МИ – ДІТИ ЗІРОК

МИ – ДІТИ ЗІРОК

Що з нами сталося? Ми стурбовані життям і знаходимося в постійному русі. Ми все рідше піднімаємо голову, щоб помилуватися красою нічного неба, зупинитися і прислухатися до себе, до того почуття внутрішнього польоту та легкості, яке виникає, коли дивишся на зірки. Ми думаємо, що знаємо свою історію. Свою, в сенсі історію людства, нас – як жителів планети Земля. Але чи так це?

Людство живе на Землі мільйони років. Ми вважаємо себе досить розвиненою цивілізацією, але багато з тих, які живуть нині, навіть не припускають, що наші предки могли здійснювати космічні подорожі. Ми забули це. У школі нам розповіли про теорію Дарвіна, про видову боротьбу за виживання і домінування, тут уже не до космічних кораблів і міжгалактичних подорожей. І все-таки іноді, коли ми зупиняємось і піднімаємо погляд до зірок, у нас виникає почуття чогось рідного і величного.

Так хто ж ми? Що ми забули? І якщо ми не одні у Всесвіті, то чи можна знайти свідоцтва палеоконтакту? 

13 жовтня 2020 року на каналі АЛЛАТРА ТБ вийшов третій випуск Міжнародного дослідницького проекту «Калейдоскоп фактів» «Палеоконтакт», а 13 травня 2021 року десятий випуск «Правда про Ануннаків», де розглядалися такі питання:

  • Чи впевнені ми, що людська раса зародилася на планеті Земля?
  • Чому за наявності безлічі фактів контакту землян з інопланетними істотами наука не говорить про це відкрито?
  •  Як всебічне вивчення палеоконтакту допоможе не повторити долі Марса і Фаетона?
  •  Що ми знаємо про високорозвинені позаземні цивілізації?
  •  Хто такі Ануннаки?
  •  Яка місія Ануннаків у Всесвіті та яку роль вони грали під час ключових етапів становлення людства?

Тут хотілося б трохи торкнутися теми Ануннаків. Вразила інформація про їхній суспільний устрій, про те, яким життям вони живуть і які в них технологічні можливості.

Хто з нас у дитинстві, дивлячись фільм «Гостя з майбутнього», читаючи романи Кіра Буличова, Івана Єфремова та інших письменників-фантастів, не мріяв про міжзоряні подорожі? Про те суспільство, яке описували ці письменники? Коли в людях переважають кращі людські якості. Коли цінуються чесність, доброта, мужність, сміливість, Любов. Коли і стосунки, і саме життя приносить тільки щастя та радість. Коли ти – Людина. Ці люди були прекрасні душею і тілом.

І Життя у них цікаве, насичене, яскраве. Усі побутові питання вирішуються легко і просто завдяки просунутим технологіям. Вони займаються тим, що дійсно подобається і приносить користь оточуючим: подорожують, навчаються, відкривають у собі щось нове, захищають такі світи, як наш. Перед ними відкритий увесь Всесвіт.

Як, мабуть, цікаво так жити! Жити, а не волочити це жалюгідне існування, яке ми за звичкою називаємо життям. Господи, як же так сталося, що ми забули і поховали всі свої дитячі мрії? На що ми їх проміняли?

Але ж усе може бути по-іншому, без щоденної боротьби за виживання. Ми можемо жити в прекрасному, здоровому, щасливому світі. Вирішити всі економічні, соціальні та екологічні проблеми завдяки новітнім технологіям і вільній енергії.

Уявляєте: ви прокидаєтеся, натискаєте на кнопку – і ось він сніданок, натискаєте на іншу – і ось він новий, гарний одяг. І все це абсолютно безкоштовно. Без втрати часу ви переміщуєтеся на роботу, яка улюблена, в задоволення і необтяжлива. І працюємо ми не тому, що потрібні гроші (усім необхідним ми і так забезпечені), а тому, що це реально подобається та цікаво. Немає влади людини над людиною, немає експлуатації, немає воєн, немає хвороб. Земля перетворена на квітучий сад, і всім є місце, і всім усього вистачає. Ми любимо, ми творимо, ми дружимо. Ми живемо, подорожуємо, літаємо на інші планети, відкриваємо інші світи, освоюємо їх.

Все це можливо. Всі ці приголомшливі технології вже є, але доступні людству вони будуть за умови, якщо ми зуміємо об'єднатися і побудувати Благоворче суспільство. І ми зможемо, якщо дійсно згадаємо і захочемо саме таких відносин, такого укладу життя. Разом ми здатні на багато що. В нас вірять, нам допомагають.

Історія людства набагато давніша і цікавіша, ніж нам сьогодні видається. Адже людина – це не просто одухотворена, але й одушевлена істота.

В арабській мові для позначення поняття «людина» існують два слова:

  1. «Башар» – походить від дієслова «башара», що означає «знімати шкаралупу, шкіру». Цікаво, що від цього ж дієслова походить слово «метелик».
  2. «Інсан» – походить від дієслова «насія», що означає «забувати».

Людина – та, хто забула. І ціль її життя – згадати про свою істинну природу.

Ми діти тих, хто прийшли із зірок. Час нам згадати про це.

Настав час людству зробити свій Вибір!


Учасниця МГР «АЛЛАТРА» Оксана



ЦЕ ЦІКАВО
131

Залишити коментар