Наскільки велика цінність особистого досвіду?

Наскільки велика цінність особистого досвіду?

«Слід пам'ятати, що з досвіду ми повинні витягти лише мудрість,
що міститься в ньому, – і не більше.»
 
Марк Твен


Притча про досвід

«Якось йшов по дорозі мудрець, милувався красою світу і радів життю. Раптом помітив він нещасного чоловіка, який згорбився під непосильною ношею.

«Навіщо ти прирікаєш себе на такі страждання?» – запитав мудрець.

«Я страждаю для щастя своїх дітей і онуків, – відповів чоловік. – Мій прадід все життя страждав для щастя діда, дід страждав для щастя мого батька, батько страждав для мого щастя, і я буду страждати все своє життя, тільки щоб мої діти і внуки стали щасливими».

«А чи був хоч хтось щасливий в твоїй родині?» – запитав мудрець.

«Ні, але мої діти і онуки обов'язково будуть щасливі!» – відповів нещасний чоловік.

«Неграмотний не навчить читати, а кроту не виховати орла! – сказав мудрець. – Навчися спочатку сам бути щасливим, тоді і зрозумієш, як зробити щасливими своїх дітей та онуків!»
 

Що таке досвід і цінність?

Досвід – це синтез умінь, навичок і знань, які здобуваються в процесі будь-яких практичних дій – спостережень, переживань, вражень.
 
Цінність – це корисність, важливість, значимість якого-небудь предмета або явища, що є суб'єктивною оцінкою якихось властивостей, в яких людина зацікавлена або відчуває потребу. Таке поняття, як система цінностей, грає роль повсякденних орієнтирів в навколишній дійсності людини. У XX столітті широке поширення одержало поняття «духовні цінності», що означає: сукупність культурних цінностей, відмінних від матеріальних; систему релігійних, етичних та естетичних цінностей окремої людини або всього суспільства в цілому.
 

Досвід в моєму житті

Довго не могла приступити до написання статті — не складалася загальна картина, та й не до кінця усвідомлювала, що хочу відобразити в ній, чим поділитися. Начебто зрозуміло, що досвід – це те, що пережила сама особисто, усвідомила, які уроки з цього винесла. Адже особистий досвід – це цінний багаж, який набуває людина протягом життя або просто в якихось життєвих ситуаціях, а також джерело знань, що надане самим життям. Те, що людина засвоїла і пережила на власному особистому досвіді, тримається в ній міцно і залишається надовго. Але, виходячи з одвічних Знань, які дали мені цілісне розуміння того, що відбувається, я подивилася на досвід з іншого боку.
 
Досвід – це минуле, якого вже немає. Воно мертве, і нести цей тягар не має сенсу. Разом з тим, потрібно пройти уроки, взяти з них щось корисне для себе і рухатися далі, не повторюючи попередніх помилок. Адже скільки б тобі не розповідали про шлях, пройдений кимось, і про помилки, скоєні іншими, усвідомлення приходить лише завдяки особистому досвіду.
«Так, тепер ще глибше приходить розуміння, чому треба прагнути жити і набувати особистий досвід з позиції Спостерігача від Духовного начала. Тільки тоді є реальний шанс не розтратити своє життя на численні омани, не застрягнути в ілюзіях спостережень від Тваринного начала, змінити свою долю і сформувати реальність свого духовного спасіння ще за цього життя. Адже те, про що ми думаємо, те і буде створюватися, проявляючи ту чи іншу для нас реальність.»
Весь цей час, з моменту знайомства з Споконвічними Знаннями, я йшла, нехай і маленькими кроками, але йшла туди, куди прагнула і прагне моя Душа. І як Бога неможливо осягнути розумом, так і нереально придбати чуттєвий досвід за допомогою чиїхось слів.
Мені було цікаво слухати, читати, дивитися те, чим діляться інші. Але хіба це моє? Хіба можливо відчути смак живильної вологи, слухаючи барвисту розповідь? Хіба можливо втамувати спрагу, лише спостерігаючи, як це роблять інші? Я розумію, що каменем спотикання був шаблон порівняння себе з іншими: «Що зі мною не так? Чому вони відчувають, а я – ні? Про що вони кажуть, що мають на увазі?»...
«Ти шукав лише чужий слід, але не власний шлях. Чужий слід не схожий на власний. Сліди з’являються там, де їх залишають. Та самі вони не є тим, хто їх залишає. Йдучи чужим слідом, ти гнався за зовнішніми образами, не відаючи їхньої внутрішньої суті. Але кожен прокладає собі той шлях, який відповідає його істинним стремлінням. Пустеля з часом заносить усі сліди своїми пісками, аби новий Подорожній не робив помилок попереднього. От чому важливий свій досвід. Щоб стати Людиною, потрібно прокласти свій власний шлях.»
І особистий чуттєвий досвід я набула зовсім недавно – під час групового заняття, присвяченого Марії Магдалині. Занурившись всім своїм єством в цей процес, непомітно для себе, я відчула щось, що росло і розширювалося в мені. Словами важко висловити те, що я їх відчувала! Та це й не потрібно, бо всі слова бліді й неповні у вираженні головної суті. Є радість, внутрішнє відчуття щастя, що наповнювало мене зсередини, і нескінченна подяка! Подяка Діві Марії за такий духовний подарунок! Радість від того, що до мене прийшло внутрішнє розуміння, що Божественний світ поруч, він у мені, і його потрібно відчувати, а не розуміти! І я відчула! Відчула, що треба просто йти, йти туди, звідки ми прийшли - Додому. Тепер актуальним для мене стало висловлювання Томаса Дьюара:
«Досвід – це те, що ти отримуєш, коли шукаєш щось зовсім інше.»
Дякую тобі, Господи!
 
 
Тетяна, Білорусь

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 75

Підписатися на новини



Наскільки велика цінність особистого досвіду? - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 75
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція