Наш спільний Шанс

Наш спільний Шанс

Весь цей світ, він даний людям. І люди тут за вибором своїм. Підкреслюю ще раз, саме за вибором своїм і створюють цей світ: світ Любові або світ страждань.

У сукупності це і відбувається. І те, що ми бачимо, — це все результат людських старань, результат людського вибору.

 Із передачі «Про Духовну Благодать»

 на АллатРа ТБ

 


Ми звикли придивлятися одне до одного, перш ніж говорити про важливі речі. Ми спостерігаємо за поведінкою людини і прикидаємо, аналізуємо: «А чи цікаво для неї те, що я зараз їй розповім?» І часто я вирішую не говорити людині ту чи іншу інформацію, тому що по її поведінці, спілкуванню, зовнішності, манерам мені здається, що вона їй буде не важлива. Помітила, що свідомість намагається використати той же шаблон, коли мова йде про Благотворче суспільство.

Наприклад, є внутрішнє рішення поділитися із співрозмовником про Благотворче суспільство. Свідомість же після критичного аналізу людини видає щось на кшталт: «Так воно їй не треба! Он які речі вона не- духовні говорить. Тільки подивися на її прикид і на поведінку». Серед подібних «розумних аргументів» є дуже цікавий:

«Так таким, як він/вона, взагалі нецікаво Благотворче суспільство і творення!»

Але ось виникає запитання, як я можу вирішувати за іншу людину потрібно їй Благотворче суспільство чи ні? Адже відвертаючись від людини, вирішуючи мовчати, слухаючи свою свідомість, що ця людина якась «неправильна, не духовна», я забуваю дуже важливу річ. Якщо дивитися на ситуацію глобально, то в цей момент я вирішую за людину: хоче вона жити чи ні. Цікаво, в такому випадку чим я краще тих, хто їли тістечка, коли інші вмирали від голоду? Знаючи правду, яка може врятувати життя, – мовчати?

Нікому нічого не можна нав'язувати, кожна людина сама вибирає, як їй жити. Це правда. Ось тільки, щоб зробити вибір, кожен із нас повинен знати про те, що цей вибір існує, та розуміти між чим і чим вибирати.


Яке майбутнє у нашої цивілізації? Благотворче суспільство – це наш шанс


Інформування про Благотворче суспільство, про Споконвічні Знання в глобальному сенсі – це інформування людини поруч зі мною, такої ж, як і я, про те, що у неї Є ВИБІР. Пам'ятаю, як вперше сама усвідомила, що можу вибирати, і від цієї радості та внутрішнього полегшення поставила тоді запитання: «А що, так можна було?». Можна та потрібно! Тому що ми тут всі для цього на Землі: зробити вибір і стати вільними! Згадуючи щастя та свободу, яку відчула сама, як можна позбавляти цього інших?

Але свідомість каже, що хтось не духовний, тому що він діє або говорить не так, як вважає правильним мій власний духовний актор. А я сама? Якою я була до того, як прийняла Знання? А якби той, через якого мені потрапили Знання, теж вирішив, що я «недостатньо духовно себе веду»? Але Знання дані для всіх як великий духовний подарунок і підтримка.

«Якщо любите Мене, дотримайте Моїх заповідей. І Я вблагаю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб із вами повік перебував, Духа істини, Якого світ не може прийняти, тому що не бачить Його і не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами перебуває і в вас буде. Не залишу вас сиротами; прийду до вас».

Іоанна 14: 15-18


Він дав шанс всьому людству


Якщо Той, хто приніс Знання в цей світ, вирішив, що ми заслужили цей шанс, то яке я маю право судити про «духовність» інших? Якщо Він дав шанс всьому людству, то яке ми маємо право відбирати його одне у одного? Цей шанс не належить якомусь обраному числу людей. ЦЕ НАШ СПІЛЬНИЙ ШАНС! І ми повинні прийняти рішення разом, нашою великою сім'єю.

Потрібно просто відірватися від нескінченного монологу свідомості, її оцінок і догм, щоб, нарешті, побачити в інших людях себе, так спраглого жити і пізнавати світ в любові та щасті.

«А дух велить всередину себе увійти

І в глибині побачити нарешті

В єдиному серці тисячі сердець».

Ібн аль-Фарід «Велика касида»

Ось варто тільки придивитися, щоб зрозуміти: ми всі – одне ціле. Ми не можемо бути розділені. Кожен із нас важливий, кожен – це ти і в кожному – Він.

Що таке служіння? Це в той момент, коли свідомість кричить, що я повинна не довіряти, судити, воювати та доводити щось, переступити через неї та протягнути руку. Адже коли я оступалася і падала, хіба від мене відвертався Духовний світ? Ні, всередині завжди була протягнута рука. Так може, мені варто взяти приклад, протягнути руку друзям і ніколи не опускати її? Не для того, щоб мене похвалили або щоб це «зарахувалось», а через Любов. Велику Любов, з якої все бере початок. Тому що Любов, якою нас люблять, найвище всіх догм цього світу.


Цитата з книги Анастасії Нових АллатРа про Любову Божу


І якщо нас люблять так сильно, що повірили тоді та вірять зараз, то, може, варто взяти приклад і теж почати любити одне одного, вірити та підтримувати? Побудувати разом світ, про який мріє кожна людина, не від страху перед Судним днем, а через Любов і людяність. Це не складно, адже все велике починається з малого: з простягнутої руки, любові до найближчого та Знання, що благотворення – це єдиний шлях для всіх людей.

Давайте будемо пам'ятати про цей шлях, давайте протягувати одне одному руки та любити одне одного по-справжньому!

Заради Любові Божої – варто!


Учасниця Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА» Мадіна


ЦЕ ЦІКАВО
171

Коментарі (16)
  • Е
    Елена

    Да, это очень важно - действовать именно из Любви!

  • Л
    Любовь

    Замечательная статья.Коротко и ясно. Только почему же мы всё таки слушаем своё сознание и идём у него на поводу.Ведь так хочется жить в любви и уж скорее построить Созидательное общество

  • А
    Анатолий

    Благодарю за статью! Нужно не молчать и делиться информацией про Созидательное общество! Действительно человек сам должен выбрать жизнь или смерть. Спасибо!

  • В
    Вероника

    Спасибо большое за статью, очень важна именно сейчас для меня, именно опыт того как тоже решение говорить не говорить, уместно или нет, просто в помощь статья что нужно действовать и рассказывать всем о Созидательном Обществе. Также очень в помощь просто что мы все одно целое и важен каждый.

  • А
    Александра

    Замечательная статья,очень нужная и своевременная.Правильно сказано,что часто мы за человека решаем нужна ему эта информация или нет.А ведь это дело самого человека и за ним право выбора.И наше дело донести информацию,которую мы получили другим людям.Ведь только сообща мы сможем построить общество созидания!

  • И
    Иван

    Всё просто и понятно. Всё начинается с нас и нашего выбора. Об этом всё время говорится. И хорошо об этом сказано в статье --- Это несложно, ведь всё большое начинается с малого: с протянутой руки, любви к самому близкому и Знания, что созидание – это единственный путь для всех людей.

  • Н
    Николай

    Коротко и здорово. Читал с удовольствием. Человек делится своим внутренним.

  • O
    Olga

    Замечательная статья! Мне сознание тоже постоянно закидывает про дифференциацию людей, тому будет интересно, а этому - точно нет. Конечно, надо игнорировать эти оценочные суждения и рассказывать о СО всем. Когда я создала группу "АллатРа" своего города в ФБ и разослала приглашения, первыми их приняли те, от кого я меньше всего этого ожидала. Мы все - одно целое, и каждый должен узнать правду.

  • А
    Андрей

    Спасибо за статью, за такие важные понимания. Свобода выбора, осознание своего единства с другими людьми, понимание сути служения - это этапы в духовном развитии человека. Когда отказываешься от самости, от эгоизма, только тогда и получается протянуть руку другому человеку. Понять, что он такой же как и ты. Также хочет любить, дружить, жить счастливо. И объединившись мы можем использовать Шанс, который дан нам, дан как дар всему человечеству. Шанс объединиться и построить Созидательное общество.

  • С
    Сергей

    Сегодня, "чисто случайно" начал читать отрывок из книги "Перекрестье" А.Новых: " — Весь смыл человека в том, чтобы он смог покинуть сферу Люцифера, я имею в виду выйти из круга реинкарнаций, уйти в рай, попасть в Нирвану, как хотите это называйте. А смысл социума в целом — это сотворить такое общество, которое вместо желаний уничтожения и разрушения постаралось бы достичь такой духовной чистоты, чтобы в нём превалировало духовное, дабы всем социумом вырваться из сферы Люцифера. Но такое, конечно, в истории человеческих цивилизаций случается очень редко". Случайностей не бывает!😀

  • К
    Камила

    Статья, которая не только вдохновляет и мотивирует, но и помогает увидеть шаблоны и ошибки в самом себе! Спасибо большое Мадина! Спасибо большое всей команде АллатРа Вести за то что радуете всех нас такими замечательными статьями!

  • Е
    Елена

    Спасибо большое, очень правильный вывод - не решать за других, что они выберут. Главное поделиться, а там уже человек сам решит, чего он хочет.

  • А
    Айна

    Спасибо огромное, да мы сейчас не имеем право молчать, согласна с Вами Мадина!!! Нужно рассказать, поделиться информацией, а человек сам решит нужно это ему или нет. Только вместе мы можем! Для Созидательного общества нужны Создатели, так давайте начнем с себя и мир изменится!!!

  • Е
    Елена Л

    Так всё понятно и просто. Спасибо. Мы все из одного мира. Мира Любви и Света. И поэтому делить нам действительно нечего. И Шанс у нас общий. Один на всё человечество.

    О
    Олег

    Очень отозвались слова о всегда протянутой руке из Духовного мира. И о том, что мы тоже можем протянуть руку людям которые нас окружают. Ведь всё начинается с нашего выбора. Можно говорить много красивых и правильных слов, а можно просто взять и сделать это. Спасибо.

  • И
    Ирина

    Как прекрасно сказано - увидеть в другом себя, не отделять, не оценивать, а увидеть, как родного и близкого и поделиться тем, что для тебя самое ценное, то чем живешь ты, какова твоя цель, ведь так просто начать говорить. И тогда тех, кто хочет встать рядом с нами плечом к плечу и строить наше будущее будет очень много, нас станет миллиарды!

  • О
    Ольга

    Спасибо огромное за статью! ❤️🙏 Получается мы забирая право выбора, хотим поставить себя выше Бога, который нам его дал.

Залишити коментар