Кого слухає Бог? Частина 4

Кого слухає Бог? Частина 4

Душа — ось що в людині справжнє,
це головна складова, на якій
зосереджена вся структура!
Все інше всього лише
додаткова інформація
для розвитку, яка після дозрівання
духовної Особистості, злиття її з Душею
(духовного звільнення)
просто дедиференціюється,
тобто припиняє своє існування,
як організована структура.

Ріґден Джаппо

 

Вона — в цій плоті поселений дух.
Ми суть одна, зрощена із двох.

Ібн Аль Фарід «Велика касида»

 

Щоб відповісти собі на питання: чому для Бога більш значуща Душа, ніж тіло, всі його бажання і прояви, мені довелося вивчити, з чого складається людина. Найбільш повну інформацію з цього питання я знайшла в книзі А. Нових «АллатРа».

Людина — це багатомірний просторовий об'єкт, який вибудуваний навколо Душі та має свою розумну Особистість. Душа — це єдина антиматерія в матеріальному світі і людині, вона досконала для матеріального світу, але недостатньо індивідуально досконала для світу Бога.

В «склад» людини також входить і Особистість. Особистість — це ким відчуває себе при житті будь-яка людина, та, хто здійснює вибір між Духовним і Тваринним началами, аналізує, робить висновки, накопичує особистий багаж чуттєво-емоційних домінант. Особистість дуальна і може проявляти себе провідником духовного або тваринного начала в залежності від вибору самої Особистості.

По суті, якщо коротко, людиною можна назвати істоту, у якої обов'язково є в наявності Душа і Особистість. Людина може виглядати абсолютно по різному, по іншому, не так як ми звикли на планеті Земля, але людиною вона може називатися тільки якщо в її енергетичній конструкції є Душа і Особистість. Душа і Особистість – це найважливіші духовні «органи» в людині. Як людина не може існувати без серця, печінки та інших життєво важливих органів в матеріальному світі, так само, вона не може існувати без Душі і Особистості в духовному світі. Незважаючи на те, що Душу, Особистість, серце, печінку та інші органи ми не бачимо в звичному розумінні зору, однак ми явно відчуваємо їх життєдіяльність і прояви у нас.

Я з'ясувала, що в людині є, умовно кажучи, дві головні складові — духовна і тваринна. Духовна — Душа і Особистість (тільки у разі, коли вона є провідником волі Духовного світу) і тваринна — тіло, свідомість, підсвідомість.

Тепер настала черга з'ясувати, з чого «складається» Бог.

“Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною».

(Євангеліє від Іоана, глава 4 вірш 24)

Дотримуючись принципу логічного ланцюжка "подібне може з'єднатися тільки з подібним", проводжу нитку розслідування далі. Адже саме аспект подібності, взаємодії з Богом мене і цікавить, тому що я досліджую питання: кого слухає Бог? Мені зрозуміло, що тварини теж розмовляють між собою, але ми, люди, сприймаємо «мову» подібних собі. І якщо Бог є Дух, і з'єднання, контакт, розмова і діалог з Ним теж можливий тільки в дусі.

Все вищесказане підводить до висновку, що для Бога важлива тільки та частина людини, яка подібна Йому, тобто Душа — вічна складова людини. Він контактує з Його частиною у мені, тобто з моєю душею, яка і є частинкою Бога в мені. Йому цікаве спостереження за Його творінням:

«Від віку сущий, він люблячи творить,
Очі і вуха, щоб себе пізнать».

(Ібн Аль Фарід «Велика касида»)

Тепер прийшла черга з'ясувати, яким чином я як Особистість, взаємодію з Богом, тобто як же Він мене «чує»?

Для цього мені знадобилося заглибитися в тему про фрактали, самоподобі і подобі Йому.

«І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх».

(Буття, глава 1 вірш 27)

«І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою».

(Буття, глава 2 вірш 7)

Властивість фракталів — самоподібність, виявляється у багатьох об'єктах, системах, природних структурах. Наприклад, сніжинках, хмарах, полум'ї, турбулентному плині води, кроні дерев, ДНК, кровоносній системі людини і так далі. Особливо яскраво людина бачить прояв самоподібності на своїх дітях. Саме тому, наслідуючи принципи фрактальності та самоподібності людина впевнено вважає себе подібною Йому. З жаром промовляючи молитву, людина мимоволі уявляє собі якогось Дідуся, який сидить на троні і який уважно слухає усі прохання людей. Така картинка легко вкладається у свідомості, але вона виявилася далека від істини. А прийшла я до такого висновку, прочитавши такі слова:

“Дзеркальні відбиття, поглиблення, що у бік макрокосмосу, що у бік мікрокосмосу матеріального світу приводять до взаємопроникнення, що народжує в людині як Спостерігачеві всередині системи відчуття нескінченної схожості частини цілому. Але ці відчуття ілюзорні, тому що матерія тимчасова і обмежена у своєму прояві”.

(А. Нових, «АллатРа»)

Але все ж, у книзі Буття чітко вказано на нашу подобу Йому. Так у чому ж справа?

Справа в тому, що в людині закладена частинка Бога, яка називається Душа. Душа притаманна тільки людині. Жодна інша жива істота на планеті Земля не має Душі.

Душа є частинкою ззовні – з духовного світу, світу Бога. І коли ми милуємося Душею, спостерігаючи за нею як Особистість, проводячи волю Духовного світу, тоді відбувається уподібнення Йому, тому що спостерігач не може бути відділений від спостережуваного. А ось і підтвердження моїх висновків:

“Справжня вічність для людини прихована тільки в Душі — у цьому нескінченно малому, що має вихід у нескінченно велике, яке утворює на своїх перетинах ділянки взаємного притягання та взаємопроникнення. Це і є істинна нескінченна подоба частини цілому”.

(А. Нових, «АллатРа»)

Невпинно промовляючи молитву, кожна людина сподівається, що вона веде діалог з Богом. Я з'ясувала, що справжній діалог з Богом можливий, коли я, як Особистість, є провідником духовного світу, тобто проявляю себе як дух, тоді мій дух з'єднується з Його Духом, утворюючи на своїх перетинах області взаємного тяжіння і взаємопроникнення – це і є істинна нескінченна подоба частині цілого. Після цього я переконалася в правильності своїх висновків, що Бог чує єдину молитву про спасіння Душі. Спасіння Душі – це головна справа життя Людини, основна мета людини, сенс її існування. Спасіння Душі – це справжнє служіння духовному світу.

У зв'язку з цим у мене виникло інше питання: а як дізнатися, що я проявляю себе як дух, тобто проводжу волю духовного світу і який найбільш ефективний інструмент у діалозі з Богом: медитація чи молитва?


Див. "Кого слухає Бог?", частина 1

Див. "Кого слухає Бог?", частина 2

Див. "Кого слухає Бог?", частина 3

 

Марія Мликіна

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 39

Підписатися на новини



Кого слухає Бог? Частина 4 - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 39
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція