Любов веде тебе

Любов веде тебе

“Що ж воно таке — справжнє  почуття,  оте,  що  в  пiснях  його  названо коханням? Як назвати його, оте,  вiд  чого так солодко завмирає душа, воно тут явилось Єльцi як вiдкриття, всiм людям сказати зараз могла б: я знаю, знаю  вiднинi,  кохання  —  це  нiжнiсть  i чистота! Нiжнiсть, що дужча за смерть!”

Олесь Гончар, "Собор"

 

Коли любов приходить у серце, ніби спадає якась пелена, опускається ілюзорна завіса, що відокремлює тебе від усього світу. Навіть повітря стає таким м'яким, просякнутим ніжністю і чуйністю — тим, що з'єднує все воєдино. Всі люди — такі рідні! Як я не бачив цього досі? Чому не відчував тієї ніжності, яка літає в повітрі? Тепер я розумію, чому в давні часи справжню любов пов'язували саме з жіночим началом. Це материнське почуття турботи і опіки над усіма і кожним. Це незрозуміле почуття відповідальності за кожну людину. Це прагнення допомогти, зрозуміти, виправдати, а не критикувати і засуджувати. Це співчуття, яке заміщає звинувачення. Це потреба любити, яка врешті-решт перемагає таке звичне бажання піднятися, відчути свою перевагу хоч над кимось.

Колись я зробив у своєму щоденнику такий запис: "Яке слово пишеться з найменшої літери? Любов". Це так. Адже любов завжди готова віддавати. Це радість дарування себе. Хіба не цього вчить нас Бог? Хіба не в цьому полягає основа Життя?

"Вміння любити вище за вміння перемагати". (Зі статті "Споконвічна роль жінки в суспільстві. Руйнування стереотипів про матріархат")

Для багатьох людей, які жадають повернення до Рідного Дому, безцінним подарунком став вихід передачі "Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого". Перше, що промайнуло у мене в голові після завершення перегляду цієї передачі, це були слова: "Я ніколи не уявляв, що стану свідком ТАКОГО...". Навіть не свідком, а учасником! Те, що Бог дарує нам, завжди перевершує те, на що ми сподівалися. У цій передачі я почув дуже важливі для себе слова:

“Практичний шлях до Бога — це шлях саме твоїх внутрішніх почуттів і дій. Ось це дуже важливий момент — саме дій. Тобто ти не сидиш, не чекаєш, що хтось прийде, щось тобі дасть, а ти дієш, ти просто висловлюєш свої почуття, ти любиш, ти знаходишся в цьому почутті кожного дня. Ти висловлюєш почуттями свій намір, ти висловлюєш його в моменті «тут і зараз». І ось це є твоє особисте життя — це життя Особистості. Це дуже сильно відрізняється від того особистого життя, яке знає твоя свідомість, вона ж змушувала тебе страждати від думок, змушувала тебе думати про зовнішнє... Тому що в ці хвилини глибинної радості ти розумієш, що твій Дух — він не поневолений, що твій Дух — він вище інтелекту. Ти розумієш, що Дух — він вільний, і ти розумієш, що сила його — в Любові. Ти розумієш, що глибинне самовираження твоєї безмежної Любові — ось це практичний шлях до Бога, і саме це на практиці є найважливішим”. З передачі "Свідомість і Особистість. Від завідомо мертвого до вічно Живого"

Так ось вона, головна дія будь-якої людини, яка перебуває на духовному шляху: висловлення своєї безмежної любові. Любові до Бога, до всього сущого. Це найбільш інтимне, найбільш трепетне, найщиріше дійство, яке здійснюється в житті людини. Це справжнісіньке таїнство перебування в самому собі, в безкрайній глибині своєї Душі, в Богові... Таїнство зачаття, розвитку і народження духовного плоду, невидимого для очей порожніх, для очей грубих, але помітного для всього Духовного світу і для кожного, хто в ньому перебуває!

(Духовний розвиток Особистості на практиці — це творіння в Духовній Любові. З передачі СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. ВІД ЗАВІДОМО МЕРТВОГО ДО ВІЧНО ЖИВОГО)

Свого часу я ніяк не міг пропустити крізь себе саму суть поняття "глибинні почуття". Я багато говорив про них, чув, читав. Так багато, що свідомість почала малювати щось позамежне, захмарне, надприродне. Я все намагався відчути їх повною мірою — так, щоб вже не було сумнівів: так, це вони, глибинні почуття, і це — бомба! :) Це було доти, доки в один прекрасний момент не настало просте розуміння, що глибинні почуття — це та любов до Бога, яка народилася в мені задовго до того, як я вперше почув дане словосполучення. Любов щира, чесна, справжня, яку не здуває першим же поривом вітру. І ця любов веде мене вже багато років. Веде до того, аби розкритися в мені ще глибше, ще повніше. Ця любов завжди зі мною, не покидає мене. Нехай я поки ще не навчився бути настільки ж вірним їй, нехай іноді відволікаюся на зовнішнє, забуваючи про неї, але, головне, Вона вже вірить у мене. Вона вже оселилася, живе в мені, я це знаю. Саме вона оберігає мене, підтримує, підказує, опікує, як матір улюблене дитя. Вона — моя путівниця. І, я впевнений, точно так само відчувають багато хто з тих, хто читає ці рядки.

Придивись до свого життя, до подій, які в ньому відбуваються, і ти чітко побачиш, що все життя, всі випадкові і очікувані події в ньому вибудовуються навколо того глибокого почуття, яке одного разу народилося всередині тебе. Це стрижень, на який нанизуються всі сторінки твого життя, всі повороти долі з того моменту, як ти впустив у своє серце любов. Любов веде тебе.

"Щоб відчувати любов вічно, потрібно раз і назавжди прийняти дуже тверде рішення: любити, незважаючи ні на що". Протоієрей Павло Гумеров

Свідомість розділяє глибинні почуття і любов, Бога і любов. Дуже хитро і майстерно. Щоб термін "глибинні почуття" залишився просто терміном. Щоб Бог залишався великим і всемогутнім, але десь високо в небі, а не любов'ю, яку ти знаєш, яку ти відчуваєш, яка наповнює тебе просто зараз. Ця любов живе глибоко всередині тебе, але вона невіддільна від того звичного життя, яке ти проживаєш. Любов вплітається в життя і поширюється на всіх і вся. Тепер усі твої реакції на зовнішні подразники немов пом'якшені, оскільки ти вже більше зосереджений на плеканні внутрішньої любові, ніж на будь-яких побутових перипетіях чергового дня. І немає більше обману від свідомості, що глибинні почуття, Бог, любов — це все окремо. Розумієш, що все це про одне. Це таїнство твого внутрішнього життя. Все це тут і зараз, а не колись прийде і ощасливить тебе. Все це в простоті; без пафосу, героїзму і прагнень до подвигу. Все це у вдячності до Бога.

Адже як можна подякувати Отцю своєму за найцінніший подарунок Його — Життя? Жити і давати жити іншим. Любити, незважаючи ні на що. І що б не відбувалося в житті, якою б жорстокою і несправедливою не здавалася дійсність, як би не випробовувала доля, обов'язково пам'ятати:

“Отець не може ненавидіти сина свого, Він може його тільки Любити”. Анастасія Нових, "Сенсей-I. Одвічний Шамбали"

 

Автор: Валентин Радонєв

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 244 В закладки

Підписатися на новини



Любов веде тебе - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 244
Схожі статті:



Напуття дня

Істинна, справжня віра зароджується на знаннях. А знання приходять через слово, через переконання свого розуму в істинності того явища, яке відбувається. Анастасія Нових, "Сенсей-І"

Коментарі (8)
  • Елена

    05.07.2018 08:30

    Спасибо за статью, очень откликается внутри и понимаешь каждое слово не сознаним, а просто чувствами. Спасибо за любовь через эти строки!

    Відповісти
  • nata

    12.01.2018 17:23

    Большое спасибо за статью. Статью о вечном. Интеречно было прочитать и высказывание святого отца...От

    себя  добавлю ” Мой бог—Любовь, любовь в Тебе—мой путь”..( Аль Фарид ).

    Відповісти
  • Владимир:)

    12.01.2018 17:22

    Валентин, благодарю за статью! Очень понравилась). И отдельная благодарность за следующие 2 момента:
    - “Теперь я понимаю, почему в древние времена истинную любовь связывали именно с женским началом. Это материнское чувство заботы и опеки надо всем и каждым.  Это необъяснимое чувство ответственности за каждого человека. Это стремление помочь, понять...”.
    - “Пусть я пока ещё не научился быть столь же верным ей, пусть иногда отвлекаюсь на внешнее, забывая о ней, но, главное, Она уже верит в меня. Она уже поселилась, живёт во мне, я это знаю. Именно она оберегает меня, поддерживает, подсказывает, опекает, как мать любимое дитя. Она — моя путеводительница.”



    Відповісти
  • Татьяна

    04.01.2018 11:36

    Спасибо за теплую и душевную статью! Очень наполняет! 

    Відповісти
  • Леонид

    03.01.2018 16:15

    Спасибо! Точно так же сознание водило из стороны в сторону своим разделением понятий. А ведь всё так просто - любовь - ключ ко всему! Нужно просто открыться ей, открыться Богу. Она всегда была, есть и будет в каждом из нас, вот каждое мгновение, просто сам отворачивался, закрывался, искал чего-то там этакого и запредельного. А дальше просто жить ею, жить Богом, это тихое таинство внутри, счастье, трепетный огонёк в груди. И радостно замечать как всё больше людей открываются! Спасибо! Любите!!!

    Відповісти
  • Валентина

    01.01.2018 12:18

    Огромное спасибо за столь проникновенную статью, которая наполняет любовью, переполняет чувствами.

    Відповісти
  • Чулпан

    01.01.2018 10:35

     Огромная благодарность за статью! Сегодня первый день нового года, сижу с утра с за чтением статей, чувство любви и благодарности переполняет!!! Огромная благодарность авторам всех статей, очень своевременно, полезно. А статья о Любви это просто Новогодний подарок!!!

    Відповісти
  • Julia

    31.12.2017 21:34

    Благодарю! Сегодня в канун Нового Года цитата “Чтобы чувствовать любовь вечно, нужно раз и навсегда принять очень твердое решение: любить, несмотря ни на что”.  (Протоиерей Павел Гумеров) очень во время))) Просто Выбор - всегда прибывать в Нем и с Ним. 

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн

Контакти для зв'язку з учасниками
Руху з різних країн
в Координаційному Центрі
МОД АЛЛАТРА:

E-mail: [email protected]
Skype: allatra-center

Творимо разом


Розсилка актуальної інформації про нові статті на "АЛЛАТРА Вісті" і про інші проекти МОД "АЛЛАТРА"