як в мені піднімається ця хвиля страху, я “почула” голос, але не в голові, а нібито хтось поруч сказав: “Ти боїшся, бо ненавидиш. А ти спробуй полюбити”. Страх зник, всередині стало легко, спокійно і я відчула, що всередині Любов і навколо Любов. І це і є життя, те справжнє, що є у мене як у Особистості.

Для свідомості цей світ абсолютно реальний, і оскільки вона сама ідентифікує себе як “Я”, то духовний розвиток Особистості для неї не зрозумілий, а Духовне звільнення —  згубне. Оскільки, коли людина Духовно спасається, залишає цей тлінний світ, переходячи в інший стан, то не тільки матерія руйнується, але й свідомість, як частина матеріального світу, перестає існувати. Тому свідомість все і робить для того, щоб відвести Особистість від роботи над собою. Самоїдство, самозвинувачення — це ті гачки, якими вона чіпляє людину і волочить в могилу. Для свідомості, стан субособистості або, що ми називаємо в релігіях “ПЕКЛО” це більш прийнятно, ніж людина, що Духовно спаслася. Звідси і йдуть сплески, постійне споживацьке ставлення до людини як Особистості від самої свідомості, яка пригнічує, відводить в інше.

Ігор Михайлович: Друзі у мене просте питання, якщо людина серйозно захворіла, молиться про порятунок здоров'я і одужує — вона врятувалася? Вона попросила у Бога замість життя вічного і Духовного спасіння — блага для плоті, вклала силу уваги в матерію. Бог почує це?

Як тоді ще донести до розуміння, що свідомість — це не друг.

Коли людина виконує Духовну практику або молитву незалежно від релігії, в якій вона перебуває, вона виконує певний ритуал. Якщо вона виконує його свідомістю, піклуючись про якісь дрібниці, але у неї немає внутрішньої Духовної любові, почуття немає, немає цього єднання зі світом Божим. То все це друзі.......... Даремно витрачений час, самообман.

 

Із передачі “Невидимий світ”.

Досить часто люди думають, що достатньо перед смертю здійснити якийсь ритуал, покаятися, провести обряд — і це допоможе їм перейти у світ мертвих. Немає розуміння, що ми вже у світі мертвих, а треба перейти у Світ Живих.

Ігор Михайлович: Для того, щоб набути життя, його треба набути тут, зараз. І у кожної людини є цей шанс і кожен на це здатний. Єдине, що, не треба від когось цього хотіти, треба працювати самому і бути щирим і бути чесним із самим собою.

Духовна практика — це єднання людини з Богом. Скільки б нас не зібралося, ми завжди один на один поруч з Богом. Ми спілкуємося з Ним на чуттєвих рівнях, на тому, що невидимо.

 

З передачі “Невидимий світ”.

Коли, знання почали підмінятися, на релігійні дії і були введені ритуали. Було введено це видовище, для того щоб людина пройнялася. Вони виправдовували це тим, що коли йде помпезність, йде видовище, свідомість людини захоплюється, зацікавлюється іншими картинками, і є можливість Духу, поєднатися з Духом. Але, насправді це відводить, відволікає увагу і долучає до іншого. Є релігії, де багато ритуалів, де все дуже яскраво. Є дуже скромні релігії, які більше спрямовані на внутрішнє.

Ігор Михайлович: Візьмемо, наприклад, іслам. Люди прийшли і моляться, вони один на один з Богом. Читаються молитви, але все одно скрізь присутній певний ритуал, певні догми, підпорядкування комусь. Наприклад, не можна критикувати, слова які сказав Духовний наставник, адже він знає краще і більше. З одного боку, коли людина починає свій шлях і свідомість їй заважає, то досвід і практика — це величезна справа. Але не може бути такого поняття як “безумовне підпорядкування”. Людина сама вибирає, ким їй бути, і як їй існувати. Якщо почати підкорятися, то через рік із людини буде дракон, це буде тиран. Якщо людину починають звеличувати, то людина починає ставати тим, ким і є ті, хто ховається в тіні. Намагаючись перекласти відповідальність за себе на когось — ми з нього створюємо чудовисько.

Не треба породжувати чудовиськ, а треба відповідально, ставитися до самого себе.

 

З передачі “Невидимий світ”.

На запитання відповідав Ігор Михайлович Данилов

 

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 380 В закладки

Підписатися на новини



Як вийти зі стану страху - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 380
Схожі статті:



Напуття дня

Потрібно постійно працювати над собою, бо дорога кожна хвилина життя, яку треба використовувати як дар Божий для вдосконалення своєї душі. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі (2)
  • Ytta88

    17.05.2018 16:24

    У меня тоже периодически накатывали волны страха, как атака. И я стойко держалась, сопротивлялась, чтобы ему не поддаться... а Потом поняла, что я борюсь с иллюзией, ведь страха как такого же нет. И стала просто с Любовью относится к тому, что приходит. И благодарить Бога и за этот опыт - ведь все, что происходит в моей жизни приводит к Любви!!

    Відповісти
  • Евгения

    11.04.2018 15:08

    Спасибо огромное за это напоминание: “Довольно часто люди думают, что достаточно перед смертью совершить какой-то ритуал, покаяться, провести обряд — и это поможет им перейти в мир мёртвых. Нет понимания, что мы уже в мире мёртвых, а надо перейти в Мир Живых.”

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Контакти для зв'язку з учасниками
Руху з різних країн
в Координаційному Центрі
МОД АЛЛАТРА:

E-mail: [email protected]
Skype: allatra-center

Творимо разом


Розсилка актуальної інформації про нові статті на "АЛЛАТРА Вісті" і про інші проекти МОД "АЛЛАТРА"