Моя опора – Душа

Моя опора – Душа

Дірка в матерії, порожнеча...
Це я Єсмь чи моя Душа.
Розуму не зрозуміти, що Я – це
Боже Світло,
Яке крізь тіла броню
Видно іноді у всіх.


Люди часто кажуть: «Душа болить». Та чи болить Душа? А як часто і що нас змушує згадувати про Душу? Як ми ставимося до неї? Це питання, на які не кожна людина може відповісти. Але кожен знає, що після смерті Душа повернеться до Бога, а там Їй буде добре. А чи буде? Але давайте по порядку.

Людина живе у цьому матеріальному світі, як робот, як машина, забувши, що у неї є Душа. А Вона жива! Це те справжнє, головне, що є у людини, – це частинка Бога!

 

Від народження і до смерті людина повинна жити і бути щасливою, тому що вона з Богом

Але насправді все частіше навпаки. Людина все життя кудись біжить, прагне здобути матеріальні блага (будинки, машини, квартири, дачі), зробити кар'єру, домогтися влади. І головне, все це знаходить виправдання, найчастіше звучить – "для дітей". Потім історія повторюється, і вже наші діти живуть заради щастя наших онуків. Є чудова притча з цього приводу:

 

Притча. Як навчити дітей бути щасливими?

Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неосяжно величезний тягар. Було помітно, як у нього від такої ваги підкошуються ноги.

– Чому ти прирікаєш себе на таку важку працю і страждання? – запитав старий.

– Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, – відповів бідолаха. – Мій прадід прирікав себе на важку працю заради діда, дід – заради батька, батько – заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.

– А хтось у вашій родині був щасливим? – поцікавився мудрий співрозмовник.

– Поки ще ні, але діти і онуки напевно стануть щасливими! - мрійливо вигукнув чоловік.

– На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! – зітхнув старий мудрий чоловік. – Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити дітей щастю. Це і буде твій найцінніший подарунок

Та чи щасливий чоловік, маючи все це, хоч раз задумався про сенс свого життя і навіть про життя своїх дітей, передаючи їм свій досвід ось такого матеріалізованного, порожнього, швидкоплинного, без мети і сенсу життя? Іноді людина відчуває, що щось не так, що все йде не так, як хочеться. Все є, а всередині порожнеча, відсутність спокою, недостача щастя в родині, не складаються взаємини з батьками, з дітьми, і від цих обставин псується настрій, а іноді трапляються і депресії.


І що робити?

Багато хто починає шукати хорошого вчителя – Наставника в духовних чи інших питаннях. Матеріальний світ підносить усе так, що рішення треба шукати в зовнішньому. І чим більше шукають, тим далі відходять від істини і ще більше заплутуються. Коли приходить старість – це нові розчарування і самотність. А діти, заради яких прожили своє життя, створюючи матеріальні блага, не провідують (батьки стали для них тягарем). І тоді людина згадує про Душу, вона говорить, що у неї болить Душа. А щось змінити часто буває вже пізно.

Коли до мене прийшло усвідомлення ілюзорності матеріального світу, сенсу й мети свого життя, розуміння важливості внутрішньої опори, яка є у кожної людини, хотілося прокричати: «Люди, зупиніться, прокиньтеся! Вистачить створювати споживаюче суспільство, припиніть знищувати Землю, ростити дітей без майбутнього!»

“Проблема людей не в тому, як вони живуть, а в тому, про що вони думають. Чому правда про своє глибинне викликає найбільший страх у людини.”

Анастасія Нових, стаття «Внутрішня духовна опора»

«Людина, як Спостерігач від Духовного начала, безпристрасно дивиться на світ. Її опора в житті і значущий об'єкт — це Душа. Адже неможливо пізнати істину зовнішнього, не пізнавши Істину внутрішнього, бо тоді немає Спостерігача, перед яким відкриті всі таємниці цього світу.»

Анастасія Нових «АллатРа»


«Треба прагнути жити і набувати особистий досвід з позиції Спостерігача від Духовного начала. Тільки тоді є реальний шанс не розтратити своє життя на численні помилки, не застрягнути в ілюзіях спостережень від Тваринного начала, змінити свою долю і сформувати реальність свого духовного спасіння ще за цього життя. Адже те, про що ми думаємо, те й буде створюватися, проявляючи ту чи іншу для нас реальність.»

Анастасія Нових «АллатРа»


Пройшовши половину свого життєвого шляху, я зрозуміла, що не вистачає свободи від цих матеріальних пут, від безглуздого бігу в нікуди. Пора зупинитися, скинути з плечей всю мішуру, «розправити крила» і створити внутрішню духовну опору.

 

Коли ми знаходимо опору всередині себе, нам стають не страшні будь-які життєві обставини.

«Внутрішня духовна опора допомагає людині стати собою істинним, бути безстрашним, мати постійний зв'язок з духовним світом, незалежно від будь-яких обставин, які виникають у житті.»

Анастасія Нових, стаття «Внутрішня духовна опора»

Я зустрічаю кожен розквітаючий день, як день нового життя, де тільки я роблю запис на чистому, новому аркуші свого дня! Все життя – вічний рух, і цей рух творить почуття, думки, справи і вибір людини. Чим вище і далі кожен з нас йде, тим ясніше бачить, що немає межі досконалості. І справа не в тому, якої висоти, якого результату ти досягнеш сьогодні. А тільки в тому, щоб рухатися вперед разом з тим вічним рухом, в якому протікає все життя. І увійти в нього можна тільки Любов'ю! Мій вибір, моя внутрішня опора – Душа! Дякую Богу за все, що Він мені в цьому житті дав!


«Розмінювати Вічність на миттєвість? В чому тут сенс? Страждати перебуваючи в обіймах шкіри звіра, служити штаням, що стають лахміттям з дня на день. І це життя? Життя безмежне! В ньому нема страждань, воно не рветься, бо ж неможливо зносити Душу. А у одежі Дому немає, лиш комірчина є, де зберігається вона на певний час. Дім істинний є тільки у Душі! І лиш Душа, воліючи туди, де Вічність, породжує те рідне почуття Дому, яке й шукають люди все життя.»

Ріґден Джаппо
З книги Анастасії Нових «АллатРа»

Хто в Любові, той в Бозі і Бог у ньому, тому що Бог і є Любов’ю.


Валентина Сідюк, м. Кобрин, Білорусь

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 75

Підписатися на новини



Моя опора – Душа - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 75
Схожі статті:


Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція