СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ СИСТЕМИ. ВИПУСК №4

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ СИСТЕМИ. ВИПУСК №4

Любі друзі! Ми раді представити вашій увазі 4-ий випуск рубрики «СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ СИСТЕМИ». Для нас як команди дуже цінно те, що ви надсилаєте історії з особистої практики роботи над собою, збагачуючи ними наші спільні розуміння. Адже «АЛЛАТРА Вісті» – це всі ми! Ті, хто прагне стати краще і ділитися своїм живим досвідом та особистими відкриттями з іншими людьми. Бажаємо вам приємного читання і усвідомленості в кожному дні!


Історія Лариси. Спостереження замість паніки

Переддень чоловічого свята. Мій сімнадцятирічний син домовився піти ночувати до друга, а мені сказати про це забув. Повернувшись з роботи додому, я повечеряла і, як завжди, зайнялася суспільно корисними справами. Час пролетів непомітно, і коли звернула увагу на годинник, було досить-таки пізно. Бувало, він затримувався, гуляючи з друзями, але щоб так...

Дзвінки не проходять: абонент тимчасово недоступний. Йде атака свідомості: «Де він ?! Що з ним?! А раптом щось трапилося?!». Знаючи, як працює свідомість, намагаюся не звертати уваги на думки, не розглядаю запропоновані картинки. Розумію, що якщо свідомість залякує страшними сюжетами, то 100% цього не станеться. Бачу в мережі мою знайому, маму найкращого друга мого сина, і питаю її, чи не засиділися у них хлопці. Вона відповідає: «А вони в ліфті застрягли, вже хвилин 40 сидять, чекають аварійну службу. Зв'язку там немає, дивом смс надіслали». «Ну, – думаю, – гаразд. Скоро їх випустять, син прийде додому. Все добре». Сиджу далі, справами займаюся, але на годинник все ж поглядаю.

Через деякий час дзвонить син, і тут з'ясовується, що додому він сьогодні не прийде, оскільки перед цим домовився ночувати у друга. Не у того, з мамою якого ми тільки що розмовляли, а в іншого, нового (назвав ім'я). Бачу, що моїй свідомості прямо-таки хочеться контролю: що за друг, хто його батьки, де він живе, де вчиться, а він не курить?…

Хочеться влади, щоб син не перед фактом мене ставив, а питав дозволу. І щоб разів сто вибачився за те, що не зробив цього раніше. Проте, спокійно з ним розмовляю, погоджуюся його відпустити, кладу слухавку і сідаю в духовну практику. І тут розумію, що свідомість мене в практику не пускає, бубонить. Ось просто на голову насіла і гуде як вулик, як я не намагаюся концентруватися на практиці. В результаті виходжу і дзвоню синові.


Хто я? Тиран чи любляча мама?


Він скидає мій дзвінок, надіславши шаблонне повідомлення: «Я зараз зайнятий, не можу відповісти». На що свідомість в моїй голові просто вибухає і волає: «Зайнятий?!! Пів на другу ночі?!! Настільки, щоб матері не відповісти?! Чим?!!» Все чую, все бачу, все розумію. І, тим не менш, допускаю емоції. Близько-близько, майже відчуваючи їхню нудотну солодкість. Спостерігаю, як у голову сиплються пропозиції швидкої «розправи» над сином.

Три моїх дзвінки – ігнор. Потім приходить смс: «Мам, у друга всі сплять. Ми теж уже лягаємо. Я вимкнув звук у телефоні». До цього моменту свідомість вже пропонує його «загризти». Не слухаю звіра, розумію, що, незважаючи ні на що, ось прямо зараз я люблю свого хлопчика, люблю всіх і можу відстояти своє право бути Людиною. Пишу: «Хлопчики, хотіла вас привітати зі святом. Доброї ночі».

І ось тут у свідомості слова закінчилися, німий подив і ступор. А я спокійно поринула в духовну практику. І жодної думки взагалі. Тиша.


Безконтрольні думки, бажання – що це?


Напевно, багато хто помічав за своєю свідомістю таку поведінку. Коли через нестачу інформації вона починає наганяти вкрай негативні думки про те, що відбувається. Прикриваючи бажання влади над іншою людиною нібито турботою про неї і ніби запобігаючи якимось негативним подіям, змушуючи переживати і емоціонувати.

З досвіду спостереження за свідомістю – це завжди брехня! Вона навіть формує такі думки, що «я так відчуваю», «материнське або батьківське серце не бреше» і все в такому дусі. Мета такого спектаклю – поїсти з людини, якій вкидаються такі думки, і плюс змусити її активувати тваринне начало в тому, щодо кого ці думки виникають. Контроль під виглядом турботи. І відбувається він, перш за все, з боку свідомості самої людини.

Було помічено ще один прояв роботи свідомості: коли дійсно з кимось із близьких людей трапляється якась біда, то свідомість зрадницьки мовчить, навіть думки не виникне зателефонувати і поцікавитися «як справи». Зрадник він і є зрадник. Але знаючи це, можна вберегтися від постійних абсолютно безпідставних істерик свідомості й розуміти, що якщо вже вона встала на диби і кричить про те, що зараз ось це станеться, то цього точно не буде.


Історія Айни. Духовна робота над собою – це значить бути чесним

У бесіді з однодумницею на початку спілкування відчувала, що ми обидві на хвилі Любові, розуміємо одна одну з півслова. Раптом моя співрозмовниця зізналася, що у неї виникла заздрість до мене. І дійсно, хвиля єднання чомусь спала, з'явився стан піднесення – ейфорії. Я зупинилась і замислилася. Зрозуміла, що почала хвалитися своїм усвідомленням роботи над собою. Тобто не просто ділилася досвідом, а була саме демонстрація своєї духовності.

Відстеживши це, ми відразу переключили увагу на стан радості, любові. І знову відчули цю повноту життя.


Робота над собою – АЛЛАТРА Вісті


Через хвилин 10 розмови знову ця ейфорія. З мого боку знову хизування, і навіть не помітила, як на нього з'їхала. Але на цей раз вже відстежила зміни сама. Зворотній зв'язок – у співрозмовниці заздрість. Знову повернулися в глибинні почуття. Виявилося, це дуже просто, ніж як розповідала свідомість, що це складно і потрібен час.

Цей досвід показав мені, що не потрібно відразу аналізувати свій емоційний стан, а просто переключити увагу. І немає ніякої підготовчої роботи, щоб повернутися у почуття Любові. Просто помітив і відкидаєш негатив або ейфорію від свідомості, поринаєш у благосне почуття. 


Історія Юлії. Як зберегти любов

Якось спекотним літнім днем моя донька звернулася до мене із проханням. Їй потрібно було відвезти машину на мийку, а йти назад додому по спеці пішки не хотілося, ось вона і попросила мене поїхати за нею на другій машині і довезти її назад додому. Я без роздумів погодилася. Тут же, під приводом, що не така вже важлива справа машину помити, вона вирішила їхати в домашньому одязі і тому відразу взяла мої ключі від чистої машини, щоб не пересідати, а мені вручила свої.

Треба сказати, що машина її була забруднена сильно, і не тільки зовні, але й всередині. Напередодні діти побували на фестивалі фарб. Знаєте, це де всіх обсипають різнокольоровими порошковими фарбами. І таким «яскраво-кольоровим» одягом вони забруднили й сидіння.

Ми виїхали на двох машинах одна за одною. Я попереду, донька за мною. Вже знаходячись на основній дорозі, я згадала, що тут поблизу розташовуються дві мийки. А я заздалегідь не поцікавилася, на яку з них діти зазвичай відвозять свою машину. Потік думок на тему: «куди їхати?», «хто винен?» і «що ж мені тепер робити?» вивів мене зі стану рівноваги. Я відчула роздратування і зупинилася на узбіччі.

Чекала, що ось-ось донька вийде, запитає, що зі мною, і ми вирішимо це питання. Але цього не сталося. Вона, постоявши хвилинку за мною, обігнала мене і, проїхавши вперед по вулиці, зникла з очей. Думки посилювали розгубленість. Я не могла зрозуміти: чи то вона поїхала на дальню мийку, чи то хоче просто розвернутися в зручному місці і повернутися додому. В результаті було прийнято рішення самостійно. Я повернула на найближчу мийку, залишила машину і пішла додому пішки.

Думки нахлинули потоком, перебиваючи одна одну: я жаліла сама себе, що йду пішки по спеці, що одяг напевно забруднений фарбами, як я могла зробити таку дурницю і дозволити посадити себе в брудну машину.

Зараз же вималювався винуватець всієї цієї події – донька, і я вже уявляла, як задам їй прочухана після повернення додому. Але в цей самий момент я змогла побачити ситуацію зі сторони, поспостерігати свої злі думки, що розпалюють в мені гнів, і припинити цей концерт.

Мені стало навіть смішно, як просто на пересічній ситуації мене підловила система зі своїм шаблонним набором: атака думок, звужений стан свідомості, пошук ворога в зовнішньому. Все роздратування і негатив відразу пішли, і я раділа можливості пройтися пішки.

В цей час моя донька теж була в розгубленості, вона мене загубила, хвилювалася і їздила вулицями колами в пошуках. Повернулася додому вона дуже засмучена і ображена і одразу накинулася на мене, вимагаючи пояснень. Я, звичайно, намагалася розповісти, що сталося непорозуміння, що теж хвилювалася, що ніхто не винен, але ступінь роздратування вимагала виходу. Дочка грюкнула дверима і закрилась у своїй кімнаті.


Невже ці думки – це я?


Все добре, подумала я, посидить пів години і заспокоїться. Але тут помітила, що дідусь, який став мимоволі свідком події, дуже засмучений. Він покликав мене до себе, посадив навпроти і почав вичитувати дуже образливими словами, що я і мій чоловік не вміємо виховувати дітей.

Тирада була спрямована, в основному, проти моєї доньки. Начебто дитина не поважає своїх батьків. Я розуміла, що негативна хвиля перекинулася на дідуся, що зараз мені важливо не прийняти її, а залишатися спокійною, тому намагалася розслабитися, не вникати у слова.

І мені це вдавалося до певного моменту. Але тут дідусь видав вбивчий аргумент: «Та вона на тебе вже батькові поскаржилась!» Я на мить засумнівалася. В голові побігли картинки: донька пише в телефоні скаргу батькові.

Тут же нахлинули емоції, і дуже швидко перед моїм внутрішнім поглядом почав розвертатися сценарій: ось я біжу через весь будинок по коридору, ось відкриваю двері кімнати доньки, вихоплюю у неї телефон і ... б'ю по обличчю.

Отямилась я вже біля дверей кімнати, коли раптом, взявшись за ручку дверей, я усвідомила, який жахливий сценарій запропонувала мені свідомість, і що я вже на півдорозі до його реалізації. Я зайшла в кімнату, обняла доньку, сказала як сильно я її люблю. В одну мить зникли всі образи, і конфлікт було вичерпано.

Ось так я вперше зрозуміла, що думки і картинки, що йдуть від свідомості, керують мною, поки я не відокремлюю себе від них і не усвідомлюю себе Особистістю. А Особистість – це справжнє я, це духовна істота, це той, хто робить вибір. В цьому і полягає щохвилинна робота над собою – в спостереженні за думками свідомості зі сторони, з позиції Особистості.

В той день я все-таки поцікавилася, скаржилася на мене донька батькові чи ні. Виявилося, що інформація була помилкова. Звідки вона з'явилася і як прийшла до дідуся в голову? Адже він не мав наміру говорити неправду!

Пояснення є: перебуваючи під впливом емоцій, у звуженому стані свідомості, людина сприймає думку, що приходить, як правду і озвучує її, не усвідомлюючи можливих наслідків. Часто свідомість нам представляє викривлене бачення ситуацій, підкидає зло, осуд, веде до конфліктів. Дуже важливо бути з Богом, в любові, намагатися не переривати цей контакт. Тоді просто впоратися з будь-якими ситуаціями. І жити стає легко і радісно!


Ця рубрика почалася зі статті: «ЗБІЙ В РОБОТІ ПРОГРАМ СИСТЕМИ ТА ЇЇ ПРОВОКАЦІЇ».

Всіх бажаючих поділитися своїми спостереженнями, просимо надсилати електронні листи на пошту АЛЛАТРА Вісті [email protected] з позначкою в темі: спостереження за роботою системи.



ЦЕ ЦІКАВО
190

Коментарі (20)
  • С
    Саша

    Спасибо огромное за статью, такие важные примеры о детях, ведь когда это касается лично тебя, сознание затирает, ведь ты ж переживаешь, потому что любишь, а если спокойная значит черствая, вот как оно ловит и всё перекручивает себе в угоду. Прочитав поняла сколько было ошибок, но теперь благодаря вам, тому что вы делитесь, я буду лучше понимать, спасибо вам. Стережённая мысль ведет к счастью.

  • И
    Ирина

    Очень актуальные наблюдения за системой. Похожие ситуации постоянно есть в моей жизни. Дети, отношения с близкими - лакомый кусочек для системы. Но решение реальное и простое - переключение на контакт с самым прекрасным, что в нас живет изначала.. с Душой.

  • Н
    Наталья

    Спасибо за то, что делитесь опытом! Это важно, ведь вовремя брошенный камень напол, это наш выбор, который мы делаем ежесекундно.

  • В
    Виктор

    Спасибо ребята за статью! такие осознания помогают для работы над собой, увидеть свои шаблоны, как работает система. Спасибо за помощь

  • А
    Алмагуль

    спасибо за жизненные примеры,они так близки всем. где бы ты не находился,какой статус ты не имел бы, мужчина или женщина. У всех предсказуемо и шаблонно. Знание помогают нам понять все манипуляции системы. Понимая какое большое значение имеет наше внимание в нашем духовном развитии, понятен становится и смысл жизни в этой трехмерности

  • Е
    Елена

    Очень понравились статьи и комментарии к ним. Хочется отметить как шаблонно у всех работает сознание. У всех одно и то же. Спасибо за откровенность.

  • А
    Артём

    Спасибо за личный опыт работы над собой или даже победы над собой! Для всех идущих по пути самосовершенствования это огромная помощь.

  • Н
    Наталья

    Спасибо, за то что поделились своими пониманиями. Сама много раз была в таких ситуациях и только сейчас, когда познакомилась со знаниями, начинаю отслеживать свое сознание и "артистов" в голове. Благодаря таким статьям и передачам, понимаю, что я не одна и что это система, которая работает шаблонно. Приходит понимание, что всё просто, просто уходи в Любовь)))

  • О
    Ольга

    Спасибо за статью. И у себя не раз замечала в голове шаблонный сценарий. А ведь всё просто, просто нужно любить, тогда не будешь выбирать эти ужастики в своей голове.

  • А
    Анна

    Спасибо) Ситуации похожие и у меня были. Когда жду дочку со школы, а она не приходит вовремя. Сознание бывает начинает крутить: "а вдруг что-то случилось?", "вот это знак, что точно что-то не так", "давай, позвони ей" и т.п. Стараюсь не реагировать - ребёнок просто с подружками заболтался. Но, бывает, когда оооочень долго гуляет, то решаю выбрать звонок. И, самое интересное, что всегда в таких случаях "абонент вне зоны". Сознание начинает накручивать: "вот видишь, что-то случилось!". Но я делаю глубокий вдох, мысли утихают. Повторный набор - и дочка отвечает радостным голосом: "мам, не смотрела на время, уже иду домой"). И тоже подтверждаю, что если сознание начинает сыпать пугалки, то точно всё норм! Сто раз проверено) Нужно стараться переключать внимание на хорошее, лучше на Цветочек) Ведь наши переживания никому ничего хорошего не дают, только систему кормят. А наша задача - посадить её на жёсткую диету))

  • Т
    Татьяна

    Ребята, огромная благодарность за статьи, спасибо, что делитесь своими пониманиями ситуаций. Читая статьи понимаю, как же одинаково шаблонно работает система, а ведь она всего навсего программка, работа артистов в моей голове, которым нужно всего лишь мое внимание, чтобы была подпитка и оно, "мое" сознание жило. С таким внутренним трепетом прослушала ролик с Игорем Михайловичем, сколько теплоты в ЕГО голосе, сколько нежности, доброты, тихой этой радости и огромной ЛЮБВИ к нам живущим людям! А последние слова, где говорится о ВЕЧНОСТИ, такое наполнение! БЛАГОДАРЮ ТЕБЯ ГОСПОДИ за ВСЕ! Всем солнышкам огромное благодарю!

  • Л
    Лариса

    Огромное спасибо всем участникам МОД АЛЛАТРА, за то что ослабляете систему.

  • A
    Alina

    Замечательная рублика! Как Игорь Михайлович Данилов в одной из передач сказал: "Упал сам, другому уже не дашь там оступиться". Так вместе и растем, учимся вообще не падать))))

  • В
    Вика- Вита

    Огромная благодарность, что поделились😊😊😊 Да, тоже наблюдаю за сознанием, это его любимая тема, сделать из мухи слона. А когда что то происходит на самом деле так предательски молчит.

  • Е
    Елена

    Спасибо за такие искренние рассказы. Тоже увидела, какой предатель сознание, когда много пугает ситуациями-картинками в голове с близкими людьми, значит точно этого не будет. А вот если молчит, то можно ждать неприятностей. Спасибо за рубрику! Опыт других это мой опыт!

  • Т
    Татьяна

    Спасибо большое за практические примеры из жизни. Это будет в помощь многим. Вспоминаю свои ситуации с детьми. Тогда не было ещё Знаний, не было понимания, как работает система, как врёт сознание, поэтому была одна сплошная эмоция: страх, злость, обида.

  • Е
    Елена Л

    Девочки огромная благодарность. Такие простые и в тоже время наполненные истории. Оно так в жизни и происходит - капелька за капельки и если ты начинаешь отслеживать мысли, то и реагируешь уже по-другому. И это все благодаря Знаниям из книг А.Новых и передач с участием И. М. Данилова. Когда есть понимание кто ты и куда идти, то и жизнь начинает выстраиваться и становиться счастливой.

  • Ч
    Чулпан

    Ребята, благодарю, что поделились своими наблюдениями за работой сознания! Лучше учиться на чужом опыте, нежели на своем!

  • А
    Асия Абызова

    Спасибо, за замечательные рассказы, в каждом из которых я узнавала себя. Правда, не всегда так успешно справлялась со своими эмоциями, как это делали героини рассказов. Мое Вам признание и уважение! Вот сегодня поймала себя буквально за руку, когда сознание хотело возмутиться поведением другого человека. Меня как будто осенило, что даже если мой гнев "справедливый", то он все равно наполняет пространство негативом, а моя задача - наполнять пространство позитивом и любовью. О вреде гнева говорят все религии, психологи, медики.... Но знать и осознать - вещи разные. Спасибо всем!

  • Ю
    Юлия

    Отличная статья! Очень понравились примеры из жизненного опыта. Благодарность всем, кто делиться. Это реальная помощь.

Залишити коментар