СУСПІЛЬСТВО МРІЇ – РЕАЛЬНО!

СУСПІЛЬСТВО МРІЇ – РЕАЛЬНО!

Переслуховувала передачу «Шанс на межі»... Тетяна запропонувала уявити суспільство альтруїстичне, по суті –  Благотворче суспільство.

Зловила себе на тому, що свідомість не хоче особливо замислюватися про це з відмовкою: «Та що тут думати, адже і так все зрозуміло». І далі: «А що я одна можу?».

Маючи досвід спостереження за тим, що відбувається в голові, які думки крутяться щодня, можу впевнено сказати, що моя свідомість дуже любить фантазувати на будь-які теми, з'ясовувати стосунки (подумки), уявляти, як можна було б вчинити в тій чи іншій ситуації... а тут – ТИША! Пара думок-відмазок і все!

Помітивши це, вирішила цілеспрямовано поміркувати над питанням: яке це  суспільство – альтруїстичне, в якому хотілося б жити кожному?

Це суспільство людей із добрими серцями, де навіть не виникає думки про те, щоби зробити комусь погано. Це суспільство, в якому цінне життя кожної людини: кожен цінує не тільки своє життя, але й життя будь-якої людини на цій планеті. Ніхто не буде воювати, тому що найцінніше – це життя людини.

«Тільки у Благотворчому суспільстві, де життя, саме життя людини на першому місці, є перспективи для розвитку всіх і кожного, і тільки в цьому форматі буде мати цінність це життя, і тільки ми всі разом можемо це розвивати».

Із Міжнародної онлайн-конференції «Благотворче суспільство. Разом ми можемо»

Суспільство, в якому немає поняття «нужда», де всім усього вистачає, де всі базові потреби людини задоволені: є їжа, одяг, дах над головою. І це все є у людини просто тому, що вона народилась у цьому світі, незалежно від того, яка це країна.

Якщо людина захворіла, то вона знає, що обов'язково отримає найбільш кваліфіковану допомогу безкоштовно, адже медицина в такому суспільстві теж орієнтована на людину, на цінність життя людини.

Кожна людина в такому суспільстві може навчитися тому, що її більше за все цікавить –  освіта на високому рівні і також безкоштовна. Навіть якщо з часом людина розуміє, що більше цікавить щось інше, вона не боїться змінити сферу діяльності, тому що для неї все так само безкоштовна освіта.

Це суспільство, в якому кожна людина займається тим, що їй подобається робити, де кожна праця оплачується гідно, де немає поняття «престижна спеціальність», тому що будь-яка спеціальність, яка є в суспільстві, несе користь для всього суспільства.

Це суспільство, в якому кожна людина готова прийти на допомогу тому, хто її потребує. Щирість, чесність, доброта, відкритість – це якості кожної людини, тому немає і бути не може поняття «маніпуляція». Адже що таке маніпуляція? Як це розумію я – це бажання нав'язати кому-небудь свою думку, щоб змусити діяти так, аби отримати якусь особисту вигоду. У Благотворчому суспільстві є поняття «спільної вигоди»: коли вигідно кожній людині – вигідно суспільству в цілому. Адже те, що не суперечить поняттям совісті та моралі не потребує доказів і виправдань. А якщо є «особиста вигода», яка ховається за красивими гаслами і виправданнями, потребує якихось доказів, значить є брехня та обман. Хіба мало ми всі вже «наїлися» цієї брехні та обману?


Золотий вік зможе наступити лише тоді, якщо ми зможемо об'єднатися


Що я можу зробити для того, щоб таке суспільство стало реальністю? Відповідь очевидна: починати потрібно із себе.

Чим я керуюся щодня у своїх діях? Я думаю про те, що вигідно для всього суспільства чи про особисту вигоду? Я керуюся почуттям Любові, доброти, розуміння, поваги до оточуючих мене людей чи слухаю нав'язливі думки про те, які всі навколо «не такі», думки про те, що інші люди повинні робити для того, щоб суспільство стало кращим?

Думки в голові розповідають, що я буду щаслива, якщо хтось почне вести себе по-іншому. Але це ж брехня.

Якщо я «сиджу на дивані» і не роблю нічого для того, щоб покращити те, що мені не подобається, то причому тут хтось інший? Є один добре відомий багатьом людям приклад щодо поліпшення стану тіла: скинути зайву вагу або покращити стан здоров'я. Адже людині нічого не заважає почати виконувати комплекс вправ та (або) підкоригувати свій раціон харчування для того, щоб вирішити цю «проблему»... нічого, крім думок у голові: «ой не можу ... так хочеться солоденького (солоненького, гострого, смаженого тощо)... і так не хочеться присідати (качати прес, пройтися пішки, пробігтися і т. д.)... Адже ніхто мене не хапає за руку і не усаджує за стіл, уставлений шкідливою їжею, ніхто не примотує скотчем до стільця, щоб я поменше рухалася... всього лише думка.

Інший приклад: якщо хтось грубо зі мною розмовляє, то що я можу зробити, щоб «покращити те, що мені не подобається»? Адже це теж думка про те, що «як він сміє зі мною так розмовляти? Зараз я скажу йому...». І ця думка крутиться нав'язливо, заходить із різних боків, тисне, поки не вискажеш людині те, що думаєш. А чому ніколи не приходить нав'язлива думка про те, що у людини, може, щось трапилося? Можливо її щось гнітить і давить, раз вона так себе поводить, і у відповідь грубістю я не покращу ситуацію, а тільки «додам масла у вогонь». Чи можу я реагувати по-іншому: із розумінням, що такі ж самі думки, які тиснуть та пригнічують,  приходять і їй теж? Що мені заважає не доводити до взаємних звинувачень і розпалювання конфлікту? Всього лише думка...

Усього лише думка: «Я то дуже хочу жити в такому суспільстві. Але що я один можу зробити?»


Благотворче суспільство – це умови любові і підтримки


А чи можу я уявити собі людину, яка не хоче жити в мирі, в безпеці, в достатку, серед добрих, чуйних людей? Якщо це уявляти, то виходить не людина, а тварина, яка живе в постійному страху, що на неї нападуть і готова напасти на іншого... за кісточку…

А якщо я не можу уявити людину, яка не хоче жити в Благотворчому суспільстві, то як ці думки в голові можуть розповідати мені, що «в цьому полі я єдиний воїн, який ні на що не здатний»? Адже це навіть нелогічно!

Парадоксально і нелогічно те, що думки, які я думати не хочу (страхи, переживання, суперечки, невдоволення –  усе те, що викликає негативні емоції) – нав'язливо та дуже настирливо повертаються знову й знову. А для того, щоб подумати в якому суспільстві я б хотіла жити – необхідно докладати зусилля. Ці думки не ходять по колу, як «заїжджена платівка».

Друзі, пропоную в коментарях поділитися своїми спостереженнями за тим, як у вас відбувається процес обмірковування тих чи інших питань. Про що «думається» легко і просто, про що хотілося б не думати, а воно думається, які думки виникають у вас у відповідь на запитання: «А в якому суспільстві хочеш жити ти?».



Учасниця  МГР «АЛЛАТРА» Яніна


ЦЕ ЦІКАВО
103

Коментарі (17)
  • S
    Shirin

    Reading your story made a lot of things in my life make sense to me. Really, consciousness is what essentially made me unsatisfied or enthusiastic; unsure or over confident and so on. Your story is like helping me to understand more about my-self. This is real help from a friend. Thank you.

  • И
    Инна

    Согласна с тем, что да, действительно, очень часто в голове крутятся мысли, что какое там Созидательное общество, оно ни кому не нужно, посмотри вокруг, каждый живёт своей жизнью. Но, когда вижу людей, которые действуют в направлении СО, я загораюсь.

  • С
    Светлана

    "Общество, в котором нет понятия «нужда», где всем всего хватает, где все базовые потребности человека удовлетворены: есть еда, одежда, крыша над головой. И это всё есть у человека просто потому, что он родился в этом мире, независимо от того, какая это страна". Приятно осознавать слова, что у человека все будет в Созидательном обществе лишь потому, что он родился в этом мире.

  • С
    Світлана

    Прочитала статью и увидела себя: те же мысли и вопросы. И уже точно знаю, что нужно начать с себя и просто научиться ЛЮБИТЬ. Любить, жить по чувствам (а не эмоциям) и помогать людям.

  • С
    Сергей

    Спасибо за совет, понаблюдать за своими мыслями и поделиться) Сознанию хочется думать обо всем, о новых материальных желаниях, о покупке новых вещей, якобы скучно, а ты купи мощную колонку, музыку послушать, купи спиннинг, а то на отдыхе с семьей скучно будет, купи часы с компасом, а то заблудишься на отдыхе))) Временные желания, на которые необходимо тратить ограниченный ресурс внимание... Неравноценный обмен, заранее проигрышный) Сознание всячески хочет отвлечь от главной цели-обрести жизнь!

  • Л
    Людмила

    Спасибо за статью. Мое сознание такое же ленивое как у всех. И когда решила 12 раз посмотреть передачу о Созидательном обществе, сознание так затирало, что только вечером споминала о передаче. Решила еще больше смотреть передач о Созидательном обществе и больше действовать. Ведь это нужно мне как Личности и я хочу жить в Созидательном обществе, а не сознание.

  • И
    Ирина

    Однажды меня спрсили, а что для меня Созидательное общество. И зная, что сознание очень быстро затирает, села и записала на лист бумаги, честно и открыто. После прочитав, удивилась, как можно сознание направлять на созидательные дела. И это мне помогло потом в общении с люльми о Созидательном обществе. Спасибо вам за статью.

  • А
    Александра

    Помню было все время страшно начать с людьми говорить о СО и тогда я решила пофантазировать, представить ситуацию, когда я уже рассказываю и сознание начало подкидывать вопросы, которые мне будут якобы обязательно задавать, но фокус был в том, что страха от этих вопросов не было, потому что у меня было время подумать и никто мне не скажет "ага молчишь, не знаешь" и я слышала от сознания спокойные ответы на все эти каверзные вопросы. Но самое интересное, что когда шло живое общение с человеком, то никто "таких" вопросов не задавал, наоборот с радостью принимали информацию или с интересом и желанием разобраться

  • К
    Катерина

    Спасибо за хорошую тему . Когда я увидела и услышала впервые о Созидательном обществе , хотя уже смотрела передачи с ИМ Даниловым и работала над собой . Сознание хотело напугать меня " Смотри опять политика , тебя хотят обдурить , выключи не смотри " ,но я смотрела . Потом опять " Как это возможно ? Что ты можешь сделать одна , когда всем вообще наплевать , люди собой то не хотят заниматься , не то что обществом ? Не заморачивайся . " Но я продолжала смотреть и слушать и постепенно даже моему сознанию стало интересно . Такие перспективы . Ведь сознание так любит чудеса . Жить можно сколько хочешь , летать в космос , осваивать новые миры , заниматься любимым делом и ни в чём не нуждаться и не бояться ничего . Даже оно согласно . И стало понятно , как нам объединиться . Ведь мы уже объединяемся , работая над собой и делясь друг с другом .

  • О
    Ольга

    Спасибо, что поделились своими наблюдениями. Сознание ещё тот "фрукт". Как о чём-то глупом подумать или иллюзию подбросить, так всегда пожалуйста, а как что-то полезное сделать так хитрость начинает. И как я понимаю, моя задача заставлять его делать как раз то, что надо в данный момент Личности.

  • С
    Сергей

    Когда начинаешь следить, чем тебя кормит сознание, то сначала теряешься " Я же хороший", а тут зло, осуждения, обиды, агрессия, сравнения, тщеславие.... И как становится радостно, когда превращаешься из активного игрока в просто наблюдателя.

  • К
    Константин

    Очень легко думается о материальных желаниях, очень красочно и красиво! А вот о действительно важном и нужном, стоит прикладывать усилия. Большое спасибо за откровения!

  • Д
    Данилюк

    Это правда мы все и я хотим жить в созидательном обществе. Хочется чтобы мир был и в каждом доме тоже был мир. И я не хочу сидеть на диване а хочу действовать для всех людей. Помогать людям и уважать всех. Просто любить.

  • М
    Маргарита

    У меня такое же сознание, как у всех, оно только и знает, что подкидывать сомнения. Сначала сомнения в себе, А значит и во всех. И четко прослеживается давление, прямо убеждает, что люди нынче совсем потеряли все человеческое и стали равнодушными, без действующими и писсимистичными. Т. е. сознание описали все свои характкристики! И Я поняла, что важно действовать! Тогда Я начинаю на практике уже знать, А не верить, что я могу! А значит я знаю, что и другие могут! Могут не верить навязчивым деструктивным мыслям, а начинать открыто говорить правду. У нас сейчас есть реальный ШАНС! Нам очень помагают и поддерживают! В нас верят! Давайте делать все от нас зависящее и мир созидания станет явью!

  • Е
    Елена

    Янина, спасибо большое за статью! На самом деле я очень хочу жить в Созидательном обществе. Но от сознания очень часто приходят мысли, подталкивающим к разделению с людьми и страх, что кто-то не согласен с моим мнением. Ещё приходят мысли оценки и осуждения, особенно, когда общаешься не с единомышленниками, а просто с людьми в парке, на улице, в магазине. Получается, что сознание всегда хочет разделить нас, но стоит отследить такую мысль и она тут же уходит в никуда, как будто её и не было. Это успокаивает, радует и вдохновляет к ещё большему действию.

  • Н
    Надежда Науменко

    В основном, размышления на эту тему сознание не сильно хочет фантазировать. Ну не любит оно хорошее, ему бы пообвинять да пообсуждать кого. Так нас приучили с детства. Спасибо книгам Анастасии Новых и передачам с Игорем Михайловичем, благодаря им я узнала что можно иначе. Что можно самой контролировать внутренние процессы.

  • Е
    Елена

    Статья очень порадовала, спасибо! Действительно нужно приложить усилия чтобы подумать как я хочу жить и что изменить и просто это делать.

Залишити коментар