СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ СИСТЕМИ. ВИПУСК №5

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОБОТОЮ СИСТЕМИ. ВИПУСК №5

Любі друзі! У попередньому випуску «Спостереження за роботою системи. Випуск №4» ми дізналися, як легко відходити від пасток свідомості, знаючи методи її роботи. Пропонуємо вам ознайомитися з новими історіями від наших читачів. Приємного прочитання! 

Історія Лариси. Про важливість бути спокійним і включеним у момент «тут і зараз»

«Треба починати Жити тут, зараз і прямо зараз».

Із передачі «Свобода від диктатури звіра всередині тебе»

Одна історія запам'яталася мені на все життя. Син тоді був іще маленьким і привчався самостійно чистити зубки. І ось в один із днів кличу його, кілька разів прошу підійти, сама вже почистила зуби, а він все не йде та не йде. То він з якоюсь іграшкою носиться, то кудись тікає. 

У мені система включає режим поспіху, тобто приходить емоційне напруження і чітка установка, що чомусь ця чистка зубів ну прям дуже термінова справа і її потрібно зробити негайно. Ця установка на той момент прийнялася мною безапеляційно. Ще на додачу залітають думки: «Ну що таке, ну скільки разів потрібно повторювати? Він що знущається? Чому не йде, ти ж його просиш? Він тебе взагалі не слухає. Ти ніколи не привчиш його чистити зуби. Ти погана мати і т.д.». Зароджується роздратування, невдоволення.

І ось я стою біля дверей у ванну кімнату вже в якійсь напрузі та негативі, які наростають, і дивлюся, як син пританцьовує в коридорі та не поспішає виконувати моє прохання, а насолоджується життям. Він у прекрасному настрої, у нього взагалі все чудово. І я якось починаю уважніше вдивлятися саме в сина. Тому що до цього, по суті, була занурена в ілюзію з цими хмарами думок, знаходилася як у тумані, а реальність була немов припорошеною.


Просто щасливий. АЛЛАТРА Вісті


Переводжу увагу з думок на спостереження за сином, реальність прояснюється, час немовби сповільнюється. Я починаю помічати, що він просто щасливий у цю мить, тут і зараз. І я сама повертаюся в тут і зараз. Починаю милуватися, як красиво та вправно він витанцьовує ніжками, щось наспівує, якусь свою мелодію, весело на мене поглядає. Ясно бачу, що він просто хоче зараз грати зі мною. Розумію, що система прагне нас посварити, вкладаючи різні бажання у свідомості, але я цього не хочу.

І в цей момент розслаблююся, всі гнітючі думки, напруга йде, і почуваю себе абсолютно щасливою, відчуваю велику любов і ніжність до сина. Приходить розуміння цінності саме цієї прекрасної, неповторної, наповненої радістю миті, яку я буду пам'ятати все життя. З'являється розширений стан свідомості, внутрішня легкість, і мені вже не потрібно змушувати сина у що би то не стало зробити те, що він зараз не хоче. Я вже взагалі не розумію, чому це заняття раптом стало кілька хвилин тому настільки терміновим і важливим для мене. 

Усвідомлюю, що це просто система мені нав'язала всю цю метушню, негатив, граючи на гордині та страху, що я як мама щось роблю неправильно та не справляюся. Роблю висновок, що не потрібно включатися в ці раптові неспокійні терміновості, важливості та поспіхи. Взагалі емоційний фон, внутрішнє напруження та поспіх – це показники того, що активно включилась у роботу система. І тільки в спокійному внутрішньому стані я здатна цілісно сприймати реальність. Саме тому так важливо зберігати внутрішній спокій та ясність.

Цей, здавалось би, невеликий випадок також дав мені найцінніший досвід на все життя, що щастя є тільки зараз і тут, і жити, любити, радіти треба саме тут і зараз. А не жити в ілюзіях системи: то згадуючи минуле, то мріючи або переживаючи за майбутнє.

Історія Сільвії. Смішно чи просто поїсти?

Вітаю, дорогий читачу. 

Сьогодні я хотіла б розповісти одну кумедну історію, що утнула моя свідомість.

Беручи участь у проектах МГР «АЛЛАТРА», зв'язалась я якось із Координаційним центром міста Києва для уточнення одного запитання.

Запитання було таке: «Не могли б ви дати контакти людей із технічної частини роботи в проектах?» На що прийшла письмова відповідь: «Так, звісно. Ви можете написати на allatra.it, там вам допоможуть вирішити всі ваші питання».

Кумедно те, що моя свідомість розцінила «it», як Italia. І запропонувала відразу ж з'ясувати цей момент, написавши в КЦ: «Bи, напевно, мене не так зрозуміли. Я шукаю техпідтримку, і хотіла б мати їхні контакти. А вирішувати мої питання через АллатРа-Італія якось дивно». На що абсолютно спокійно (вдячність цій людині за це) було сказано: «Сільвія, «it» – це айтішники, тобто і є техпідтримка». 

Висновок простий: коли ми не пильнуємо нашу тварину, то вона вставляє доречно та недоречно свої коментарі та умовиводи, щоби просто поцупити увагу Особистості. На жаль, ми(я) потрапляємо часом на цю вудочку. І хоч у моєму випадку це смішно, все ж вирішення цього питання у мене зайняло вдвічі більше часу, ніж варто було б. 

Так що висновок простий – пильнувати завжди та всюди. А ще краще – Жити завжди та всюди, в моменті тут і зараз, тоді й наша тварина буде виконувати свої функції, але не більше.

Історія Анастасії. Чого вже нервувати?..

У неділю домовилися з друзями зустрітись у Координаційному Центрі по розробці сайту на 12:00 у ІТ-будиночку.

З ранку моя свідомість почала переконувати, причому серйозно та наполегливо, що перед тим як піти на маршрутку, а вона їздить у певний час, треба зайти до магазину. З цим погодилась і вийшла за півгодини до відправлення маршрутки.

Зайшла в магазин, зробила покупку, і коли вийшла, прийшла думка: «Поглянь на годинник». Подивилась, і свідомість прийшла в жах – залишилась одна хвилина до відправки, а я в 400-500 м від стоянки.

У цей час відчувався двоїстий момент: внутрішнє розуміння, що вже запізнилася на маршрутку, що вже нічого туди летіти, а свідомість переконливо підловила на примарній надіі: «А раптом вона не поїхала?» І вже спостерігаю за тим, як моє тіло помчало до автостанції. Прибігла, переконалася, що маршрутки вже немає.

Заспокоїла дихання, розслабилася. Вирішила, якщо вже двічі повелася на пастку від свідомості, якщо вже потрапила в цю ситуацію, то що вже мені зараз нервувати, метатися, злитися, якщо треба знайти вихід зараз із того, що вже склалося. Не створювати видимість роботи, метушню та при цьому ще більше створювати проблем, а залишатися на Духовній хвилі, на хвилі Любові та спостереження за свідомістю та ситуацією, що відбувається.


Робота над собою. Будь-який звір стає ручним. АЛЛАТРА Вісті


Свідомість у цей момент надсилала думки: «От дурна, та навіщо тобі треба було йти до магазину, треба було таксі брати, тепер запізнишся тощо». Стежила за цим «цирком» у голові та зрозуміла, що ці звинувачення не мають влади наді мною в даний момент, тому що зараз перебуваю в Любові, і все добре у мене, я в цей момент Живу.

У цьому стані так і доїхала до Києва. Друзів попередила, що затримаюсь. Але на моє здивування, дісталася до місця дуже швидко. Не довелося довго чекати автобуса та маршрутку. В результаті, доїхала благополучно та встигла як раз-таки до початку зустрічі. 

Система сама вирішила всі створені нею «проблеми» і повернула все на круги своя. 

Це дуже цікавий і радісний внутрішній досвід: незалежно від якихось подій або ситуацій, які вже склалися, прийшло розуміння, що у мене є тільки зараз, і можу зараз зробити вибір – залишатися з Богом або служити системі. Система не має над тобою влади, вона нічого не здатна зробити, якщо ти з Богом.

Ця рубрика почалася зі статті: «ЗБІЙ У РОБОТІ ПРОГРАМ СИСТЕМИ ТА ЇЇ ПРОВОКАЦІЇ».

Давайте вивчати пастки свідомості та шляхи виходу з її хитросплетінь РАЗОМ! Надсилайте свої історії на пошту АЛЛАТРА Вісті [email protected] з позначкою в темі: спостереження за роботою системи.


ЦЕ ЦІКАВО
136

Коментарі (5)
  • О
    Ольга

    Спасибо🙏 Особенно смешно наблюдать, как сознание "кипешует" что у него не хватает времени (на дорогу, дела, остановиться, и т.д.). Но ведь мы как раз вагон времени и еще больше внимания сливаем на эти мысли "а-яй-яй", нету времени, надо спешить, все пропало 😊

  • О
    Ольга

    Спасибо большое! Про чистку зубов прям как у меня. И очень точно подмечено, что приходят мысли: "Ты плохая мать", и уже картинки в голове, как дырки в зубах будут, и это от моей безответственности, и накатывает безысходность, что все плохо. Спасибо за пример, как выйти из этой ситуации.

    Л
    Лариса

    :) Да, все сталкиваются с похожими ситуациями, система работает шаблонно. Через небольшой промежуток времени ребёнок почистил зубы, и это не было заставлянием его в негативных эмоциях, через противостояние. Но здесь, конечно, также стоит не впадать в крайность, когда приходят мысли забить на материю, мол, это не важно и т.п. И в данном случае, чистка зубов - это действительно важное и нужное дело, и пренебрегать им точно не стоит, чтобы потом не было кучи проблем. И приучать к ней нужно с раннего возраста: спокойно, методично, регулярно, можно и мультики показывать, и личным примером, вводя это в режим. Или, например, электронной счёткой детям нравится чистить зубы больше, можно этот способ попробовать. Но не нужно это делать через насилие, когда вдруг ну очень захотелось за один раз и навсегда ребёнка этому научить, именно прям вот сию секунду :))) Насколько я в себе отследила, то в таких случаях срабатывает банальная лень - вместо того, чтобы регулярно, постоянно чему-то учить, объяснять ребёнку, показывать личным примером - сознание предлагает через насилие или наказание быстро решить вопрос. Но это может сработать в краткосрочной перспективе, но не в долгосрочной, ведь речь идёт и о формировании Личности ребёнка, и о формировании доверительных, уважительрых и добрых, искренних, открытых отношений с ним :)

  • Т
    Татьяна

    Давно поняла, что когда остаёшься в спокойном состоянии в любой ситуации, то завершение этой ситуации всегда успешное для меня. Очень помогало сохранять спокойствие напоминание себе, как бы девиз: "В моей жизни всё происходит так, как лучше для всех". Сейчас уже это стало нормой, сохранять спокойствие в любой ситуации. Сейчас очень интересно наблюдать, как сознание пытается навязать эмоцию, как состояние начинает меняться, но отказываешься от волнения, или беспокойства, и просто возвращаешься в комфортное состояние спокойствия, радости и Любви.

  • О
    Ольга

    Спасибо , очень знакома первая ситуация с ребёнком и чисткой зубов, просто один в один, это помогло увидеть себя со стороны)

    О
    Ольга

    Спасибо, ребятам за то, что поделились. Вот уж действительно система шаблонна в том, как тырить внимание человека.

  • Т
    Тамара Лебедева

    " Система сама решила все созданные ею «проблемы» и вернула всё на круги своя." Еще одна цитата: "Вообще эмоциональный фон, внутреннее напряжение и спешка – это показатели того, что активно включилась в работу система." И еще: "только в спокойном внутреннем состоянии я способна целостно воспринимать реальность. ""Именно поэтому так важно сохранять внутренний покой и ясность.""жить, любить, радоваться нужно именно здесь и сейчас. А не жить в иллюзиях системы: то вспоминая прошлое, то мечтая или переживая за будущее." - это то, что зацепило, отозвалось и "сработало" во мне. Это из первой заметки. Тема настолько актуальна, что переоценить невозможно! И каждый положительный опыт, каждое понимание, которым поделились, важно. И главная фишка - фото! Вот оно, Счастье Здесь и Сейчас! Беззаботное, широкое, заразное (в смысле, заражает всех вокруг счастьем). Это оно победило систему, пытавшуюся из этой ситуации сделать драку и поживиться на ней... Спасибо за статью! Благодаря ей я стала богаче.

Залишити коментар