Не в родині щастя: Цілюща Любов Джузеппе Москаті

Не в родині щастя: Цілюща Любов Джузеппе Москаті

Цей фільм півроку “стукав у мої двері”. Враження після перегляду спробую виразити фразою: «Боже, ЯК в одній людині може бути стільки любові і твердості у виборі добра?!»
 
І не має значення, скільки в цій історії відображено реальних подій, а скільки художнього вимислу. Важливо те, які почуття ця картина зворушує в Душі!
 
Жити лише для особистого «щастя», або щиро дарувати добро світу – ось про що говорить зі мною ця історія. Звичайно, шлях Джузеппе Москаті – це шлях одиниць. Але як він надихає слідувати своєму істинному шляху! Шлях всеосяжної цілющої Любові відкритий кожному, але ступають на нього лише сміливі.
 
Часто людина, яка  має, на перший погляд, малі можливості в цьому світі, робить для світу в тисячі разів більше добра, ніж та, що має значні можливості і вплив. І це приклад тому, що вирішальну роль відіграє саме вибір людини, його щире тверде слідування своєму вибору.
 
Джузеппе промовляє своїй коханій:
 
Джузеппе:
– Я повинен бути з тими, кому я потрібен, я ж лікар.
Елен:
– Але мені ти теж потрібен! Я не можу вічно чекати тебе?! Я хочу весілля, адже ти теж цього хотів?!
Джузеппе:
– Звичайно хотів, і як і раніше хочу! Але моє життя належить не тільки мені, воно належить хворим... бідним людям...
Елен:
– Вони приречені, Джузеппе. Ніхто не зможе витягти їх із злиднів!
Джузеппе:
– Напевно, ти не бачила їх очей, Елена?! У них подяка за ті нечисленні дари, що дало їм життя!
Елен:
– Наша любов теж дар!
Джузеппе:
– Так...
Елен:
– Хіба це погано? Хотіти дітей, гарний будинок, своє, спокійне життя?... Чому ти  відрікаєшся від нашого щастя і гонишся за тим, чого ніколи не досягнеш? Ти не можеш врятувати всіх хворих у світі, Джузеппе. Але можеш врятувати мене і дати щастя мені.
Джузеппе:
– Я хочу дати тобі щастя. Але приймай мене таким, який я є.
 
"Але приймай мене таким, який я є", – скільки сили в цій простій фразі! Сила розуміти, що втрачаєш прихильність коханої людини, і залишатися вірним Істині. З любов'ю і вірою в добре в людині протягувати руку тому, хто вимагає від тебе зрадити себе справжнього. Справжня любов дійсно приймає людей такими, які вони є, і не залежить від матеріального комфорту – не виключає його і не гарантує.
 
Втративши прихильність коханої жінки, Джузеппе сумує з приводу її болі і розмовляє зі своїм другом – сестрою милосердя в лікарні, де він лікує людей.
 
Джузеппе Москаті:
– Вам доводилося робити іншим боляче?
Сестра Ельга:
– Багато разів.
Джузеппе Москаті:
– Але чому? Чому ми не можемо слідувати добру? Як би не прагнули ми до нього у своїх вчинках, ми все одно завдаємо біль нашим близьким. Я люблю свою сестру, Джорджі, Елен. І всі вони страждають через мене. Чому?
Сестра Ельга:
– Не знаю, професор, не знаю, але не наша справа судити про вибір, до якого нас закликають, ми можемо лише діяти. Ви так і робите. День за днем з великою мужністю.
 
Подальша доля героїв складається у відповідності з їх пріоритетами і здійсненим вибором. Нескінченна віра Джузеппе Москаті в добре в людині, пройшовши безліч випробувань, все ж зуміла розтопити серця його друзів і допомогла їм полюбити ближнього. Серце Джузеппе до кінця залишалося вірним Богові і наповненим любов'ю в кожному моменті і з кожною людиною в його житті.
 
Не в родині щастя. Щастя є в усьому, коли людина відкриває своє серце Любові та дарує її, наповнюючи все у своєму житті. Так, як вміє. Без озирання. Просто тому, що це суть справжньої Людини – любити.
 
Фільм «Джузеппе Москаті: Цілюща любов» кидає виклик сучасній людині: А наскільки велике твоє серце? Чи здатен ти любити хоча б трішки більше? І думати не лише про свій комфорт?
 

Автор: Ольга, м. Харків

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 128

Підписатися на новини



Не в родині щастя: Цілюща Любов Джузеппе Москаті - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 128
Схожі статті:


Коментарі
  • Виталик

    31.07.2017 19:17

    Не встречал ещё человека, у которого фильм не всколыхнул бы что-то внутри. Статья понравилась. Искренне написана, на порыве. Одним словом, от Души).

    Відповісти
  • Анна

    22.11.2016 07:50

    Счастье, в первую очередь, должно быть в самом человеке. И тогда этим счастьем наполнено всё вокруг, и семья, и весь Мир. Почему в названии статьи делается акцент именно на то, что не в семье счастье не понимаю. Повторюсь: если счастье внутри человека, то оно есть ВЕЗДЕ, во ВСЁМ. И в семье тоже. Истинное счастье, Истинная Всеобъемлющая Любовь не может исключать что-либо, как это преподносит в заглавии автор статьи.

    Відповісти
  • →  Olga_Kharkov

    29.05.2017 20:50

    Анна, полностью с Вами согласна: когда счастье внутри, оно наполняет всю жизнь человека. Такое антогонистическое название я выбирала скорее в ответ на популярный общественный шаблон, что семья - обязательное условие для счастья и главный смысл жизни. В этом фильме Джузеппе счастлив, хотя семью и не создал.

    Відповісти
  • Андрей

    01.11.2016 10:04

    Тоже смотрел этот фильм. Остались самые тёплые впечатления.

    Відповісти
  • Oksana

    31.10.2016 13:10

    Очень здорово! Спасибо!

    Есть еще хороший пример, хирург и священнослужитель В. Ф. Войно-Ясинецкий (Святитель Лука) https://www.kinopoisk.ru/film/807852/

    И еще вспомнился один диалог из романа З. Миркиной ” Озеро Сариклен”:

    ”...Но вы... у вас всегда полное сердце. А у меня – то полное, то пустое, то опять – полное, то опять пустое. И вот мне надо его чем-то новым наполнить? Или кем-то. А мне хочется, чтобы одним Сергеем.

    - Одним Сергеем? Да разве сердце можно одним человеком заполнить? Каким бы он ни был?

    - А разве нельзя?

    - Ну что ты? Чтобы заполнить сердце, нужна Бесконечность. Целая Бесконечность. А человек, всякий человек имеет свои рамки, свои границы. Если ты ждешь, чтобы твое сердце кто-то другой заполнил, тебе всегда будет мало одного. И двух, и трех – всех мало. И  начнется дурная бесконечность- от одного к другому и так без конца. - Она помолчала. 

    Потом добавила: - Искать полноту сердца в другом... Это все равно, что искать свое отражение в зазеркалье. 

    — Но ведь Мастер совершенно заполнил сердце Маргариты. Хоть и один человек. Только он и вернул ей смысл жизни. 
    —  Да,  конечно. И все-таки они не замыкались друг на друге. Было еще что-то Третье, что больше них обоих. что-то Третье, что больше них обоих. 
    —  Вот как Что же это? - Анка попробовала сама подыскать ответ, но Ольга Алексеевна тихо продолжала:
    — Недаром же там роман в романе. Мастер пришел куда-то, куда и Маргарите нужно прийти. Вернее, он не пришел, а идет, путь нащупывает.
    — Куда же? В Ершалаим? В те времена?

    — В себя. В свою собственную душу. Там только и есть Бесконечность и полнота бытия.

    Відповісти
  • Ksenia

    30.10.2016 16:37

    Спасибо! Смотрела этот фильм, меня он всё-таки вывел на эмоцию))) ну это уже моя “проблема”)) Этот фильм действительно из тех, которые стоит посмотреть. Меня тоже поразил пример Москати.

    Відповісти
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція