“Млеко загусле” або Знання про енергетичну структуру людини

“Млеко загусле” або Знання про енергетичну структуру людини

«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»

Так вітають один одного люди в світле свято Великодня. У свято, коли все стає яскравішим і добрішим, де люди постають в істинному лику своєї духовної краси, коли з облич оточуючих не сходить посмішка і блиск в очах, коли хочеться сміятися і посміхатися просто так, коли дуже легко відчувати щастя і Любов, Вічність і спокій.

Традиційно це свято вважається «царем днів». По всій Русі його відзначали як день великої радості – свято перемоги Життя над Смертю, весняного оновлення. Символами Великодня стає все, що виражає Оновлення (великодні струмки), Світло (пасхальний вогонь), Життя (великодні паски, яйця та зайці). Кожна людина готувалася до свята заздалегідь і повинна була зустріти Великдень оновленою духовно і фізично. Перед Великоднем вважалося необхідним навести порядок в будинку і на вулиці, виготувати новий одяг для всіх членів сім'ї і викупатися. Але найголовніше, що в саме свято людина повинна була відкинути всі дурні, нечисті думки, забути зло і образи, не грішити.

Кілька днів тому, вранці, після того, як ми з батьками посвятили паски, у мене настав дивний стан розпираючої Любові та Єдності. Причому так, що хотілося щиро поділитися з друзями та знайомими цією радістю, тому я почав всіх в мережі вітати зі святом. Та видно не дарма, оскільки це згодом послужило відправною точкою до написання цієї маленької статті. Під час того, як я забирався з головою в хащі Інтернету в пошуках підходящої картинки, все частіше і частіше на очі потрапляла паска якоїсь дивної незнайомої форми. І в решті решт стало цікаво роздивитися ближче, що це там таке. На мій великий подив, це була паска у формі чотиригранної піраміди з зрізаним верхів'ям. Не повіривши такому відкриттю, я почав судорожно шукати схожі листівки в Інтернеті і надійно переконався в тому, що вони все-таки зустрічаються в старих великодніх листівках. Але в кого я не питав, ніхто і не чув про таку паску. І в такий гарний день я почав розбиратися у відкритій мені темі, хоча дуже швидко довелося відкласти це заняття. Тим не менш, було дуже цікаво дізнатися щось нове хоча б для розширення кругозору, і труднощі відійшли на другий план. Що ж, ніби їжа їжею, звичай звичаєм, але за цим всім стоять реальні духовні Знання. Поїхали.

Зі святом Святої Пасхи. Христос Воскрес!

З Пасхою!

Ласкаво просимо, До Свята Воскресіння Христова!

Великодня листівка. Христос Воскрес!

Великодня листівка. Зі святом Святої Пасхи

Великодня листівка. Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Великодня листівка

Великодня листівка

Великодня листівка

Великодня листівка. Христос Воскрес!

Великодня листівка. Світлої Пасхи!

Великодня листівка

Великодня листівка. Христос Воскрес!

Великодня листівка. Христос Воскрес!

 


Значення хліба

Отже, перед тим, як перейти до цієї страви, хотілося б взагалі зрозуміти, який же духовний сенс несе в собі хліб як символ. Одразу згадаймо такі слова з книги Анастасії Нових «Перехрестя»:

“– Ну і як полагодити своє горище, коли в ньому вже є численні діри? – з усмішкою запитав Скорпіон.
– Просто. Береш інструменти і працюєш. У світі, слава Богу, їх збереглося достатньо, щоб не лише відремонтувати своє горище, але й побудувати чудовий храм для душі. Візьми хоча б, наприклад, такі найбільш поширені інструменти, як медитація або молитва. По суті, вони подібні, оскільки відключають тваринне начало. Але працюючи з цими інструментами, зверни увагу на один істотний момент. Багато які релігії, секти, практикуючи, приміром молитву, підносять хвалу Богові, проте з проханням чогось доброго для себе в матеріальному сенсі. Це і є пастка тваринного начала. Тому, якщо у молитві домінує матеріальний інтерес, то вже стимулюється не духовне, а тваринне начало.
Отець Іван замислився, а потім запитав:
– Ти хочеш сказати, що коли люди моляться Богу в такому плані, вони насправді моляться дияволу?
– Можна сказати і так, – відповів Сенсей.
– Але ж сам Христос дав молитву людям: «Отче наш, що є на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє. Хай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого». Адже в тексті також йдеться про хліб...
– Це, безумовно, сильна молитва. А що стосується хліба, так не забувай про подвійне значення слів Христа – для натовпу і для тих, хто його зрозуміє. От власне для останніх хліб має сенс саме духовної їжі”.

Хліб є ранньохристиянським символом. У християнських церквах заведено пекти хліб. З ним пов'язано і багато таїнств.
В писанні про Ісуса Христа часто згадуються його трапези з апостолами і куштування хліба. Згідно з легендою, на знак незримої присутності серед них Спасителя апостоли залишали під час трапези за столом вільне місце і ставили перед ним хліб. Він символізував воскреслого Христа. Паска ж, що традиційно випікається на Великдень з того часу, є домашнім аналогом цього хліба, яким пригощають всю сім'ю і друзів.

Пасхальний куліч

Далі розділимо поняття «паска» («сирна паска») і пасхальний куліч. Паска – взагалі хлібний символ Великодня, незамінний атрибут світлого християнського свята. Випікання паски і його освячення в церкві – один з найдавніших християнських звичаїв, що зберігся і до наших днів. У побуті ми часто називаємо пасхою (паскою) цей солодкий здобний хліб, пиріг, швидше схожий на кекс. На нього ще практично завжди зверху наносять білий цукровий шар з різнокольоровою присипкою для прикраси або викладають тістом або пишуть іншим способом дві літери — ХВ, що означає «Христос Воскрес!» Але насправді це те, що східні слов’яни часто називають кулічем.

Пасхальний куліч

Плутанина в назвах виникла в радянські часи. Така невелика омана на рахунок паски пішла від того, що все пов'язане з вірою і церквою вважалося непристойним і чужим радянській людині, а всі традиції й обряди здійснювалися потайки і пошепки. Далі для зручності я буду розрізняти назви: куліч – це звична великóдня здобна випічка, паска (сирна паска) – пірамідальна сирна страва, Пасха – свято.

 

Цікаво відзначити, що насправді куліч з'явився набагато раніше появи самого християнства. У Старому Завіті немає згадок ані про куліч, ані про обряди, з ним пов'язані. Все це тому, що історія куліча бере свій початок з язичницьких часів.

Захоплююче, але у болгар, молдаван та румунів є свій обрядовий хліб, який має назву «козонак», і готується він як на Великдень, так і на Різдво. Основними його компонентами є борошно, молоко, цукор, яйця, вершкове масло, дріжджі. З точки зору форми, то вона може бути прямою або коржем, простим або частіше плетеним. З точки зору наповнення, простий або заповнений козонак. Плетена форма дуже нагадує звивисті спіралі, що відображає глибокі знання про будову Всесвіту, явища і структури мікро- і макросвіту, спіралеподібний хід енергії в духовних практиках та інше.

Козонак

Козонак

У багатьох народів існував звичай – навесні пекти хліб і приносити його в жертву землі. Ритуал був присвячений богам родючості.

 

І тут цікаво відзначити – у слов'ян з кулічем пов'язані не лише християнські обряди. Відгомін язичництва нагадує про себе, якщо розглянути, як поводилися слов'яни з великоднім хлібом. Його не лише освячували в церкві, але й розкладали шматочки в полі, закликаючи врожай. На шматочках куліча ворожили, а по тому, який вийшов куліч у господині, визначали, наскільки вдалим міг бути майбутній рік. Наприклад, розтріскана кірка вважалася поганим знаком, а пишний, великий і рівний куліч символізував добробут у майбутньому. Як бачимо, хоча зараз теж залишилося чимало подібних традицій, усе ж таки вони більше посилаються на магію і обрядовість, ніж на внутрішню суть.

І все-таки внутрішню суть пасхального куліча і Знання, які закладалися в нього, просто так не знайдеш. В просторах мережі я зміг знайти, що походження куліча швидше язичницьке, ніж християнське. А куди впирається саме це походження куліча, чи був він способом передачі духовних знань? Люди наполегливо мовлять, що куліч, як високий хліб з яйцями, є відомим язичницьким символом бога родючості Фалосса або, що те ж саме, чоловічого дітородного уда. Але вибачте, в цьому проглядається явна підміна від ідеології Архонтів, адже вони люблять все перекручувати і переінакшувати на свій лад, також вони всіляко уникають важливості значення жіночого начала і ставлять у домінацію чоловіче начало, що можна чітко простежити по всій історії людства.

З іншого боку, кулічі пеклися і печуться круглими, а це вже може нести в собі Знання. По-перше, коло споконвічно вважається символом Душі. А по-друге, Всесвіт на початку свого зародження мав форму кулі. Між іншим, часто ці знання передавалися в образі світового космічного яйця, і в тему даної статті варто трішки згадати про пасхальне яйце, яке є навіть більш головним символом Великодня, ніж той же куліч або паска.

 

Кілька слів про великодні яйця

Символ яйця відіграє важливу роль у міфології, казках і легендах багатьох народів світу, і походження сучасних великодніх яєць губиться в глибині століть. Ще в дохристиянські часи у багатьох народів яйце уособлювало творчу силу природи. Вважалося, що весь Всесвіт вийшов з яйця. В окремих публікаціях повідомляється, що розписані страусині яйця, а також золоті і срібні, часто зустрічаються в похованнях древніх шумерів і єгиптян, що датуються аж початком III тисячоліття до н. е.

Вже зараз дослідники писанок відзначають, що на писанках відображені архаїчні уявлення слов'ян про Всесвіт, і, очевидно, що писанки існували у слов'ян до прийняття християнства. І судячи зі знаків, які збереглися й донині, можна і потрібно сміливо заявляти, що раніше суспільство знало набагато більше про світ і свою духовну природу, ніж зараз, в століття «новітніх технологій» та споживацького ставлення до життя. Зараз дуже цікаво бачити писанки, багаті на символіку, і вивчати Знання за допомогою знаків – навіть більше того, відстежувати свій внутрішній стан, який з’являється під дією цих знаків.

Розпис писанки

Зараз у нас існує звичай на Великдень готувати писанки, щоб потім посвятити в храмі, і розговітися. І навіть тут яйцю віддають важливу роль, оскільки за традицією не дай Боже взяти хоч щось зі столу, поки не збереться вся родина і всі дружно не поцокаются писанками. У кого виявиться найміцніше яйце, той і буде грати чільну роль у сімейному колі. У кого затріскалось, ну то вже вибачай. Все це часто супроводжується сміхом і жартами. І мною, якщо чесно, це сприймається не так щоб серйозно – просто цікавий звичай. Але якщо розібратися, то тут такожж приховані споконвічні Знання.

 

Упевнений, багато існуючих традицій мають духовний підтекст, оскільки спочатку завжди є Знання, і лише через роки, століття люди, проводячи цю інформацію крізь призму обмеженого матеріального мислення і залишаючи лише зовнішню форму, ці Знання спотворюють.

Звернімося до книги «АллатРа» і нагадаймо процес зародження Всесвіту, виділяючи моменти, в яких зустрічається символ яйця:

Ріґден: Але знання про Всесвіт були! І загальна суть, на якій формувалися космологічні міфи народів світу, кажучи сучасною мовою, була така. Зі світу Бога (що іменується в легендах по-різному: світові води, світовий океан, світ Першопочаткового, Творця), з'явився Первинний Звук (міфічний Птах, Звук, Перший Логос, Слово Бога). Іноді в легендах згадується утворення світу з хаосу. Але треба розуміти, що грецьке слово «хаос» (chaos) — «зяяння», походить від кореня «cha-», слова «chaino», «chasco» — «позіхаю», «роззявляю». Так що хаос у міфології має значення «зівання», «розвержений простір», «порожня протяжність».

Анастасія: Майже як на початку Біблії, де сказано про створення світу: «Земля була невидна і пустельна, і морок на поверхні безодні; і Дух Божий ширяв над водою».

Ріґден: Це зараз у російському синодальному перекладі Біблії — безодня. А першопочатково в давньомесопотамському тексті, звідки єврейськими жерцями була запозичена шумеро-вавилонська космологія, це були «первозданні світові води», «море». І якщо ти подивишся на значення дієслова «ширяв» в оригіналі, з якого робили переклад, то побачиш, що воно також застосовувалося і до «квочки», яка висиджує своїх пташенят у гнізді. А «дух божий» (в українській транскрипції — «руах елохім») походить від давньосемітського кореня, спорідненого арабському «рух». Від цього кореня утворене ім'я гігантського міфічного птаха Рух, який дотепер фігурує в старовинних казках арабів.

Анастасія: Ви хочете сказати, що цей біблійний сюжет був створений на основі більш ранніх міфів інших народів про те, що світ створив великий птах, який літає над первозданним світовим океаном? Взагалі-то, так. Адже мотив видобування землі з первозданних вод саме птахом є доволі розповсюдженим міфом серед народів світу. Тож випливає, що тут вся суть у русі, дії і в творенні згори цього світу.

Ріґден: Цілком правильно. Так ось, Первинний Звук породив Всесвіт у формі кулі (світове, космічне яйце, Золотий Зародок, первинне сім’я). На його поверхні під дією сил Аллата (первинної енергії, яка породжує життєвий рух) почала утворюватися матерія (частина енергії почала перетворюватися в матерію). Завдяки тим же силам Аллата (у міфології — Прамати всього сущого, створююче божественне жіноче начало, що творить, життєдіяльне Начало, Мати-Птах, воля Бога, сила думки Бога), матерія почала взаємодіяти між собою. Я вже колись більш докладно розповідав, як саме утворився Всесвіт, що таке насправді Аллат, час, простір і гравітація.

Анастасія: Так, я включила цю інформацію в книги «Сенсей-IV» і «Езоосмос».

Ріґден: Добре, отже зараз вже зрозуміліше, про які процеси йде мова. Так ось, у місцях найбільшого зосередження і дії сил Аллата на поверхні цього первісного кулястого стану Всесвіту, матерія почала накопичуватися в певні утворення. Вони й стали «прабатьками» майбутніх галактик, у яких зародилося життя. (У різних переказах це відображене в образах появи величезної першолюдини, гігантів, прабатьків, які утворили своїми тілами Всесвіт, а згодом, після смерті, роз'єднаних на частини і які дали життя іншим утворенням). До речі, у цих первинних скупченнях і з'явилися вогнища теплового випромінювання, які залишилися на мікрохвильовому діапазоні й зараз. Сьогодні вони вже відомі науці, як мікрохвильове фонове випромінювання (реліктове випромінювання). Це є прояв першодії сил Аллата при створенні матеріального світу. Взагалі треба відзначити, що саме завдяки Аллату почалося наділювання життям матерії та упорядкування всього сущого.

І ще один дуже важливий момент в утворенні Всесвіту, який дає розуміння, що саме він являє собою зараз. Прагнення сили Аллата до єдиної впорядкованої форми (у бік Бога) задало рух Всесвіту «зсередини назовні» і почала розкручувати його по правильній спіралі, на розширення. Так була задана функція на творіння. (Рух «зсередини назовні» у народів з часу верхнього палеоліту символічно зображали у вигляді правильної свастики («прямої», «правої» свастики), тобто у вигляді хреста з кінцями, загнутими в лівий бік. Вона символізує рух за годинниковою стрілкою — у правий бік. До речі, у перекладі з санскриту давньоіндійське слово «svastika» від «su» — «пов’язане з благом», тобто «су-асті» — «прекрасне є», «благе існування»).

Але одночасно, закручуючи Всесвіт по правильній спіралі, сила Аллата породила і протидіючу їй силу. Остання почала розкручувати рух всередині Всесвіту по зворотній спіралі в протилежному основній дії Аллата напрямку — «ззовні всередину», поєднуючи матерію в єдиний матеріальний Розум (Тваринний розум). Так була задана функція на руйнування, протидію силам Аллата. (Рух «ззовні всередину» у народів символічно зображувався у вигляді неправильної, агресивної, зворотної свастики, тобто у вигляді хреста з кінцями, загнутими в правий бік. Вона символізує рух проти годинникової стрілки — у лівий бік. У міфології зародження протиборчої сили зафіксоване в образі появи вогню з води).

Анастасія: Щодо розуміння закручувань двох свастик, свого часу мені допомогло ваше уточнення, що коли у чашці з чаєм ложкою розкрутити «вихор» (воронку) за годинниковою стрілкою, то можна спостерігати по краях закручення хвиль правильної свастики. А якщо цю рідину розкрутити проти годинникової стрілки, то — закручення хвиль зворотної свастики.

Ріґден: Правильно, це найбільш дохідливий приклад, з яким людина зустрічається щодня. Так ось, таким чином у Всесвіті виникли дві прямо протилежні сили: велика сила, яка розкручує Всесвіт назовні, і мала сила, яка їй протидіє всередині самого Всесвіту. Після прояву цих двох сил Всесвіт втратив форму кулі й сплощився під їхньою дією, тобто, стиснувся, зробився більш пласким. Цей момент зафіксований у космічних легендах народів світу у вигляді розколювання світового яйця, розділення його на дві половинки, з яких було створено небо й землю, а між ними поміщені поділи (простори) і води. В інших випадках говорять про те, що компоненти, які залишилися після розколу яйця, розширилися і перетворилися у Всесвіт. У третіх епізодах згадують про поділ світу на дві стихії або на два божества з прямо протилежними функціями, створення невидимої пари.

Самі спіралі представлені в міфах, наприклад, у вигляді першої пари богів з протилежними функціями (в одного — божественна сутність, в іншого — демонічна), від яких з’явилися інші боги. У іншому варіанті легенд — у вигляді напівлюдей-напівзмій (при чому створюючі, які є божествами води, — з характерним зеленим кольором їх тіл). У третьому — персонажі, які втілюють порядок, води життя, плідність, світло і їм протилежні — безлад, смерть, темряву, непарну істоту (наприклад, згідно з африканськими міфами — шакала, який зажадав бути господарем Всесвіту). Ось так і було зафіксоване у міфах утворення Всесвіту. Просто у сучасних людей вже втрачене розуміння духовного боку питання і все зведене до рівня матеріального сприйняття прадавніх сказань”.

Оскільки додати тут нічого, мені просто хотілося б звернути увагу на те, що в православній традиції звичай дарувати яйця часто пов'язують з легендою про яйце, подароване Марією Магдалиною імператору Тиберію.

Згідно з викладом Димитрія Ростовського, свята рівноапостольна Марія Магдалина знайшла можливість з'явитися до імператора і подарувала йому яйце, пофарбоване в червоний колір, зі словами: «Христос воскрес!» Вибір яйця як подарунка, згідно зі словами святителя Димитрія, був викликаний бідністю Марії, яка, однак, не захотіла прийти з порожніми руками, колір же яйця був покликаний привернути увагу імператора.

В іншому варіанті викладу йдеться про те, що спочатку яйце було зовсім звичайним і що імператор, засумнівавшись у дивній звістці про воскресіння, сказав, що як яйце не може з білого стати червоним, так і мертві не воскресають, — і яйце почервоніло у нього на очах. Цей варіант цікавий хоча б тим, що надихнув Світлану Копилову на створення пісні про зустріч Марії Магдалини з імператором Тиберієм.

За іншою версією, традиція фарбувати яйця з'явилася сама собою. Оскільки під час посту заборонялося їсти яйця, але треба було їх зберегти, їх варили. А фарбували яйця для того, щоб відрізняти варені від сирих. Насправді, хто знає.
Що ж, а тепер повернімося до основної теми.

 

Паска як вона є

За традицією, справжня паска обов'язково повинна мати форму чотиригранної піраміди з зрізаним верхів'ям. Цю паску люди називають по різному: церковнослов'янською «Млеко загусле», в історії зустрічається як Царська паска, в побуті просто сирна, або ж сирна паска. Більш того, саме вона і називалася просто паскою, і вона ж є початковою паскою. Така паска робилася лише з найкращих і свіжих продуктів, вона вважалася найбільш урочистою окрасою великоднього столу. Багатьом віруючим радісно мати на столі таку страву, адже вона уособлює солодке райське життя, веселощі у це священне свято.

Паска

Паска

Паска

Паска

Паска

Паска

На думку священнослужителів, до храму прийнято приходити для освячення лише «млека загусле», куліча та яєць. Все інше, крім цих трьох складових святкового столу, що найчастіше приносять люди, не прийнято приносити в храм і не треба освячувати, тому, чисто формально, це все не освячується. Хоча, як відомо, благодатна дія на страви після освячення зберігається, якою б ця страва не була – адже освячення їжі, а точніше рідин у цій їжі – це вже фізика. Крапнувши намоленою водою на страви, уже не можна сказати: “Це освячується, а це не освячується”. Втім, мається на увазі, що найважливіші страви, як було зазначено, – це «млеко загусле», куліч та яйця, бо саме вони є не просто їжею, а символами, що несуть у собі сакральний підтекст.

 

Цікаво, що із століття в століття і до наших днів форма паски не змінилася, хоча спосіб її приготування змінювався відповідно до доступності різних інгредієнтів. Як ви вже зрозуміли, робиться вона в більшій своїй частині з молочних продуктів (сиру, сметани, вершків та вершкового масла), і виходить, що це навіть не хліб.

До 18 століття сирні маси були досить рідкими і готувалися із кислого молока, що забродило, яке збирала вся громада. Починаючи з 18 століття, для приготування паски брали твердий сир, вершки або вершкове масло, яйця, сметану і цукор, для смаку додавали недешеві заморські продукти, горіхи, цукати, родзинки і прянощі.

Паска виготовлялася і виготовляється наступним чином. Сир, змішаний з олією, яйцями, цукром, заправлений різними прянощами і спеціями, горіхами, родзинками, вариться в каструлі, потім поміщається у форму, що складається з чотирьох дерев'яних дощечок з липи, берези чи осики, які туго зв'язувалися мотузкою. Між формою і сирною масою була марлева прокладка, яка полегшувала пересування паски з форми на тарілку. Потім треба відправити її на ніч у холодне місце і на наступний день готову сирну паску перевернути на блюдо, обережно звільнити від пасочниці, і готово. В Інтернеті є багато сайтів з рецептами для її приготування. В наш час в цю паску потрапляють цукати, шоколад, різні сухофрукти та інші смачні речі. Її також можуть прикрашати ягодами і квітами.

Паску або проварюють (варена сирна паска), або залишають сирою (сира сирна паска), або запікають (запечена сирна паска).

Щодо пасочниці, тобто формочки для паски, то будь-які дані про її виникнення відсутні. Але, враховуючи, що паски спочатку мали вигляд зрізаної піраміди, можна припустити, що форму сиру або «млеку загуслому» додавали не тільки вручну, але і з допомогою спочатку простих, без будь-яких знаків, дерев'яних дощечок, скріплених між собою. Найвірогідніше, вони з'явилися ще під час язичництва. І вже потім, при подальшому використанні, ці дощечки стали прикрашатися спочатку простими, а потім більш складними різьбленими малюнками. Отже, як сама паска, так і пасочниця застосовувалися вже в глибокій старовині. І тому їхню історію краще розглядати спільно. І що стосується пасочниці, те ж саме стосується і пірамідної паски.

Форма для паски

Форма для паски

Форма для паски

Форма для паски

Форма для паски

Форма для паски

Чотири сутності людини, що утворюють пірамідальну енергетичну конструкціюЧотири сутності людини, що утворюють пірамідальну енергетичну конструкцію

 

Малюнки різьблення пасочниць могли бути найрізноманітнішими: єдине, обов'язково повинен бути хрест, і малюнки мають відповідати великодній і взагалі православній символіці.

А вже православна символіка настільки широка, що дає величезний простір для створення малюнків для пасочниць. Малюнки могли бути як одразу зрозумілими — зображення хреста зі знаряддями страстей, голуба — символу Святого Духа, храмів і бань, янголів, так і глибоко символічними, що вимагають знання біблійних подій і символіки.

Це, як правило, зображення рослин: виноградної лози, яка символізує то Господа, що подає себе в причасті, яке складається з вина і хліба, то сім таїнств Церкви, позначених у семи виноградинках лози, зображення різноманітних листочків і кущів, посилають нас то до тернового куща — неопалимої купини, одного з прадавніх прообразів Пресвятої Богородиці, то до райського Дерева Життя. Також зустрічається зображення сходів, що позначає або наше прагнення до спасіння, або Пресвяту Богородицю, через яку, як по сходах, зійшов на землю Господь наш Ісус Христос. Також зображення Богородиці зі сходами символізує духовний шлях людини – від вітхої природи до небесної. Серед малюнків зустрічається і зображення корабля, який може бути і Ноєвим ковчегом, і взагалі кораблем життєвим на хвилях буття, а то і Церквою, чиїм давнім символом є корабель, або ж духовним шляхом людини.

На слов'янських територіях були популярні пірамідальні паски аж до революції і зміни влади. Ще перед революцією пасочниці широко використовувалися не лише в сім'ях, але і в кондитерських закладах, де перед Великоднем готували десятки, а то і сотні пасок на продаж.

Про це свідчить великий російський письменник Іван Шмельов у своїй чудовій книзі «Літо Господнє»:

“Горкін поправляє пасочниці. Я дивлюся, як він ріже кривим різачком дощечку.
— Додому помирати поїду, хто тобі буде різати? Поки живий, вчися. Дивись ось, виногради зараз підуть...
Він колупає на дощечці, і з'являється виноград! Потім вирізає «священний хрест», іродовий спис і драбинку — на небо! Потім дивну пташку, потім літери — X. В. Завмираючи від радості, я дивлюся. Старенькі у нього руки, в жилках.
— Вчися святій справі. Це голубок, Дух-Святий. Я тобі, почекай, заповітну виріжу пасочку. Будеш Горкіна поминати. І ложечку тобі виріжу... Станеш щі сьорбати – дивись, і згадаєш.
...

У Вороніна на погребиці мнуть в широкій діжці сир. Товстий Воронін і пекарі, засукавши руки, тицяють червоними кулаками в сир, сиплють в нього родзинки і цукор і швидко вминають в пасочниці. Дають спробувати мені на пальці: ну, як? Кисло, але я з ввічливості хвалю. У нас в їдальні товчуть мигдаль, по всьому будинку чути. Я допомагаю терти сир на решітці. Золотисті черв'ячки падають на блюдо, — зовсім живі! Протирають все, в п'ять решіт: пасок нам треба багато. Для нас — справжнісінька, пахне Великоднем. Потім — для гостей, парадна, ще «маленька» паска, дві людям, і ще — бідним родичам. Для народу, людей на двісті, робить Воронін під наглядом Василя Васильовича, і теслі допомагають робити. Пече Воронін і кулічі народу”.

Колишні майстри настільки якісно вирізали свої пасочниці, що і в наші часи ними ще користуються за призначенням. Їхня символіка була досить багатою, чого, на жаль, не скажеш про сучасні, виготовлені потоковим конвеєрним способом, дерев'яні або пластмасові пасочниці, з парою найпримітивніших однотипних малюнків. Найчастіше зараз це літери ХВ, що означають «Христос Воскрес!», православний хрест, іноді агнець, тобто ягня, і голуб, тобто символ Святого Духа.

Отже, складається така картина: паска спочатку і робилася пірамідальною, її походження достеменно невідоме. Таку форму їй надавали пасочниці, що виготовляються майстрами-різьбярами. Ці пасочниці розраховувалися на століття і мали особливу символіку. З історичних джерел відомо, що такі паски були популярні серед народу. Широко використовувалися аж до радянських часів, під час яких ця традиція трохи забулася. Як результат, у сучасному суспільстві мало хто взагалі знає про первісні паски пірамідальної форми, і навіть слово «пасха» використовується у значенні пасхального куліча (рос.). Її іноді печуть в церквах, таку паску мало хто виготовляє вдома, не кажучи вже про те, щоб знати, що вона означає. Зараз існує дві загальноприйняті версії, що пояснюють специфічну форму страви.

Перша і найголовніша версія: форма зрізаної чотиригранної піраміди символізує Гроб Господній, у якому відбулося велике диво Воскресіння Ісуса Христа, яке і служить причиною святкування. Тому на верхньому боці, як і на кулічі, повинні бути літери «ХВ», що означають «Христос Воскрес!». Але будь-хто, хто знає геометрію скаже нам, що гроб має форму паралелепіпеда, аж ніяк не піраміди. І буде правий. Тобто пояснення про Гроб Господній дещо сумнівне. А оскільки в канонах християнства немає нічого пов'язаного з пірамідами, напрошується питання. Чому саме така форма? Очевидно, що така форма пов'язана зі Знаннями про конструкції людини в невидимому світі і сильно закріпилася в традиції слов'ян.

Треба віддати належне щорічній традиції отримання Благодатного вогню. Він вже давно став ще одним символом Свята Свят – Великої Пасхи. Всі напевно колись бачили по телевізору трансляцію з Храму над Гробом Господнім, де справді кожен рік у Велику Суботу по молитві всіх віруючих Господь ніби нізвідки посилає людям Благодатний вогонь, який перший час анітрохи не обпікає. Цей вогонь одразу відвозять в різні куточки світу, він вважається священним.

Між іншим, відома одна хороша історія, пов'язана з цією подією. В цьому храмі щороку збираються віруючі з усього світу, і серед них є і араби, які висловлюють свою любов до Бога радісними танцями, криками, і розмахуванням руками. Цією своєрідною молитвою вони, звичайно, заважали решті віруючих. У зв'язку з цим, одного разу, було вирішено не допускати їх у храм у цей день. Через таку несправедливість стосовно цих православних арабів Господь не послав Благодатний вогонь людям. Після чого арабам більше не забороняють молитися разом з усіма, і вогонь неухильно надсилається тим, хто молиться для зміцнення віри.

Так ось, за іншою версією, така пірамідальна форма паски є символом Небесного Сіону, непорушної основи «Нового Єрусалиму», міста, в якому сам «Господь Бог Уседержитель – Храм його, і Агнець» (Одкр. 21:22). А сама ця паска символізує обітовану землю, Царство Небесне, де в річках тече не вода, а молоко з медом.

Деякі люди залишаються задоволеними на тому, що пірамідальна паска з'явилася до хрещення Русі, але з прийняттям християнства традиції поступово змінювалися, і значення цього символу загубилося в язичницькому минулому. Залишилося головне – на Великдень, як на найголовніше християнське свято, робилися частування з особливою ретельністю і любов'ю. Сирні паски освячувалися в церквах і вважалися благословенною їжею.

На даний момент багато дослідників сходяться на тому, що зрізана піраміда в цілому – найсильніший прадавній символ прагнення до досконалості. Майже у всіх давніх культурах існують споруди, що мають вигляд зрізаної піраміди. Навіть легендарні єгипетські піраміди спочатку мали зрізану форму (піраміда Джосера під зодчеством Імхотепа). Згідно з багатьма науковими, ненауковими, релігійними та містичними теоріями, така форма концентрує енергію, а в православному значенні — благодать Божу.

І все ж, незважаючи на таку релігійну інтерпретацію на свій лад, можна чітко зрозуміти, що саме така форма паски насправді – це просто передача майбутнім поколінням знань про енергетичну конструкцію людини в 5-6 вимірах. Про це сказано в книзі “АллатРа”. Проте за період декількох років після її прочитання я сам побачив безліч доказів того, що люди в давнину знали про 5-6 виміри. Про це абсолютно будь-яка розвинена культура минулого.

Адже без сучасних способів передачі інформації як, швидше за все, ви передали б Знання прийдешнім поколінням? Через малюнки, знаки на площині, через архітектуру (цілі міста, культові споруди, пам'ятники, скульптури) або різні об'ємні об'єкти (статуетки, прикраси, фігурки). Як бачимо, люди зуміли передати Знання про енергетичну структуру людини в 5-6 вимірах у вигляді традиційної священної страви – паски. І слава Богу. І дуже важливо, аби більшість людей знали про те, що їм належить і дано від Бога! Духовним суспільством неможливо керувати і маніпулювати.

Цікаво, що існують навіть православні храми у формі піраміди. За словами історичних дослідників або іноді самих архітекторів, такої форми надали саме завдяки тій же пасці. Так чи інакше, а це теж тягне за собою духовну користь для людей, оскільки в таких будівлях просто-напросто краще протікають невидимі енергії.

Свято-Нікольський храм у Севастополі

Свято-Нікольський храм у Севастополі

Казань. Каплиця-пам'ятник убиенним воїном

Храм-пам'ятник Спаса Нерукотворенного в Казані, 1917 р.

Храм-пам'ятник Спаса Нерукотворенного в Казані

Храм-пам'ятник Спаса Нерукотворенного в Казані

Храм св. Миколая. Ескізний проект А.І. Штакеншнейдера. 1870-і рр.Храм св. Миколая. Ескізний проект А.І. Штакеншнейдера. 1870-і рр.

Церква на честь священної гори Голгофи в районі Лісове Містечко Ленінська-Кузнецького (Кемеровська область)Церква на честь священної гори Голгофи в районі Лісове Містечко Ленінська-Кузнецького (Кемеровська область)

Церква ікони Божої Матері «Неопалима Купина» у місті Сосновий Бор (Ломоносівському районі Ленінградської області)Церква ікони Божої Матері «Неопалима Купина» у місті Сосновий Бор (Ломоносівському районі Ленінградської області)

 

 

 

 

 

 

Потім мене зацікавило: а чому ж паска готується саме з молочних продуктів? Було дуже цікаво вивчити це питання. Адже якщо розглянути історію глобально, то, виявляється, молоко має дуже велике значення в багатьох культурах. І чим далі заглиблюєшся, тим більше приходиш до цілком аргументованого і впевненого висновку, що молоко в широкому сенсі є духовною їжею, їжею богів, божественне харчування, напоєм безсмертя, напоєм пізнання. За фактом, це дуже об'ємне асоціативне порівняння глибинних почуттів, сил Аллата, божественного жіночого начала, а також символ початкової влади як одна з функцій Аллата. Хочете вірте, хочете перевірте.

Наприклад, в буддизмі молоко є харчуванням Будди — Дхармою. Для тантристів же молоко є символом осяяння, просвітленої свідомості, або бодхісатви як частини духовного світу.

Особливе значення молоко має в індуїзмі. У Ведах молоко священної корови є еліксиром вічного життя, їжею, амброзією богів і пов'язане з безсмертям і знанням. В індуїстському раю є дерево, що дає молоко.
У Рамаяні титани збивають масло з молочного Моря безсмертного життя, щоб зробити з нього очищене масло, з якого виникають форми централізованої влади: Апсари (водяні богині-німфи), Лакшмі, богиня щастя і удачі, і 13 богів, останній з яких тримає в руці місяць, кубок з нектаром життя.

Очищене масло, або нектар безсмертя, є символом Істини, просвітлення, здатного проявитися на трьох рівнях: відчуттів, звільнення яких веде до блаженства; психічному і інтелектуальному, що ведуть до світла і інтуїції. Ці рівні відповідають Сома, Індрі і Сур’ї.

В індійській традиції фундаментальна роль, яка відводиться для молока, виражена у ведичному міфі про створення світу, де боги і антибоги збовтували величезне відро з первісним океаном, щоб створити спочатку молоко, з нього масло, сонце і місяць, і врешті решт – еліксир безсмертя — сома. Дерево, що дає молоко, зростає в індуїстському раю.

У давньоіндійському вченні про створення космосу: як первинний молочний океан пахтався богами з допомогою змії, яка обвивалася навколо світової гори, у тверде масло. Жертовний напій сома порівнювався з молоком, яке нагрівалося під час ведійського жертвопринесення і розумілося як символ божественного потоку життя.

В зороастризмі, наприклад, молоко є священним.

А в християнському мистецтві середньовіччя часто зображується Марія, яка годує, з немовлям Ісусом. Достаток біблійної «землі обітованої» символізується тим, що там «тече молоко й мед».

В Єгипті тексти і картини наочно відображають, як царя богиня годує грудьми (наприклад, Ізіда), що рівносильно символічному ритуалу, через який правитель отримує божественну владу. На інших зображеннях цар п'є молоко з вимені небесної корови, як показано на рельєфі храму Хатор в Дендері. Два горщики молока часто виставлялися як жертвопринесення. Через свій білий колір молоко було символом чистоти. Померлим давали з собою в могилу повну кружку молока, з приводу чого в одному вислові «Текстів Пірамід» говориться: «Візьми груди твоєї матері Ізіди». Пізніше ця відома ідея була пристосована до символіки Озіріса: за допомогою божественного напою забезпечується подальше життя вбитого Сетом Озіріса. На 365 жертовних столах гробниці Озіріса молоко не повинне було закінчуватись.

У народних приказках і оборотах мови молоко зустрічається дуже часто. Про успадковані найважливіші характерні риси людини говорять, що вона «всмоктала це з молоком матері», а про тих, хто є втіленням краси і здоров'я, — що вони ну просто «кров з молоком». А з приводу того, що здійсненого не скасуєш, а витрачених життєвих сил і часу вже назад не повернеш, існує фраза, що не варто «плакати за пролитим молоком».

У слов'ян же материнське молоко наділяється сакральним значенням. У всіх слов'ян молоко виявляє зв'язок з небом і атмосферними явищами – дощем і блискавкою (громом). З найдавніших індоєвропейських уявлень, дощ — це молоко небесних корів-хмар.

Невдовзі після втрати суті споконвічних Знань, саме молоко вже наділялося магічними благотворними властивостями і широко використовувалося в народній медицині в якості оберега. Наприклад, серби у Поморав’ї молоком поливали полазника; словенці вмивалися молоком, щоб бути молодими і красивими; східні слов'яни обливали молоком новонародженого; змащували молоком косяки дверей і вікон у разі стихійних лих та інше. Існувала навіть ціла система заходів з використанням молока з подолання наведених порч. У південних слов'ян «магії молока» була підпорядкована більша частина обрядів Юр'єва дня, і особливо ритуал першого доїння овець: доїли в особливу, прикрашену квітами посудину, пропускали струмінь молока крізь предмети, що мали форму кола — вінок, хліб з отвором, камінь з отвором, обручка; кидали на дно подойника срібні гроші, здійснювали обряд у воротах загону, прикрашених квітами, гілками клена, кизилу, шипшини. Перше надоєне молоко виливали в проточну воду, щоб цілий рік молоко текло, як вода.

Також молоко прийнято вважати символом родючості, достатку. Також пов'язують з родючістю і поклонінням божествам родючості і творог. Адже сир, творог, або ж як говорили раніше, «млеко загусле», одна з найдавніших сакральних страв, яка ввібрала в себе найцінніше, що є в молоці – це сік молока, його суть, тобто той же символ божественного жіночого начала. Численні ритуали давнини (весняний обряд вітання землі, перша оранка поля) проводилися із застосуванням сиру та інших молочних продуктів, і в цьому зараз бачать величезне символічне значення.

Але так чи інакше, ми переконалися в тому, що молоко у багатьох народів – це древній символ глибинних почуттів, сил Аллата. З позиції Знань все стає гранично ясно і очевидно.

Отже, підсумуємо. Сьогодні ми стикаємося з важливим в християнстві святковим блюдом – сирною паскою. Ми розібралися, що її особлива форма (чотиригранна піраміда з зрізаним верхів'ям) має пряме відношення до знань слов'ян про енергетичну структуру людини в невидимому світі. Сирна паска виготовляється в більшій своїй масі з сиру та інших молочних продуктів, які символізують сили Аллата, божественного жіночого начала, глибинних почуттів. І це ще одне аж ніяк не випадкове посилання до Знань. І тим більше не випадково, що в сучасному суспільстві навіть на територіях виникнення сирної паски ніхто про неї не знає.

Але найважливіше, що треба ще сказати, так це те, що пірамідальна енергетична конструкція людини в 5-6 вимірах – це не просто абстрактне поняття, а реальний крок на шляху пізнання самого себе. Це дуже цікаво – пізнавати, відчути свою енергетичну структуру. І це цілком реально і доступно абсолютно кожній людині. А ті, хто усвідомлено йде духовним шляхом, раніше чи пізніше, але займаючись напрацюванням духовних практик, відстеженням свого стану протягом дня, однозначно зіткнуться з відчуттям своєї енергетичної структури. Це природно, це просто ще нам один подарунок від Творця.

Воістину, можливості людини безмежні, якщо вона діє з чистих спонукань Любові, якщо є міцною у виборі пізнати своє духовне начало і піти в світ Вічності.

Бажаю всім духовних перемог!

 

Автор: Юрій

 

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 160

Підписатися на новини



“Млеко загусле” або Знання про енергетичну структуру людини - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 160
Схожі статті:


Коментарі
  • Анастасия

    18.04.2017 10:12

    Благодарю за сбор такой интересной информации. вспомнила что еще с детства (были старые открытки с Пасхой и изображниями творожной пасхи) что просто притягивали мое внимание как магнитом. Почему именно такой формы и белая. На тот момент вразумительного ответа просто не получила от родителей. 

    Відповісти
  • виктория

    16.04.2017 16:41

    Очень познавательно и глубоко.Спасибо большое:)

    Відповісти
  • Елена

    14.04.2017 03:51

    Очень интересно! Спасибо большое!

    Відповісти
  • Evgenia

    30.06.2016 09:46

    Юра, спасибо за чудесную статью и огромную проделанную работу по поисках материалов! Для меня очень познавательно!  Интересно читать и перечитывать))
    Продолжай в таком же Духе)))

    Відповісти
  • Ирина

    27.06.2016 19:56

    Благодарю за такую интересную и познавательную статью.

    Відповісти
  • Надежда

    25.05.2016 16:35

    Юрий, огромное спасибо за интереснейшую статью! Для меня информация действительно новая, никогда не слышала и не видела пирамидальные пасхи... Удивительно, в какой простой форме наши предки передавали знания о энергетической пирамидальной конструкции человека и о силе Аллата! :-) Но похоже Архонты хорошо постарались, чтобы спрятать эти знания от людей. Очень благодарна за ваше открытие! А вот на этой фотографии (http://allatravesti.com/assets/uploads/images/tinymce/pasha-1.jpg?1463647400639) даже символ АллатРа присутствует на рёбрах пирамидки! :-)

    Відповісти
  • Ksenia

    20.05.2016 11:11

    Перечитывая статью, заметила, что пятая фотография формы для пасхи довольно интересная)) Там на одной грани пирамиды изображение птицы в девятью лучами, на другой - семь полосок-ступеней, на третьей - дерево жизни с 7 плодами. Интересно, не правда ли? Особенное если вспомнить, что означает данная символика.

    Відповісти
  • Виктория

    20.05.2016 10:04

    Вот это да! Потрясающая информация! Никогда не слышала о пасхе пирамидальной формы.И , тем более, не видела. Ещё более понятней становятся подмены в церковных культах. Огромное Вам спасибо за прекрасную подборку фотографий и открыток, расширяющих кругозор, дополняющих Знания!

    Відповісти
  • Ksenia

    19.05.2016 12:54

    Прекрасная статья! Соглашусь с Виталием, вроде текст и большой, но читается очень легко, материал воспринимается на ура.)) Побольше бы таких познавательных работ :) Всем спасибо!
    П.С. впервые узнала, что есть христианские храмы пирамидальной формы!

    Відповісти
  • Виталий

    19.05.2016 12:50

    Низкий поклон и огромная благодарность автору за проделанную работу. Помимо того, что в тексте много нового и познавательного, статья написана лёгким, приятным языком, будто ведётся  непринуждённый разговор с другом. Очень радостно и приятно читать такие “труды”).

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція