Кожна людина – будівельник вільного суспільства

Кожна людина – будівельник вільного суспільства

Монолог Милославського в квартирі у Шпака:

«Ну-с, почнемо... (Зламує шафу, виймає костюм.) Шевіот... О!...
(Знімає свій, зав'язує в газету, одягає костюм Шпака.)
Як на мене шитий...
(Зламує письмовий стіл, бере годинник з ланцюжком, кладе до кишені портсигар.)
За три роки, що я не був у Москві, як вони всі речами пообзавелися!
Приємно працювати».

(Михайло Булгаков, «Іван Васильович»
Комедія в трьох діях (дія перша) 1936 рік)


Перечитуючи твори великих класиків, здавалося б, уже кожне слово знаєш напам'ять. Але ні! Життєвий досвід мільйонів людей свідчить про те, що сприйняття інформації залежить від світогляду людини та її духовного досвіду. Яскравим прикладом є один з геніальних творів Булгакова «Іван Васильович». Як грім серед ясного неба монолог Милославського, уривок з якого наведено в епіграфі. Стала абсолютно очевидною глибина думки автора, яка може дійсно підірвати ум: «Злодії виховують суспільство або суспільство і породжує злодіїв?».

Отже: «За три роки, що я не був у Москві, як вони всі речами пообзавелися! Приємно працювати». Автор, через свого героя Милославського, висловлює свої власні думки про життя, буття, суспільство і навіть злодіїв. Булгаков, як філософськи налаштована особистість, дивився завжди в корінь. То чи не висловлює він завуальовано думку про те, що споживче товариство саме породжує, саме закликає, буквально заохочує злодіїв? (Переклад визначення з словника Даля: заохочувати або заохотити кого до чого, приохочувати, викликати охоту, бажання, звичайну звичку.)

Величезна кількість злодіїв різного рівня: хто на вагах, на ринку, хто кватирник, хто злодій в транспорті, на площі, в магазині, кишенькові злодії, чиновники – хіба ця компанія не говорить нам, суспільству: «Люди, припиніть накопичувати багатства». Адже той, хто накопичив і дуже дорожить своїм багатством, обов'язково повісить табличку на двері «Обережно. У дворі злий собака», та ще й двері хороші поставить, а в них вріже і замки «надійні». Згадаймо ще раз роздуми Милославського перш ніж залізти до квартири Шпака: «Який замок комічний. Мені щось давно такий не траплявся. Ах ні, у вдови на Мясницькій такий був. Його треба брати шостим номером. (Виймає відмички.) Напевно, сидить в установі і думає: ах, який чудовий замок я повісив на свої двері! Але насправді замок служить лише для однієї мети: показати, що господаря вдома немає... (Відкриває замок, входить в кімнату Шпака, закриває за собою двері так, що замок залишається на місці)».

Уявімо суспільство людей, які не збирають собі скарби на землі, не несуть все в будинок, все для себе коханих, прикриваючи свою жадібність аргументацією забезпечення дітей. А суспільство, де люди всі свої наміри, сили, плани і мрії будують лише про те, аби чесно працювати, стати хорошим фахівцем, бути людиною честі, совісті, справедливості, бути корисним суспільству. Тоді б і злодіїв не було, бо не було би культу накопичення і споживацтва. Не було би в кого і що красти, адже всі би займалися головною справою в своєму житті – щомиті вдосконалювали би себе в тому, аби бути Людиною з Великої Літери, а не накопичувачем тлінних дрібничок. Так і звучить голос Милославського в голові: «За три роки, що я не був у Москві, як вони всі речами пообзавелися! Приємно працювати».

Злодіям приємно працювати, коли людина речами обзаводиться, накопичує їх, думає про них, шукає способи їх придбання їх придбання, але спочатку заробити на їх покупку. І тут замкнуте коло виходить.

Не дарма в Біблії є такі слова: «Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше».

(Євангеліє від Матфея, глава 6, вірші 19-21)

Так ось, дорогий читачу, вже передбачаю Ваше питання: «...Ні, ну тоді взагалі треба жити в печері, – висловив свою думку Руслан, – щоб нічого не мати і не хотіти...».

Відповіддю на це питання можуть бути позитивні приклади з історії та цитати класиків, які досягли духовної досконалості.

«Мати це все тобі ніхто не забороняє, – вів далі Сенсей. – Хочеш, та будь ласка, йди в ногу з часом, користуйся на здоров’я всіма благами цивілізації. Але жити заради цього, ставити накопичення матеріальних благ у сенс свого існування на Землі – це безглуздо, це протиприродно духовному началу. Ця мета і є показником верховенства у людині тваринного начала. Однак це не означає, що треба жити бомжем у печері. Ні. Я вже якось вам розповідав, що всі ці високі технології, які дані людству, вони дані для того, щоб у людей більше звільнялося часу для свого духовного вдосконалення. Але ніяк не для того, щоб людина назбирала купу цих залізячок у себе вдома і роздувала свою манію величі від володіння цим прахом».

(А. Нових, «Сенсей»)

У романі Івана Єфремова «Туманність Андромеди» докладно описані нові принципи побудови суспільства і людських взаємин. Один з героїв роману, в поривах страху, хотів обізвати колег лайливими словами. І... він забув всі негативні слова. Люди настільки могли самовдосконалювати себе, що з ужитку пішли навіть різкі слова.

В існуючому суспільстві слова: злодій, рвати, зискарство, тягнути та інші синоніми щільно вкоренилися. Вони ріжуть нам слух, але якщо вони є у нас у побуті – отже ми робимо вчинки, які називаються такими словами. Людина, що звинувачує чиновників у зискарстві та крадіжці, не помічає, що в менших масштабах, але все ж йде під тим самим прапором. То чи не сигналізують нам ці слова про споживання всередині кожного з нас?

Трипільська цивілізація (VI-III тис. до н.е., Стародавня Європа) успішно вирішувала питання злодійства. Будинки були збудовані радіально, прилягали один до одного і мали наскрізні бічні двері. Людина безперешкодно могла обійти по колу всіх сусідів. Така демонстрація відкритості і відсутність речовизму вела до об'єднання людей, відсутності порівнянь, заздрості і ненависті.

Як же нам, людям сучасності, почати переходити на рейки нового створюючого суспільства, заснованого на духовно-моральних цінностях?

Почати з себе. Перестати давати волю Тваринному началу в непомірному речовизмі, зароблянні грошей і їх утриманні.

«Все просто. Необхідно створювати умови для принципово нової моделі суспільства, враховуючи двоїсту природу людини, виключаючи найменші можливості прояву спокус Тваринного начала в усіх сферах суспільства».

(А. Нових, «АллатРа»)

Обірвати ланцюжок злодійства, заздрості і нестримної гонитви за цим «добром» може кожна людина особисто.

«Щире бажання однієї людини допомогти людям у поєднанні з її реальними діями та самовдосконаленням насправді приносять свої дивовижні плоди».

(А. Нових, «АллатРа»)

 

Приєднуйтесь, читачу.


Марія Мликіна

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 48

Підписатися на новини



Кожна людина – будівельник вільного суспільства - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 48
Схожі статті:


Коментарі
  • BERG

    09.09.2017 12:56

    Спасибо за статью! ) Да, я ещё помню то время когда люди обувь за дверью оставляли и не боялись что кто-то украдёт ))) Здорого жить в таком обществе )

    Відповісти
  • Андрей

    25.07.2015 10:21

    Какой неожиданный взгляд на проблему преступности и как правильно расставлены акценты! Ведь читая статью, о ворах то и не думаешь, автор приглашает читателя взглянуть на себя самого. Статью смело можно анонсировать как свежий взгляд на проблемы криминологии. Это по-настоящему интересно. Большое спасибо автору! )))

    Відповісти
  • Ольга

    10.07.2015 12:20

    Очень вдохновляющая статья. Действительно, многое зависит от каждого, от меня лично.
    Я - присоединяюсь! Я строительно нового и свободного общества.
    спасибо. еще раз

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція