МАНІПУЛЯЦІЯ

МАНІПУЛЯЦІЯ

Ігор Михайлович: Ось запитання хороше: «Чого не бачать люди?» Всього не бачать люди.

Насправді, якщо ми беремо людину як Особистість, от як глядача,

який присутній у театрі життя, то людина не бачить головного.

Люди не бачать того, що вони – Особистість.

… А що таке свідомість? А ось людині якраз і здається, що свідомість – це вона. А чи вона?

І ось тут найбільша загадка і найбільша слабкість того,

кого називають дияволом або системою. У цьому слабкість.

«СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до вічно Живого»


У повсякденні маніпуляція як спосіб взаємодії з оточуючим світом просочилася в усі сфери життєдіяльності людини. В інтернеті можна знайти безліч статей і книг на цю тему, які не тільки розкривають способи маніпуляцій, але й «підказують» як переманіпулювати маніпулятора.

Щира цікавість розібратися більш детально в тому, що таке маніпуляція, як вона впливає на моє життя і життя оточуючих людей, чому взагалі вона присутня в таких величезних масштабах повсюдно, виникла завдяки передачі «ПІД КОНТРОЛЕМ СВІДОМОСТІ. ПСИХОЛОГІЯ. ОСЯГНЕННЯ ІСТИНИ. Випуск 8», яка вийшла на каналі АЛЛАТРА ТБ. Скажу чесно, що передивлялася цю передачу дуже багато разів, перш ніж змогла роздивитися найголовнішого маніпулятора. І, користуючись такою нагодою, хочу висловити величезну вдячність за цикл передач «ПСИХОЛОГІЯ. ОСЯГНЕННЯ ІСТИНИ» всій команді АЛЛАТРА ТБ і, зокрема, Олександру та Діані. Питання, які піднімаються в цих передачах, дуже важливі. Чесні відповіді та наочні прості приклади із життя дуже допомагають у роботі над собою.

Наведу офіційні визначення, що таке контроль свідомості і маніпуляція, які озвучила в передачі Діана Олейник, психіатр, психотерапевт:

«”Контроль свідомості – це застосування маніпулятивних методів при спробі змінити мислення чи поведінку людини поза її волею”». Тобто контроль – це маніпуляція і насилля… маніпуляція – це розповсюджена форма міжособистісного спілкування, яка передбачає вплив на партнера по спілкуванню з метою досягнення своїх прихованих намірів. При маніпулятивному спілкуванні ставиться мета добитися контролю над поведінкою і думками іншої людини».

У ЖОРНАХ МАНІПУЛЯЦІЇ

Раніше я іноді лише помічала, що хтось намагається мною маніпулювати. Поступово, все частіше і частіше почала помічати маніпулятивні дії дуже багатьох людей у дуже багатьох ситуаціях. У підсумку звелося все до того, що на 99% дій оточуючих людей я чула в голові думку, яка уже обурено волала: «Це ж маніпуляція справжнісінька!»

Замислилася… Якщо я так чітко бачу маніпуляцію по відношенню до мене, то чи не присутня маніпуляція в моїх діях по відношенню до оточуючих? Придивилася і побачила безліч маніпулятивних схем. Більш того, виявила, що більшість вчинків, дій, слів «із найкращих міркувань у турботі про близьких» чомусь в кінцевому рахунку перетворюються у відверту маніпуляцію. Був легкий шок і нерозуміння, як таке взагалі можливо. Адже я люблю близьких мені людей і абсолютно не хочу маніпулювати ними. Але в підсумку роблю це. Чому?

Знання, викладені в книгах Анастасії Нових і в передачах за участю Ігоря Михайловича Данілова, дозволяють глибше розібратися в цих питаннях. Виходячи із двоїстої природи людини, придивляючись до думок у голові, почала бачити і розуміти, що саме звідти починає зароджуватися маніпулятивна дія в зовнішньому. Але якщо я не можу зупинити цей потік думок, то хто постійно транслює гнітючі чи хвалебні установки, рішення і слова, які саме зараз потрібно сказати (чи висловити), накази до дії, які, нібито, обов‘язково треба виконати? Виявилося, що головний маніпулятор – це моя свідомість.

ПРО СПОСОБИ МАНІПУЛЯЦІЇ

Коли читала статті в інтернеті на тему маніпуляції, мені трапився дуже довгий список способів маніпуляції. На той момент уже було прочитано багато невеликих статей і відчувалася втома. У голові промайнуло: «Та навіщо це читати? Вже все і так зрозуміло». Палець вже автоматично прокручував коліщатко мишки, щоб дістатися до кінця цього списку. І раптом мене осінило: «А хто і чому не хоче читати уважно цей список?» Я зберегла собі цей текст з поміткою «уважно перечитати». Вже наступного дня, читаючи цей список, підтвердила здогадки, що всі ці способи можна розглядати з позиції маніпуляції свідомістю над Особистістю.

Наведу деякі приклади, які роздивилася в собі.

1) Побачивши (помітивши), що мною намагаються маніпулювати, у відповідь виникає обурення (злість, роздратованість) і бажання обхитрувати нахабу. Але чому в мене виникає будь-яка відповідна реакція такого характеру? Думка! «Потрібно відреагувати. Це не можна попускати. Об тебе будуть ноги витирати. От же ж «нехороша людина», як вона може так чинити? Потрібно йому (їй) показати (довести), що це неправильно!»

Особистість думати не вміє.


Особистість тільки відчуває. Цитата


І ці думки – справжнісінька маніпуляція і диктат, буквально вимога вчинити (сказати) саме так, як звучить у голові. Тобто моя реакція у відповідь на поведінку людини – це вже результат успішної маніпуляції свідомості. І хто маніпулює людиною, яка так «неправильно» чинить?

Театр і абсурд...

2) Свідомість вихоплює і показує (у думках) ті частинки подій, ситуацій, які їй вигідні. Вона показує однобоко.

Приклад: у людини був «важкий» день. Стався ряд подій, які запустили цілий ланцюжок негативних емоцій у неї. Спілкуючись, ця людина видає якісь різкі зауваження, чинить якось «негарно» під гнітом власного негативу. Мені свідомість транслює: «От, гадина. Нічого ж такого не сталося, щоб поводитися подібним чином (звинувачення). Не хочу мати з нею справу»...

Вона не пропонує варіанту, що у людини щось могло трапитися, що дуже сильно вплинуло на її стан. І вже тим більше, вона не каже (не згадує), що людиною маніпулює свідомість. Адже коли таке відбувається зі мною, то я чітко розумію, що вчинила недобре тому, що «стільки всього навалилося», що під тиском цього «всього» просто послухала свідомість. Якщо я готова виправдати таким чином свої дії, то чому, коли бачу аналогічні прояви в комусь, спрацьовує не виправдання дій цієї людини (або елементарного розуміння і не засудження), а звинувачення?

3) Один зі способів маніпуляції – постійний повтор потрібної для маніпулятора установки. Чи можна вірити думкам:


  • я не знаю, чим зайнятися (що робити);

  • у мене ніяк не виходить дисциплінувати себе;

  • мені нічого не цікаво і нічого не хочеться робити;

  • я втомилася, набридло все?


Це ж маніпулятивні установки, які не просто гальмують, а повністю зупиняють мене. Поки я обмірковую і погоджуюсь із цим, мало того, що у зовнішньому нічого не роблю, я забуваю про найважливішу дію – Любити...

Маніпулятору (свідомості) невигідний об‘єкт маніпуляції (Особистість), який знаходиться у спокійному, врівноваженому стані та який уважно і відсторонено спостерігає за тим, що відбувається. Тому способи маніпуляції направлені на те, щоб вивести із рівноваги, посіяти сумніви, зародити страх, зачепити за «болюче» чи те, що особливо цікавить, перетасувати (перемішати) інформацію, з якою Особистість згодна, але вставити свої акценти, «логіка» навиворіт, постійне повторення одних і тих самих установок...


Свідомість – маніпулятор. Цитата з книги


Варто уважніше придивитися до думок, якщо в голові:


  • хтось комусь доводить свою правоту, сперечається;

  • мчить потік хаотичних думок;

  • думки в якійсь метушні та підганяють щось зробити;

  • іде логічний потік (до цієї «логіки» теж непогано би придивитися, а краще навіть записати) з висновками «треба зробити так»;

  • потік сумнівів;

  • якісь страхи;

  • потік виправдань своїх дій і (або) звинувачень (засуджень) чиїхось дій;

  • самоустановка, яка постійно повторюється (із серії: «я втомилася», «у мене нічого не виходить», «дістало все» або, навпаки, «я молодець», «я класно це роблю» і т.п.);

  • відбувається постійне порівняння і оцінка себе і оточуючих;

  • зациклює на одній і тій самій темі чи ситуації;

  • триває переказ того, з чим внутрішньо згоден, але із постійним тасуванням, начебто з різних сторін, щоб «краще розібратися». А в підсумку зміщуються акценти;

  • починається озвучення того, що зараз відчуваєш (ну хоч пару слів вставити): «Ой як це здорово»...


Цитата з книги Анастасії Нових АллатРа про маніпуляцію


Це все – способи маніпуляції, які описані у багатьох статтях і книгах, якими люди користуються в повсякденному житті, щоб домогтися «своїх цілей». Кому у мене в голові потрібно мною маніпулювати? Хто маніпулює? Ким маніпулює? І яка мета маніпулятора? Очевидно – цілі у нас різні! Маніпулятор привертає до себе увагу всіма доступними методами. Але від чого він відволікає мою увагу?

ЯК ТУРБОТА ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ В МАНІПУЛЯЦІЮ

Як часто діти включали захист від маніпуляції… Зовнішня згода «так, мамо, гаразд», але в підсумку повне ігнорування того, про що я «попросила». Ігнорування – це один із способів захисту від маніпуляції. Чому діти так вчиняють? Начебто ж немає нічого поганого у проханні, наприклад, прибирати за собою посуд і розкидані речі… Але що при цьому я чула у себе в голові? «Я права! Діти повинні це робити, потрібно їх навчити. Якщо вони не будуть це виконувати, то у нас вдома буде безлад». І ключове: «Якщо так і далі буде продовжуватися, то МЕНІ доведеться прибирати все і за всіма!» І навіть коли у спокійній «доброзичливій» бесіді говорила дітям про важливість підтримки чистоти, у себе в голові я піклувалася перш за все про СЕБЕ, відстоювала СВОЇ інтереси.

Наведу ще пару прикладів того, які думки супроводжували у певних ситуаціях, коли мала розмову з дітьми із «найкращих міркувань»…

«Не можна так поводитися, це негарно, це неповага до старших… вони вирішать, що це я тебе не навчила ввічливості і будуть думати, що я – погана мама»…

«Одягайся тепліше! Тому що, якщо захворієш – мені доведеться бігати навколо тебе, бігати по лікарнях і аптеках»…

«Лягай уже спати, тому що нестача сну погано впливає на стан здоров‘я (дивитися пункт вище) і до того ж, ти заважаєш мені заснути»...

Погоджуючись із такими думками, «піклуючись» про дітей і близьких, про кого я піклуюся насправді? Йде постійне відстоювання свого егоїзму: як мені буде зручно, як для мене буде добре… Нагадує «міні-королевство», володіння, де всі повинні робити тільки те, що я кажу (я ж краще знаю, у мене більше досвіду), те, що буде добре для мене в кінцевому результаті.


Діти – це вільні Особистості, які мають право вибирати своє життя.


Це не означає, що не потрібно говорити дітям про наведення порядку, пояснювати правила поведінки і як експлуатувати свій організм без шкоди для здоров‘я. Говорити, показувати, розповідати, пояснювати, допомагати потрібно. Але дуже важливо, що керує мною: це «турбота», яка прикриває мої егоїстичні інтереси, чи це щире прагнення з Любов‘ю ділитися тим своїм досвідом та інформацією, які допомагають мені, не очікуючи при цьому, що діти будуть чинити саме так.

БОЇ ЕГОЇСТІВ

Якщо я чітко бачу прояв егоїзму у дитині, чи можу я вимагати від неї дій, які будуть спрямовані на турботу про оточуючих? Чи не проявом мого егоїзму це буде? Він же завжди скочується до промов: «Ось я роблю це і те для всіх. А що робиш ти? Я роблю це через турботу про отчочуючих (я молодець). А ти так не робиш… А повинна б...»

Коли мені хтось розповідає, що і кому я повинна зробити, включається внутрішній спротив. Він зазвичай супроводжується думками: «Та чого вони лізуть до мене зі своїми вказівками що робити?» І навіть якщо я це зроблю, то внутрішній посил вже буде робити це не через щиру турботу про ближніх, а щоб від мене відчепилися! Знову дія від егоїзму. Виходить замкнене коло. Бої егоїстів… Як я можу навчити дитину не бути егоїстом, якщо я це роблю під диктовку егоїста в голові?

Наведу приклад. Уявімо, що я постійно, готуючи їжу для всіх, буду акцентувати на цьому увагу близьких: «Ось я ж для всіх готую. Я стараюся! А що ви робите для всіх (і для мене в тому числі, звісно ж)?» Виникає запитання: «А хіба я роблю це для того, щоб для мене хтось щось робив?» Тоді це не щира безкорислива турбота про ближніх, а інструмент маніпуляції тими ж ближніми! Уже хочеться відсунути тарілку і сказати: «Та їж ти це сама, мене тільки не чіпай!»

Якщо я це роблю, очікуючи, що дитина, дивлячись на мене, візьме з мене приклад, то це перестає бути безкорисливою дією через турботу, а стає інструментом маніпуляції, засобом досягнення таємних цілей.

Початкове прагнення Особистості діяти через турботу про оточуючих свідомість вивертає, розставляючи свої акценти.

ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Для мене ключовим моментом стало розуміння відповіді на запитання: «Хто виконує ці дії (як правило, від самого початку, через турботу)?»

Тіло – це біомашина, в яку вбудоване програмне забезпечення (свідомість). Саме ця біомашина, яка управляється бортовим комп‘ютером, готує їжу, прибирає в будинку, ходить на роботу, промовляє і пише слова – вчиняє дії у цьому світі за певною програмою. А хто ж запускає цю програму? Адже для того, щоб програма працювала, їй потрібне живлення. Джерелом такого живлення якраз і є увага Особистості (Духовної складової людини). Будь-які дії, які виконуються у тривимірному світі, виконує тіло в наборі зі свідомістю. Особистість профінансувала увагою запуск певної програми і спостерігає за виконанням задачі. Все! Дух не вчиняє дій у тривимірності – для цього потрібен інструмент (тіло в наборі зі свідомістю).


Людина – це набагато більше ніж просто тіло, думки, емоції


Якщо я вважаю, що це роблю я (наприклад, готую їжу), то я асоціюю себе зі свідомістю: «Це ж я роблю. І думаю з цього приводу я. І обурююсь потім із кращих намірів я!»... Але! Особистість лише фінансує це все і спостерігає. І відчуває невідповідності і нестиковки, коли говориш ніби правильні речі, а всередині якось не дуже добре. При цьому вся відповідальність за вчинені дії цією біомашиною з бортовим комп‘ютером лежить на Особистості! Тому що без енергії уваги (відвертого інтересу) програма не може бути активована.

Маніпуляція базується на брехні та обмані, на тайнодії. Цинічність програми (свідомості) у скритій брехливості і обмані Особистості просто зашкалює… Свідомість хоче зробити все можливе, щоб Особистість максимально фінансувала її програми. Але вона замовчує, що для Особистості це в кінцевому результаті – смерть.

І відповідальність за таке «нерозумне» розподілення енергії уваги також несе Особистість. (Адже якщо я раптом активую якусь вірусну програму на комп‘ютері, яка принесе шкоду, я ж не вичитую комп‘ютер за це, а розумію, що сама запустила цю програму).

Повернемося до прикладу приготування їжі. Коли я абсолютно впевнена, що їжу готую я (немає розділення зі свідомістю, навіть думка така не приходить задуматися, хто здійснює цю дію), всі оцінки пов‘язані з цим процесом я сприймаю на власний рахунок. У голові вибудовується логічний ланцюжок роздумів, які сприймаю своїми і абсолютно правильними: «Як смачно вийшло, я для всіх старалася. Яка ж я молодчина. Правда втомилася. Чому я повинна робити все сама? Діти не цінують і не розуміють. Адже вони вже дорослі та цілком можуть допомагати, взявши на себе частину обов‘язків у хатній роботі. Я ж для всіх роблю? І вони повинні робити щось для всіх». Далі випливає наказ тирана або пошук способів, щоб «м‘яко примусити» дітей робити саме те, що я вирішила. Я стаю маніпулятором, не помічаючи головного – хтось у мене в голові, використовуючи весь набір маніпулятивних інструментів, досяг того, щоб «я так вирішила»! Про те, що подальші дії призводять до постійного протистояння і боям егоїстів, уже було описано.

Коли ж є чітке розуміння, що це не я готую їжу, а біомашина в наборі з бортовим комп‘ютером, то при спробі побудувати логічний ланцюжок міркувань у голові, виникає запитання: «А хто це там пишається смаком їжі, жаліється на втому, обурюється чиєюсь поведінкою і вимагає виконання наказів від інших?» Приготувала їжу для всіх? От і добре. Крапка. Завдання профінансоване і виконане. Процес приготування їжі такий же, але результат інший. У першому випадку крім приготованої вечері, отримую в комплексному наборі не дуже гарний настрій, роз'єднаність із близькими, знесилення. В іншому – просто вечеря. Якщо я ставлю собі завдання просто приготувати їжу, то чому в першому випадку отримую на додаток набір негативних наслідків? Що це, якщо не маніпуляція свідомості Особистістю?


Особистість – це ким відчуває себе при житті будь-яка людина, той хто робить вибір.


Маніпуляція як форма взаємодії присутня скрізь. Фрактально: у суспільстві в цілому, в окремо взятій країні, у робочому колективі, у сім‘ї, у мене в голові… У кожної людини в голові «сидить маніпулятор», який примусив повірити в те, що він – це і є людина. Але це брехня і обман.

У способах захисту від маніпулятивних дій іншої людини найчастіше згадуються такі рекомендації: спостереження відсторонено за тим, що відбувається та ігнорування нав‘язливих установок. Так ось саме уважне спостереження за роботою своєї свідомості (того потоку думок, які крутяться в голові) дозволяє роздивитися цього винуватця всесвітньої маніпуляції. А ігнорування нав'язливих вимог виконати ту чи іншу дію дозволяє уникнути великої кількості негативних наслідків від цієї дії.

Зустріла ще один дуже цікавий спосіб захисту – висміяти установки маніпулятора. Адже те, над чим ми сміємося, ми уже не сприймаємо серйозно. Коли придивляєшся до потоку думок і починаєш бачити абсурдність і непослідовність збоченої логіки, стає смішно і, звісно ж, уже не сприймаєш всі ці установки, накази до дії як те, що потрібно обов‘язково виконати.

Головний орієнтир: чим я керуюсь, роблячи ту чи іншу дію, промовляючи ті чи інші слова? Я дію через почуття Любові? Чи мені потрібно відстояти свою думку, довести правоту, захистити образ хорошої людини (мами, дочки, дружини, співробітника)?

Дія через почуття Любові не може очікувати змін іншої людини, погодження з якимось міркуванням. Любов не може вимагати, впливати, доводити, управляти, хотіти щось від когось, нападати і давити, хитрувати і обманювати, боятися, засуджувати...

Любити чи відстоювати гординю? Бути з Богом чи прикривати і захищати витівки сатани в собі? Це Вибір, який я здійснюю щосекунди. Кожна людина здійснює цей Вибір кожної миті свого життя.

Багато хто стверджує, що сила Сатани якраз і полягає в тому, що він зміг довести, що його не існує. А будь-яка людина, яка стала на шлях Духовний, яка почала пізнавати всі складнощі цього шляху, всю його простоту і прекрасність, то перше, що вона бачить, це те, що свідомість її – не її, і вона не служить їй. А свідомість – це і є диктатор, це і є частина системи, яка нею ж і маніпулює, і робить із неї як із вільної Особистості раба. У цьому суть.

«СВІДОМІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ. Від завідомо мертвого до вічно Живого»



Учасниця Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» Яніна


ЦЕ ЦІКАВО
185

Коментарі (15)
  • Е
    Елена

    Статью всё же прочла полностью, хотя какое-то время прошло, но всё же прочла вдумчиво. Прекрасная статья. Тоже, отслеживая манипулятора, особенно когда мою посуду, звучит голос в голове: Ну почему я должна её мыть, ну почему за собой они не моют (хотя неоднократно указываю на это)? Но понимая, что сейчас пойдёт недовольный диалог в голове, после которого я буду как выжатый лимон, иду и молча мою посуду, стараясь концентрироваться хотя бы на процесс мойки. Спасибо автору за такой подробный разбор полётов 😊.

  • В
    Владимир

    Классая и очень полезная статья! Только одного не понял, какое оношение к манипуляции сознания Личностью имеет пункт: "начинается озвучка того, что сейчас чувствуешь (ну хоть пару слов вставить): «Ой как это здорово»...". Всё остальное - точно стоит перечитывать несколько раз. А это - хотелось бы для себя прояснить. Вот в передаче про создание Джеки, XP-энергжди, Татьяна часто говорила "как здорово!"... И правда здорово...

    Я
    Янина

    Владимир, спасибо за комментарий и это очень здорово, что задан этот вопрос. Как для себя понимаю этот пункт: когда чувствуешь Любовь - ты просто это чувствуешь и знаешь, слова не нужны. А у манипулятора стоит задача привлечь к себе внимание. Именно описыванием словами того, что в этот момент чувствуешь, оно перетягивает на себя внимание... и ты уже не чувствуешь, а думаешь, подбираешь слова покрасивей, и пошло поехало. Попадалась много раз. Поэтому и внесла этот пункт. В диалоге - да, это нормально и естественно озвучить "как здорово". Но если я сейчас ни с кем не разговариваю и чувствую Любовь, то зачем мне нужен этот суфлёр?

  • О
    Олеся

    Янина, большая благодарность за то, что так подробно раскрыли тему манипуляций! Работая над собой замечаю, что часто использую манипуляции, но по этом сознание прикрываетcя благовидными предлогами, но при этом внутри не хорошие чувства возникают, а это основной показатель, что я не с Богом сейчас, не в Любви!

  • М
    Михаил

    Спасибо, что поделились примером из наблюдений за работой сознания! Шаблоны, они и есть шаблоны. Важно не упускать главной задачи: учиться настоящей, чистой и искренней любви к Богу!

  • К
    Кирилл

    Все настолько схоже с моими отношениями с мамой, что прям как под копирку! Мама манипулирует мной, а я в ответ, понимая это, отвечаю агрессией, задевает эго и в свою очередь наблюдаю, что порой также манипуляция проходит через меня. Благодарю за статью! Проявлять любовь во всех делах и по отношению ко всем - самый верный инструмент на пути к прекрасным отношениям с близкими, а также установление отношений с Богом.

  • А
    Анна

    Прекрасная статья и доступная. Как выше писала Елена: в голове началось - большая статья почитаю потом. Но когда сквозь эту мысли начала читать все и успокоилось. Спасибо ребята за такие и примеры и вашу работу !!!!

  • Е
    Елена

    Начала читать статью. И почти первая мысль: "Какая большая статья, а мне некогда читать". Но уже зная работу сознания, понимаю, что статью очень важно прочесть. Поэтому поставила в закладки первоочередной важности.

  • Е
    Евгения

    Благодарю за прекрасную статью!🙏 Работать и работать ещё над собой! Очень доступные примеры, особенно отозвался о приготовлении еды и о "просьбах к детям". Как много ещё упускаю в дне(

  • Т
    Тамара

    Статья супер! Кто работает над собой и занимался разбором манипуляции как в себе, так и в системе вообще, найдет много интересного и полезного для себя. То, что совпадает с моими осознаниями, так резонирует... А сколько того, что я еще не нашла, не отработала, не осознала... Спасибо автору и тому, кто выложил ссылку в чате!

  • Н
    Нурика

    Спасибо! Раньше, если не видела незамедлительного результата со стороны детей, это значило, что все усилия впустую...от этого еще больше негатива...значит, можно сказать и показать, но оставить выбор за ребенком...и соответственно уже изначально не ожидать определенного, конкретного поведения с его стороны...это и будет проявлением любви и доверия к нему, как к Личности...все приходит с практикой...

  • О
    Ольга

    Благодарю за статью❤️ Ох уже это желание манипулятор помочь и научить всех кроме себя. Детей нету, но все равно в отношениях с родными так и лезет он со своими подсказками))

  • Н
    Неля

    Спасибо большое за такую важную в работе над собой статью. Тоже отслеживаю как моё сознание хочет манипулировать людьми, особенно близкими. Однажды дочка сказала - мама, ты считаешь, что весь мир должен крутиться вокруг тебя. После этого задала себе вопрос - как это я так работаю над собой, если позволяю процветать своему эгоизму. Начала наблюдать как я поступаю в тех или иных ситуациях, почему так поступаю, что мной руководит и задавать вопросы. А ответы находила в книге АЛЛАТРА и передачах с участием Игоря Михайловича Данилова. И увидела результат - если начинаешь меняться сам, изменяешь своё отношение к людям, то и мир вокруг тебя меняется.

  • Е
    Екатерина

    Прекрасная статья, спасибо! Дала много новых осознаний. И ведь правда, это не мы выполняем действия, а наше тело с помощью сознания; мы Истинные лишь финансируем эти действия своим вниманием. Благодаря этому пониманию можно избежать многих уловок сознания в течение дня.

  • А
    Алёна

    Спасибо за такой подробный разбор "манипулятора в голове", после этого уже понимаешь, что не хочешь быть марионеткой в руках системы.

  • Е
    Елена

    Спасибо, насколько точно описаны манипуляции сознания над нами! Удивительно, до этого момента не ловила себя на мысли, что "не хочу ничего делать, устала..." - это точно навязчивая установка сознания! А здесь все структурировано и понятно, очень помогло. спасибо!)

Залишити коментар