ХТО ТАКІ СПРАВЖНІ ГЕРОЇ?

ХТО ТАКІ СПРАВЖНІ ГЕРОЇ?

 Як говорили древні, найвеличніша перемога людини –

це перемога над самим собою;

найбільше досягнення людини –

це вбити в собі дракона.

А. Нових


Кожна людина як Особистість з дитинства прагне до добра. Але з найменшого віку зустрічає на шляху жорстокі підміни, які спотворюють найбільш ключові для неї поняття. Підміни, які супроводжують її по життю, впливаючи на світогляд і нерідко на вибір шляху. Після нового чуттєвого досвіду вирішив записати спостереження та описати процес, який виникає після перегляду передач на АЛЛАТРА  ТБ і спілкування з друзями.

Я чітко пам'ятаю, які мультики дивився в дитинстві, що мені в них подобалось, і тепер, багато років потому, почав бачити, які закладались установки на все життя. Зараз розумію, що я сам вибирав ці установки із мультфільмів. У них показували якості персонажа, його модель поведінки – в мені це відкликалося, і я підсвідомо вибирав ці якості: фізичну силу, витривалість, суперздібності і головне, завдяки всьому вищеперерахованому – владу. Тобто прагнення Особистості до добра банально перенаправлялося в бажання влади. Не дивлячись на те, що свідомість такі моменти намагається стерти в пам'яті людини, проте, ці шаблони поведінки та установки по життю мене дуже щільно супроводжували і таємно керували в думках, бажаннях і вчинках.

Мені подобалось дивитися фільми і мультики за участю супергероїв із різними здібностями, і я себе асоціював із цими героями. Вони були не такі як усі, в них були якісь моменти, які резонували зі мною: то вони ізгої, їх не розуміють (як мені здавалось, і мене), у них своє бачення світу, і звісно ж, вони були на боці Добра. А ще ці герої дуже сильні, перемагали негідників і робили світ кращим. І я так само хотів. Збирався вирости і стати супергероєм, боротися зі злом (яке до речі спочатку треба знайти, а потім побороти), навчитися таємних прийомів, бойових мистецтв або знайти якусь формулу препарату, щоб стати як ці супергерої, або щоб мене також хтось вкусив і з’явилися нелюдські можливості. Всі ці бажання стимулювалися багаторазовим переглядом подібних «витворів мистецтва», іграшками, наклейками, загалом, система навколо понаставляла своїх психологічних «якорів і нагадувалок», щоб людині було складно злізти з цього гачка. А коли став дорослішим, і виявилося, світ не зовсім такий, як я думав у дитинстві, і взагалі все відбувається по-іншому, то системні установки і амбіції відійшли на задній фон – у підпілля, але вони продовжували жити, хоча і в більш прихованому «фоновому форматі», десь у підсвідомості.

Із вищесказаного можна зробити висновок, що на фоні моральних якостей героїв мультфільмів, системою закладаються установки, які приваблюють тваринне начало людини: фізична сила, надздібності (часто магічного характеру), а також деякий трагізм і самотність героя, обов’язково з нещасливим коханням. Герой-одинак, який один бореться проти зла і якого не приймає суспільство.

Коли на тренуваннях друг подарував книгу Анастасії Нових «Сенсей», я знайшов відповіді на свої питання:  у чому сенс життя? Чим я хочу жити? Хто я? До чого моє справжнє прагнення? Що мені треба насправді? І в той самий час активізувались закладки в підсвідомості з дитинства, пов’язані з надздібностями та «героїзмом». Потім, коли ще і прочитав «Езоосмос», я для себе чітко вирішив, що шлях геліара  – це моє і мені це треба. Ще не знав, як я цього досягну і через що мені треба пройти, я просто знав, що нічого немає важливішого, ніж служіння Богу і спасіння своєї Душі (Особистості насправді) і боротьба зі злом. Тільки завдяки установкам з дитинства і моєму внутрішньому вибору, на перше місце вийшла боротьба зі злом, а не духовне звільнення.

І тут проявився шаблон героя в усій красі. Свідомість одразу намалювала схему дій: треба терміново качатися, тренуватися, десь набратися секретних медитацій для розвитку екстрасенсорики, потрапити в групу з навчання геліарству, видадуть щит і меч, можливо ще щось, і вперед, рубитись із кандуками та іншою нечистю. Правда свідомість не говорить, що розвиток магічних здібностей і бажання боротьби – це прямий шлях в субособистість  і пряма дорога до витрачення духовних сил на прояви влади в матеріальному світі. Під благовидним приводом протистояти системі нав’язувалося бажання володіти надздібностями. По факту бажання влади над іншими людьми прикривалося боротьбою із системою. Системі можна і треба протистояти, і, перш за все, в самому собі. Вивчивши і зрозумівши, як вона працює в людині, можна зрозуміти, як вона діє в зовнішньому світі та вже свідомо, з розумінням принципів її роботи, протистояти їй.

Але, власне, система хіба дарма ці установки сіяла в дитинстві? Їй же потрібен  «врожай» у вигляді уваги людини і злив духовних сил в матерію, для постійного підживлення своєї роботи. Адже для системи тваринного розуму людина є поживою, тому що в ній є джерело духовних сил – її Душа. Але ці сили дані людині для єдиної головної цілі – духовного звільнення.

Знання про духовне начало кожної людини були відомі ще з глибокої давнини, це підтверджується історичними знахідками та артефактами по всьому світу. І водночас знаходились такі індивіди, які духовні сили витрачали на досягнення влади та значущості в цьому матеріальному світі. Вони самі служили системі та підштовхували до цього інших,  приречуючи  себе та інших на страждання і смерть, вибираючи тимчасове замість вічного.


«Тетяна: Система ж із дитинства через якісь враження, які були отримані з фільмів, казок, та і взагалі з оточуючого тебе світу людей, де відкритим текстом іде піар магії, система вже готує тебе до того, що якщо ти будеш мати якісь надздібності, то ти будеш відрізнятись від інших людей, впливаючи на них. Тобто знову все у системи зводиться до того, що ти будеш володарювати та наказувати. Але, точніше сказати, це вона буде володарювати та наказувати іншим через тебе, як через зомбі.

Вона ж кидає якусь магічну подачку, як кістку собаці, і ось якщо людина не озброєна знаннями, розумінням, що зараз в дійсності відбувається, вона починає шукати цю магію все подальше життя. Більше того, її гординя залучає до цього процесу й інших людей».


Із передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ.

Від завідомо мертвого до вічно Живого»

Час летів, і коли підіймались теми під час спілкування про бажання магії, я чув голос у голові (ніби мій), який на подібні теми казав: «Це не про мене, я не хочу магії, я хочу служити Богу». А пізніше, коли інші, хто працює над собою, оголошували ці думки, я чув у себе в голові знов: «Ну ось вони хочуть, а мені до Бога».

Таким чином система сформувала в мені таємне бажання влади над іншими людьми через магію, а для того, щоб я нічого не запідозрив, оголошувала в моїй голові думки, що я цього не хочу. Але ж це її думки! А яка свідомість не хоче магії? І це важливий момент, який для мене став уроком і одкровенням: жодна думка мені не належить. Всі думки — це думки свідомості, а свідомість – диявол і постійно бреше. Свідомість говорить правду про саму себе в ті моменти, коли хоче обманути Особистість, нав’язати їй те, що вона, свідомість, і є Особистість, і в цьому криється головний обман системи! Навіть якщо диявол говорить правду – це все одно брехня. Правда диявола породжує сумніви і відводить Особистість від прямого шляху.

Але на той момент я не помічав ці підміни у своїй свідомості і що не був чесним із собою. Хоча є ж відмінний спосіб, інструмент, який допомагає працювати над собою – ведення щоденника, де треба записувати думки, які приходять – як є.

Йшов час, з'явився чуттєвий досвід, практика і розуміння, що бажання магії є згубне, і я як Особистість не можу цього хотіти, це бажання свідомості. І я не такий хороший, святий, правильний, чистий, як собі уявляв від гордині, і все-таки є в мені це бажання магії, і мені потрібна сила Бога, але не сам Бог. Тому що коли почав розбиратися в цій темі, то зрозумів, що хочу надздібності, щоб боротись зі злом, але не примножувати Світло у світі, не генерувати Любов і сіяти зерна Знань, а знищувати кандуків, злих духів і демонів, звеличуючи свою гординю великого борця зі злом. В передачі «Служіння» (02:59:00) йдеться про критерій для людини, яка прагне до геліарства.


Духовний Світ, служіння, АЛЛАТРА ТБ, АЛЛАТРА Вісті, мотиватор


Є це чисте прагнення до духовного спасіння, але на якому воно місці? На другому, тому що на першому – магія (під благовидним приводом служити Богу).

В бесіді з однодумцями говорили на тему бажання магії  у свідомості, і один із учасників озвучив, як спостерігає бажання магії у своїй свідомості, і його це бентежить, у нього виникає реакція відторгнення від цього, мовляв таке: «Фе, коли ж я позбавлюся цього шаблону» – реакція на те, що відбувається в матерії. А будь-яка реакція – це відношення, прив’язка до шаблону. І не важливо, хоче людина те, що пропонує свідомість чи ні, вона подумки все одно до нього прив’язується. Прив’язка до шаблону зникає тоді, коли людина не думає про нього взагалі, ні в позитивному ключі, ні в негативному, а просто ігнорує. Такі розкачки виникають, коли Особистість не відокремлює себе від свідомості, і свідомість домінує над Особистістю. Тому Особистість вкладає увагу в бажання свідомості. А як нам відомо, свідомість завжди хоче магії та влади. Для свідомості найвища влада в цьому світі – це магічна влада.



Реакції не повинно бути – таке відношення  правильне. І тут питання не в тому, чи є це бажання магії у свідомості чи ні, свідомість завжди буде прагнути до магії, питання: а чого хочу я справжній, я як Особистість? До чого мої прагнення і які  вчинки? І я тоненько на чуттєвому рівні теж це розумів, але свідомість затерла цей момент. Коли спостерігав бажання магії, ці прояви в собі, я запитував свідомість: «А що мені це дасть? Що я буду з цим робити?» – і тоді чув тишу і в той самий час усвідомлював чужорідність, чуже для мене бажання магії. Адже всім відомо, що магією в цьому світі володіє система і коли людина служить їй, вона просто наділяє її своїми  здібностями, натомість забираючи у неї життя. Хоча парадокс полягає в тому, що бажання, як і їхню реалізацію нав'язує людині сама система, по суті граючи сама з собою, а людина все це оплачує своїм життям. У цьому криється її обман: змусити людину прийняти бажання системи за свої власні, найняти її (побажати) ж для їхньої реалізації і заплатити їй своїм життям.

Подальший ланцюг подій відбувся днями, коли під час обговорення ми заговорили про тему шаблону спасательства, геройства і прагнення протидіяти системі, про шаблони, які з дитинства прищеплюються в суспільстві — йти бравадою на ворога. І підійшли до теми, яку добре розкрили у фільмі «АТЛАНТИДА: ЕЛІТА В ПОШУКАХ БЕЗСМЕРТЯ», а саме поділ суспільства на три типи — боги, герої та дикуни.

Герої — це хто? Це ті, в кому присутнє прагнення боротися, ті, хто вибирають війну замість миру, протистояння замість Любові. Виходить, щире прагнення Особистості — повернутися додому, в Духовний Світ, переступити через своє тваринне начало, підміняється бажанням від свідомості бути героєм в матеріальному світі, стати таким як герої, яких тобі показують, і самому принести себе в жертву заради «великої» цілі або ідеї.

Мета героїзму в матеріальному світі — слава і визнання людей, по суті влада над ними через славу. Але тут немає духовної складової. Хіба герой став вільним від установок своєї свідомості? Чи він допоміг іншим людям стати вільними від впливу сатани всередині них? Ні, герой це той — кому аплодує натовп на піку його слави.

Хіба Богу це потрібно? Хіба таке матеріальне геройство і жертва наблизять тебе хоч на міліметр до Бога? Невже ця дія розпалить вогонь Любові всередині, що як пожежа спалить всі прив'язки до матеріального світу і посилить зв'язок з Богом? Звісно ні, в цьому і є глобальна підміна від системи тваринного розуму…

І тепер, завдяки практичному досвіду і розумінням, можна провести порівняння шаблонів від системи, і тим, як ідуть справи в реальності.

Образ «геліарства» в трактуванні від системи — це БОРОТЬБА зі злом за її правилами, які містять в собі володіння навичкою бойового мистецтва та магії. Але пітьма зникне, достатньо тільки запалити світло і стати самому джерелом Світла. Боротися із пітьмою так, як підносить це система — безглуздо. Якщо в людині присутнє бажання боротьби із системою, бажання війни, вона цією війною і стане. Система спотворює внутрішнє прагнення людини до духовного звільнення і служіння Богу на боротьбу з собою, при цьому давши свої ж інструменти, і в підсумку буде ще довго їсти, коли людина стане субособистістю. А в чому тут суть підміни? Свідомість закладає установки з дитинства, що сила — це агресія, боротьба, накачане тіло, суперздібності. Але ці ознаки частіше показник не сили, а слабкості, і влади свідомості над Особистістю. І боротьба з пітьмою інструментами від свідомості — це все одно, що увійти в темну кімнату, взяти меч і почати розмахувати ним, очікуючи, що таким чином можна розігнати пітьму. Хоча можна просто увімкнути світло або ще краще — самому стати світлом. І тоді темрява просто зникне.  Справжнє геліарство — це примноження світла в собі та у світі.

Притча про сонечко і темряву

Хлопчик запитав у сонечка:

– Сонечко, ти бачило колись темряву?

– Ні, – відповіло сонечко, – ніколи не бачило.

– Хочеш, я тобі покажу темряву? – сказав хлопчик. – Я знаю один підвал, де завжди дуже темно.

– Хочу, – відповіло сонечко, – це цікаво.

Хлопчик і сонечко пішли до підвалу. Хлопчик відкрив двері.

Сонечко освітило підвал і запитало:

– А де ж темрява?!

Служіння Світу Духовному – це примноження світла в собі та у Світі. Це, в першу чергу, дії, спрямовані на розвиток внутрішнього світла, зрощування і підтримування почуття Любові та Вдячності, дії, які допомагають іншим людям бути на цій добрій хвилі, допомагають вийти із хащ своєї свідомості, перестати бути рабом системи, стати  вільним в духові.


мотиватор, Душа, АллатРа

Справжня сила – це доброта, це наповненість Любов'ю, це спокій, це свобода від бажань і думок, непорушна внутрішня духовна опора, це постійний діалог з Богом і примноження Любові в собі. Людина, яка служить Богу, вона примножує в собі цю силу Любові, і прагне примножувати Світло у світі, а не боротися з пітьмою. В темній кімнаті ми ж не дмухаємо на темряву, не махаємо кулаками в надії, що вона щезне? Ми вмикаємо світло в кімнаті, ліхтарик, запалюємо свічку. Так само і в духовному аспекті, треба просто примножувати Світло в собі, в першу чергу, генерувати Любов. Тоді й у Світі цієї Любові стане більше.

Якось почув таку цитату, яка в мені дуже зрезонувала, і я її часто згадую – «його серце наповнилось Любов'ю настільки, що не лишилось навіть крихти злості на самого диявола».

Після різних бесід та усвідомлень, в практиці «Квітка Лотоса» – це розуміння ще більше розкрилося на чуттєвому рівні: наскільки це бажання протистояння – хибне, яке веде у зворотній бік від Бога, і що воно від системи, це її таємна кнопка в мені. А з іншого боку відчувся глибинний ступінь свободи всередині, ясне знання, що на першому місці тільки духовне звільнення і нічого крім. Не сила Бога – а Бог, Любов. Примноження Любові в собі, цього почуття Радості, дотик до глибинних почуттів, прагнення набуття Миру в собі та у світі.


Сенсей, мотиватор, АЛЛАТРА Вісті, мир


Справжнє просування духовним шляхом — це коли людина йде в Любов, і перебуваючи в цьому стані постійно, сама стає Любов'ю. Постійність на духовному шляху — це ключ до розвитку.

Не можна займатися духовним розвитком, духовним треба жити.

І якщо розкрити практичний аспект описаного досвіду, я зрозумів, що на даний момент для мене дуже цінно та цікаво звикнути до цього стану, полюбити цей стан. Цікаво полюбити перебувати в Любові, звертатися до Бога з Любов'ю та безмірною Вдячністю за все, що Він зробив для мене, які умови створив, як веде по життю і допомагає духовно дозріти, як оберігає та Любить. Полюбити бути в стані щастя, кожну мить спостерігати за тим, що відбувається у свідомості, спостерігати, щоб вона не напакостила і поводила себе пристойно, виконуючи все, що від неї вимагається. Полюбити бути усвідомленим, бути в моменті тут і зараз, цінувати кожну мить та дихати з Любов'ю, підтримувати цей живий вогонь всередині постійно. Полюбити Любити, полюбити бути Живим.

Це зміна пріоритету уваги на підтримання і примноження стану Любові. Це цінність уваги, цінність часу та сил.

Це коли їси трохи повільніше, бо не хочеш попасти в м'ясорубку думок і картинок, і на першому місці стан Любові, а потім вже процес споживання їжі тілом, просто спостерігаєш цей процес, але не втягуєшся в емоцію або ейфорію: «як смачно». Це коли йдеш і дивишся трохи попереду на дорогу, не роздивляючись людей та не відволікаючись на оцінку людей і образи від свідомості, йдеш і перебуваєш в Любові. Це коли дзвонить телефон і не відразу береш слухавку, а спочатку більше заглиблюєшся в почуття, бо  знаєш, що можеш відволіктися в розмові від Любові, а не хочеш, тому що Любов цінніша, і слухаєш людину уважно, і спостерігаєш за тим, що відбувається, не втягуючись в емоції. Це коли радієш кожній дрібниці, і навіть не дозволяєш свідомості розчаруватися через що завгодно. Це коли не хочеш ні з ким сперечатися, доводити свою правоту, з'ясовувати стосунки, ображатися, дратуватися, і взагалі емоціонувати, порушувати свободу вибору іншої Особистості. Це коли працюєш над собою, а не шукаєш недоліки в інших  і звинувачуєш які всі не такі та як тобі заважають духовно рости.


«Жанна: Так, тому що ти розумієш, що робота над собою перш за все проявляється через щирість і через чесність. І це все відбувається в самоприборкуванні.  Тобто це не комусь треба, це треба в першу чергу тобі самому. Тут уже виникає ось ця внутрішня потреба жити Божим, жити Світом Духовним. І ти вже жадаєш цього внутрішнього дотику, занурення в цю безмежну радість Любові, цього життя глибинними почуттями, тому що воно дає тобі справжнє, воно дарує тобі Життя, воно живить тебе Любов'ю».

Із передачі «СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до вічно Живого»


Любов Божа, Любити, Особистість, свідомість, мотиватор, АЛЛАТРА Вісті


Це коли медитації не вранці та ввечері заради галочки в списку, а цілодобове перебування в глибинних почуттях, тому що весь час хочеться Любити та Дякувати Богу за все, і не хочеш віддавати увагу повністю в матерію, а відстоюєш свій вибір, свою позицію Любити в кожній дії, пам'ятаючи про Любов, діючи з Любов'ю, дихаючи Любов'ю, і при цьому виконуєш матеріальні дії, вирішуєш задачі, працюєш, ходиш, живеш як усі. Це коли духовні практики та медитації не зобов’язаловка: «тому що я хороший, чи хочу стати геліаром», а тому що вони цінні у першу чергу як зустріч з Отцем, спілкування із безкінечною родиною — зі Світом Духовним, це радість від пізнання та заглиблення, радість від розкриття в Любові, становлення Любов'ю, коли ти і Любов — це одне і теж. Це коли ти такий же як і всі: працюєш, їси, тренуєшся, щось робиш для інших, спілкуєшся, а всередині живе Любов, коли радісно на Душі, коли ти більше не один, і коли кожна людина для тебе брат і сестра, та у вас спільний первісний Дім, звідки всі ми прийшли та куди можемо повернутись, і одне призначення — стати Живими.

Геліари вступають в пряме протистояння злу — це їхній прямий обов'язок! Але важливо розуміти етапність. Спочатку людина, яка прагне стати Геліаром, перемагає зло всередині себе, бо негативні сили будуть впливати на тваринне начало всередині людини, щоб його активувати — тоді система зможе її вразити через власну тваринну сутність. Адже єдиний ворог людини таїться всередині, а не ззовні.

Служіння Світу Духовному і внутрішнє Духовне преображення йдуть паралельно, все потребує напрацювання певних навичок, практики та часу. Позбавлення від зла всередині себе і наповнення Любов'ю Божою дозволяє людині стати ангелом та усвідомлено, будучи Геліаром, вступати в битву з негативними силами як зовнішніми, так і на невидимому рівні, і при цьому не бути ними враженою. Геліари — це ангели, які залишилися служити в миру Богу і допомозі людям на невидимій стороні. Перебуваючи у єднанні зі світом Духовним, Геліар стає недоступним для усього зла матеріального  всесвіту.

«Аня: Це Знання звільнить людей від боротьби.

Ігор Михайлович: Правильно, є ще один феномен. Сатані треба протистояти і можна протистояти, але це є форма служіння. А Шлях досягнення свободи, адже він закінчується чим — відмовою від боротьби.

Адже людина, яка стала на духовний шлях Вона спочатку відчуває величезний тиск, і вона чинить опір самій системі. 

У своїх думках вона відмовляється від поганих думок, вона приймає тільки хороше, вона дає обмеження своїй свідомості, вона обмежує вплив демонів на себе. Вона осягає інше і в кінцевому підсумку розуміє, що боротися можна з рівним по силі або більш слабким, але в цьому світі, де володарює князь світу цього і вся матерія, і вся сила мертвого міститься  в ньому і боротися та протистояти їй безглуздо — треба просто відійти в сторону — бути в любові та бути вільним».

Із передачі (2:03:20) «СЛУЖІННЯ»



Учасники МГР «АЛЛАТРА»


ЦЕ ЦІКАВО
488

Коментарі (1)
  • О
    Олена

    Дуже цікава і цінна стаття! Цінна досвідом, наповнена почуттями.Кожен, читаючи , може знайти і використати деякі поради на своєму духовному шляху.

Залишити коментар