Ніщо людське. Як прокинутися від чужої реальності…

Ніщо людське. Як прокинутися від чужої реальності…

Ніщо людське... щось таке знайоме родом з дитинства. Вже тоді, мабуть, хтось знав, що сьогодні для мене буде важливим саме це...
 
Стара книга на полиці з дивною назвою «Ніщо людське». Чи розуміла я тоді, що прийду до усвідомлення того самого загадкового «Ніщо» через 15 років? І ось зараз в моїй пам'яті спливає образ книги, яку я не читала, але назву якої запам'ятала на все життя. Чому? Напевно для того, щоб згадати про це після стількох років.
 
Пишу... виходить досить плутано. Звичайно, моїй свідомості тільки що зробили «недобре», мабуть вона ще не до кінця розуміє, що сталося. А сталося дещо...
 
Актори, театри, кіноплівки, вселенська порожнеча, ілюзія... Скільки разів я чула про це, не розуміючи, що ж це означає насправді. Я живу в ілюзії? Та невже! Я ж відчуваю прохолоду води і тепло від дотику руки; бачу сонце, чую, як співають птахи...
 
Але, виявляється, що всі мої органи чуттів, мої пальці, стукіт по клавіатурі, кімната, в якій я перебуваю і навіть зоряне небо над головою – це ілюзія. Така велика проекція в 3D (чи Бог його знає в якій ще) якості. Космос, сонце, всесвіт і я у всьому цьому – це лише ілюзія?! Все не по-справжньому? Виходить, цього всього немає? Є тільки езоосмічна решітка, в якій нас усіх «гойдає» звуковими вібраціями?
 
То навіщо мені тоді взагалі турбуватися про те, як я виглядаю перед іншими людьми. Переживати про те, що приготувати на обід і яка погода буде завтра, якщо всього цього немає? Навіщо вкладати в це увагу, якщо все, що мене оточує – це лише дуже правдоподібна голографічна проекція, яку створює мій мозок?
 
Ніщо... А що ж є в цьому ніщо? Що тоді справжнє? Любов. Тільки Любов, як світоч, веде нас крізь липкі сіті Ніщо, яке так і силкується відволікати від головного, підсовуючи суцільні ілюзії і видаючи їх за справжню реальність. Ми так залежимо від наших п'яти органів чуттів, що часом здається, ніби тільки вони здатні дати нам правдиву інформацію про навколишній світ. Але, стоп, а хто ж обробляє всю цю інформацію, яка надходить від очей, язика, шкіри і так далі? Мозок, який знаходиться в закритому просторі і не має прямого контакту з дійсністю! Він точно знає, де правда і брехня, чи не так?
 
Час отямитись, скинути кайдани сну і, нарешті, подивитися широко розплющеними очима Душі на справжній світ, який набагато багатогранніший, ніж нереальне Ніщо. Чи цікаво жити у світі, в якому все заздалегідь вирішено наперед, в якому людина є лише піщинкою, яку з легкістю може підхопити та понести вітер? Так, ми не маємо власної волі і володіємо лише правом вибору. Проте ми можемо перебувати в ілюзії матеріальних снів, ризикуючи заснути назавжди, або ж можемо прокинутися і, нарешті, пізнати справжній світ. Це єдина реальність, яка правдива, вічна і незмінна.
 
 
Ольга Чорна

Знайшли друкарську помилку? Виділіть фрагмент і натисніть Ctrl + Enter.


Це цікаво 106

Підписатися на новини



Ніщо людське. Як прокинутися від чужої реальності… - Рейтинг теми: 5.00 з 5.00 проголосувавших: 106
Схожі статті:


Коментарі
Залишити коментар
AllatRa.TV онлайн


Архів матеріалів

Концепція